Мислицький Валентин Францович




 



 




 





Мислицький 
Валентин Францович
доктор біологічних наук,
професор,  вчений-патофізіолог, педагог   







Основні  дати  життя  та діяльності

18. 09. 1938 р.   народився в с. Гуменці Кам’янець-Подільского р-ну на Хмельниччині

1952 р.                закінчив Гуменецьку семирічну школу

1952-1956 рр.   навчався у Чернівецькій фельдшерсько-акушерській школі (пізніше Чернівецьке медичне училище № 1)

1956-1959 рр.      служба в лавах Радянської армії, де був спочатку старшим  санінструктором, а потім начальником                                             аптеки.

1959 - 1965 рр.     студент Чернівецького медичного інституту

1967-1969 рр.        секретар комітету комсомолу ЧМІ

1965 -1968 рр.       навчання в аспірантурі при кафедрі нормальної фізіології під  керівництвом професора Я.Д. Кіршенблата

1968-1989 рр.        працює асистентом кафедри нормальної фізіології ЧМІ

1968 р.                    успішно захищає кандидатську дисертацію

1989 р.                   обирається на посаду доцента кафедри патологічної фізіології ЧМІ 

1990 р.                    захищає у вченій раді біологічного факультету МДУ ім. М.В. Ломоносова дисертацію на ступінь                                                  доктора біологічних наук і згодом очолює курс патологічної фізіології при кафедрі нормальної 
                                фізіології ЧМІ

1993 р.                    рішенням Вченої Ради ЧМІ курс патологічної фізіології поновлений 
                                в якості кафедри патологічної фізіології

1997-2000 рр.         обіймає за сумісництвом посаду декана лікувальних факультетів  №1 і №2 ЧМІ

1989-2008 рр.         проф. В.Ф. Мислицький очолює кафедру патологічної фізіології 


З 2008 р.                 В.Ф. Мислицький працює професором на кафедрі патологічної  фізіології.


Кроки поступу та наукова діяльність

Юнацькі  роки

            Валентин Францович Мислицький народився 18 вересня 1938 року в чарівному куточку Поділля – с. Гуменці Хмельницької області.  «Час — як шкіра. Його не вибирають. В якому людина народилася, в такому й живе. 
            Мій геніальний ровесник — Володимир Висоцький про наш час сказав, що ми народилися:
"В те времена укромные,
 Теперь почти былинные,
Когда срока огромные 
Брели в этапы длинные."
            Цим довгим етапом пішов дід Валентина — Семен Васильович Мостовий у 1937 році. Погнали його з України в Казахстан, де він і загинув.
            Батько пройшов війну. Бог його беріг і він відбувся одним пораненням. Початок п’ятидесятих років був украй важким. Повоєнна розруха, неможливі податки, обов'язкові займи, каторжна праця в колгоспі, голод 1946-47 рр.
             У 1946 році ланкова отримувала в колгоспній коморі пару кілограмів гороху або яких-небудь круп, які в присутності всіх членів ланки ділили - по три склянки кожному. У червні-серпні 1941 р., ще до окупації Поділля німцями, радянська влада мобілізувала всіх чоловіків віком до 30 років. Ненавчені, неозброєні, неорганізовані — вони полягли в різних „котлах” і додому повернулися одиниці і, як правило, — інваліди.
            Бідність була жахлива. Багато людей жили в землянках, бо їхні хати були зруйновані війною. Голодувала більшість людей. Але, як завжди, не переводилися хитруни.
            «У моїй дитячій пам’яті закарбувався епізод зі шкільного життя 1946 р.
            Дочка комірника колгоспу, сита, навіть з надлишком, їсть на перерві білу булочку — розкіш по тому часі немислима. Один з учнів підскочив до неї, вирвав ту булочку, забіг за пічку і жадібно проковтнув не жуючи. Батьки прийшли жалітися вчительці, але що могла сказати вчителька, яка сама була постійно голодною?
            Хоч у селі було голодно, але в місті було ще голодніше. Тому багато вчителів з Кам’янця-Подільського жили на квартирах у Гуменцях, і люди шанобливо відносилися до них, підгодовуючи їх, ділячись останнім.
             Світлої пам’яті вчителька біології Марія Савовична, носила на одній нозі калошу, а на другій — черевик, і на уроці переконувала нас у тому, яке корисне й калорійне соняшникове насіння — склянка зернят забезпечує добову потребу організму у всьому необхідному. Пізніше я дізнався, що в цей час її син навчався в Київському університеті й вона все посилала йому, а сама жила на соняшниковому насінні.
            Але діалектика завжди права — у всякому негативі обов’язково є позитив. Завдячуючи цим обставинам, вчительський корпус нашої    сільської школи був дуже потужним і давав учням ґрунтовні знання.
Сьогодні, через шістдесят із лишнім років, я схиляю свою сиву голову перед першою Alma mater — Гуменецькою семирічною школою та її прекрасними Вчителями.
            По закінченні школи постало питання — іти в с. Маків закінчувати десятирічку чи поступати в якийсь технікум.
Я б збрехав, якби запевняв вас у тому, що з дитинства мріяв стати лікарем, читав книжки про лікарів, лікував хворого Сірка, тощо.
Книжок я читав багато, але іншого ґатунку:  Фенімора Купера, Джона Ріда, Конан Дойля, ну й безумовно, про війну — „Син полку”, „Невловимий монітор”, „Молода гвардія”. Дуже любив літературу й історію. У четвертому класі прочитав „Війну і мир” Л.М. Толстого, перечитуючи батальні сцени, пропускаючи всі інші. Що став я лікарем — завдячую в першу чергу моїй матері — Ганні Семенівні та тітці — Тамарі Семенівні, яка навчалася в Чернівецькій фельдшерсько-акушерській школі.
            У липні 1952 року вона й привела мене до другої Alma mater, яка вже тоді мешкала в цій будівлі, де зараз находиться Чернівецький медичний базовий коледж. Оскільки я мав похвального листа, то й був зарахований без вступних іспитів.
Отже, не маючи ще повних чотирнадцяти років, я став учнем фельдшерсько-акушерської школи, але ми себе гордо називали студентами.»
            Сьомий рік по закінченні війни. Щороку, 1 березня газета „Правда” публікувала „Указ”  про зниження цін на товари першої необхідності. Зниження були мізерними, на життєвий рівень населення суттєвого впливу не мали, але породжували впевненість у завтрашньому дні, підтримували надії людей на краще.
            А люди, тим часом, терпіли великі нестатки й найбанальніший, первісний голод. Щоб купити дві чорні хлібини (більше не відпускали) потрібно було зайняти чергу з 12 години ночі. Хлібний магазин по вул. Червоноармійській відкривали о 6-й ранку. Поки доходили до гуртожитку (вул. Щорса, нині Шептицького) — один буханець з’їдали. У Валентина до цього часу залишилося відчуття надзвичайного смаку того хліба.
            На перші зимові канікули він приїхав голодний і завошивлений. Мама цілу ніч плакала й нищила перше синове наукове надбання.
Що залишилося в пам’яті з того періоду? 
            По-перше, чудові викладачі. Майже всі вони пройшли війну в якості лікарів і вчили студентів не книжній науці, яку самі вичитали вчора, а великій практиці життя.
            Військовий хірург Євгенія Степанівна Денисенко, яку любовно називали „баба Женя”, учениця відомого хірурга Н.О. Богораза, наводила його вислів: „Рана у хворого повинна бути суха, а язик вологий.” 
            І ця лікарська мудрість засіла в голові назавжди. Недарма педагоги кажуть: „Не здивуєш — не навчиш”.
У самий розпал Лисенківського мракобісся в біології студентам викладали основи класичної генетики, бо їх вчителі отримали ці знання від своїх учителів — творців кращої, на той час, генетичної школи у світі.
            Життя студентське прекрасне завжди й у всіх своїх проявах. Тим більше, вік особливий — підлітковий. Перші прояви почуттів, закохування, стояння до ранку... Вир студентського життя захоплює навіть найпасивніших, а я тоді себе до таких не відносив.
            Прекрасна жінка, чудовий викладач, людина високої внутрішньої культури, Людмила Давидівна Гольперіна, організувала драматичний гурток, який доходив до такого нахабства, що брався за постановку речей світової класики, і як тоді говорили, непогано з ними справлявся.
            Великою заслуженою популярністю на той час користувався наш тоді ще музично-драматичний театр. Прекрасні актори: Василько, Міхневич, Янушевич, Величко, Зимня та ціла плеяда інших створювали спектаклі, які потім знімали як фільми („Земля” за повістю О. Кобилянської), а на спектаклі за творами Шолом-Алейхема „Уріель Акоста” та „Блукаючої зорі”, приїздили глядачі з Бесарабії, Молдавії, Румунії, Чехословакії. Грали в театральному оркестрі чудові музиканти, які потім усі виїхали з України.
        Великим шанувальником театру й ініціатором походів до нього був і залишається ним дотепер староста групи «В» медучилища № 1 - Іван Городинський, людина, яка від одногрупників була не набагато старша, але набагато мудріша.
        Робота в колгоспі по збиранню збіжжя вже тоді була патріотичним обов’язком і два вересні (1954 і 1955 рр.) студенти  провели в колгоспі села Коровія.
                

                      Допомога колгоспу (1954 р.)

        Шестеро випускників групи „В” медучилища №1, в яке була перейменована фельдшерсько-акушерська школа, продовжили в подальшому навчання в медінституті. Це Галяс Я., Городинський І., Татарчук А., Татарчук П., Черновський П. і Мислицький В.Ф.

Невелику, але інтенсивну практику Валентин пройшов за рік завідування фельдшерсько-акушерським пунктом села Колибаївка Кам’янець-Подільського району, що на Хмельниччині. Крім Колибаївки, в дільницю входили ще чотири села: Татариска, Кубачівка, хутір Ольховець і Червона Чагарівка, розташовані в радіусі чотирьох-п’яти кілометрів. Особистого транспорту в людей тоді не було, і тому виручали ноги й здоров’я. Із теплотою Валентин згадує турботу і постійну допомогу тодішнього головного лікаря району Семена Єфремовича Флаксемберга й головного хірурга Олександра Давидовича Фіша. Світла їм пам’ять.


Випускник Чернівецького медичного училища № 1 
В.В. Мислицький 
(1956 р.)
































 

Старовинне місто Камянець- Подільський

 

Армія

            У 1956 році Валентина Мислицького призивають до служби у лавах Радянської армії.
Служба в армії вважалася тоді справою почесною. Якщо хлопця з якоїсь причини не брали до армії — це було майже ганьбою. 
           В армію новобранців проводжали усім селом, з музикою, квітами, дружніми настановами.


Проводи в армію (Серпень 1956 р.)

            Ешелон новобранців формували в Шепетівці й тридцять діб, через увесь Радянський Союз доставили в порт Совгавань. Курс молодого матроса Валентин проходив на складах Тихоокеанського флоту. У команді з п'ятисот чоловік були, в основному, хлопці після закінчення педучилищ і тільки він один закінчив медичне училище. А тому з самого початку його служба суттєво відрізнялася від решти товаришів. Валентин зразу був прикомандирований його медичній освіті.
             На флоті тоді служили п'ять років, а в сухопутних військах — три. Завдячуючи добрим людям, йому вдалося перейти в зенітну артилерію і проходити службу в зенітному полку в/ч 26425, який був дислокований у селищі Велика Єлань, в семи кілометрах від Южно-Сахалінська. 
            Офіцерські сім'ї жили на території частини, а тому практика Валентина Францовича, як у сімейного лікаря, була найрізноманітніша. Виручало те, що йому було дано право використовувати машину медичної служби й, при необхідності, безпосередньо доставляти хворих в армійський госпіталь.

            Його армійське життя було полегшеного типу. Жив не в казармі, а в ізоляторі медчастини, у обов'язки входило знімання проби з їжі, яка готувалася на кухні, він був звільнений від муштри на плацу і т.д.
У період проходження армійської служби відбулося скорочення війська, а на медицині це відбилося тим, що були звільнені офіцери - начальники полкових аптек і їх замінили фельдшерами строкової служби. Зроблено це було з метою економії грошей. 
            Уряд зробив подарунок усім, хто хотів після служби поступати у вищі навчальні заклади. Указом передбачалося дострокове звільнення для участі у вступних іспитах. Демобілізація проводилася в листопаді-грудні, а на вступну сесію відпускали в кінці червня-липні. 
            Указ був, але відпустити чи ні солдата - вирішував командир частини. Полковник Бунін пообіцяв і відпустив Мислицького та його друга — Вітю Романенко, оплативши переліт з Южно-Сахалінська до Хабарівська, що, безумовно, робить йому честь. Шлях додому завжди легший і коротший.
             Армія була і бойовим хрещенням на комсомольській дорозі життя. Був заступником комсорга полка. Тут вперше задумався над своїм дальшим шляхом у медицину. І вирішив після закінчення служби зразу ж поїхати у Чернівці в медінститут.

Старший санінструктор в/ч 26425 
єфрейтор Мислицький В.

Інститут
            Вступні іспити відбувалися з першого по 20 серпня, у два потоки. Відповідальним секретарем приймальної комісії був Олесь Олександрович Войцехівський. Демобілізованим солдатам, середньому медперсоналу зі стажем практичної роботи, сільській молоді надавалися певні пільги.
            Після складання вступних іспитів і співбесіди з секретарем партійної організації першого курсу Федосієм Вікторовичем Лапшиним з обов'язковим питанням: „На чому граєш?", Валентин Мислицький був зарахований студентом першого курсу Чернівецького медінституту. 
            У його документах був запис про те, що він обирався секретарем комсомольської організації полку, і тому громадська доля в інституті В.Мислицького як члена комітету комсомолу впродовж усього періоду навчання, була вирішена зразу. Секретарем комітету була юна Н.М.Соловйова. Студентські роки, безумовно, є самими найяскравішими сторінками в житті людини. Це молодість у всій своїй красі, розмаїтті і багатстві на події, друзів, на постійне очікування перемін. 
            Зміни, впроваджені Урядом при прийомі у вищі навчальні заклади, зумовили те, що середній вік студента-першокурсника на курсі складав 23 роки, про що з гордістю заявив на перших виробничих зборах курсу ректор Михайло Маркович Ковальов.

        Навчання для Валентина було різним за важкістю. Якщо виникали проблеми з хімією, фізикою, то з анатомією він був на дружній нозі, бо в училищі викладачем анатомії був легендарний Іван Іванович Тарасов, який не знав ніяких компромісів, і навіть власній дружині на екзамені поставив двійку.
         Розслаблюватися першокурснику не дозволяла і група, вона була однією з наймолодших. Крім Валентина, всі були вчорашніми, добре підготовленими десятикласниками, і йому на перших курсах доводилося сутужно.
        У цей рік на курсі вперше були створені групи вечірнього навчання. Складалися вони з фельдшерів, акушерок і медсестер, які вдень працювали, а після 16 години займалися в інституті. 

Щасливі першокурсники ЧМІ на Театральній площі (1959 р.)   
 (крайній справа – В. Мислицький)

           Ідея себе не виправдала, і після третього курсу ця форма була ліквідована, хоча більшість студентів продовжувала працювати в нічний час й у вихідні.
            В.Ф. Мислицький, з благословення декана Г.Т. Піська та головного лікаря залізничної лікарні А.В. Живецького, всі роки навчання в інституті й аспірантурі працював фельдшером медпункту паровозного депо та вокзалу.
        Аналізуючи ті роки, складається враження, що студенти не просто наполегливо, а можна сказати, настирно вчилися в силу різних причин. Головне, що більшість студентів знали, навіщо вони поступали в інститут. Важливим фактором була стипендія, на яку не розкішно, але й не голодно можна було прожити місяць. Заняття спортом, участь у художній самодіяльності курсу й інституту, у п'ятницю і суботу - танці під баян, на якому майстерно грав Еммануїл Чорний, і походи в гори, і заняття науковими дослідженнями.
         На кафедрі мікробіології був придбаний перший вітчизняний електронний мікроскоп і професор кафедри Галина Антонівна Троян, яка вела заняття в групі, рекомендувала Валентина і його друга Шурку Михайленка завідувачці кафедри доценту Ірині Іванівні Рибас, як „толковых ребят", яким можна довірити такий дорогий прилад.
        Завдяки цьому, ними була виконана студентська наукова робота, присвячена вивченню механізмів цитолізу S. galli-narum під дією бактеріофага, що  було задукоментовано на фотопластинах, та зроблена до-повідь на засіданні наукового студентського гуртка.
        У той час вересень кожного року, починаючи з другого курсу, був місяцем сільськогосподарських робіт у колгоспах області. 
            Першою особливістю було те, що студентам платили за роботу, причому плата повинна була бути не нижчою одного карбованця за день.
            Друга особливість полягала в тому, що під час перебування курсу в колгоспі відбулася зміна ректора. М.М. Ковальов перейшов на роботу в Київський медінститут, а Чернівецький медичний інститут очолив Олексій Дем'янович Юхимець. 
            

Біля електронного мікроскопа члени наукового 
гуртка студенти ЧМІ О. Михайленко і В. Мислицький

            Учасник війни, з невичерпним запасом енергії, холерик із тих, які "самі не живуть й іншим не дають" — він в буквальному сенсі поставив інститут на диби. Його стараннями був відкритий педіатричний факультет, що вимагало додаткових площ під аудиторії. Були освоєні всі підвальні та горішні приміщення; надбудований третій поверх морфологічного корпусу по вул. Ризькій, 3; реконструйоване під спортивний комплекс інституту одне з приміщень об'єднання "Восход"; розпочата перебудова бази відпочинку в с. Репуженці з палаткової на капітальну.
            Усі роботи виконувалися студентськими будівельними загонами, організація й керівництво якими було безпосереднім завданням комітету комсомолу. Валентин Мислицький був секретарем комітету комсомолу з 1967 по 1969 рік.
                                                         
Ректор ЧМІ О.Д. Юхимець і секретар комітету комсомолу 
В.Мислицькій на будівництві бази інституту в с. Репуженці  (1969 р.)

            Майже через тридцять років наступний ректор Василь Павлович Пішак поверне минулу славу університетській базі відпочинку в 
с. Репуженці в оновленому виді.
            І знову саму безпосередню участь приймав у цьому декан факультетів В.Ф. Мислицький.
            За цей період були побудовані нові гуртожитки на вулицях   Білоусова,20,   Чорноморській, 13 і 15а,  Чернігівській, 1, в будівництво яких студентство інституту також зробило свій вагомий внесок.

Кафедра нормальної фізіології

            По закінченні з відзнакою інституту у 1965 році Валентину Францовичу запропонували навчання в аспірантурі при кафедрі нормальної фізіології у професора Якова Давидовича Кіршенблата.
             Подальше наукове та педагогічне становлення кар’єри В.Ф. Мислицького невід’ємно пов’язане з кафедрою нормальної фізіології, на якій він пройшов шлях від аспіранта до доцента.
            Тоді навчання в аспірантурі передбачало освоєння дисципліни, відвідування лекцій професора і практичних занять, які проводили досвідчені викладачі: доценти В.В. Довгань, З.І. Чигрина, асистент Н.П. Семен, з наступним складанням заліків з усіх розділів 
нормальної фізіології. 

            Після цього планувалася кандидатська   дисертація й починалися дослідження. На початку семидесятих років стрижневою проблемою у вивченні мозку було відкрите Ернстом і Бертою Шарерами та Баргманом явище нейросекреції нейронами паравентрикулярних й супраоптичних ядер гіпоталамуса. 
        Працювати на кафедрі було легко й приємно, завдячуючи тій чудовій атмосфері, яку створив у колективі проф. Я.Д. Кіршенблат. Він говорив, що людина проводить на роботі більшу половину свого життя, тому потрібно забезпечити такі умови, щоб вона ходила на неї із задоволенням.


Завідувач кафедри нормальної фізіології 
 проф. Я.Д. Кіршенблат

            Наукова робота, завдячуючи, знову ж таки надзвичайній ерудиції Якова Давидовича і наявності молодих співробітників (П.С.Вахнован, Г.І.Ходоровський, Д.Д.Малий, В.П.Довгий, Н.М.Малишенко, С.С.Ткачук), була активною, повноцінною і дуже насиченою. Усі наукові факти, опубліковані в науковій пресі, цитувалися вітчизняними і зарубіжними науковими джерелами. Наукові відрядження оплачувалися державою, а тому поїхати з науковою доповіддю можна було в будь-яку точку Союзу. Це давало змогу спеціалістам часто зустрічатися, обмінюватися думками, дискутувати.
             Знаходячись на передньому краї тогочасної науки, уважно слідкуючи за вітчизняною та світовою літературою, Яків Давидович визначив темою кандидатської дисертації В.Ф. Мислицького „Вплив паравентрикулярного і супраоптичного ядер гіпоталамуса на взаємовідносини між гіпофізом і яєчниками", яка була з успіхом захищена в 1969 р. Дисертація була присвячена дослідженню крупно-клітинних ядер гіпоталамуса в регуляції функції статевих систем самок щурів. Вивчення впливів структур лімбічної системи мозку на залози внутрішньої секреції стали з цього часу предметом його наукових інтересів.
            Видатний учений вчить молодь не заспокоюватись на досягнутому, Шукати, бо без пошуків наука мертва. І коли кандидатська дисертація В.Ф. Мислицького проходила апробацію та була відзначена схвальними рецензіями професора С. М. Савенка і кандидата медичних наук P. M. Ніцовича, Яків Давидович Кіршенблат по-батьківські порадив учневі: «Слід і далі вивчати цю проблему, і ви зможете дати для науки багато цінного.»
      
        Успішно закінчивши аспірантуру, у 1968 році Валентин Францович стає асистентом кафедри нормальної фізіології і веде навчання з студентами другого курсу в шести групах. За короткий строк він оволодів методикою викладання, встановив тісні контакти з студентами.



  Зав. кафедри проф. Я.Д. Кіршенблат проводить засідання кафедри


 







В.Ф. Мислицький проводить практичні заняття
з фізіології серцево-судинної системи




            Комсомольські справи вносять в роботу науковця живинку і дають великий душевний заряд. Його комсомольська робота, його горіння на посту інститутського секретаря комітету ЛКСМУ варті окремої розповіді.
              Ансамбль пісні і танцю інституту завоював право виступити в заключному концерті, присвяченому 50-річчю Радянської влади у м. Києві. Виступ пройшов дуже успішно. Ансамблю пісні і танцю інституту було присуджено звання "народний", а корифей українського танцю, народний артист Радянського Союзу Павло Вірський виявив бажання сфотографуватися з колективом.
            Особливим успіхом користувалася композиція "Свято лісорубів", про яку навіть спеціалісти з Московського центрального телебачення говорили: "Когда её смотришь — чувствуешь запах Карпат".

        Активно працював драматичний гурток інституту під керівництвом артиста Чернівецького музично-драматичного театру П. Петрика. Поставлені ним „Назар Стодоля" та сцени з драми М.Лермонтова „Маскарад" отримали позитивні рецензії в пресі.


«Старий лісоруб»  
В. Мислицький з учасницями ансамблю







Арбенін – В. Мислицькій 
у спектаклі «Маскарад»






               Регулярні були походи зі студентами по Карпатах.
          Навчальна робота у вищому навчальному закладі безумовно є провідною І-ій приділялася найбільша увага. Забезпечення практичних занять було задовільним як лабораторними тваринами, так і витратними матеріалами. З 1964 року ректором інституту було прийнято рішення про самозабезпечення навчальних занять жабами, які широко використовувалися в навчальному процесі. Особливо на кафедрі нормальної фізіології.

                                  
                    Привал на перевалі Німчич у Карпатах                               Заготівля жабів для навчального процесу у 
                                 (справа – В. Мислицький)                                                                                    с. Шапинці на річці Совиця  (1975 р.)

                З'їзди, конгреси, симпозіуми, конференції проводилися регулярно під егідою Всесоюзного наукового товариства фізіологів ім. І.П.Павлова. Деякі з них стали особливо пам'ятними. 
                На VII міжнародному симпозіумі з нейросекреції, В.Ф. вперше зустрівся з науковцями, які на той час стали вже корифеями, науковою легендою. Це Берта Шарер, Вальтер Баргман, Михайло Семенович Міцкевич, Андрій Львович Полєнов, провідні спеціалісти в нейросекреції, вчені зі світовими іменами.

 
            Форуми по нейросекреції в Ленінграді стали традиційними. Останнім таким зібранням був симпозіум у квітні 2000 року. Його організатором стала Віра Георгіївна Шаляпіна, талановита учениця А.Л.Поленова.
            У вересні 1979 року в Алма-Аті відбувся XIII з'їзд фізіологів СРСР, на якому були присутніми В.Ф. Мислицький та Г.І. Ходоровський.


Президія VII міжнародного симпозіуму з нейросекреції (1976 р.)


            Кафедра патологічної фізіології

 
       
В 1990 році В.Ф. Мислицький захищає докторську дисертацію на тему "Статева диференціація деяких структур лімбічної системи щурів в пренатальному онто¬генезі" і очолює кафедру патофізіології. 
Глибока еруди¬ція та широта наукових поглядів дозволили йому в ново-му колективі не тільки продовжити та розвинути традиції своєї наукової школи, але й зберегти напрямок, запо¬чаткований світлої пам'яті професором Б.А. Пахмурним.
Науковий світогляд В.Ф. Мислицького формувався під впливом видатних вчених, професорів Я.Д. Кіршенблата, М.С. Міцкевича, В.Б. Розена, Є.В. Науменко, академіка РАН І.Г. Акмаєва, члена-кореспондента АМН України О.Г. Резнікова.


Колектив кафедри патофізіології. 
(зліва направо – В.І. Каватар, С.К. Подолян, Л.В. Оленович, 
зав. кафедри В.Ф. Мислицький, О.В. Бойко, 
Л.О.Філіпова, Ю.Є. Роговий, М.Д. Перепелюк)

            Доля поділила  наукову і трудову діяльність В.Ф. Мислицького майже порівну між кафедрами нормальної і патологічної фізіології.
 Вважати нормальну і патологічну фізіологію майже ідентичними предметами є хибним переконанням.
            Дуже помогло В.Ф. Мислицькому його постійний інтерес до біохімії, а також те, що, ще будучи асистентом кафедри нормальної фізіології, він прослухав курс лекцій з патофізіології, які читав Б.А. Пахмурний, і біохімії на лекціях І.Ф. Мещишена.
            У сім’ю патоморфологів він був прийнятий  у 1992 році на Пленумі патофізіологічного товариства, яку організував на базі Дніпропетровської медичної академії завідувач кафедри патофізіології, провідний спеціаліст з патофізіології травної системи О.І. Сукманський.
            На той час головою правління патофізіологічного товариства України очолив академік НАН України О.О. Мойбенко. 
Під його керівництвом товариство патофізіологів стало одним із потужних наукових підрозділів, що не втратило наукових зв’язків із російською патофізіологічною школою, очолюваною видатним вченим медикобіологічного профілю Г.М. Крижанівським.
Співпраця в навчальній, науковій роботі і дружба між вченими-патофізіологами різних наукових закладів міцніли з кожним роком.
Головою патофізіологічного товариства Буковини був обраний В.Ф. Мислицький.
            Свідченням високої оцінки роботи буковинських патофізіологів було рішення Правління науково-медичного товариства патофізіологів України  провести в м. Чернівці IV-го Національного Конгресу патофізіологів України з міжнародною участю «Фундаментальні аспекти сучасної медицини».


         У роботі конгресу взяли участь більше 200 делегатів з України. Росії, Молдавії, Польщі.
         У журналі БДМУ «Клінічна та експериментальна патологія» було опубліковано 230 статей за матеріалами Конгресу.
         У  Чернівецькому медичному інституті, а нині Буковинському державному медичному університеті в повній мірі розкрився науковий педагогічний  та організаторський талант В.Ф. Мислицького.
         
Президія ІV Національного конгресу патофізіологів 
України з міжнародною участю.
(Травень 2004 р. м. Чернівці)
 
        Вченою радою академії в листопаді 1997 року був обраний деканом лікувальних факультетів №1 і №2 і  працював на цій посаді до липня 2001 року.
       За роки керівництва В.Ф. Мислицького на кафедрі важливі питання наукової тематики: вивчення ролі структур лімбічної системи в механізмах розвитку пренатального стресу, йому запобігання та корекція. Фундаментальні дослідження стрес-реалізуючих та стрес-лімітуючих систем в лімбічних структурах мозку знайшли своє відображення в трьох докторських та ряді кандидатських дисертацій.
            Професор В.Ф. Мислицький – автор понад 270 наукових праць, член редакційної колегії фахового журналу «Буковинський медичний вісник», журналу Української академії оригінальних ідей «Хист», заступник головного редактора журналу «Клінічна та експериментальна патологія». 
     
       
У 2004 році його обрано дійсним членом-академіком 
            Української АН. 
             Валентин Францович – лауреат премії ім. Ю. Федьковича. 
Член спеціалізованої вченої ради у Чернівецькому  національному університеті ім. Ю. Федьковича, підтримує тісні наукові зв’язки з лабораторією академіка РАН І.Г. Акмаєва Ендокринологічного наукового центру РАМН (Москва), лабораторією член-кореспондента РАН Інституту експериментальної медицини В.О. Отелліна. 
            І сьогодні Валентин Францович у розквіті творчих сил. багато часу віддає науковій та навчальній роботі, сповнений наукових задумів, енергії та наснаги.








Наукова спадщина професора В.Ф. Мислицького

          
           Дисертації, автореферати:

1.  Мыслицкий В. Ф.  Участие паравентрикулярных и супраоптических ядер гипоталамуса во взаимоотношениях между гипофизом и  яичниками: дис. … кандидата медицинских наук / В.Ф. Мыслицкий. -  Черновцы, – 1968. - 204 с.
 
2.  Мыслицкий В.Ф. Половая дифференциация некоторых  структур лимбической системы головного мозга крыс в онтогенезе: дис. … доктора биологических  наук: 03.00.13  /Мыслицкий Валентин Францевич. – Черновцы, 
1989. – 222 с.

3.  Мыслицкий В. Ф.  Участие паравентрикулярных и супраоптических ядер гипоталамуса во взаимоотношениях между гипофизом и  яичниками: автореф. диссертации на на соискание ученой степени кандидата медицинских наук: спец. 766 / В.Ф. Мыслицкий. – Черновцы, 1969. – 16 с.

4.  Мыслицкий В.Ф. Половая дифференциация некоторых  структур лимбической системы головного мозга крыс в онтогенезе: автореф. дис. на соискание ученой степени доктора биологических  наук: спец. 03.00.13 «Физиология человека и животных» /В.Ф.Мыслицкий–  М., 1990. – 32 с.


             Монографії, підручники, довідники, навчальні посібники:

  1. Мыслицкий   В.Ф. Методика проведения лабораторных работ к разделу „Человек и его здоровье" : методрекомендации в помощь   учителям школ с углубленным изучением биологии /В.Ф. Мыслицкий, А.Н. Доготарь, С.С. Ткачук. - Черновцы: Редакционно- издательский отдел облполиграфиздата, 1990. - 56 с.
  2. Російсько-українсько-латинський словник загальнобіологічних термінів/ В.М. Круцяк, В.П. Пішак, В.І. Проняєв, В.Ф. Мислицький,  Н.М. Соловйова. – Чернівці, 1996 - 285 с.
  3. Боєчко В.Ф., Основи роботи з файлами. (Лабораторний практикум): навчальний посібник /В.Ф. Боєчко, В.І. Федів, В.Ф. Мислицький. - Чернівці: Прут, 1998. - 96 с.
  4. Мислицький В.Ф. Спадкові синдроми. Епонімічний словник-довідник / В.Ф. Мислицький, В.І. Проняєв, В.П. Пішак. - Чернівці, Прут,  1998. -  308 с.
  5. Збірник статей по патфізіології / В.Ф. Мислицький [та ін.]. - Чернівці, 1998. – 168 с. 
  6. Мислицький В.Ф. Ви працюєте над рукописом... / В.Ф. Мислицький, В.П. Пішак. – Чернівці, Прут, 1999. - 105 с.
  7. Основи медичної генетики / В.П. Пішак, І.Ф. Мещишен, О.В Пішак, В.Ф. Мислицький. – Чернівці: Медакадемія, 2000. - 248 с.
  8. Методичні вказівки до лабораторного практикуму з медбіофізики /В.Ф. Боєчко, А.Д. Огороднік, В.Ф. Мислицький [та ін.]. – Чернівці:  БДМА, 2001.-119 с.
  9. Тестові завдання з патологічної фізіології: навчальний посібник / В.Ф. Мислицький, Ю.Є. Роговий, Л.О. Філіпова [та ін.]  - Чернівці:  Медакадемія, 2001. - 72 с.
  10. Мислицький В.Ф. Пахмурний Борис Андрійович / В.Ф. Мислицький, В.П. Пішак. – Чернівці: Медакадемія, 2002. - 129 с. - (Вчені   Буковини).
  11. Основи імунопатології: навчальний посібник / В.Ф. Мислицький, В.П. Пішак, С.С. Ткачук, Л.О. Філіпова. – Чернівці: Медакадемія,  2002. - 217с.
  12. Основы иммунопатологии: учебное пособие / В.Ф. Мислицький, В.П. Пишак, С.С. Ткачук, Л.А. Филиппова. - Черновцы, 2002. - 195 с.
  13.  Мислицький В.Ф. Структурований довідник з біології. Біологія людини. Ч. 3 / В.Ф. Мислицький. В.П. Пішак, С.С. Ткачук. - Чернівці,   2002. - 310 с.
  14. Мислицький В.Ф. Структурований довідник з біології. Біологія людини. Ч. 3/В.Ф. Мислицький. В.П. Пішак, С.С. Ткачук. – 2-ге вид.-  Чернівці, 2003.-310с.
  15. Пренатальный стресс и нейроэндокринная патология / А.Г. Резников, В.П. Пишак, Н.Д. Носенко, С.С. Ткачук, В.Ф. Мыслицкий. –   Черновцы: Медакадемия, 2004. – 351 с. 
  16. Інформаційні технології в медицині: навчальний  посібник  для  студентів  І-ІІ курсів ВМНЗ України / В.І.Федів, В.Ф. Мислицький, К.Б.  Тимочко [та ін.]. – Чернівці, 2004. - 242 с.
  17. Буковинська державна медична академія: становлення, здобутки, перспективи розвитку (до 60-ліття від дня заснування) / В.П. Пішак,    М.Ю. Коломоєць, І.Й. Сидорчук, В.Ф. Мислицький. – Чернівці: Медакадемія, 2004. – 228 с.
  18. Пішак В.П. Спадкові синдроми   з   основами   молекулярної   діагностики: навчальний посібник /В.П. Пішак, В.Ф. Мислицький, С.С. Ткачук. - Чернівці, 2004. - 388 с.
  19. Пішак В.П. Спадкові синдроми   з   основами   фенотипової діагностики: навчальний посібник / В.П. Пішак, В.Ф. Мислицький, С.С.   Ткачук. – Чернівці: Медуніверситет, 2010. – 608 с.
  20. Клінічна лабораторна діагностика захворювань печінки і жовчних шляхів: навчальний посібник / В.П. Пішак, В.І. Ротар, В.Ф. Мислицький, О.В. Ротар. – Чернівці, БДМУ, 2010. – 320 с. 

Основні статті:

  1. Мислицький В.Ф. Патофізіологія – наука інтегративна / В.Ф. Мислицький // Шляхи оптимізації навчального процесу. – 3-є вид. – Чернівці, 1977. – С. 35-37.
  2. Мислицький В.Ф. Нові підходи у вивченні нирок / В.Ф. Мислицький // Шляхи оптимізації навчального процесу. – 3-є вид. – Чернівці, 1977. – С.42-44.
  3. Нові методичні підходи до вивчення патофізіології кислотноосновної рівноваги /В.Ф. Мислицький, М.Д. Перепелюк, Ю.Є. Роговий [та ін.] //Шляхи оптимізації навчально-методичної роботи. Вип. 14. – Чернівці, 1998. – С. 29-30.
  4. Екологічні аспекти впливу ішемії з реперфузією на функціонально-біохімічний стан нирок / Ю.Є. Роговий, В.Ф. Мислицький, О.В. Бойко [та ін.]//Проблеми екології та медицини. -1998. – Т.2, №  3-4. – С.22-23.
  5. Заморский И.И. Латеральное ядро перегородки мозга: морфологическая и функциональная организация, роль в формировании хроноритмов /И.И. Заморский, В.Ф. Мислицький, В.П. Пішак // Успехи физиологических наук. – 1998. – Т.29, № 2. – С. 68-87.
  6. Захисний вплив Wobe Mugos E на протеолітичну активність нирок за сулемової нефропатії в період тубуло-інтерстиційного компонента / Ю.Є. Роговий, В.Ф. Мислицький, Л.О.Філіпова [та ін.] // Буковинський медичний вісник, - Т.2, № 4. – С. 172-178. 
  7. Інтеграція викладання розділу «Кров» на кафедрах медико-біологічного профілю / В.П. Пішак, В.М. Круцяк, Г.І. Кокощук, В.Ф. Мислицький [та ін.] //Шляхи оптимізації навчально-методичної роботи. Вип. 6. – Чернівці, 1998. – С. 34-35
  8.  Кухарчук О.Л. Застосування каптоприлу, допаміну та препарату ММ-706 для корекції функції нирок при ртутній інтоксикації / О.Л.Кухарчук, С.К. Подолян, В.Ф. Мислицький // Екологічні проблеми в хірургії та інших галузях медицини: праці ІІ-го наукового симпозіуму. – Чернівці, 1998. – С. 54.
  9. Пишак В.П. Латнральное ядро перегородки мозга: морфологическая и функциональная организация, роль в формировании хроноритмов / В.П. Пишак, И.И. Заморский, В.Ф. Мислицький // Успехи физиологических наук. – 1998. – Т.29, № 2. – С.68-87.
  10. Пішак В.П. Організація перевірки засвоєння знань студентами / В.П. Пішак, В.Ф. Мислицький, В.І. Проняєв // Проблеми підготовки медичних та фармацевтичних кадрів України: тези доповідей науково-методичної конференції, (24-26. вересня 1997 р.). – К. – Одеса, 1998. – С. 410-411.
  11. Пішак В.П. Участь окремих ейкозаноїдів у антистресовому захисті мозку / В.П. Пішак, С.С. Ткачук, В.Ф. Мислицький //Фізіологічний журнал. – 1998. – Т.44, № 4. – С. 60-61. 
  12. Ткачук С.С. Синдром пренатального стресу: прояви та механізми розвитку / С.С.Ткачук, В.П. Пішак, В.Ф. Мислицький // Буковинський медичний вісник. – 1999. - Т. 3, № 2. – С. 12-24. 
  13.  Ткачук С.С. Вплив пренатального стресу на центральну регуляцію гликокортикоїдної функції / С.С.Ткачук, В.П. Пішак, В.Ф. Мислицький// Буковинський медичний вісник. – 1999. - Т. 3, № 3. – С. 229-232. 
  14. Ткачук С.С. Стрес-індуковані зміни окислювальної модифікації білків в структурах мозку щурів / С.С.Ткачук, В.П. Пішак, В.Ф. Мислицький// Буковинський медичний вісник. – 1999. - Т. 3, № 1. – С. 191-195. 
  15. Пишак В.П. Защитное влияние Wobe mugos Е на развитие тубуло-интерстициального компонента / В.П. Пишак, Ю.Е. Роговой, В.Ф. Мыслицкий// Актуальные проблемы экспериментальной и клинической фармакологии: материалы конференции (2-5 июня 1999 г.). – СПб: Политехника, 1999. – С. 162-163.
  16. Ткачук С.С. Модифікуючий вплив пренатального стресу на центральні серотонінергічні механізми стрес-реактивності / С.С.Ткачук, В.П. Пішак, В.Ф. Мислицький //Вісник проблем біології і медицини. – 1999. - № 13, - С. 145-149.
  17. Пішак В.П. Вплив пренатального стресу на центральну серотонінергічну регуляцію гликокортикоїдної функції / В.П. Пішак, С.С.Ткачук, В.Ф. Мислицький // Буковинський медичний вісник. – 1999. - Т.3, № 3. – С. 229-232. 
  18. Нові методичні підходи до вивчення патофізіології пошкоджень міокарду/ В.Ф. Мислицький, М.Д. Перепелюк, Ю.Є. Роговий [та ін.] //Шляхи оптимізації навчально-методичної роботи. Вип. 5. – Чернівці: БДМА, 1999. – С. 62-63.
  19. Порівняльна характеристика енаприлу і Wobe Mugos E на функціонально - біохімічний стан нирок за умов розвитку тубуло-інтерстиційного компонента / В.Ф. Мислицький, Ю.Є. Роговий, Л.О. Філіпова, М.Л. Перепелюк // Буковинський медичний вісник. – 1999. - Т.3, № 4. – С. 189-195.
  20. Мыслицкий В.Ф. Защитное влияние Wobe Mugos E на развитие тубуло-интерстициального компонента / В.Ф. Мыслицкий, Ю.Е. Роговой, Л.А. Филиппова // Актуальные проблемы экспериментальной и клинической фармакологии. – СПб, 1999. – С. 162-163.
  21. Вплив Wobe Mugos E на кореляційні зв’язки між показниками функції нирок при сулемовій нефропатії в період формування тубуло-інтерстиційного компонента /В.П. Пішак, Є.Ю. Роговий, В.Ф. Мислицький [та ін.]// Буковинський медичний вісник. – 1999. - Т.3, № 4. – С. 151-156.
  22. Порівняльна характеристика впливу енаприлу і Wobe Mugos E на функціонально-біохімічний стан нирок за умов розвитку тубуло-інтерстиційного компонента /В.П. Пішак, Ю.Є. Роговий, В.Ф. Мислицький [та ін.] //Буковинський медичний вісник. – 1999. - Т.3, № 4. – С. 189-196.
  23. Мислицький В.Ф. Патологічні зміни тромбоцитарно-судинного та коагуляційного гемостазу під впливом хлористого свинцю та їх корекція за допомогою аналога простацикліну /В.Ф. Мислицький, С.К. Подолян //Фізіологічний журнал. – 1999. – Т.45, № 4. – С. 99-104.
  24. Ткачук С.С. Вплив пренатального стресу на серотонін та ГАМК-ергічну регуляцію рівня тиротоксину у плазмі крові / С.С. Ткачук, В.П. Пішак, В.Ф. Мислицький // Буковинський медичний вісник. – 2000. - Т. 4, № 3-4. – С. 149-153.
  25. Ткачук С.С. Механізми ГАМК-ергічної регуляції рівнів ендорфіну в структурах гіпоталамуса пренатально-струсованих самців щурів / С.С. Ткачук, В.П. Пішак, В.Ф. Мислицький // //Фізіологічний журнал. – 2000. – Т.46, № 2. – С. 109-115.
  26. Модификация стресс-лимитирующих свойств мелатонина пренатальными стрессорными воздействиями /С.С. Ткачук, А.В. Ткачук, В.Ф. Мыслицкий, А.Ф. Филиппова // Нейроэндокринология – 2000: тезисы докладов V-ой Всероссийской конференции, посвященной 75-летию А.Л. Поленова. – СПб, 2000. – С. 124-125. 
  27. Бойко О.В. Вплив мелатоніну на фотоперіодичну активність ферментів антиокислювальної та протеолітичної систем у кишечнику за умов гострого гіпоксичного пошкодження / О.В. Бойко, В.Ф. Мислицький, Ю.Є. Роговий //Буковинський медичний вісник. – 2000. - Т. 4, № 4. – С. 120-125.
  28. Мислицький В.Ф. Протекторний вплив еналоприлу і Wobe Mugos E  на розвиток патології ниркових канальців та інтерстицію /В.Ф. Мислицький, Л.О. Філіпова //Фізіологічний журнал. – 2000. – Т. 46, № 2 (додаток). – С. 73-74.
  29. Мислицький В.Ф.  Захисний вплив Wobe Mugos E  на фібринолітичну активність нирок і сечі при сулемовій нефропатії в період тубуло-інтерстиційного компонента / В.Ф. Мислицький, Ю.Є. Роговий, Л.О. Філіпова//Одеський медичний журнал. – 2000. - № 1. – С. 32-35.
  30. Мислицький В.Ф. Вплив препарату Wobe Mugos E на функціональний та біохімічний стан нирок у поліурічну стадію сулемової нефропатії / В.Ф. Мислицький, Ю.Є. Роговий, Л.О. Філіпова //Фізіологічний журнал. – 2000. – Т.46, № 3. – С. 51-57.
  31. Мислицький В.Ф. Мозок і репродукція / В.Ф. Мислицький, В.П. Пішак, С.С. Ткачук // Сексологія и андрологія. – 2000. - Вып. 5. – С. 103-106.
  32. Ткачук С.С. Стан центральної серотонінергічної гликокортикоїдної регуляції функції у пренатально-стресованих щурів // С.С. Ткачук, В.П. Пішак, В.Ф. Мислицький //Фізіологічний журнал. – 2000. – Т.46, № 2. – С. 149.
  33. Мислицький В.Ф. Вплив пренатального стресу на серотонін- та ГАМК-ергічну регуляцію рівня тироксину у плазмі крові /В.Ф. Мислицький//Буковинський медичний вісник. – 2000. - Т. 4, № 2-3. – С. 140-144.
  34. Вплив пренатального стресу на інтенсивність вільнорадикального окиснення макромолекул та анти радикальної властивості мелатоніну / С.С. Ткачук, В.П. Пішак, В.Ф. Мислицький [та ін.] // Архив клинической и экспериментальной медицины. – 2001. – Т. 10, № 2. – С. 224.
  35. Вплив пренатального стресу на стан ендогенних механізмів резистентності організму до дії несприятливих чинників / С.С. Ткачук, В.П. Пішак, В.Ф. Мислицький Л.О. Філіпова //Українські медичні вісті. – 2001. – Т. 4, № 1. – С. 109.
  36. Пішак В.П. Концепція патогенезу порушень стрес-реактивності у самців з синдромом пренатального стресу / В.П. Пішак, В.Ф. Мислицький, С.С. Ткачук// Нейрофизиология. – 2001. – Т. 33, № 5. – С. 323-327.
  37. Ткачук С.С. Нейрохімічні аспекти ендокринних порушень у самців з синдромом пренатального стресу/ С.С. Ткачук, В.П. Пішак, В.Ф. Мислицький//Ендокринологія. – 2001. – Т. 6 (додаток). – С. 298.
  38. Филиппова Л.А. Влияние тимэктомии и спленэктомии на содержание в крови противовоспалительных цитокинов и трансформирующего фактора роста В /Л.А.Филиппова, О.Л. Кухарчук, Ю.Е. Роговой [и др.] //Международный конгресс по иммунореабилитации, VII-ой: труды. – Нью-Йорк. – 2001. – С. 116.
  39. Роль мелатоніну в механізмах резистентності до дії іммобілізаційного стресу / С.С. Ткачук, В.П. Пішак, В.Ф. Мислицький [та ін.] // Історія та сучасні досягнення фізіології в Україні: тези. – К., 2001. – С. 49.
  40. Взаємозв’язок вмісту оксипроліну, активності сукцинатдегідрази в корковій речовині з функцією нирок за умов розвитку тубуло-інтерстиційного синдрому /В.П. Пішак, Ю.Є. Роговий, В.Ф. Мислицький [та ін.] // Одеський медичний журнал. – 2001. - № 6. – С. 30-33. 
  41. Досвід навчально-методичної роботи кафедри патологічної фізіології Ю.Є. Роговий, В.Ф. Мислицький, Л.О. Філіпова [та ін.] // Медична освіта. – 2001. - № 3. – С. 38-40.
  42. Вплив пренатального стресу на інтенсивність вільно радикального окислення макромолекул та анти радикальної властивості мелатоніну /С.С. Ткачук, В.Ф. Мислицький, В.П. Пішак [та ін.] // Архив клинической и экспериментальной медицины. – 2001. – Т. 10, № 2. – С. 224.
  43. Вплив пренатального стресу на стан ендогенних механізмів резистентності організму до дії несприятливих чинників / С.С. Ткачук, В.П. Пішак, В.Ф. Мислицький, Л.О. Філіпова //Українські медичні вісті. – 2001. – Т. 4, № 1. – С. 109.
  44. Нейрохімічні аспекти ендокринних порушень у самців з синдромом пренатального стресу/С.С. Ткачук, В.П. Пішак, В.Ф. Мислицький //Ендокринологія: тези матеріалів VI –го з їзду ендокринологів. – 2001. - Т.6 (додаток). - С. 298.
  45. Ізоволемічна гемодилюція препаратами гідроксиетилкрохмалу / В.І. Ротар, В.Ф. Мислицький, Ф.Г. Кулачек [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. – 2002. – Т.1, № 1. – С. 19-21.
  46. Концепція патогенезу порушень стрес-реактивності у самців с синдромом пренатального стресу/ В.П. Пішак, С.С. Ткачук, В.Ф. Мислицький [та ін.] //Архив клинической и экспериментальной медицины. – 2002. – Т.11, № 1. – С. 100-107.
  47. Спосіб діагностики тубуло-інтерстиційного компоненту / Ю.Є. Роговий, В.І.Гоженко, В.Ф. Мислицький [та ін.] // Винахідництво та раціоналізаторство в Буковинській державній медичній академії 2000-2002: тези. – Чернівці: Медакадемія, 2002. – С. 67.
  48. Структурно-нейрохімічна дезінтеграція механізмів стрес-реактивності у самців з синдромом пренатального стресу/ С.С. Ткачук, В.П. Пішак, В.Ф. Мислицький, О.В. Ткачук//Запорожский медицинский журнал. - 2002.- Т.13, № 3. – С. 39-41. 
  49. Модифікуючий вплив пренатального стресу на участь простаноїдів мозку в стрес-реакції/ О.В. Ткачук, О.Л.Філіпова, В.Ф. Мислицький, М.О. Соломатіна // Запорожский медицинский журнал. - 2002.- Т.13, № 3. – С. 51.
  50. Пішак В.П. Модифікація генетичної програми розвитку нейрохімічних механізмів стрес-реактивності пренатальними впливами та нові підходи до їх профілактики / В.П. Пішак, С.С. Ткачук, В.Ф. Мислицький // Фізіологічний журнал. – 2002. – Т.48, № 4. – С. 108.
  51. Концепція патогенезу порушень стрес-реактивності у самців з синдромом пренатального стресу / В.П. Пішак, С.С. Ткачук, В.Ф. Мислицький // Архив клинической и экспериментальной медицины. – 2002. – Т.11, № 1. – С. 100-107.
  52. Структурно-нейрохімічна дезінтеграція механізмів стрес-реактивності у самців з синдромом пренатального стресу/ С.С. Ткачук, В.П. Пішак, В.Ф. Мислицький, О.В. Ткачук// Запорожский медицинский журнал. - 2002.- Т.13, № 3. – С. 39-41.
  53. Нейропептидні та нейроендокринні механізми участі мелатоніну в стрес-реактивності у самців з синдромом пренатального стресу / С.С. Ткачук, В.П. Пішак, В.Ф. Мислицький, Л.О.Філіпова // Буковинський медичний вісник. – 2002. – Т.6, № 3-4. - С. 193-195.
  54. Особливості взаємодії мелатоніну та Р-ендорфінергічних систем гіпоталамуса в регуляції стрес активності у щурів з синдромом пренатального стресу / С.С. Ткачук, В.П. Пішак, В.Ф. Мислицький, О.В. Ткачук // Буковинський медичний вісник. – 2002. – Т.6, № 3. - С. 194-197.
  55. Роль пептидергічних систем мозку та мелатоніну в обмеженні проявів іммобілізаційного стресу / С.С. Ткачук, В.П. Пішак, В.Ф. Мислицький, О.В. Ткачук // Фізіологічний журнал. – 2002. – Т.48, № 2. – С. 34-35.
  56. Ткачук С.С. Роль ендогенних нейроендокринних механізмів в обмеженні стрес-реакцій / С.С. Ткачук, В.П. Пішак, В.Ф. Мислицький // Збірник матеріалів міжнародної конференції: тези. – Львів, 2002. – С. 82.
  57. Спосіб лікування гіперплазії простати / О.С. Федорук, В.Ф. Мислицький, Ю.Є. Роговий, Р.І. Майнан // Винахідництво та раціоналізаторство в Буковинській державній медичній академії 2000-2002: тези. – Чернівці: Медакадемія, 2002. – С. 93.
  58. Спосіб фізико-хімічної діагностики тубуло-інтерстиційного компонента/ Ю.Є. Роговий, В.Ф. Мислицький, О.В. Бойко, [та ін.] // Винахідництво та раціоналізаторство в Буковинській державній медичній академії 2000-2002: тези. – Чернівці: Медакадемія, 2002. – С. 69.
  59. Спосіб лікування папіломи сечового міхура / В.Ф. Мислицький, О.С. Федорук, Ю.Є. Роговий [та ін.] // Винахідництво та раціоналізаторство в Буковинській державній медичній академії 2000-2002: тези. – Чернівці: Медакадемія, 2002. – С. 48.
  60. Спосіб діагностики нефросклерозу / В.Ф. Мислицький, Ю.Є. Роговий, І.А. Плеш [та ін.] // Винахідництво та раціоналізаторство в Буковинській державній медичній академії 2000-2002: тези. – Чернівці: Медакадемія, 2002. – С. 47.
  61. Вплив гострої гіпоксії на вміст мелатоніну в кишечнику за умов різної довжини фотоперіоду /О.В. Бойко, В.Ф. Мислицький, Л.О. Філіпова, Ю.Є. Роговий // Галицький лікарський вісник. – 2002. – Т. 9, № 1. – С. 22-24.
  62. Роль пептидергічних систем мозку та мелатоніну в обмеженні проявів іммобілізаційного стресу / В.П. Пішак, С.С. Ткачук, В.Ф. Мислицький, О.В. Ткачук // Фізіологічний журнал. – 2002. – Т.48, № 2. – С. 113-115.
  63. 63. Структурно-нейрохімічна дезінтеграція механізмів стрес-реактивності у самців з синдромом пренатального стресу / В.П. Пішак , С.С. Ткачук, В.Ф. Мислицький, О.В. Ткачук  // Запорожский медицинский журнал. - 2002.- Т.13, № 3. – С. 39-41.
  64. Мислицький В.Ф. Вивчення патологічної фізіології на педіатричному факультеті / В.Ф. Мислицький, С.С. Ткачук, В.П. Пішак // Фізіологічний журнал. – 2002. – Т.48, № 4. – С. 135.
  65. Ткачук С.С. Експериментальне підтвердження ролі оксидативного стресу в патогенезі синдрому пренатального стресу / С.С. Ткачук, В.П. Пішак, В.Ф. Мислицький // Клінічна та експериментальна патологія. – 2002. – Т.1,№ 2. – С.47-49.
  66. Пішак В.П. Модифікація генетичної програми розвитку нейрохімічних механізмів стрес-реактивності пренатальними впливами та нові підходи до їх профілактики / В.П. Пішак, С.С. Ткачук, В.Ф. Мислицький // Фізіологічний журнал. – 2002. – Т.48, № 4. – С. 108.
  67. Пішак В.П. Видатний патофiзiолог сучасності (до 80-рiччя Г.М. Крижанівського)/ В.П. Пішак, В.Ф. Мислицький, С.С. Ткачук // Клiнiчна та експерименттальна патологiя. - 2002. - Т.I, N1. - С.125.
  68. Пішак В.П. Біоетика в навчальному процесі у вищих медичних закладах / В.П. Пішак, В.Ф. Мислицький, С.С. Ткачук // Буковинський медичний вісник. – 2002. – Т.6, № 4. - С. 26-27.
  69. Особливості конструктивних та стрес-індукованих нейропептидних механізмів у щурів з пренатальним стрес-синдромом / В.П. Пішак, С.С. Ткачук, В.Ф. Мислицький, Л.О. Філіпова // Буковинський медичний вісник. – 2003. – Т.7, № 1-2. - С. 150-152.
  70. Перспективність застосування дистанційного навчання у викладанні патологічної фізіології студентам факультету бакалаврів з відділенням молодших медичних і фармацевтичних фахівців / В.Ф. Мислицький, Л.О. Філіпова, Ю.Є. Роговий [та ін.] // « Методичні, педагогічні та психологічні проблеми до дипломної та післядипломної підготовки фахівців»: матеріали 40-ї науково-методичної конференції викладачів БДМА (м. Чернівці, 22.12.2003 р.). Вип. 8. – Чернівці, 2003. – С. 48-49. 
  71. Мислицький В.Ф. Патогенетичне обґрунтування селективної чутливості лімбіко-гіпоталамічних структур мозку до дії пренатальних стресів / В.Ф. Мислицький, С.С. Ткачук, Л.О. Філіпова // «Гемостаз:фізіологія, патофізіологія, фармакологія і клініка» (18-19 вересня 2003 р.): матеріали міжнародної конференції в межах року Росії в Україні. – Чернівці, 2003. – С. 55-56.
  72. Мислицький В.Ф. Структурно-функціональна дезінтеграція стрес-реалізуючої та стреслімітуючої систем мозку як прояв модифікації гормон-медіаторного імпринтингу у самців щурів із синдромом пренатального стресу  /В.Ф. Мислицький, С.С. Ткачук // Журнал АМН України. – 2003. – Т.9, № 1. – С. 130-140.
  73. 73. Мыслицкий В.Ф. Структурно-функциональная дезинтеграция стрессреализирующей и  стресслимитирующей систем и ее роль в развитии синдрома пренатального стресса / В.Ф. Мыслицкий, С.С. Ткачук, Л.О. Филиппова // «Нейроэндокринология-2003»: материалы Всероссийской конференции с международным участием. – СПб, 2003. – С. 152-153.
  74. Пішак В.П. А.В. Реперев – учитель, ученый / В.П. Пішак, В.Ф. Мислицький, С.С. Ткачук // Експериментальна і клінічна медицина. - 2003. - № 2. – С. 10-11.
  75. Особливості конститувних та стрес-індукованих нейропептидних механізмів у щурів з пренатальним стресом / В.П. Пішак, С.С. Ткачук, В.Ф. Мислицький, Л.О. Філіпова // Буковинський медичний вісник. – 2003. – Т.7, № 1-2. - С. 150-152.
  76. Мислицький В.Ф. Вплив гострого та хронічного іммобілізаційного стресу на реакцію біоамінвмісних структур тимуса контрольних та перинатально стресованих самців щурів / В.Ф. Мислицький // Експериментальна та клінічна медицина. – 2004. – Т.3, № 4. – С. 73-76.
  77. Пішак В.П. Сучасні аспекти патофізіології обмінних процесів / В.П. Пішак, В.Ф. Мислицький, С.С. Ткачук // Буковинський медичний вісник. – 2004. – Т.8, № 3 (Ювілейний випуск). - С. 81-85.
  78. Ткачук С.С. Особливості викладання патофізіології дл студентіві педіатричних факультетів / С.С. Ткачук, В.П. Пішак, В.Ф. Мислицький //Клінічна та експериментальна патологія. – 2004. – Т.3, № 2, ч. ІІ. – С. 551-552.
  79. Пішак В.П. Онтогенетичні аспекти формування селективної чутливості полів гіпокампа до ішемії /В.П. Пішак, В.Ф. Мислицький // Клінічна та експериментальна патологія. – 2004. – Т.3, № 2, ч. ІІ. – С. 308-312.
  80. Мислицький В.Ф. Робота електростатичних сил ендотелію /В.Ф. Мислицький// Клінічна та експериментальна патологія. – 2004. – Т.3, № 1. – С. 28-32.
  81. Мислицький В.Ф. Постішемічна реорганізація катехоламінергічних систем лімбіко-гіпоталамічних структур мозку у щурів різного віку /В.Ф. Мислицький, І.Р. Тимофійчук //Клінічна та експериментальна патологія. – 2005. – Т.4, № 2. – С. 96-99.
  82. Мыслицкий В.Ф. Модификация нейроиммуноэндокринных взаимоотношений пренатальными стрессорными воздействиями /В.Ф. Мыслицкий, Л.О. Филиппова //»Нейроэндокринология – 2005»: материалы VII-й Всероссийской конференции с международным участием. – СПб, 2005. – С. 172.
  83. Мислицький В.Ф. Роль статевих гормонів у постішемічній реакції катехоламінергічних структур мозку щурів різних вікових груп /В.Ф. Мислицький, С.С. Ткачук //Клінічна та експериментальна патологія. – 2005. – Т.4, № 2. – С. 29-31.
  84. Мислицький В.Ф. Деякі біохімічні кореляти вікової чутливості окремих структур мозку до неповної глобальної ішемії /В.Ф. Мислицький, С.С. Ткачук, І.Р. Тимофійчук // Буковинський медичний вісник. – 2005. – Т.9, № 3-4. - С. 201-203.
  85. Мислицький В.Ф. Експериментальне обґрунтування модифікуючого впливу пренатального стресу на нейроімуноендокринні взаємовідносини /В.Ф. Мислицький, С.С. Ткачук, Л.О. Філіпова //Запорожский медицинский журнал. - 2005.- Т.15, № 3. – С. 28-30.
  86. Ткачук О.В. Роль мелатоніну в реалізації впливів гестаційного стресу на окремі нейроендокринні показники в самців-нащадків / О.В. Ткачук, В.Ф. Мислицький, С.С. Ткачук // Буковинський медичний вісник. – 2006. – Т.10, № 4. - С. 183-185.
  87. Мислицький В.Ф. Експериментальне обґрунтування ефектів неповної глобальної ішемії мозку на функціональний стан катехоламінвмісних структур тимуса та їх корекції емоксипіном у щурів різного віку/ В.Ф. Мислицький, С.С. Ткачук // Буковинський медичний вісник. – 2006. – Т.10, № 4. - С. 233-235.
  88. Вікові особливості реагування системи стрес-реактивності у щурів із неповною глобальною ішемією мозку та вплив на них препарату емоксипіну / С.С. Ткачук, В.Ф. Мислицький, І.Р. Тимофійчук, О.В. Ткачук // Труды Крымского государственного медицинского университета им. С.И. Георгиевского. – Т. 142, Ч. 3. – Симферополь, 2006. – С. 253.
  89. Пренатальний стрес як епігенетичний фактор нейроімуноендокринних порушень / С.С. Ткачук, В.Ф. Мислицький, І.Р. Тимофійчук, О.В. Ткачук // Труды Крымского государственного медицинского университета им. С.И. Георгиевского. – Т. 142, Ч. 3. – Симферополь, 2006. – С. 152-155.
  90. Роль вільно радикальних процесів у механізмах пластичності мозку, зумовленої пренатальним стресом/ В.Ф. Мислицький, С.С. Ткачук, Л.О. Філіпова [та ін.] // Медична хімія. – 2006. – Т.8, № 3. – С. 89-91.
  91. Мислицький В.Ф. Роль мелатоніну в реалізації впливів гестаційного стресу на окремі нейроендокринні показники в саців-нащадків /В.Ф. Мислицький, С.С. Ткачук, О.В. Ткачук//Буковинський медичний вісник. – 2006. – Т.10, № 4. - С. 183-185.
  92. Мислицький В.Ф. Експериментальне обґрунтування ефектів неповної глобальної ішемії мозку на функціональний стан катехоламінвмісних структур тимуса та їх корекції емоксипіном у щурів різного віку //В.Ф. Мислицький, С.С. Ткачук //Буковинський медичний вісник. – 2006. – Т.10, № 4. - С. 233-235.
  93. Мислицький В.Ф. Вікова характеристика функціонального стану біоамінвмісних структур тимуса при неповній глобальній ішемії мозку /В.Ф. Мислицький, С.С. Ткачук // «Здобутки клінічної і експериментальної медицини: матеріали 49-ї підсумкової науково-практичної конференції. – Тернопіль: ТДМУ,Укрмедкнига, 2006. – С. 170-171.
  94. Ткачук О.В. Стан нейроімуноендокринних взаємовідносин у щурів-самців із синдромом пренатального стресу / О.В. Ткачук, В.Ф. Мислицький, Л.О. Філіпова // Фізіологічний журнал. – 2006. – Т. 52, № 2. – С. 128.
  95. Роль V Міжнародного Конгресу патофізіологів (ISP 2006) у поліпшенні викладання та засвоєння провідної теоретичної дисципліни  /Ю.Є. Роговий, Л.О. Філіпова, В.Ф. Мислицький, М.Д. Перепелюк // Медична освіта. – 2007. - № 4. – С. 22-24.
  96. Роль лімбіко-гіпоталамічних структур головного мозку в реалізації нейроімунних взаємовідносин в нормі та при синдромі пренатального стресу / С.С. Ткачук, В.Ф. Мислицький, О.В. Ткачук, І.Р. Тимофійчук  //Нейронауки: теоретичні та клінічні аспекти. – 2007. – Т. 3, № 1. – С. 35.
  97. Системні та церебральні показники стрес-реактивності при неповній глобальній ішемії мозку в щурів різних вікових груп / С.С. Ткачук, В.Ф. Мислицький, О.В. Ткачук, І.Р. Тимофійчук // Нейронауки: теоретичні та клінічні аспекти. – 2007. – Т. 3, № 1. – С. 50.
  98. Патобіохімічні та структурні кореляти ішемічно-реперфузійного пошкодження мозку і розвитку стрес-реакції за даної патології / С.С. Ткачук, В.Ф. Мислицький, О.В. Ткачук, І.Р. Тимофійчук //Клінічна та експериментальна патологія. – 2007. – Т. 6, № 3. – С. 82-86. 
  99. Методичне забезпечення викладання фізіології за умов кредитно-модульної системи: досягнення та проблеми з точки зору першого досвіду/ С.С. Ткачук, В.І. Ясінський, І.Р. Тимофійчук, О.В. Ткачук, В.Ф. Мислицький [та ін.] // «Впровадження засад Болонської системи освіти»(Український і зарубіжний досвід): матеріали науково-практичної конференції. – Тернопіль. – 2007. – С. 197-198.
  100. Ткачук В.О. Особливості реакції катехоламінів тимуса на різні види стресу / О.В. Ткачук, В.Ф. Мислицький, С.С. Ткачук // Клінічна та експериментальна патологія. – 2008. – Т.7, № 3. – С. 93-97.
  101. Роговий Ю.Є. Кореляційний аналіз морфометричних параметрів підшлункової залози  у 5-7-місячних плодів / Ю.Є. Роговий, В.Ф. Мислицький // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. – 2008. № 2. – С. 31-35.
  102. Ротар О.В. Патофізіологічні аспекти анестезіологічного забезпечення хірургічних втручань у пацієнтів з міопатією Дюшенна-Беккера /О.В. Ротар, В.Ф. Мислицький // Клінічна та експериментальна патологія. – 2008. – Т.7, № 1. – С. 149-152.
  103. Ротар О.В. Особливості реакції катехоламінів тимуса на різні види стресу /О.В. Ротар, В.Ф. Мислицький, О.В. Ткачук // Клінічна та експериментальна патологія. – 2008. – Т.7, № 3. – С. 93-97.
  104. Мислицький В.Ф. Дизрегуляторні впливи перинатальних інфекцій на стан клітинного та гуморального імунітету дітей / В.Ф. Мислицький // Патологія. – 2008. – Т. 5, № 3. – С. 41.
  105. Мислицький В.Ф.  Деякі патобіохімічні показники функціонального стану тимуса за неповної глобальної ішемії мозку у щурів різного віку / В.Ф. Мислицький, О.В. Ткачук  // Патологія. – 2008. – Т.5, № 3. – С. 128.
  106. Лєньков О.М. Стан нейроімунних взаємовідносин при неповній глобальній ішемії мозку у щурів різного віку / О.М. Лєньков, В.Ф. Мислицький, О.В. Ткачук // Фізіологічний журнал. – 2008. – Т. 54, № 4. – С. 80.
  107. Лєньков О.М.  Дисрегуляція імуноендокринних взаємовідносин пренатальними стресовими впливами  / О.М. Лєньков, В.Ф. Мислицький, О.В. Ткачук // 7-е читання ім. В.В. Підвисоцького: бюлетень матеріалів наукової конференції (м. Одеса, 22-23 травня 2008 р.) – Одеса, 2008. – С. 91.
  108. Ротар О.В. Патофізіологічні аспекти анестезіологічного забезпечення операцій у пацієнтів з міопатією Дюшенна-Беккера /О.В. Ротар, В.Ф. Мислицький // Клінічна та експериментальна патологія. – 2008. – Т.7, № 2. – С. 34-36.
  109. Чернюх О.Г. Співвідношення білкових фракцій сироватки крові вагітних з легким та середнім ступенем прееклампсії /О.Г. Чернюх, В.Ф. Мислицький // Клінічна та експериментальна патологія. – 2009. – Т.8, № 3. – С. 115-116.
  110. Організація практично-орієнтованого викладання фундаментальних дисциплін // С.С. Ткачук, В.Ф. Мислицький, О.В. Ткачук, С.І. Анохіна // «Актуальні питання підготовки медичних та фармацевтичних фахівців у контексті Європейської освітньої інтеграції»: матеріали навчально-наукової конференції. – Чернівці, 2009. – С. 88-89. 
  111. Пішак В.П. Рєзніков Олександр Григорович /В.П. Пішак, В.Ф. Мислицький, С.С. Ткачук // Клінічна та експериментальна патологія. – 2009. – Т.8, № 4. – С. 140-141.
  112. Гребенюк Н.В. Основні збудники внутрішньоутробної, інтранальної та постнатальної інфекцій у дітей різного віку/ Н.В. Гребенюк, В.Ф. Мислицький // Буковинський медичний вісник. – 2009. – Т.13, № 4. - С. 85-89.
  113. Вчений, педагог, вихователь. (Скляров Я.П.) /В.П. Пішак, В.Ф. Мислицький, С.С. Ткачук, Г.І. Ходоровський // Клінічна та експериментальна патологія. – 2009. – Т.8, № 1. – С. 130-131.
  114. Ткачук С.С. Вікові особливості реакції катехоламінергічних систем структур мозку щурів в ранньому ішемічно-реперфузійному періоді / С.С. Ткачук, В.Ф. Мислицький // Клінічна та експериментальна патологія. – 2009. – Т.8, № 4. – С. 27-32.
  115. Гребенюк Н.В. Взаємозалежність між кількістю імунокомпетентних клітин та системним імунітетом у дітей із внутрішньоутробною або постнатальною інфекціями /Н.В. Гребенюк, В.Ф. Мислицький // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. – 2009. – Т. 8, № 3. – С. 41-48.
  116. Організація практично-орієнтованого викладання фундаментальних дисциплін у конспекті інтеграції навчального процесу з позицій кредитно-модульної системи / С.С. Ткачук, О.В. Ткачук, С.І. Анохіна, В.Ф. Мислицький // Клінічна та експериментальна патологія. – 2009. – Т.8, № 3. – С. 115-116.
  117. Фактори ризику виникнення постнатальних інфекцій у дітей перших трьох місяців життя / В.Ф. Мислицький, І.М. Бойчук, С.С. Ткачук, Н.В. Гребенюк // Загальна патологія та патологічна фізіологія. – 2010. – Т.5, № 2. – С. 24.
  118. Ткачук С.С. Динаміка вмісту катехоламінів в окремих структурах мозку щурів різного віку при двобічній каротині й ішемії-реперфузії / С.С. Ткачук, І.М. Бойчук, В.Ф. Мислицький // Клінічна та експериментальна патологія. – 2010. – Т.9, № 1. – С. 81-94.
  119. Ткачук С. С. Реакція катехоламінергічних систем окремих структур мозку щурів та ішемічно-реперфузійне пошкодження / С.С. Ткачук, І.М. Бойчук, В.Ф. Мислицький// С.С. Ткачук, Т.М. Бойчук, В.Ф. Мислицький // Фізіологічний журнал. – 2010. – Т. 56, № 2. – С. 52-53.
  120. Мислицький В.Ф. Особливості порушень в органiзмi дітей залежно вiд термiнiв iнфiкування внутрiшьоутробно, iнтранатально чи постанатально. В.Ф. Мислицький, Н.В. Гребенюк // Клiнiчна та експериментальна патологія. - 2010. - Т. 9, N 1. - С. 45-48.  
  121. Фактори ризику виникнення постнатальних інфекцій у дітей перших трьох місяців життя / Т.М. Бойчук, В.Ф. Мислицький, С.С. Ткачук, Н.В. Гребенюк //Общая патология и патологическая физиология. – 2010. – Т.5, № 2. – С. 24.
  122.  Модифицирующее влияние сахарного диабета на нейрон-иммунные взаимоотношения у крыс с ишемически-реперфузионным повреждением головного мезга / А.В. Ткачук, В.П. Пишак, В.Ф. Мыслицкий, Е.В. Ясинская // Нейроэндокринология. – 2010. – СПб, 2010. – С.86.
  123.   Иммунокорригирующее влияние октреотида in vitro у больных деструктивным панкреатитом / М.Ю. Ревтович, Л.Г. Борткевич, С.И. Леонович, В.Ф. Мыслицкий / / Медицинская иммунология. - 2010. - Т. 6, N1. - С.83-88. 
  124.  Механiзми дизрегуляцiї системи кровi та iмунiтету в перинатальний перiод при  внутрiшньоутробних інфекціях /В.Ф. Мислицький, С.С. Ткачук, Н.В. Гребенюк [та iн.]// Клiнiчна та експериментальна патологія. - 2011. - Т. 10, N 3. - С. 166-170. 
  125.  Патогенетичнi основи внутрiшньоутробних інфекцій /В.Ф. Мислицький, С.С. Ткачук,  О.В. Ткачук та iн.] // Клiнiчна та експериментальна патологія. - 2011. - Т.10, N 2,Ч.1. - С. 137-141.
  126. Роль iмунної системи в дизрегуляцiї морфогенетичних процесiв в ембрiо- та   фотогенезi /В.Ф. Мислицький, С.С. Ткачук, О.В. Ткачук [та iн.]// Клiнiчна та експериментальна патологiя. - 2011. - Т. 10, N 4. - С. 113-116.
  127. Роль дизрегуляторних порушень iмунної системи у виникненнi i розвитку перинатальних iнфекцiй та порушеннi процесiв ембрiонального морфогенезу / В.Ф. Мислицький, С.С. Ткачук, Н.В. Гребенюк [та iн.] // Клiнiчна та експериментальна патологiя. - 2011. - Т. 10, N 1. - С. 110-114. 
  128. Видатний зоолог, ендокринолог i педагог Якiв Давидович Кiршенблат (до 100-рiччя вiд дня народження) /Т.М. Бойчук, С.С. Ткачук. В.Ф. Мислицький, Г.I. Ходоровський //Мiжнародний ендокринологiчний журнал. - 2012. - N5. - С.153-154. 
  129.  Епігенетична модифiкацiя зв’язків імунної та нейроендокринної систем пренатальними стресорними впливами/О.В. Ткачук, С.С. Ткачук, В.Ф. Мислицький О.М. Лєньков // Клiнiчна та експериментальна патологiя. - 2012. - N3. (ч.2)  - С.144-145. 
  130. Солодкий В.Д. Здоров'я населення - iндикатор екологiчного стану Буковинських Карпат/ В.Д. Солодкий, Ю.Г. Масiкевич, В.Ф. Мислицький  // Клiнiчна та експериментальна патологія. - 2012. - Т. 11, N 1. - С. 199-203.
  131. Мислицький В.Ф. Стан системи гемостазу у вагiтних з прееклампсiєю /В.Ф. Мислицький, О.Г. Чернюх, М.В. Лопатiна //Клiнiчна та експериментальна патологiя. - 2010. - Т. 9, N 3. - С. 60-62.     


Учні

Кандидати медичних наук, підготовлені професором Мислицьким В.Ф.

1.     Гуньков Сергей Васильевич
 «Биогенные моноамины и рецепция половых стероидов в преоптико-гипоталамической области в постнатальном онтоге¬незе крыс в норме и при нарушениях половой дифференцировки»       - 1991.

2.     Ваттер Неля Костантинівна
 «Участь латерального ядра перегородки мозку в механізмах регуляції водно-сольового обміну в нормі та при мулемовій нефропатії»                          - 1995.

3.     Слонецький Борис Іванович 
«Шляхи оптимізації регенеративного процесу в анастомозах тонкої кишки в умовах перитоніту»       - 1995.

4.     Хомко Олег Йосипович 
«Стан активності деяких гормональних та ферментних систем у хворих з різними формами гострого перитоніту»  - 1996.

5.     Подолян Світлана Климівна 
«Вплив хлористих сполук  важких  металів (талію,   свинцю,  кадмію, ртуті) на систему регуляції агрегатного стану крові і тканинний фібриноліз»           - 1999.                                                                     

6.    Терлецька Оксана Григоріївна 
«Роль змін фотоперіоду, як чинника зовнішнього середовища в порушенні функцій»             - 2004.

7.    Ткачук Олексій Володимирович
 «Деякі патогенетичні основи нейрохімічної та імунологічної дизрегуляції у самців із синдромом пренатального стресу»       - 2005.


Дружні слова  колег, друзів та учнів...
Сяйво творчої душі

           
         Якщо вам, раптом, потрібно буде зустрітися з професором Мислицьким, і ви не знаєте, де його знайти, бо день неробочий, та й година пізня, довго не розмірковуйте - йдіть прямісінько на кафедру патологічної фізіології медуніверситету, що в Чернівцях. Неодмінно знайдете його, спокійного і врівноваженого, на рідній кафедрі за робочим столом. "Невчасність" вашого візиту ніскільки не збентежить господаря. Уважно вислухає вашу тривогу, гостинно запропонує філіжанку кави, а головне - допоможе вам мудрою порадою. Провівши гостя, він знову зануриться у свої потаємні роздуми.
            Над чим працює й розмірковує в такий пізній час ця сивочола людина? -здивуєтеся ви. Спілкуючись з ним, дедалі глибше переконуєшся - мислителя Мислицького з його багатогранним науково-педагогічно-організаційним досвідом і досі манить творчості дух. Своїм життєвим багажем він щиро ділиться з допитливою молоддю - студентами, аспірантами, здобувачами.
Пригадую той час, коли сам працював над докторською дисертацією. Окрім методичного посібника "Медична дисертація і методика її оформлення" Є.П.Цвєтова, настільними в мене були ще й праці В.Ф.Мислицького - "Ви працюєте над рукописом", "Основи роботи з файлами" та "Російсько-українсько-латинський словник загальнобіологічних термінів". Працюючи з його творами, відчуваєш справжню насолоду. Структура вміщеного в них матеріалу, спосіб реалізації задуманого яскраво свідчать про витончений науковий смак їхнього автора.   
            Захоплює мене й уміння Валентина Францовича бути вірним другом. Неодноразово був свідком творчих спілкувань дійсно справжніх побратимів, щиро залюблених у життя і медицину - його, фізіолога, та світлої пам'яті В.І.Проняєва, анатома, завідувача нашої кафедри. Вони завше вибудовували вдалі творчі проекти на стикові наук, щоб згодом щиро порадіти за успіхи своїх учнів та колег. "Друг не помирає, його лиш поруч не стає" - незворушний у своєму переконанні Валентин Францович.
            А ще вражає в цій привітній людині пунктуальність, обов'язковість та чистота помислів.  
            Оскільки професор Мислицький про себе розповідає неохоче, якось при нагоді поцікавився, які людські якості викликають у нього найбільшу відразу. "Вульгарність і брехливість" - відповів навчитель. І за це йому велике спасибі!
Хай Вам, Валентине Францовичу, родине тепло душу гріє, а любов до людей та рідної землі не міліє!                                   
Ахтемійчук Юрій Танасович, 
доктор медичних наук, професор, 
завідувач кафедри анатомії, топографічної анатомії 
та оперативної хірургії БДМУ



Поважний науковець з юнацькою душею

         
 
       
Я знайомий з Валентином Францовичем, як тільки переступив поріг нашого навчального храму. На першій зустрічі з вступниками 1969 року нас приємно зустрів кремезний юнак з красивою шевелюрою, доброзичливою усмішкою, відкритою душею, готовністю допомогти колишньому демобілізованому та всім тим, хто мріяв стати студентом його любимого вузу.
        В той час для нас Валентин Францович був візитною карточкою вузу, про вступ до якого мріяв не один юнак, і його інтелігентність і тактовність все більше і більше додавала віри, що збувається наша мрія стати лікарем. 
        Так сталось в моїй долі, що з першої зустрічі знайомство з Валентином Францовичем продовжилось на все моє життя.
Працюючи разом в громадських організаціях, я все більше і більше відкривав для себе Валентина Францовича, був і є приємно вражений його організаторськими здібностями, талановитістю та широкою ерудицією.
        Як голова місцевого комітету Валентин Францович вміло підбирав молодіжний, перспективний кадровий резерв з науковців та членів громадських організацій.
        У 1972 році Валентин Францович взяв за руку студента 3 курсу і провів до кабінету ректора - доцента О.Д. Юхимця. Лаконічна характеристика, висловлена Валентином Францовичем, виявилась достатнім аргументом, щоб автор цієї замітки став головою студентського профкому. З доброї подачі Валентина Францовича я утримався на керівних посадах вузу 18 років.
Впродовж усіх років спільної роботи в громадських організаціях Валентин Францович надавав мені всебічну допомогу: організація культурних заходів, створення колективу художньої самодіяльності, організація міжнародних поїздок, участь в міжнародних конкурсах, оздоровлення студентів та викладачів, забезпечення співробітників сільськогосподарськими продуктами та т. ін.
        За час спільної роботи в медичній академії та університеті Валентин Францович став для мене дорогим вчителем, відкритим співрозмовником, прикладом у всьому. 
        Завдяки йому я переконався, що викладач вищої школи не повинен обмежуватися роботою в громадських організаціях, а постійно удосконалювати себе в обраній спеціальності, постійно підвищувати свій фаховий рівень. І Валентин Францович, один із перших керівників громадських організацій, продемонстрував, що одночасно можна стати і доктором медичних наук, професором.
        Валентина Францовича всюди оточують добрі і виважені друзі, не тільки медики, а й фахівці різних спеціальностей, як в області, в Україні, так і за кордоном. 
        Валентин Францович доказав усім, що він вміє бути другом і залишатися їм назавжди.
        Завжди   веселий,   цілеспрямований,   доброзичливий,   постійно   в пошуках: «як зробити на цій землі щось добре?» За це йому сторицею платить його доля.
            Валентин Францович і до нині в розквіті сил, залишається душевною
людиною, повною задумів та планів на майбутнє.
 Боднар Борис Миколайович, 
доктор медичних наук,  професор, 
завідувач кафедри дитячої хірургії 
та отоларингології БДМУ



***

         
   
Я помню до мельчайших подробностей, как всё началось. Мне помнится место (Днепропетровск) и год (1992) нашего знакомства. 
Это было на съезде патофизиологов. По окончании заседания ко мне приближается молодой, красивый человек с огромной шевелюрой, похожий на Шиллеровского Эгмонда и представляется, даёт визитку: «Я хочу с Вами общаться...». Боже! Передо мной тот Мыслицкий, работы которого по нейроэндокринологии я давно знал. Я часто бывал в Институте физиологии им. Павлова у Шалепиной В.Г. и в Институте эволюционной физиологии им. Сеченова у Поленова А.Л. И они каждый раз, зная, что я с Украины, передавали Мыслицкому привет, интересовались его работами. И вот он предо мной!
            А затем последовали: интересные, многократные встречи на разных научных форумах (в Черновцах и Донецке, Киеве и Одессе), деловая переписка и постоянная связь по телефону и Интернету, совместная работа над созданием учебника.
         Возникла Дружба!
         Валя! Я горжусь нашей дружбой и «уверен, что это взаимно!»
 Ельский Виктор Николаевич,
профессор, член-корреспондент АМН Украины,
председатель Донецкого отделения патофизиологов, 
вице-президент Ассоциации патофизиологов Украины, 
зав. кафедры патофизиологии Донецкого государственного
медицинского университета им. М. Горького


         


***
         
            В    сучасному    бурхливому    житті    нечасто 
зустрінеш людину, яка широтою світогляду, силою
розуму  та  різнобічністю  таланту  здатна  знаходити відповіді на    найскладніші запитання, змінювати на
краще долі інших людей, миттєво викликати в їх серці та душі почуття глибокої поваги. 
            Саме такою людиною   є Валентин Францович Мислицький - відомий вчений з глибоким аналітичним розумом, енциклопедичними  знаннями    та    невгасимою    жагою    творчості.    Це неординарний,   талановитий,   енергійний   науковець, який вражає своїм оптимістичним поглядом на життя, постійним прагненням до самовдосконалення, умінням спокійно і виважено дивитися на світ.
        «Вчитель» - що це? Професія, покликання чи необхідність? На мою думку, для Валентина Францовича – це, і перше, і друге, і третє. І справді важко переоцінити роль обдарованого наставника, який виховав велику плеяду учнів і здобув заслужену повагу студентів та колег по роботі. 
Доки живуть на світі вчителі та учні, доти світ перебуватиме у постійному розвитку, який веде до оновлення, духовного збагачення, моральної досконалості. 
            Учитель з великої літери, яскрава особистість, друг і порадник, він завжди прагне створити особистість, вміє підтримати, застерегти від необдуманих кроків. Важко навіть оцінити, скільки душевних сил, енергії, знань, умінь докладає ця скромна, делікатна людина для втілення своїх творчих задумів, навчання та виховання молодого покоління лікарів та вчених.
            Валентин Францович Мислицький - не тільки вимогливий педагог, чудовий лектор, невтомний вчений. Він - й доброзичливий, душевний, щирий, тактовний товариш, цікавий співбесідник. Порядна, інтелігентна, ерудована, врівноважена людина з великим відкритим серцем.
            Дуже приємно звернутися зі словами вдячності та поваги до Валентина Францовича Мислицького. 
Від щирого серця бажаю йому фізичної та духовної сили на шляху до здійснення всіх творчих задумів, здолання нових наукових вершин, великого людського щастя, миру, злагоди і добробуту. 
            Щасливих Вам днів, усмішок сонця, радості від життя. Нехай кожна мить сьогодення радує своєю неповторністю, приносить тільки бадьорий настрій та віру у щасливе майбутнє. 
            Хай Ваш багатий професійний досвід та глибоке розуміння своє справи і надалі служать молодому поколінню медичних працівників. Адже ви присвятили цій справі всього себе. 
            Шановний Валентин Францович! Успіхів вам, міцного здоров'я, довгих років життя, подальших творчих та наукових досягнень, наснаги та усього найкращого!
Єфтемій Ілля Сергійович,
директор Новоселицького
                                   медичного коледжу БДМУ
                                   

Талантливый ученый и педагог, человек большой души

            
            Очень рад представившейся возможности и огромному удовольствию написать о Валентине Францевиче Мыслицком. 
Валентин Францевич - талантливый ученый, педагог и организатор, внесший большой вклад в развитие науки и высшей школы, человек прекрасной души.
            Познакомились мы с ним много лет тому назад как коллеги - заведующие однопрофильными кафедрами медвузов Украины - на одном из наших научных форумов. Уже и не помню точно, на каком. 
            Валентин Францевич - очень активный, деятельный человек, неизменно участвует во всех патофизиологических мероприятиях не только в Украине, но и за рубежом. Организовывал пленумы правления общества патофизиологов Украины, совмещенные с научными конференциями, национальный Конгресс в Черновцах, и показал себя при этом как прекрасный организатор, очень радушный и гостеприимный хозяин, заботливый и внимательный к людям. На наших форумах мы преимущественно и виделись с Валентином Францевичем.
            И каждая встреча оставляла в моей душе неизгладимое впечатление и добрую память, была теплой, радостной и приятной.
            Длительное время, возглавляя кафедру и будучи деканом, Валентин Францевич очень много сделал для совершенствования преподавания и развития науки.
             Співробітники деканату тепло вітають свого шефа – декана В.Ф. Мислицького з 60-літтям
            Я знаю, что Валентин Францевич проводил и проводит большую организационную и редакционную работу в научном журнале Буковинского государственного медицинского университета, где мы тоже имели честь публиковаться, и где всегда с огромным удовольствием и пользой для себя знакомимся с блестящими статьями самого Валентина Францевича и его сотрудников и учеников.
фото журнала
            Валентин Францевич обладает особым магнетизмом, сильно притягивающим к нему людей. Как я понимаю, он основан на исключительной доброте, доброжелательности, открытости, душевности Валентина Францевича.
 Валентин Францевич - человек улыбчивый, энергичный, увлекательный, отличный рассказчик с прекрасной речью, большим чувством юмора, с молодой душой, часто по-юношески озорной.
            Ему свойственно очень уважительное отношение к людям. Особо хочется сказать о том, какой Валентин Францевич ответственный человек. На протяжении жизни мне приходилось и приходится неоднократно обращаться к Валентину Францевичу с вопросами и просьбами по работе: будь-то отзыв, рецензия, внедрение, совет, консультация, информация и т.д. И я всегда знал и был уверен, что найду несомненный и немедленный отклик и понимание, и что все будет сделано обязательно в срок, на высочайшем уровне. 
            Чтобы обратившийся коллега чувствовал себя максимально комфортно, Валентин Францевич всегда представлял дело так, что для него большая честь выполнить просьбу. На нашей кафедре существует традиция - обязательно направлять на отзыв Валентину Францевичу авторефераты диссертаций: объективное высокоавторитетное и доброжелательное мнение Валентина Францевича имеет для нас и для нашего специализированного совета большое значение.
            Еще Валентин Францевич - необычайно внимательный человек, умеющий поддерживать дружеские и человеческие отношения, многое держит в памяти, обязательно поздравит с днем рождения и другими праздниками, всегда осведомится о членах семьи. В дружеских отношениях является преданым человеком.
Желаем Вам, дорогой Валентин Францевич, крепкого здоровья, счастья, благополучия, новых выдающихся достижений на благо нашей науки.
        Многая лета! 
        На нашей кафедре, в нашей научно-педагогической школе все знают о Вас как о прекрасном ученом, друге нашей кафедры, бесконечно уважают Вас и благодарны за причастность к их научной аттестации.
С огромным уважением, любовью и благодарностью за многолетние прекрасные коллегиальные и человеческие отношения.
Клименко Н.А., профессор,
 заведующий кафедры патофизиологии 
Харьковского национального
медицинского университета


Ну що сказать, старий мій друже?

            
Я став перед великою дилемою, коли розпочав писати ці рядки про Людину з великої літери, мого давнього і неповторного друга - Валентина Мислицького, або, як його ніжно називала бабуся, батьки, рідні та близькі друзі - Вілю.
            Ця Людина об'єднала навколо себе таку кількість близьких його серцю людей, яких не вмістити в декілька пасажирських ешелонів, він повністю віддавав і віддає себе служінню людям. Про нього можна говорити до безкінечності, написати десятки книг і все - тільки позитивне.
            Бог і доля звели мене з Валентином у 1967 році, коли я повернувся на навчання із рядів Радянської Армії. І треба ж - за 41 рік нашої дружби ми жодного разу не посварилися, не сказали один одному образливого слова, хоча за ці десятиліття було все - злети і падіння, радість і туга, втрата друзів. Наші долі настільки переплелися, що наші дружини певний час ревниво відносилися до такої міцної безкорисливої чоловічої дружби.
            Переконаний, що біографи іще будуть великими тиражами видавати твою біографію, а я хочу навести лише декілька біографічних штрихів.
            Влітку 1952 року чотирнадцятирічний хлопчина з Хмельниччини босоніж прийшов покоряти Чернівці. І це йому вдалося. Побивши пальці ніг об чернівецьку бруківку, але при цьому зберігши нові черевики, Валентин без вступних іспитів, як відмінник, був зарахований до фельдшерсько-акушерської школи, яку успішно закінчує в 1956 році. А далі - робота фельдшером на селі, служба в рядах Радянської Армії на Сахаліні (далі не повезли, бо далі була уже Японія), навчання в Чернівецькому медичному інституті, з яким пов'язав свою долю на все життя, пройшовши шлях від студента до доктора наук, професора. Його перу належать більше 250 наукових праць, монографії, винаходи, рацпропозиції. Але не це характеризує Валентина Францовича як Людину. Йому притаманні високі людські якості, які, на жаль, стають великим дефіцитом в наш час - людяність, доброта, взаємовиручка, готовність миттєво прийти на допомогу, милосердя.
            Валентин - життєво мудра людина. Він завжди в центрі наукових дискусій. Мій вчитель і наставник професор Крижанівська Ірина Володимирівна так говорила про нього: «Вы знаєте, фамилия Мыслицкий соответствует его внутреннему содержанию, которое он успешно реализует в жизни».
            Він завжди усміхнений, привітний, ніколи не підвищив голос на будь-кого, істинний інтелігент із простої селянської сім’ї. Близькі друзі жартома називають його «отцом русской демократии» і він сприймає це як належне і ніколи не ображається. Він взагалі ніколи і ні на кого не ображається.
     
   
Успіхами Валентина радіють усі без винятку, хто його знає.
         Але найбільшу гордість за сина відчували його батьки – Франц Михайлович та Ганна Семенівна, прості сільські невтомні трудівники, світла їм пам’ять.
            Я мав завелику честь знати їх особисто. Радіють його успіхам сестра Валентина, діти Олесь, Оксана, Ірина та внучки Аничка і Олександра.
            Щирі і теплі слова вдячності за становлення мого побратима, як особистості хочу адресувати його дружині Ніні Трохимівні, яка завжди була і залишається поряд.
            Валентин Францович з  дружиною Ніною Трохимівною
           
         
Валентин Францович залишив вагомий слід в громадському житті нашого навчального закладу і міста. Його як громадянина гартував комсомол, профспілкова організація, деканат.
            І, насамкінець, - побажання. Хоч бажати не буду нічого. Просто проситиму у Господа Бога для тебе і твоїх близьких здорового довголіття, яке ти заслужив своїми добрими земними справами.
Валентин Францович 
з  дружиною Ніною Трохимівною


Кулик О.Ф.,
кандидат медичних наук,
директор Чернівецького
 медичного коледжу БДМУ



Високоповажному Валентину Францовичу від щирого серця

            
Ось і осінь життя… Але радість цієї пори скрашують різнобарвні айстри, що є талісманом нашого поважного колеги, який як зірка вночі може розсіяти будь-який морок і темряву своєю веселою вдачею, живим розумом, почуттям гумору і відчуттям гармонії. У спілкуванні з ним дуже легко і приємно. 
            Навколо Валентина Францовича, завдяки його великодушності, виваженості, сильній волі, такту, врівноваженості і готовності завжди прийти на допомогу, завжди панує атмосфера любові й довіри А особливо – друзям, яким він надзвичайно відданий, цінує і береже старі "прив’язаності".
            Він народився під знаком Діви – одним із найскладніших і найбагатших знаків, який має потребу в чистоті, культурі, вдосконаленні, розумінні через логіку. Перед тим, як розпочати будь-яку справу, Діви насамперед обмірковують, зважують. Розраховують власні сили. Вони мають розвинуту інтуїцію, працездатні і надійні. 
Тому наш дорогий Валентин Францович уважний і спостережливий (адже помічає все, що відбувається навколо), солідний, розсудливий, дуже скромний і надзвичайно шляхетний, винахідливий, бездоганний.  
            Валентин Францович працює над собою все життя, адже любить свою справу до самозречення. Його кредо: „Якщо щось робити, то робити якнайкраще». Завдяки його аналітичному розуму, різнобічним інтересам, високим критеріям значущості і прагненню досконалості, він завжди в оточенні людей, на яких, у свою чергу, має вагомий вплив.
            Наш талановитий, енергійний ПРОФЕСОР – це палаючий лід, що не виливає на людей свої почуття, а вдосконалюється справами більше, ніж на словах. Він завжди дотримується обіцянки, контролюючи ситуацію, зберігаючи незалежність. І тому – завжди попереду!
            Ім’я "ВАЛЕНТИН" походить від латинського"СИЛЬНИЙ, ЗДОРОВИЙ". І оскільки стихія його – ЗЕМЛЯ, наш мужній і сильний ВАЛЕНТИН символізує собою міць ЗЕМЛІ і є прикладом захисту людського життя.
            Дорогий Валентине Францовичу, нехай у золотій порі Вашого життя завжди плине ріка ЛЮБОВІ, а по ній – кораблі з вітрилами ЩАСТЯ, РАДОСТІ, УДАЧІ.
Макар Б.Г.,
доктор медичних наук, професор,
завідувач кафедри анатомії людини
 м.. М.Г. Туркевича 
Буковинського державного
медичного університету


Мій учитель
            В 1938 році Поділля подарувало людству хлопчика - Валентина, якому судилося стати великою людиною, видатним вченим, академіком. Шлях до успіху був нелегким, попереду його чекало багато випробувань труднощами, радощами і перемогами.
            Одного літнього дня подільський хлопець вирушив відвідати Буковину. В той день доля звела його в автобусі з лікарем-стоматологом. Важко зараз пригадати тоді, або ще раніше гарний парубок з Поділля назавжди вирішив зв'язати свою долю з медициною. І хоча попереду були вступні екзамени, життя довело, що для цієї людини не існувало непереборних перешкод. Будь-яка мета буде досяжною!  Валентин став студентом Чернівецького медичного інституту.
            Обдарованість цієї людини не обмежувалась навчанням, підручниками і лекціями. Така людина не могла існувати поза суспільного життя інституту. На той час візитівкою інституту був ансамбль, де наш шановний Валентин Францович зачаровував своїм талантом, покоряв серця жіночої половини студентства. І, схоже, це йому добре вдавалось, оскільки дуже швидко ансамбль отримав звання «Народного».
            Пройшли студентські роки, які остаточно сформували підґрунтя для здійснення головної мети - залишити яскравий слід і приємні відчуття в серцях всіх, хто знає, хто спілкується з Валентином Францовичем, стати великою людиною, великим вченим.
            Мені теж доля подарувала радість роботи з цією людиною. Я назавжди запам'ятав Валентина Францовича як викладача, його чудові лекції, манеру спілкування зі студентами. Як людину - вміння підтримати в складній ситуації, допомогти. Хочеться повернути студентські роки назад. Відверто заздрю тим, хто має можливість спілкування з моїм вчителем кожен день.
            Валентин Францович був моїм керівником кандидатської дисертації, яку ми починали робити ще в студентські роки. Вивчали ми тоді мозок. Одного разу мій керівник запропонував пообідати в ресторані в Заліщиках. Пригостив мене дуже смачним блюдом і запропонував вгадати його назву. Довго я тоді копирсався в тарілці, так і не вгадав, що це було. Лише в кінці обіду я дізнався що це були телячі мізки. І тоді я зрозумів, що науковцем одразу не стають, що вчений, як вино, з роками набирає силу. Справжнє задоволення можна отримати лише від людини, яка все життя існує для того, щоб дарувати людям радість.
            Шановний Валентин Францович! Ми від усієї душі бажаємо здоров'я, радості, благополуччя. Наполягаємо на тому, щоби Ви багато років залишались таким, як є зараз і дарували людям радість.
                                                                                                                 Сім'я Гунькових:
                                              Жанна Антонівна, 
Сергій Васильович




Спогади про Вчителя
Ваш лейтмотив, девіз і кредо: 
Віддай добро і серце без вагань.
 І не лести в житті солодше меду.
 Будь вищим понад зло, тягнись до знань!
        Минають дні, все далі і далі залишаючи студентські роки в минулому. Це була пора мрій та надій, пора вибору єдиної та вірної дороги в житті. 
        І як важливо, саме в цей період, мати поруч не тільки вірних друзів, але й мудрих вчителів, яким можна довіряти, з яких є бажання брати приклад, на яких мрієш бути схожим, хоч би на крапельку. 
          Мені дуже пощастило зустріти саме таку людину. Це мій найкращий Вчитель, безцінний порадник, професор Валентин Францович Мислицький.
             Досить добре пам'ятаю той день, коли ми, студенти першого курсу 15-ї групи, вперше зустрілися з Валентином Францовичем на кафедрі нормальної фізіології. Зайшовши в аудиторію, оглянувши всіх нас, він з посмішкою на обличчі промовив приємним басом: «Здравствуйте, коллеги...». Дивно, адже з нами, такими юними, так по-дорослому, на рівних привіталися: не просто «діти» чи «студенти», як завжди, а «коллеги»! 
І спробуй після такого вітання не готуватися до занять. Раз «коллеги», то треба бути завжди в формі, не підводити. Так воно і було, в усякому разі, у мене - точно.
 
        На добру пам'ять…
            Валентин Францович ніколи не сварив нас і не наказував за незнання, достатньо було почути його «ну-ну...», і студент червонів від сорому за своє недбайливе ставлення до навчання. 
            Практичні заняття проходили досить насичено, крім розбору основного матеріалу, ми дізнавалися від Валентина Францовича про цікаві наукові та історичні факти не тільки з дисципліни, а й про все на світі. До дослідів на тваринах Валентин Францович ставився дуже серйозно, всі експерименти проходили з його участю. Ми слідкували за кожним рухом вчителя, повторювали за ним і раділи, коли «чудесно, коллега…» лунало з його вуст.
             Самих активних та допитливих, а серед них була і я, Валентин Францович залучав до експериментальної роботи, яка проводилася на кафедрі. 
            Минуло півроку... З підручниками з нормальної фізіології Бабського та Кассирського ми не розлучалися, за деякими навіть стояли в черзі. Особливо за Бабським, який був лише в читальних залах та бібліотеках у гуртожитках інституту. Нормальна фізіологія стала для нас одним з найцікавіших предметів, а Валентин Францович - одним з найкращих викладачів.
У наступному семестрі нас об'єднали з іншою групою і передали Харченко Світлані Федорівні. Навчання у Валентина Францовича далося взнаки: ми були активними на заняттях, піднімали руки, відповідали. А ще, на прохання Світлани Федорівни, дивились їй прямо у вічі. Таким чином вона визначала, хто з студентів не знає відповіді на запитання, і обов'язково опитувала його. Серед учнів Валентина Францовича таких майже не було.
            Приємно згадати ще одну подію: в 1989 році кафедру нормальної фізіології з курсом патологічної фізіології роз’єднали. Завідувач курсом професор Гоженко Анатолій Іванович переїхав до Одеси, і кафедру патологічної фізіології Чернівецького державного медичного інституту очолив професор Мислицький В.Ф. 
            Саме в цей період, здавши державний іспит з нормальної фізіології, ми почали вивчати патологічну фізіологію. Не повірили власним очам, коли побачили викладача, який зайшов до нас в навчальну кімнату. То був наш Валентин Францович! Неймовірно. Доля подарувала нам ще один рік спілкування з улюбленим викладачем, але вже на іншій кафедрі. 
            І до патологічної фізіології Валентин Францович зміг привити нам любов. З великим задоволенням ми відвідували його лекції, які були цікавими та оригінальними. Валентин Францович читав лекції так, що навіть без мікрофона їх можна було чути на останніх рядах лекційної зали: голосно, чітко, виділяючи основні моменти, на які потрібно було звернути особливу увагу. 
            Крім різних наочностей, Валентин Францович завжди брав з собою кольорові олівці, щоб з допомогою малюнка краще пояснити найбільш складний для розуміння студентів матеріал. 
            Його ліричні відступи впродовж лекцій, які надзвичайно гармонійно перекликалися з їх темами, свідчать про глибоку обізнаність, обдарованість цієї людини. Валентин Францович цитував своїх викладачів, відомих вчених, письменників, поетів, а іноді просто розказував доречний анекдот. Це на мить розслабляло студентів та спонукало до подальшої праці.
Студенткою мені також подобалися біологія, гістологія, терапія, і я з задоволенням відвідувала лекції професора Пішака В.П., доцента Зажаєвої В.В., професора Кокощука Г.І., професора Самсон О.І., займалася у гуртках на цих кафедрах, готувала тези, виступала з доповідями на студентських наукових конференціях. З 4-го по 6-й курс поєднувала навчання з роботою у НДІ МЕП в лабораторії соціальних медико-екологічних досліджень. 
            Але до патологічної фізіології в мене було особливе ставлення, вона мене найбільше цікавила. Мабуть, це - доля...
Після закінчення медінституту з червоним дипломом я твердо вирішила стати патофізіологом. З надзвичайним хвилюванням я йшла на співбесіду до Валентина Францовича з проханням взяти мене на кафедру. Після тривалої та серйозної розмови він погодився. Щаслива та горда тим, що в мене повірив сам професор Мислицький, я просто бігла додому, щоб якнайшвидше поділитися своєю радістю з батьками.
            На кафедрі патологічної фізіології панувала тепла атмосфера, тому влитися у колектив мені, аспірантці, було досить легко. Почесно було відчувати себе рівноправною колегою. 
            Пригадую, як вперше Валентин Францович представив мене студентам як викладача. Признаюся чесно, я не все чула, що він говорив, тому що думала лише про те, як провести пару. Але останню фразу запам'ятала: «...вам дуже повезло з викладачем, але спуску вона не дасть нікому. Розпочинайте, Світлано Климівно, в добрий час…» і вийшов. Після таких слів я відчула прилив енергії, хвилювання кудись зникло, залишалося лише одне - впевнено та з ентузіазмом починати свою педагогічну кар'єру.
         Поєднувати наукову роботу з викладанням було непросто, але зацікавлення предметом та самою роботою, яку я виконувала, долало всі труднощі та втому. А справлятися з моїми проблемами мені допомагав Валентин Францович. Він по-батьківськи міг і пожурити, і похвалити. Вказував на недоліки і радив, як їх можна виправити. 
Тема моєї кандидатської дисертації була «Вплив хлористих сполук важких металів на систему регуляції агрегатного стану крові та тканинний фібриноліз». Багато цінних рекомендацій та зауважень я почула від Валентина Францовича щодо написання розділів та автореферату дисертації. 
           Він критично ставився і до самого виступу, наголошував, що «...головне не тільки зробити саму роботу, написати її, але потрібно ще й вміло подати її на захисті, щоб тебе слухали...». 
Під час мого захисту Валентин Францович не приховував свого хвилювання і щиро радів разом зі мною успішним його завершенням...
            Минуло майже вісім років після цієї визначної для мене події. Вже четвертий рік, як я працюю на кафедрі патологічної фізіології ІІМУ ім. О.О. Богомольця у м. Києві, але ніколи не забуду свої студентські роки, свої перші кроки в моїй науковій та викладацькій діяльності, що так тісно пов'язували та пов'язують мене з найкращим моїм Вчителем, Людиною з великої літери, професором Мислицьким Валентином Францовичем.
            Я переконана, що як і раніше, о шостій годині ранку Валентин Францович приходить на кафедру. Він повністю відданий роботі, постійно в творчому пошуку. На його робочому столі творчий розгардіяш. Не дивлячись на це, він точно знає, що і де у нього лежить.
Життєво-дійсний, доброзичливий, чуйний та оптимістичний, він цінує дружбу, людей, завжди допоможе і підтримає, як у важку хвилину, так і в хвилини радості, уважно вислухає, порадить що і як робити. З привітною посмішкою на обличчі Валентин Францович щоранку зустрічає своїх колег, заряджає їх своєю позитивною енергією, віддає людям серце і добро без вагань. 
Дай Бог Вам доброго здоров'я і творчого натхнення на многіє літа!
Подолян-Олієвська С.К.,
доцент кафедри патофізіології 
Національного медичного університету
 ім. 0.0. Богомольця
 
Класик
                                                                     
                           
 - Що сталося з нашими Вчителями?
- Нічого особливого. Вони постаріли.
- Невже? Наскільки?
                     - Рівно настільки, що вже можна 
вважати їх класиками.
(Із підслуханої розмови двох науковців)

              Шанобливе визначення «класик» через надмірне вживання, часто не досить обґрунтоване, перетворилось майже у вульгаризм. Ним обзивають і тих, хто дійсно гідний бути взірцем власноруч створеного прикладу особистості, так і тих, хто на протилежному полюсі популярності уособлює іронічно-глузливу оцінку вчинків та ідей, невдало запозичених у справжніх класиків. Така собі імітація під класиків.
Хто такі «класики»? Хто, коли і як визначає, вибирає їх, як об'єкт для наслідування? За яких умов вони із звичайних, пересічних знайомих і колег піднімаються на ліфті популярності до недосяжних висот, вершину яких видно тільки знизу, і то далеко не всю?
            Про популярність громадських діячів та артистів свідчать дитячі ігри, де героями є ці особистості ...
            Популярність науковців умовно можна оцінити за кількістю посилань на його опубліковані праці ...
            А як бути з неопублікованими думками, ідеями та припущеннями, які ці особистості озвучували мимохідь, які були навіяні обставинами розмови, тоном дискусії чи, навіть, миттєво змодельованою ситуацією? Адже авторське право на них не задокументоване, не зафіксоване. Хіба що в пам'яті благородних слухачів і свідків.
            Що робити з такими ідеями, які, навіть, якщо вони настільки співпадали з твоїми, що їх можна було б сприйняти як озвучення власних потаємних чи не до кінця викристалізуваних припущень? Вважати за власні? Чи на кожному кроці стверджувати, що «так сказав Заратустра», «так сказав Козьма Прутков»?
            Так сказав Мислицький …
Сказав, що думав. Хоча в останній час все більше думає, що сказати, тому став скупішим на слова. Чи виваженішим? Хоча за весь багаторічний період мого споглядання за цією особистістю, яке періодично переходило у захват, він був не стільки виваженим, скільки мудрим. Бо мудрість - це виваженість, яка дозволяє собі певну нестандартну категоричність, що базується чи то на знаннях, чи то на досвіді, чи то взагалі на більш широкому, об'ємному сприйнятті довкілля.
            Численні думки, афоризми і просто влучні, часом дотепні, вирази, озвучені Валентином Францовичем, пішли гуляти по світу, з періодичністю випливаючи в певних колах як класичні.
Хто сказав? Хто придумав?
        І вкрай рідко з вуст промовця звучить оте, здавалось би, обов'язкове:
- Так сказав Мислицький …
Моє перше знайомство з цією оригінальною особистістю відбулось ще на початку 70-х років минулого сторіччя, коли я, студент-другокурсник, студіював нормальну фізіологію.
        В аудиторію, де займалась наша група, яку вважали елітною тільки через те, що з нею проводив практичні заняття «сам» завідувач кафедри, професор Яків Давидович Кіршенблат (тоді ще це було звичним явищем), гордовито увійшов молодик кремезної статури. Хвиляста, темно - каштанового кольору чуприна обрамляла правильні риси обличчя, ніби витесаного з каменя. Важке прямокутне підборіддя свідчило про рішучість і впертість. Однак занадто рухливі очі якогось сіро-коричневого кольору, з дивовижною глибиною, ніби квадрат Малевича, контрастували із зовнішньою суворістю, були не те що добрими, а якимись розуміючими. Халат із зав'язками позаду був значно нижче колін, а закочені вище ліктя рукави контрастували з дещо грубуватими руками, які великими пальцями тримались за пасок халата, відставивши лікті в боки.
            - Ба, та це ж Мислицький, аспірант, - приречено констатував мій сусід за партою. - Цей нас закопає.    
            Тема заняття була, як на мене, фельдшера з досвідом самостійної лікувальної роботи, примітивна і малоцікава - пульс і його властивості. Мріючи стати хірургом, я скептично ставився до відомого героя п'єси Корнійчука «Платон Кречет» - терапевта Бублика, який хвалився, що за своє життя обстежив десяток тисяч пульсів.
        -  Ну і що, що десяток тисяч? І як це йому допомогло? - дискутували ми у кімнаті гуртожитку. - Є ЕКГ, інструментальні методи - це інформативно. А пульс? Анахронізм у медицині.
            Популярним серед нас був анекдот про терапевта, який довго досліджував у хворого пульс і ніяк не міг зрозуміти, чи то пульсу у хворого вже нема, чи то його годинник зупинився.
        - Що незрозумілого з теми заняття? - запитання прозвучало досить примирливо.
        - Ну, все, попався! - ліниво подумав я. Всі молоді викладачі попадались на такому початку заняття. Зараз група накидає йому запитань, не стільки від незнань чи цікавості, скільки для того, щоб затягнути час на опитування, і, в якійсь мірі, оцінити ерудицію викладача. Ця тактика у нас була відпрацьована майже бездоганно, з розподілом функціональних обов'язків кожного. Вона враховувала не тільки послідовність і швидкість запитань, а й їх форму та зміст, який повинен був включати якесь протиріччя у різних підручниках. 
Власне, більшу частину підготовки до занять група витрачала саме на пошук таких протиріч, що, з одного боку, сприяло можливості виділитись серед одногрупників оригінальним знанням, а з іншого - справити приємне враження на досвідченого викладача. Молодих викладачів, що встигли вивчити тільки тему заняття, чи, в кращому разі, один основний підручник, такі запитання доводили до ступору. Із всіх запитань вони вибирали ті, на які знали відповідь і довго їх пояснювали. Протиріччя намагались уникати, однак повторні настирливі прохання пояснити їх, вимагали пошуку виходу із ситуації. Деякі починали пояснювати, імпровізуючи в межах ерудиції, збиваючись наприкінці, інші швиденько залишали групу і бігли читати, не підозрюючи, що часто-густо або ж такого підручника не було в природі, або ж питання в ньому було викладено далеко не так, як його задавали.
            Тактика ця спрацьовувала майже без збоїв. Оцінка молодих викладачів групою була поблажливою - молодий, ще вивчить, головне, щоб довго не опитував і двійок не наставив. Отримати двійку на занятті вважалось принизливим.
            Запитання посипались із запрограмованою швидкістю, однак раптово перервались. Мислицький звільнив праву руку із-за поясу, підняв її до верху і грізним баритоном ніби відрубав:
            -Стоп! Ще раз, будь-ласка, перше запитання.
Коли воно прозвучало, він обвів аудиторію пронизливим поглядом і зупинившись на найактивнішому непосиді, інтелігентно показав на нього пальцем.
        -    Яка ваша думка з цього приводу?
            Думка у всієї групи була одна - тактика не спрацювала. Не валити ж своїх отими клятими, надуманими запитаннями. В аудиторії запанувала тиша. І коли з горем навпіл питання якось вичерпалось, Валентин Францович, ніби нічого й не сталося, запитав:
        -То які ще запитання?
            Група чемно опустила очі, даючи зрозуміти, що оцінила тактичний крок викладача. Сором'язлива Оксана, розумниця і ерудит, навіть почервоніла: Але ж у підручнику про це ні слова, навіть згадки нема! Що підручники? Їх доцільно не тільки вивчати, порівнювати, співставляти, а й треба писати свій, власний підручник, який зветься життєвим досвідом. 
І це буде найкращий, неповторний, унікальний підручник, бо все у ньому буде вистраждане, підкріп¬лене не тільки успіхами, а й помилками, набутими знаннями і зробленими відкриттями, які може хтось зробив і раніше, але ти теж це зміг самотужки - відкрив, підтвердив, перевірив, і тому причетний до цього. Тож давайте спробуємо розібратися у цій проблемі.
            І пішло-поїхало. Запитання були чіткі, конкретні, давали змогу викручуватись за рахунок попереднього багажу знань. Коли конкретних знань у когось не вистачало, його доповнював інший, цього ще інший і все це коментувалось, доповнювалось викладачем. У дискусії була задіяна вся група, і ерудиція, вміння логічно думати та формулювати відповідь кожного ставали дедалі очевиднішими. Викладач попутно видавав інформацію, яка була далекою від навчальної програми. 
            Я із здивуванням дізнався, що окрім тих властивостей пульсу, які я прочитав у підручнику, є ще й інші, про які я навіть не здогадувався, але вони були настільки логічними, інформативними, простими у виконанні, що викликали захоплення. 
Викладач запропонував дослідити пульс у партнера за партою і, обходячи кожну пару, брав другу руку, контролюючи відповідь. Викрутитись теоретичними розмовами було неможливо. Ми стискували один одному зап'ясток до посиніння, до болю, входили в азарт, сперечались, контролювали один одного, не підозрюючи, що вперше на теоретичній кафедрі ми займаємось тим, що потім назвуть оволодінням практичних навичок. Поміж іншим, ми дізнались, як китайські студенти здають державний іспит після закінчення навчання. Вони досліджують пульс хворого, який просунув руку через вузьке віконце, і на основі дослідження визначають не тільки стать та вік, а й виставляють діагноз і призначають лікування. Оцінки всього дві - правильно та неправильно.
            Так вперше з уст Валентина Францовича я дізнався про нетрадиційну, некласичну медицину, про інший, цікавий і малозрозумілий, але ефективний підхід до обстеження хворих, діагностику захворювань, яка не відповідала моїй уяві і навичкам.
Вперше, бо потім ще багато разів слухав і дивувався ерудиції цієї людини, яка, здавалось, якщо все і не знає, зате все розуміє. І володіє даром так розкласти найскладніше на складові, що все стає простим, доступним і зрозумілим.
            Неквапливість і виваженість властиві не тільки його вчинкам, а й словам. Його фрази, відточені, змістовні, афористичні - гідні бути відлитими у бронзі. І цитуватись.
Так сказав Мислицький …
            Я глибоко підозрюю, що Валентин Францович потайки пише вірші, хоч ніколи їх не чув. Зате чув у його виконанні Єсеніна, Блока, Цвєтаєву, слухав і відчував таку ліричну, майже сентиментальну струну, яка хоч і бриніла ледь-ледь, але так ніжно і зворушливо, що щемило в грудях. І це попри його зовнішню грізність і суворість.
            І зовсім по-іншому сприймається в його виконанні гарики Губермана, які ніби прикривають оте ліричне, глибоке і значиме:
Все значимо, весомо в нашей жизни,
И многое, что нынче нипочем,
Когда - нибудь на пьяной шумной тризне
Друзья оценят вехой и ключом.
        Ми разом відвідували гурток із вивчення англійської мови. На якомусь етапі навчання я чітко усвідомив: при таких успіхах в освоєнні правил граматики, правопису і вимови, зможу більш-менш задовільно спілкуватись англійською хіба що на тому світі. 
Але заняття відвідував регулярно, бо завдяки Валентину Францовичу, цей гурток перетворився на інтелектуально-лірично-музичні вечори, які були значно цікавіші, ніж відмінки англійських дієслів у позаминулому часі. Викладач наш плавно і непомітно переходив з англійської на румунську, потім на французьку, німецьку, а я не завжди міг второпати, чи це англійська, чи вже латинь. Закінчувалось все це релігійною тематикою, спільною молитвою, божественною «Ave Maria», яка на латині звучала як одвічний гімн чомусь величному і вічному, чистому і недосяжному, далекому і такому близькому...
        Я повторював цей мелодійний текст, прислухаючись не стільки до малозрозумілих слів, скільки до низького баритону Валентина Францовича. У тембрі його голосу було щось від глиби, скелі, монументу, що простягається від грішної землі до небесних висот. 
Я подумки уявляв собі Валентина Францовича місіонером, пастором, що проповідує добро і надію, утихомирює надмірність і будить бездіяльних, приборкує пристрасті і спонукає до добротворення. Тисячолітня молитва в його вустах звучала гімном вічності, тісного зв'язку з минулим, з підвалинами майбутнього. Минулого вже нема, майбутнього - ще нема, а теперішнє - мить зв'язку між першим і другим. Так сказав Сократ. І цей зв'язок був настільки відчутним і зрозумілим, що вочевидь в уяві поставало в єдиному цілому минуле і майбутнє, а десь там, всередині - ми, що вимовляють оте сокровенне - « Ave Maria, матір Божа... ».
        Його баритон заставляв замовкати азартні голоси курсантів-хірургів, яким він, теоретик, відкривав непізнані обрії патогенезу крововтрати, згортання крові, метаболічних порушень. І з жахом я вслухався у властивості отих цитокінів і лейкотрієнів. які запросто можуть спотворити результати наших операцій, викликати грізні ускладнення. Вражало при цьому його розуміння актуальних практичних питань хірургії, усвідомлення проблем і бачення перспективи.
І я вкотре дивувався ерудиції цієї непересічної особистості.
         Многая літа, дорогий класику!
Полянський І.Ю., 
доктор медичних наук, професор, 
завідувач кафедри хірургії БДМУ

Патріарх патофізіології

            
        Вельмишановний професор, поважна людина Валентин Францович Мислицький майже два десятки років очолював кафедру патологічної фізіології. 
За його керівництва розробляються питання наукової тематики: вивчення ролі структур лімбічної системи в механізмах розвитку пренатального стресу, його попередження та корекція. 
        Професор Валентин Францович Мислицький - член редакційної колегії фахового журналу "Буковинський медичний вісник", заступник головного редактора журналу "Клінічна та експериментальна пато¬логія". Член спеціалізованої вченої ради Д 76.051.05 у Чернівецькому національному університеті ім. Ю.Федьковича, підтримує тісні наукові зв'язки з лабораторією академіка РАН І.Г.Акмаєва Ендокринологічного наукового центру РАМН (м. Москва), лабораторією член-кореспондента РАН Інституту експериментальної медицини РАН В.О. Отелліна (м. Санкт-Петербург). 
        Приймав активну участь у V Всеросійській конференції пам'яті А.Н. Поленова (С.Петербург, квітень 2000 р.). Організував проведення IV-го національного Конгресу патофізіологів України з міжнародною усастю "ФУНДАМЕНТАЛЬНІ АСПЕКТИ СУЧАСНОЇ МЕДИЦИНИ" (м. Чернівці, 26-28 травня 2004 року).
        Під керівництвом професора Мислицького В.Ф. інтегровані в єдине ціле найкращі досягнення колективу кафедри. Свідченням цього є нова тематика комплексної НДР на 2004-2008 роки "Дослідження порушень водно-електролітного обміну, закономірностей центральних стресіндукованих та ішемічних дисфункцій, паренхіматозно-стромального дисбалансу при ушкодженні внутрішніх органів за умов впливу екологічно несприятливих чинників з розробкою шляхів корекції виявлених патологічних змін".
        Зичимо професору Валентину Францовичу Мислицькому позитивного настрою, бажаємо плідної співпраці і всіляких житейських гараздів.
Роговий Ю.Є.
 професор, доктор медичних наук,
завідувач кафедри патологічної фізіології
БДМУ.



Шановний і дорогий Валентин Францович!

            Непомітно пролетіло 60 років з того часу, коли в 1953 році доля звела нас в одному з найстаріших навчальних закладів нашого міста - Чернівецькій фельдшерсько-акушерскій школі, а нині - медичному коледжі.
Оглядаючи на пройдений шлях хочу відмітити, що Бог щедро обдарував Вас найкращими людськими талантами, у першу чергу, талантом спілкування з людьми. Щирість, чуйність, доброзичливість і бажання завжди допомагати людям, які так притаманні вашому характеру, як магніт притягали і притягують людей до Вас. У Вас завжди було багато друзів і вони, як метелики злітаються на вогник, збираються часто, майже щоденно, щоб у Вас поспілкуватися.
        Ваша дивовижна працездатність, високий педагогічний професіоналізм, глибокі знання медицини та інтелігентність створювали сприятливу атмосферу для плідної співпраці з Вами. 
        У пам'яті залишилися найкращі згадки про сумісні лекції для лікарів-інтернів із спеціальності «анестезіологія» в 80-і і 90-і роки та наукові розробки. Як результат плідної роботи - видання начального посібника (Клінічна лабораторна діагностика патології печінки та жовчних шляхів, 2006 рік) і низки наукових статей, в основі яких лежить патофізіологічна суть критичних станів («Патофізіологічні аспекти анестезіологічного забезпечення хірургічного втручання у хворих з міопатією Дюшенна-Беккера», 2007; «Синдром поліурії і полідипсії в хірургії», 2008, та багато інших).
            Ми щиро вдячні Вам за чудові умови, які були створені для виконання експериментальної частини кандидатської дисертації сина в 2001-2004 роках. 
            Ми Вам і Вашій родині зичимо здоров'я, щастя, помноженого на кількість Ваших добрих справ і щирих сердець Ваших друзів. Нехай Бог дасть Вам сили, здоров'я, активного довголіття, невичерпної енергії для виконання всіх задуманих планів, здійснення всіх бажань і творчих успіхів. З великою повагою до Вас
Ротар Василь Іванович,
 доцент кафедри анестезіолології та реаніматології, 
                                                                  кандидат медичних наук БДМУ


Мистецтво бути особистістю

Наш мир украшен разумом ученых.
Лишь разумом и знаньем обладая,
 Ты нужен людям, как вода живая.

        Я,  з  висоти  прожитих  років,  замислююся,  що  є  найвагомішим у становленні особистості?
Душа!
        А як же розібратися в ній без віри?
„Вірю і вірую!" - Такою була відповідь Валентина Францовича на мої роздуми.
Це було і є лейтмотивом усього життя ВЕЛЬМИШАНОВНОГО колеги
Валентин Францович, безперечно, належить до когорти сильних особистостей української наукової та педагогічної еліти. Він завжди тримає руку на пульсі часу.
Талановитий вчений, чуйна, інтелігентна, всебічно освічена, щедра людина. Кредо його життя - іти до людей з добром.
Понад усе він хоче передати свої знання студентам, за що вони йому щиро вдячні.
Дорогий ВАЛЕНТИНЕ ФРАНЦОВИЧУ! Нехай Ваш шлях по сходинках життя буде нескінченним! Нехай буде невичерпним джерело, яке надихає Вас на служіння Нашій Alma  Mater!
Міцного Вам здоров'я, щастя!
Sis    Felix,  Carissime,  ВАЛЕНТИНЕ ФРАНЦОВИЧУ!
Соловйова Н. М.,
 професор кафедри 
іноземних мов БДМУ

ВЧИТЕЛЮ

        
            Кандидатська дисертація - це кропітка праця, напевно, вона була ніскілечки не легшою, ніж праця першокласника над "Букварем". Єдина різниця полягала у тому, що за плечима вже були такі надбання, як вища освіта, стаж роботи, сім'я. Але знову на горизонті простяглися незвідані простори з високими скелями Гімалаїв та підводними рифами Маріанського жолобу.
            З вдячністю згадую на цій тернистій дорозі Вчителя.
Науковий  керівник, доктор біологічних  наук,  професор  Валентин Францович Мислицький, погодьтесь, звучить дуже поважно, але сухо...
            Дякую, Вам Вчителю за Ваші колосальні знання, досвід, за Ваш гострий розум та життєву мудрість.
Низький уклін Вам за влучні слова та щирі поради, які дали гарматний поштовх натхненню та працьовитості. Як рятувала мене Ваша тепла усмішка у самі грозові дні!
            Спасибі випадку та долі, що саме Ви були моїм Учителем на цьому відрізку життєвого шляху.
Валентине Францовичу, прийміть щирі побажання міцного здоров'я до ста літ, наснаги та здобутків у всіх починаннях та звершеннях. Нехай здійсняться Ваші надії, збудуться усі заповітні мрії на життєвому обрії.
Терлецька Оксана
 доцент кафедри медичної хімії БДМУ 




Улюбленцю Муз
      Бог визначає долю людині при народженні. Хтось може   скористатися   наданими   можливостями повною   мірою, хтось - знехтувати ними і не реалізувати жодного шансу,   а  хтось  -  упертою   працею     заробити   Божої  благодаті зверх відпущеного. 
             Мені здається, що нашого шановного Валентина Францовича можна з певністю віднести саме до тих, хто виправдав помисел Божого провидіння, створивши наполегливою працею себе та щедро поділившись відміряними йому талантами сина, батька, друга, вченого і вчителя, чуйної і доброї Людини. 
            Хто знайомий з його біографією, навряд чи насмілиться назвати його пестунчиком долі, але з певністю можна назвати цю людину улюбленцем Муз.
              А втім, я гадаю, що краще про це сказати словами оди Ф.Тютчева:

У Музы есть различные пристрастья,
Дары ее даются не равно.
Стократ она Божественнее счастья,
Но своенравней, чем оно.
Иных она лишь на заре лелеет,
Целует шелк их кудрей молодых,
Но ветерок чуть жарче лишь повеет –
И с первым сном она бежит от них.
Тем у ручья, на луговине тайной
Нежданная является порой.
Порадует улыбкою случайной,
Но после первой встречи нет второй.
Не то от ней присуждено Вам было –
Вас, юношей настигнув в добрый час,
Она Вас всей душою полюбила
И долго всматривалась в Вас.
Досужая, она не мимоходом
Пеклась о Вас, ласкала, берегла,
Растила Ваш талант, и с каждым годом
Любовь ее сильнее все была.
И как с годами крепнет, пламенея,
Сок благородный виноградных лоз –
Так с каждым годом крепче и сильнее
В Вас вдохновение лилось.
И никогда таким вином, как ныне,
Ваш славный кубок венчан не бывал!
Давайте же подымем в честь Богини
Ваш полный, пенистый фиал.    
                                                 Ткачук С.С.
професор, доктор медичних наук,
завідувач кафедри фізіології БДМУ


Наставник

        Моє перше знайомство з Валентином Францовичем відбулося, коли я прийшов на кафедру студентом. Саме з тих років не забути мені занять, які він проводив, лекцій, що читав.
Я пам'ятаю, як захоплювалася ним наша група і з яким настроєм ми приходили на пари - там завжди панувала атмосфера натхнення, пошуку і високої науки. Це все, мабуть, походило від щирого бажання Валентина Францовича поділитись з нами досвідом та знаннями.
        Тоді я ще не знав, що пройдуть роки, я повернуся на патологічну фізіологію аспірантом і буду виконувати дисертаційну роботу під його керівництвом.
        Але слово „керівник" є занадто сухим для цієї людини. Для мене він став Наставником, Вчителем і Другом. І ці слова я написав з великих літер не випадково.
        Всі ці роки я знав, що можу прийти до Валентина Францовича з будь-якою проблемою і завжди отримаю щиру допомогу, мудру пораду.
Можна дякувати долі, що на твоєму життєвому шляху зустрічаються такі люди.
        Я думаю, що дуже показовим був такий факт: коли мій курс святкував десятиріччя випуску, одне з найчастіших запитань було про Валентина Францовича, а коли мої колишні однокурсники, а нині колеги дізнавалися, що ми працюємо разом, тепло посміхалися й передавали йому найщиріші вітання.
        Минають роки, все змінюється, але мені завжди радісно і тепло спостерігати професора Мислицького, котрий, як і в ті часи, коли я був студентом, перед початком пари бере журнали, методички, кольорову крейду (яка, напевне, вже в'їлася йому в пальці за ці роки) і йде проводити заняття.
Ткачук О.В.,
кандидат медичних наук.
доцент кафедри патофізіології БДМУ
                Професіоналізм і доброта

            Дорогий Валентине Францовичу! 
        Йшли ми, як кажуть, «плече в плече», бо різниця у віці між нами лише 20 днів, а наша професійна діяльність у вищій школі була спільною впродовж десятиліть.
Твої організаторські здібності на ниві профспілкової і комсомольської діяльності в ЧМІ викликали у нас, Твоїх однолітків, заздрість і бажання бути як Ти. 
        Твоє завжди переконливе слово, ораторська майстерність подати його слухачам, доповнене дотепним і принагідним гумором сприймалося й мало потужний позитивний результат. Цей природний дар завоював Тобі популярність серед співробітників, наділив Тебе магнетичною силою привабливості й непересічності.
Нелегким був шлях у науці. Тут Тобі довелося бути одним із перших, тих, хто на кафедрі нормальної фізіології ЧМІ зуміли вийти з 50-тих років минулого століття на тогочасний передовий рубіж технологій дослідження діяльності ЦНС та її ролі в регуляції в функції ендокринних органів. Стереотаксична техніка, використана в твоїй кандидатській дисертації, та оригінальні дані, отримані в кінцевому результаті, не втратили новизни й актуальності і в наш час.
        Сьогодні можна тільки ностальгічно сумувати за тими, такими частими, науковими дискусіями між нами, молодими та авторитетними світилами науки, які точилися на рівні кафедри, медичного інституту, держави, Ти був помітним, мав свою точку зору, з Тобою рахувалися і рахуються до цих пір.
        Із вдячністю пишу про твою доброту і принциповість в оцінці знань студентів, людських вчинків, інших життєвих ситуацій. ...
        На кафедрі нормальної фізіології обговорювалося питання про посаду доцента за участі проректора з наукової роботи професора Волошина, професора Кіршенблата і доцента Калюша. Йшлося про те, чи подовжити роботу на цій посаді доценту Ходоровському (який щойно повернувся із Замбії), чи рекомендувати зайняти її іншою співробітницею. Твій виступ був аргументованим і переконливим. Він у пам'яті до сьогодні.
        Висловлюю гордість тим, що мав і маю можливість працювати зі знаним науковцем, громадським діячем, лектором від Бога і вчителем — Валентином Мислицьким.
Многая літа, друже Валентине! Вогник наснаги і жага нових знань хай завжди буде з Тобою. 
Ходоровський Г.І.,
доктор медичних наук, 
професор кафедри фізіології БДМУ,
Надзвичайний і Повноважний Посол України




ДУША-ЛЮДИНА
Как счастье медленно приходит,
 Как скоро прочь от нас летит!
 Блажен, за ним кто не бежит,
 Но сам в себе его находит
(Ернст Парні, Франція)

        Інтелектуал, красивий чоловік, красива людина, науковець, професор... Цей перелік можна продовжувати, тому що мова йде про Валентина Францовича Мислицького, з яким я знайома протягом 33 років.
Перше, що усвідомлюєш під час спілкування з ним - це гарна посмішка та чемність, яка є головною рисою культури цієї людини. Невимушеність, природність поведінки, які животворять достойність, надихають мову, одушевляють справи, - ці якості Валентина Францовича приваблюють всіх, хто його оточує.
            Вважаю, що девізом його життя є: "Не обмежуватися однією спробою, завжди прагнути до кращого, домагатися більшого".
Кожна людина повинна подолати відпущені їй випробування та труднощі. Були вони і у Валентина Францовича. Але він знає, що життя примушує людину багато робити добровільно. І тільки за такими умовами життя відчувається не в тому, що живеш, а в тому, що відчуваєш. 
            І навіть у труднощах, випробуваннях Валентин Францович залишається Людиною, життєвий шлях прокладає розважливістю, мудрістю.
            Валентин Францович - улюбленець товариства, душа-людина, позбавлений егоїзму. Він ніде не відчуває незручності і допомагає не відчувати її всім іншим. Валентин Францович - щирий товариш, який навіть у дружбі дотримується етикету. Я вважаю, що професор Мислицький - щаслива людина, тому що у будь-якому віці зберігає свої почуття. Це про таких людей, як Валентин Францович написав поет Рубен Даріо:

Любить всегда, любить всем существом,
 Любить любовью, небом и землею,
 Ночною тенью, солнечным теплом,
 Любить всей мыслью, всей душою.

            Я пишаюся нашим знайомством, дорогий Валентине Францовичу. Бажаю Вам міцного здоров'я, довгих років життя, чудових почуттів, приємних емоцій, втілення нових творчих задумів та здійснення всіх бажань.
В.Цимбал, 
директор бібліотеки БДМУ  




Публікації про професора В.Ф. Мислицького


  1.  Буковинська державна медична академія: становлення, здобутки, перспективи розвитку / В.П. Пішак, М.Ю. Коломоєць, І.Й. Сидорчук [та ін.]; [за ред. В.П. Пішака.] – Чернівці: БДМА, 2004. – С. 46-48, 85, 87.
  2.  Буковинський медичний вісник. – 2004. – Т.8, ювілейний випуск. – С. 12, 44, 81-85.
  3.  Валентин Францович Мислицький (до 60-річчя від дня народження). - Буковинський медичний вісник. – 1998. – Т.2, № 3-4. – С. 235-236.
  4. Кафедра патофізіології Буковинського державного медичного університету: історія,сучасний стан проблеми, перспективи розвитку /Ю.Є.Роговий, Л.О. Філіпова, В.А. Дорошко [та ін.] // Буковинський медичний вісник. – 2009. – Т.13, № 1. – С.157-160.
  5.  Кобилянський С.Д. Історія медицини Буковини. Цифри і факти /С.Д. Кобилянський, В.П. Пішак, Б.Я. Дробніс. – Чернівці: Медакадемія, 1999. – С. 176, 203.
  6. Мислицький В.Ф. Кафедра патологічної фізіології /В.Ф. Мислицький// Клінічна та експериментальна патологія. –  2004. - Т. 3, № 1. – С. 117-120. 
  7. Мислицький В.Ф. 70 років від дня народження, 45 років наукової, педагогічної та громадської діяльності /[укл. і ред. С.С. Ткачук]. – Чернівці, Медуніверситет, 2008. – 146 с. – (Вчені Буковини).
  8. Сторінки історії Чернівецького медичного інституту /[за ред. В.П. Пішака] – Чернівці: ЧМІ, 1994. – С. 48-50.
  9.  Сторінки історії: біографічний довідник завідувачів кафедр та професорів Буковинської державної медичної академії (1944-1998) / [за ред. В.П. Пішака] – Чернівці: БДМА, 1999. – С.106.
  10. Ходоровський Г.І. Становлення кафедри нормальної фізіології Буковинської державної медичної академії / Г.І. Ходоровський, В.І. Ясінський // Клінічна та експериментальна патологія. –  2003. - Т. 2, № 2. – С. 91-99.



Фотогалерея



                                    
                        
      Армія. Липень 1956 р. с. Велика Єлань.            Зустріч з шефами – робітниками і службовцями                        « Дембеля ». В. Мислицький (посередині).
Ст. санінструктор В. Мислицькаий (зліва)                  залізничного депо м. Южно-Сахалінськ. ( 1958 р.)                          
Травень 1959 р. м. Южно-Сахалінськ
                    з водієм санітарної машини



Півстоліття у стінах Чернівецького медінституту

                                        
                                    Щасливі першокурсники (1959 р.)                                 Академічна група №1 Чернівецького державного медичного інституту 1965 року

                   

                                             
                                  Заняття з цивільної оборони                                                                    Заняття на кафедрі пропедевтики терапії                                                              


                               
                    Практичні заняття з фізіології серцево-судинної                                      Семінарське заняття за допомогою саморобного 
                                                        cистеми                                                                                                                                      комп’ютера
    



Урочистий випуск студентів 1999 року
зліва направо:   ректор – В.П. Пішак, директор 
Чернівецького медичного коледжу – О.Ф.Кулик, 
декан медичних факультетів В.Ф. Мислицький









Зустріч випускників 1-ї академічної групи 
1965 року через 10 років. (Вересень 1975 р.)




Викладацькі будні 

            


            
В кулуарах VII Міжнародного симпозіуму                     Голова Буковинського відділення патофізіологів      Відкриття пам’ятної дошки на честь А.І. Полєнова- 
 з нейросекреції                                                                                           В.Ф. Мислицький вітає з ювілеєм корифея                   видатного фізіолога, нейроендокринолога,  
                                                                                                                            української і світової фізіологічної науки                   члена-кореспондента АН СРСР (м. Ленінград, 
                                                                                                                                                            П.Г. Костюка                                                                                                    2000 р.)
                                                        

Колектив кафедри нормальної фізіології

                  
                                                1982р.                                                                                                 1986р.

Колектив кафедри патологічної фізіології
               
                                                2000р.                                                                                                      2004р.

Громадська діяльність

    




Секретар комітету комсомолу інституту
 І.І. Полянський та його заступник В.Ф. Мислицький (1976 р.)









«Ареопаг» інституту. Зліва направо: А.О. Кудла –секретар 
парткому, Г.Т. Пісько – декан лікувального факультету, 
В.Ф. Мислицький – секретар комітету комсомолу 








Співробітники деканату. Розмова з ректором В.П. Пішаком.
 Декан лікувальних факультетів – В.Ф.Мислицький.








Засідання партійного комітету інституту. 
Зліва направо: М.І. Губанов, П.С. Драчук, 
В.Ф. Мислицький, О.Д. Юхимець. 
Я.Д. Кіршенблат, С.Г. Федорук









Відновлення бази відпочинку в с. Репуженці. 
Ректор інституту В.П. Пішак, декан факультетів В.Ф. Мислицький. 







Ректор В.П. Пішак радиться
 з В.Ф. Мислицьким, що робити далі!





                                                                           



 Вказівки отримані. А як їх реалізувати?...






                    Світ інтересів та захоплень

             


 











































 
                                
   
  
 



Ансамбль «Трембіта» інституту став «народним!» 
Щасливі учасники: зліва направо: диригент М. Романко, учасник ансамблю В. Мислицький,
секретар комітету комсомолу І. Полянський.

 
              Сцена зі спектаклю «Назар Стодоля». В центрі: В. Мислицький
 










                   
  










 
                 
     
               Затятий турист В. Мислицький в урочищі 
                      «Протяте каміння»


У колі сім’ї

                             
  


                                                   




     син - Олесь 
донька - Ірина



                                                  
Нащадки В.Ф. Мислицького – любі онуки


Comments