Буковинський Державний Медичний Університет

БІБЛІОТЕКА

Вдосконалюємося для вас!
Вгору

Хто вигадав мити руки

Ігнац Земмельвейс

Угорський лікар Ігнац Земмельвейс вважається батьком гігієни рук.  Видатний медик народився 1 липня 1818 року у західній частині нинішньої угорської столиці Буди, що колись була окремим містом.

Він був 5 дитиною з десяти, що народилися в сімействі бакалійника Юзефа Земельвейса і його дружини Терези Мюллер. Ігнац виріс в досить заможній родині. Спочатку Земмельвейс вирішив вивчати право, а не медицину, тому вступив до Віденського університету восени 1837 року саме на цю спеціальність. Однак уже в наступному році з незрозумілих причин він перейшов на курс медицини.

У 1844 році чоловік отримав ступінь доктора медицини і спеціалізувався на хірургії та акушерстві . Його вчителями були: відомий австрійський патолог, політик і філософ Карл фон Рокитанський, чеський професор-медик, дерматолог Йосип Шкода і засновник Віденської дерматологічної школи Фердинанд фон Гебра.

У 1846 – 1850 роках працював у Відні в пологовому будинку. У 1851 році переїхав до Пешт, де очолив лікарню Святого Роха. З 1855 року також став професором Будапештського університету.

У 1847 році він працював в одному з пологових будинків у Відні. Він помітив, що поява післяпологової гарячки у породіль та рівень материнської смертності в його клініці був значно вищим, ніж під час домашніх пологів, які приймали акушерки (16% у порівнянні з 7%).

Земмельвейс вирішив розібратися чому це так. Лікар зауважив, що лікарі та студенти-медики часто приймали пологи безпосередньо після проведення розтину. На основі цього спостереження він розробив теорію, що після повернення з кімнати для розтинів, вони приносили на руках “трупні частинки” (патогенні мікроорганізми, що можуть спричиняти інфекції). Руки перед тим, як приймати пологи лікарі та студенти не мили, найчастіше просто витирали рушником. Натомість акушерки не проводили жодних хірургічних втручань чи розтинів, тому відповідно ризики інфікування були менші.

Земмельвейс зобов’язав персонал лікарні перед маніпуляціями з вагітними і породіллями мити руки та занурювати їх у розчин хлорного вапна. Як наслідок — рівень смертності в його пологовому будинку різко впав до 2%, а після того, як Земмельвейс почав мити медичні інструменти, показник впав до 1%. Це було першим доказом того, що миття рук може запобігти зараженню і поширенню інфекційних хвороб.

Однак, нововведення лікаря не стало популярною та поширеною практикою серед медичних працівників. Навіть більше, воно зустріло спротив у керівництва лікарні та інших поважних лікарів. До прикладу, деякі лікарі були незадоволені тим, що теорія Земмельвейса була своєрідним підтвердженням їхньої вини у смерті породіль.

За життя лікаря, його теорію так і не підтримала медична та академічна спільнота. Після зміни кількох місць роботи та публікації наукової праці про дитячу лихоманку, яка також не отримала визнання, Земмельвейс через кілька років помер у притулку для божевільних. У якийсь момент Земельвейс зрозумів, що потрапив в пастку і спробував втекти, проте співробітники закладу його побили, одягли гамівну сорочку і помістили в темну кімнату. “Лікували” чоловіка проносним і обливанням холодною водою.

Останнє побиття лікаря закінчилося тим же сепсисом, від якого Земельвейс так старався врятувати жінок-породіль. Видатний лікар і вчений помер у віці 47 років, 13 серпня 1865 року. Він похований в Будапешті.

Минуло довгих 20 років, перш ніж про відкриття Земмельвейса згадали і визнали його ідеї посмертно. Лаври “батька гігієни”, незважаючи на це, спочатку дісталися англійському лікарю Лістеру, який відкрив в хірургії еру антисептики.

Попри те, що Земмельвейс був першим лікарем, який експериментально продемонстрував, що миття рук може запобігти зараженню інфекціями, лише через два десятиліття після смерті його теорія була підтримана. Після того, як Пастер, Кох та Лістер висунули більше доказів теорії мікробіологічного походження хвороб та антисептичних методів в медицині, миття рук почали визнавати ефективним.

Але після цього просування практики миття рук не розвивалася ще понад століття. Лише у 1980-х роках, коли низка спалахів харчових інфекцій викликала занепокоєння громадськості, CDC (Центр контролю та профілактики захворювань США) визначив гігієну рук як важливий спосіб запобігти поширенню інфекції. Після відкриття Земмельвейса знадобилося два століття, щоби миття рук стало визнаною і загальноприйнятою практикою у всьому світі.

Сьогодні Світовий день миття рук. Ми нагадуємо про чисті руки не тому, що про це ніхто не знає. Ми нагадуємо, бо люди схильні забувати, що прості звички важливі для здоров’я та навіть можуть врятувати життя.

 

 

Матеріал для сайту підготували:
провідний  бібліотекар Сівашова О. та бібліотекар ІІ кат. Дев’яткіна Д.
 

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Print Friendly, PDF & Email

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: