Буковинський Державний Медичний Університет

БІБЛІОТЕКА

Вдосконалюємося для вас!
Вгору

Гідність

21 листопада в Україні відзначається День Гідності та Свободи. Цього дня, з інтервалом у дев’ять років, розпочалися дві доленосні для сучасної України події: Помаранчева революція 2004-го та революція Гідності 2013-го. 

21 листопада 2013 року заява  влади призупинити підготовку до підписання угоди про Євроінтеграцію сколихнула народ України. На Майдані Незалежності у Києві розпочалася акція протесту. Спочатку зібралося декілька сотень, а вже 24 листопада – понад сто тисяч прихильників євроінтеграції. Після того як 29 листопада на Майдані відбувся мітинг із закликом до відставки уряду та дострокових парламентських виборів, влада застосувала силу. 30 листопада вночі відбувся кривавий розгін майданівців. Десятки протестувальників були по звірячому побиті та у важкому стані потрапили до лікарень, а доля багатьох з них невідома і до сьогодні. Шоковані замахом на основоположні права і свободи людини та побиттям мирних студентів, сотні тисяч українців вийшли на Майдан Незалежності, вимагаючи покарання винних у побитті студентів та відставки злочинної влади. Європротест перетворився в Єврореволюцію. Підписання угоди про асоціацію з ЄС більше не було єдиною кінцевою метою.

Після кривавого розгону майдану по всій Україні пройшли численні мітинги.

Широкомасштабним виявився мітинг 8 грудня, який увійшов в історію під назвою «Марш мільйонів», оскільки на Майдані Незалежності зібралося близько мільйона громадян України, яким була не байдужа доля їх держави.

22 грудня, на Майдані Незалежності в Києві відбулося четверте за рахунком народне віче. За різними даними, на Євромайдані було до 100 тисяч людей. На ньому було ухвалено резолюцію про створення загальнонаціональної організації Всеукраїнське об’єднання «Майдан» з метою поглиблення, розширення та подальшої координації діяльності Євромайдану

Кривавим для України виявився День Соборності 22 січня. Внаслідок атаки спецпризначенців близько 200 протестувальників було поранено. Є перші жертви.

Ситуація в країні значно загострилася і набрала радикального характеру.

Справжні бої розгорталися в центрі Києва 18-20 лютого на вулицях Інститутській, Грушевського, на Європейській площі, майдані, у Маріїнському парку. Тодішня влада на чолі з президентом Януковичем віддала злочинний наказ застосувати зброю і зробити «зачистку» Майдану, застосовуючи водомети, бронетранспортери і вогнепальну зброю. Крім того, на Майдані було повністю виключено світло, що значно ускладнило становище. Фактично внутрішні війська та «беркутівці» знищили усі барикади, єдиним бар’єром між обома сторонами був сильний вогонь, який євромайданівці підтримували усіма підручними засобами.

Тисячі поранених і майже 100 людей було вбито снайперами та бійцями спецпідрозділів міліції.

Становище у столиці країни було вкрай важким. Верховна Рада прийняла постанову «Про засудження застосування насильства, яке призвело до загибелі мирних громадян України». Ця постанова поклала край триденному кровопролиттю.

Увечері 21 лютого відбувся велелюдний Майдан. На ньому виступили лідери опозиції, які оголосили про укладання угоди із чинним Президентом. Але такі дії євромайданівці засудили і освистали. У ніч з 21 на 22 лютого Янукович, наляканий можливістю потрапити під народний суд, залишив Адміністрацію Президента та втік
          22 лютого Верховна Рада України 328-ма голосами народних депутатів підтримала Постанову про усунення Віктора Януковича з посади Президента України, аргументуючи таке рішення самоусуненням Януковича від виконання своїх обов’язків, та призначила позачергові вибори Президента України на 25 травня 2014 р.

Треба сказати, що 21 березня 2014 р. у Брюсселі відбулася церемонія підписання Угоди з ЄС, її політичної частини; 27 червня новообраний Президент України Петро Порошенко у Брюсселі підписав економічну частину угоди.

Отже, основна мета Євромайдану була досягнута, але це був лише перший крок у боротьбі українського народу за збереження своєї незалежності.

Інформацію підготувала бібліотекар І кат. Світлана Тулевська

Рекомендована література
(із фондів бібліотеки БДМУ) :

 

  1. Брянська Н. Революція Гідності триває. Буковина. №47
  2. Кобилюк М. Люди в Україні не готові змінюватися Молодий буковинець. №95
  3. Кобилюк М. Майдан – це про те, як не втратити віру. Молодий буковинець. №16 
  4. Колеснікова В. Бібліотека Майдану: шлях від революційної читальні до бібліотеки МузеюРеволюції Гідності. Бібліотечний вісник = Bibliotechnyi visnyk.   № 2. С. 24-32.
  5. Майдан. Шість років по тому… Буковина. 2020. №9
  6. МикулинськийІ. М. Революція Гідності – Майдан: події: жовтень-листопад 2013 р. – січень-лютий 2014 р. Чернівці: Друк Арт. 2017. 798 с.
  7. На Майдані пролили кров живі люди… Чернівці. 2019. №48
  8. Пожарук Н. “Ми на Інститутській, зідзвонимося пізніше!” Чернівці. 2019. №8
  9. Пожарук Н. “Я їду на Майдан, і це не обговорюється” Чернівці. 2020. №8
  10. Українські реформи післяреволюціїгідності = SAGSUR. Strategic Advisory Group for Support of Ukrainian Reforms: що зроблено, чому не більше та що робити далі / Ред.: І. Міклош, П. Кухта. Київ: [б. и.].   213 с.

 

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Print Friendly, PDF & Email

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: