Закривидорога Степан Петрович








Закривидорога
Степан Петрович
професор, доктор медичних наук,
вчений, відомий фармаколог-експериментатор,
фундатор кафедри фармакології
на Буковині



Основні дати життя та діяльності

28 жовтня
1905 р.                 -  народився у м. Мерефі Харківської області

1932 р.                  -  у 1932 р. закінчив 1-й Харківський медичний інститут

1932-1935 рр.     -  навчається в аспірантурі ХМІ

1935 р.               - захистив кандидатську дисертацію

1935-1940 рр.   - викладач на кафедрі фармакології ХМІ

1940 р.          -  демобілізований до Червоної армії і призначений на службу в Харківське військово-фельдшерське                                                        училище 

1941-1944 рр.        - працює старшим викладачем фармакології і фармації  Саратовського училища прикордонних військ

1945 р.                   - захистив докторську дисертацію

1946 р.                - призначений завідувачем кафедри фармакології Чернівецького  медичного інституту

1947 р.              - отримує звання професора медичних наук

1952-1955 рр.      - працює деканом лікувального факультету ЧМІ, виконує
                         обов’язки вченого секретаря

1957-1958 рр.         - консультант-радник на кафедрі фармакологи Пхеньянського   медичного інституту Корейської                                                Народної Республіки

1961-1962 рр.     -  працює в секторі народної медицини і лікарських рослин інституту  експериментальної медицини АН                                       Монгольської Hародної  Pеспубліки

1962-1967 рр.       - завідувач кафедри фармакології

1967 р.                  -  вийшов на пенсію

1981 р.                 -  на 76 році Степан Петрович Закривидорога пішов з життя





Кроки поступу та наукова діяльність

        Народився Степан Петрович Закривидорога 28 жовтня 1905 року у Мерефі Харківської області в бідній селянській сім'ї.
        У 1932 році він закінчив Харківський медичний інститут, потім аспірантуру при відділі фармакології Українського інституту екс-периментальної медицини, після чого працював викладачем кафедри фармакології цього інституту.
        У 1939 році успішно захистив дисертацію «Экспериментальные исследования фармакологии гексенала и эвипана натрия» на ступінь кандидата медичних наук.
        У 1940 році Степана Петровича призвали до служби в Червоній армії і він був призначений в Харківське військово-фельдшерське училище. У роки Великої Вітчизняної війни працює старшим викладачем фармакології і фармації в Саратовському училищі прикордонних військ.
        У 1941 році військовий лікар С.П. Закривидорога переходить працювати на кафедру фармакології Саратовського медичного інституту. На кафедрі велася цілеспрямована, серйозна наукова робота, яка зацікавлювала молодих науковців різних спеціальностей. Тут молоді дослідники не тільки набували практичних навичок наукової роботи у свого вчителя та наставника професора К. А. Шмельова. Вони навчались на все життя зберегти захоплення наукою и відданість своїй роботі.
        Тут Закривидорога С.П. займався питаннями фармакодинаміки, фармакокінетики и біотрансформації засобів для загального знеболювання, наркотичних анальгетиків, а також комбінованого їх застосування.
        Було досліджено, що морфін на фоні застосування барбітуратів діє слабше та менш тривало. Таким чином, була виявлена роль мікросомального апарату печінки для знешкодження лікарських речовин в організмі.
        Зокрема, було встановлено, що барбітурати можуть виступати у ролі індукторів мікросомальних ферментів. Цей факт в теперішній час є загальновизнаним і має значення не тільки для розуміння фармакодинаміки, фармакокінетики, але й проведення заходів невідкладної терапії при гострих отруєннях різними отруйними речовинами.
        Цей матеріал був узагальнений і представлений в якості докторської диссертации, захищеної у 1945 році.
Цікаві і важливі в практичному відношенні дослідження С. Закривидороги про особливості взаємодії лікарських речовин (барбітуратів та наркотичних анальгетиків) при різних коливаннях активної реакції середовища.
        Ці дослідження стали основою для вивчення залежності дії лікарських речовин від функціонального стану організму.
Після затвердження в званні професора С.П. Закривидорога у 1946 році був обраний завідуючим кафедрою фармакології Чернівецького медичного інституту. Він став засновником кафедри фармакології, якою завідував впродовж 23 років, керівником як наукового, так і навчального підрозділу інституту.
         Крім того, С.П. Закривидорога протягом 3-ох років (1952-1955 рр.) був деканом інституту, виконував обов'язrи вченого секретаря. Двічі був у закордонних спецвідрядженнях: в 1957-58 рр. - у Корейській НДР, де працював на кафедрі фармакології Пхеньянського медичного інституту як консультант-радник, а в 1961-62 рр. - в секторі народної медицини і лікарських рослин інституту експериментальної медицини Академії наук Монгольської народної республіки.
        У цих країнах С.П. Закривидорога допомагав розвитку фармакологічної науки та ростив кадри.
        Професор Степан Петрович Закривидорога розробив методику проведення занять по всьому курсу фармакології, включаючи самостійне виконання студентами експериментів, висвітлюючи основні моменти у механізмі дії лікарських речовин.
Степан Петрович намагався прививати студентам необхідні практичні навички при вивченні фармакології, перед усім вміння безпомилково виписувати будь-яку лікарняну форму, будь-який лікарняний препарат.
      Головним  у викладанні фармакології він вважав вміння викладача викликати зацікавленість у   студентів до предмету, захопити молодь проблемами, які   вирішує фармакологія.
        Часто,   використовуючи конкретні  приклади з  історії   медицини, він підкреслював,що  успіхи  та невдачі  медицини  —  це  успіхи  та   невдачі   фармакології,  яка у багатьох випадках визначає прогрес  не тільки медицини, але й біології загалом.
        Лекції,   які читав професор   С.П. Закривидорога, незмінно вирізнялись глибоким науковим змістом і завжди були пов’язані з задачами практичної охорони здоров'я.
        Уся   педагогічна  робота   кафедри   будувалась   на   передових принципах педагогіки вищої школи країни. Свій ентузіазм, талант  педагога і  вихователя він  передавав  своїм  помічникам і вихованцям, які були йому опорою у вирішенні цих складних питань.
         В   навчально-методичній   роботі   Степан Петрович велику увагу приділяв наочності викладання,  і тому на кафедрі постійно  оновлювався та поповнювався   новими  експонатами   музей  лікарняних препаратів.     
   
       Таким  чином,  навчання на кафедрі з  самого початку  засновувалось на тих  принципах,  які на сьогодні  у  вищій   школі у  викладанні фармакології визнаються  провідними.  
       Методика  викладання фармакології, розроблена  під  керівництвом  С.П. Закривидороги,  була використана і іншими вищими науковими закладами країни.
        Будучи  талановитим  лектором  и   різнобічно  освіченою людиною, він вмів привертати увагу аудиторії,   викликати зацікавленість до актуальних питань фармакотерапії, створити у випускників медичного інституту чітку послідовність знання з фармакології. 
        Курс  клінічної  фармакології  з тих  пір  став  постійно  розвиватися  та удосконалюватись, і, як  показав час, став необхідним елементом у підготовці лікарів  у  сьогоденні.  Степан Петрович зробив  великий внесок у поширення масштабів підготовки   лікарів широкого профілю.
Кафедра фармакології ЧМІ
1955 р.
( Зліва направо: вгорі - ст.лаб. Нікіфорова Л.М., ас. Тараховський М.Л., ас. Редько Г.Ф.
внизу - ас. Невська Т.Л., зав. каф., проф. Закривидорога С.П., препаратор)

            Досить плідним було творче співробітництво С.П. Закривидороги з науковцями інших кафедр як теоретичного, так і клінічного профілю. Комплексні дослідження проводилися з кафедрами мікробіології, біохімії, патофізіології, хірургії, дитячих хвороб та ін.
            Одним із напрямків наукової діяльності кафедри було вивчення впливу лікарських засобів на процеси виснаження і відновлення організму. При цьому була розроблена оригінальна методика, якою користувалися як у нашій країні, так і за кордоном. 
             Значна увага приділялась питанням загальної та вікової фармакології, впливу лікарських засобів на процеси виснаження та відновлення організму, засобам народної медицини, питанням токсикології, вивченню препаратів нового синтезу.
           Чільне місце у науковій тематиці кафедри займало вивчення фармакологічних та лікувальних властивостей засобів народної медицини рослинного походження (щавель кінський, тис буковинський, живиця, панцерія, лаготис та ін.). 
           З іменем професора Закривидороги С.П. пов'язано виготовлення і впровадження в медичну практику терпентинової мазі із живиці буковинської ялиці (складено фармакопейну статтю, розроблено інструкцію, рецептуру на виготовлення мазі). 
          Ця мазь має виразну ранозагоювальну, протизапальну, антимікробну дію і, якби на сучасному рівні живицю вивчити більш детально, то можна відкрити б й інші її лікувальні властивості.
          Чітко продумана і вірно організована робота давала можливість кожному з аспіранту отримати  фундаментальну   підготовку зі своєї спеціальності.   Це досягалось   чітким   плануванням роботи аспіранта по відношенню до теоретичної підготовки, опановування суміжними дисциплінами, проведенням експериментальних досліджень.
            Кожен аспірант  отримував конкретне  завдання  на  тиждень відповідно з індивідуальним планом. Суттєвим було також и те, що професор С.П. Закривидорога дуже чітко здійснював контроль за роботою своїх учнів, які щотижнево у визначений день повинні були докладати про хід виконання завдання.
         Особлива  увага приділялась підготовці аспірантів   до  публічних виступів на  конференціях, з’їздах. Тут усе було важливим: манера розмовляти, вміння   використовувати ілюстративний  матеріал, впевнено триматись під час доповіді і чітко відповідати на питання.  Підготовка  до публічного захисту проводилась ще більш ретельно. Навчання академічним навичкам починалося з студентського гуртка і продовжувалося, мабуть, усе життя.
        Під керівництвом С.П. Закривидороги виконано 3 докторські (Кирилічева А.В. - 1960; Пісько Г.Т. - 1965; Тараховський М.Л. - 1969) та 8 кандидатських дисертацій (Закривидорога З.С. - 1952; Редько(Масюта) Г.Ф. - 1959; Пісько Г.Т. - 1959; Невська Т.Л. - 1959; Мельник Т.Х. - 1960; Пейсах Н.А. - 1960; Хайдав Ценд. - 1963; Каринківська (Косуба Р.Б.) - 1969. 
        Степан Петрович є автором понад 100 наукових праць у галузі фармакології,  автором «Посібника до практичних занять з рецептури і фармакології» та монографії «К сущности действия снотворных и наркотических веществ на центральную нервную систему» (Чернівці, 1980).
        Під керівництвом і за участю С.П. Закривидороги в практику охорони здоров'я впроваджені не тільки терпентинова мазь, настойка кінського щавлю, а й новий синтетичний препарат, похідний четвертинних амонієвих сполук - «Етоній».
        Останній був синтезований на кафедрі загальної хімії нашого інституту доцентом В.П. Денисенко. А вивчений і впроваджений в медичну практику доцентом, згодом доктором медичних наук професором Г.Т. Пісько, який після виходу СП. Закривидороги на пенсію став завідувати кафедрою.
          За бездоганну роботу С.П. Закривидорога був нагороджений орденом «Знак пошани», відзнакою «Відмінник охорони здоров'я».
        12 лютого 1981 року професор Степан Петрович Закривидорога після тривалої хвороби на 76 році пішов з життя і був похований на Чернівецькому кладовищі.
 


Могила С.П. Закривидороги на Чернівецькому цвинтарі

           Професор Степан Петрович Закривидорога - видатний вчений- фармаколог, яскравий представник наукової фармакологічної школи, один з фундаторів фармакології на Буковині, який все своє життя безкорисливо служив справі охорони здоров'я людей і розвитку медичної науки.
          7 травня 2014 року був проведений виховний захід, з нагоди 70-річчя БДМУ і з датою вшанування пам’яті основоположника школи фармакологів на Буковині – професора Степана Петровича Закривидороги. Організатор - куратор 1 групи 5 курсу спеціальності “Клінічна фармація” доцент кафедри фармакології Інна Кишкан.
         Інна Григорівна звернула увагу студентів на вагомий науковий внесок професора С.П. Закривидороги як фундатора кафедри фармакології БДМУ (на той час – Чернівецький медичний інститут) у дослідження дії снодійних та наркотичних речовин на центральну нервову систему, вивчення фармакологічної дії деяких лікарських рослин.
        Студенти 1 групи V курсу провізорів клінічних разом із куратором відвідали місце вічного спочинку професора С.П. Закривидороги та його дружини, асистента кафедри патологічної фізіології, упорядкували могилу й посадили квіти.
         Професор  С.П. Закривидорога - видатний вчений-фармаколог, яскравий представник  вітчизняної наукової школи фармакологів, один з засновників клінічної фармакології, який все своє життя бескорисливо служив справі охорони здоров’я людей і розвитку медичної науки.




Наукова спадщина

           Дисертації, автореферати:

«Экспериментальные исследования фармакологии гексенала и эвипана натрия» дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук     -      1939 р.

«Материалы к фармакодинамике барбитуратов и вопросы смешанного и комбинированного действия их с некоторыми веществами - дисертація на здобуття вченого ступеня доктора медичних наук       -     1945 р. 

            Монографії, підручники, довідники, навчальні посібники:
1. Wademtcum практических работ по фармакологии для студентов медицинских институтов. – Харьков, 1939 .
2. Посібник до практичних занять з рецептури і фармакології / С.П. Закривидорога та iн. – К.: Держмедвидав УPСP, 1964. - с.122.
3. К сущности действия снотворных и наркотических веществ на центральную нервную систему – Черновцы, 1980.
4.  Гигиена и токсикология пестицидов и клиника отравлений (сборник) /С.П. Закривидорога и др. - К. - 1966. - с. 206.


            Наукові статті:

1. Закривидорога С.П. К вопросу о сравнительном влиянии и терапевтической широте действия некоторых лекарств на изолированное сердце холоднокровного (лягушки) / С.П. Закривидорога // Фармакология и токсикология. - 1945. - № 5. - С. 10-14.
2. Закривидорога С.П.. Смешанное и комбинированное действие барбитуратов (мединала и гексенала) с морфином пантопоном, сернокислой магнезией и местноанестезирующими веществами на изолированное сердце лягушки / С.П. Закривидорога // Фармакология и токсикология. - 1947. - Вып.2, сообщение 2-е. - С. 24-31.
3. Закривидорога С.П.Смешанное и комбинированное действие гексенала и мединала с адреналином и эфедрином на изолированное сердце лягушки / С.П. Закривидорога /ЧМИ: сборник научных работ. Вып.1. - 1948. - С. 39-46.
4. Закривидорога С.П. О нарушениях правил прописывания и оформления врачебных рецептов / С.П. Закривидорога, А.А. Шульман //Врачебное дело. - 1948. - №6. - С.531-532.
5. Закривидорога С.П. Распределение тиамина в тканях животных при истощении и в восстановлении первоначального веса / Закривидорога С.П. и др. //Экспериментальная  биология и медицина. - 1956. - № 12. - С. 43-5.
6. Закривидорога С.П. Смешанный и комбинированный эффект действия некоторых барбитуратов (medinal и гексенала) с хлороформом, эфиром и спиртом на изолированном сердце лягушки / С.П. Закривидорога //Фармакология и токсикология. - 1946. - № 9. - С. 53-58.
7. Закривидорога С.П. Эффект влияния пенициллина и стрептомицина на функцию щитовидной железы /С.П. Закривидорога, Л.Н. Заманский //Антибиотики. Сер. «Биология». - 1956. - № 1. - С. 40-42.
8. Закривидорога С.П. Влияние барбитуратов (гексенала, мединала и лиминала-натрия на динамику голодания у животных //Реактивность организма во время возбуждения и торможения. - Сборник научных работ ЧМИ. Вып.1. - Черновцы, 1958. - с. 84-94.
9. Закривидорога С.П. О противомикробных свойствах терпентина и влияние его при гнойно-воспалительных заболеваниях у животных / С.П. Закривидорога // Экспериментальная медицина. - 1958. - № 2. - С. 1-5.
10. Закривидорога С.П. Лечение экспериментальных ран у животных терпентином из пихтового бальзама / С.П. Закривидорога //Экспериментальная медицина . - 1958. - Т.2, № 2. - С. 6-10.
11. Влияние пенициллина на динамику истощения и восстановления организма /С.П. Закривидорога и др. //Антибиотики. - 1958. - №2. - С. 45-51.
12. Закривидорога С.П.О свойствах и значении смолы Abies nepholepis meximouris / С.П. Закривидорога //Корейская фармация - 1958. - Т 2. - №1. - C. 31-33.
13. Закривидорога С.П. Фармакологические и токсические свойства терпентина из пихтового бальзама / С.П. Закривидорога // Корейская фармация. - 1958. - Т.2, №2. - С. 30-36. 
14. Закривидорога С.П. Эффективность лечения терпентином экспериментальных термических и химических ожогов у животных / С.П. Закривидорога//Корейская медицина. - 1958. - Т.5, №2. - С. 49-53.
15. Экспериментальные исследования влияния тиреоидина (витамина В1), пенициллина, стрептомицина и биомицина на динамику истощения и восстановления организма / С.П. Закривидорога и др. // Эекспериментальная медицина (на корейском яз.). - 1958. - Т.2, № 4. - С. 14-18.
16. Закривидорога С.П. Эффект acrichine на концентрацию и распределение радиоизотопов органов и тканей в кролика /С.П. Закривидорога, И.Н.Заманский//Фармакология и токсикология. (Болгария) - 1959. - Март Апрель; № 2. - С. 158-63. 
17. Закривидорога С.П. Некоторые характерные черты корейской медицины и выдающийся врач Ли Чже Ма. / С.П. Закривидорога //Врачебное дело. - 1959. - № 8. - С. 881-882.
18. Закривидорога С.П. Лечебные свойства терпентина и показания к его практическому применению / С.П. Закривидорога // Корейская медицина. - 1959. - № 3, - С. 60.
19. Закривидорога С.П. Живица / С.П. Закривидорога //БМЭ.(2-е изд.) - М., 1959. - Т.10. - С. 349.
20. Закривидорога С.П. Зависимость синергизма и антагонизма в действии лекарств от их химических взаимоотношений и структурных изменений / С.П. Закривидорога // Всесоюзная конференция фармакологов, 8-я: материалы.- Тбилиси, 1960. - С. 51-52.
21. Закривидорога С.П. Деякі характерні риси корейської народної медицини та її лікарські засоби. Лікарські засоби тваринного походження. / С.П. Закривидорога // Фармацевтичний журнал. - 1960. - №3. - С. 25-29.
22. Влияние пораженного раком картофеля на организм животных / С.П. Закривидорога и др.//Вопросы питания. - 1960. - №4. - С. 82-83.
23. Влияние мединала на процессы истощения и восстановления организма / С.П. Закривидорога и др. // Сборник научных трудов ЧМИ. Вып. Х11. - Черновцы, 1960. - С. 150-162.
24. Закривидорога С.П. Смешанное комбинированное влияние антибиотиков и местноанестезирующих веществ/ С.П. Закривидорога, И.И. Рыбас // Врачебное дело. - 1960. - № 2. - С. 71-75.
25. Закривидорога С.П. Залежність токсичності та протимікробних властивостей антибіотиків (пеніциліну, стрептоміцину та хлор тетрацикліну) від комбінування їх з жарознижуючими засобами / С.П. Закривидорога І.І. Рибас // З’їзд Українського фізіологічного товариства,УП: тези доповідей. - К., 1961. - С.166-167.
26. Закривидорога С.П. Зависимость силы и продолжительности действия гексана-новокаинового сна-наркоза от количественных соотношений и порядка введения веществ / С.П. Закривидорога // Хирургия. - 1961. - № 4. - С. 87-92.
27. Закривидорога С.П. Деякі характерні риси корейської народної медицини та її лікарські засоби. Лікарські засоби рослинного походження. / С.П. Закривидорога // Фармацевтичний журнал. - 1961. - № 4. - С. 42-48.
28. Закривидорога С.П. Влияние хлортетрациклина на динамику истощения и восстановления организма / С.П. Закривидорога, Т.Л. Невская, Г.Ф. Радько //Антибиотики. - 1961. - Т.6, № 8. - С. 692-697.
29. О токсичности для животных пораженного раком картофеля / С.П. Закривидорога, З.С. Закривидорога // Вопросы питания. - 1962. - Т.21, № 5. - С. 58-66.
30. Закривидорога С.П. Действие антибиотиков при сочетании с холиномиметическими веществами / С.П. Закривидорога, И.И. Рыбас // Врачебное дело. - 1962. - № 12. - С.87-90.
31. Закривидорога С.П. Вплив брому  на процеси виснаження та відновлення організму /С.П. Закривидорога, Л.Н. Заманський, А.Г. Лопушанський //Фізіологічний журнал. - 1962. - Т.8, № 3. - С. 319-324.
32. Закривидорога С.П.  Народная медицина. / С.П. Закривидорога // Наука і життя. - 1963. - № 2. - С. 57-59.
33. Интенсивность потребления кислорода миелоидной тканью при некоторых психических заболеваниях / Закривидорога С.П.  и др. // Журнал невропатологии и психиатрии им. Корсакова. - 1963. - В.12. - С. 853-855.
34. Закривидорога С.П.  Фармакологічні властивості двочетвертичних амонійних ефірів та етилендіаміну / С.П. Закривидорога, Т.Л. Невська, Г.Ф. Писько // З’їзд Українського фізіологічного товариства,УП-й : тези доповідей. - К., 1964. - С.161-162.
35. Закривидорога С.П. Смешанное и комбинированное влияние сочетаний антибиотиков и противомалярийных веществ / С.П. Закривидорога, И.И. Рыбас // Съезд Всесоюзного физиологического общества им. И. Павлова. Х-й: материалы. - М.-Л., 1964. - С. 307-308.
36. Закривидорога С.П. Лечение терпентиновой мазью кожных заболеваний у детей раннего возраста /С.П. Закривидорога и др.//Педиатрия. - 1964. - № 12. - С. 47-48.
37. Закривидорога С.П. Лечение телят, больных стригущим лишаем терпентиновой мазью / С.П. Закривидорога, И.И. Рыбас, Е.И. Тищенко // Ветеринария. - 1964. - № 12. - С. 35.
38. Закривидорога С.П. Дія антибіотиків у сполученні з холіноаналітичними речовинами / С.П. Закривидорога, І.І. Рибас //Антибіотики в експерименті та клініці. Міжінститутська наукова конференція: тези доповідей. - Ів.-Франківськ,  1964. - С.48-49. 
39. Закривидорога С.П. О влиянии антибиотиков в сочетании с сердечными веществами / С.П. Закривидорога, И.И. Рыбас //Итоговая научная конференция ЧМИ. 40-я: материалы. - Черновцы, 1964. - С. 26-27.
40. Закривидорога С.П. К методу изучения влияния лекарственных веществ на процессы истощения и восстановления организма/ С.П.Закривидорога //Сборник научных трудов НИИ медицины АН Монгольской народной республики. - № 8-9. - Улан-Батор, 1965. - С. 20-24.
41. Закривидорога С.П. Клинические испытания и показания к применению терпентина пихтового в лечебной практике / С.П. Закривидорога, З.С. Закривидорога // Сборник научных трудов НИИ медицины АН Монгольской народной республики. - № 8-9. - Улан-Батор, 1965. - С. 93-102.
42. Закривидорога С.П. Влияние кариоптериса монгольского на динамику истощения и восстановления организма / С.П. Закривидорога, Хайдов Цэнд // Сборник научных трудов НИИ медицины АН Монгольской народной республики. - № 8-9. - Улан-Батор, 1965. - С. 25-29.
43. Закривидорога С.П. Влияние корня солянки лиственничной на процессы истощения и восстановления организма / С.П. Закривидорога, Хайдов Цэнд // Сборник научных трудов НИИ медицины АН Монгольской народной республики. - № 8-9. - Улан-Батор, 1965. - С. 40-44.
44. Закривидорога С.П. Влияние лаготиса алтайского на процессы истощения и восстановления организма / С.П. Закривидорога, Хайдов Цэнд // Сборник научных трудов НИИ медицины АН Монгольской народной республики. - № 8-9. - Улан-Батор, 1965. - С. 45-49.
45. Закривидорога С.П. Экспериментальные фармакотерапевтические свойства корня конского щавеля и лечебное применение его при гипертонической болезни / С.П. Закривидорога, Г.Т. Писько // Сборник научных трудов НИИ медицины АН Монгольской народной республики. - № 8-9. - Улан-Батор, 1965. - С. 50-54.
46. Закривидорога С.П. Фармакологические и токсические свойства кариоптерина монгольского (Caryjpteris mangolica Bde) / С.П. Закривидорога, Хайдов Цэнд // Сборник научных трудов НИИ медицины АН Монгольской народной республики. - № 8-9. - Улан-Батор, 1965. - С. 63-69.
47. Закривидорога С.П. Токсичность и фармакологические свойства ковыля опьяняющего (Stipa inebrians Honse) / С.П. Закривидорога,  Ц.И. Дашням, Хайдов Цэнд // Сборник научных трудов НИИ медицины АН Монгольской народной республики. - № 8-9. - Улан-Батор, 1965. - С. 55-62.
48. Закривидорога С.П. Токсичность и фармакологические свойства терпентина из пихтового бальзама-живицы / С.П. Закривидорога, З.С. Закривидорога // Сборник научных трудов НИИ медицины АН Монгольской народной республики. - № 8-9. - Улан-Батор, 1965. - С. 85-92.
49. Закривидорога С.П. Токсичность и противомикробная активность антибиотиков при сочетаниях их с различными группами лекарственных веществ / С.П. Закривидорога // Фармакология и химия : материалы ХІ-ой Всесоюзной конференции фармакологов. - М., 1965. - С. 110-120.
50. Закривидорога С.П. Смешанное и комбинированное влияние сочетаний антибиотиков и сердечных веществ / С.П. Закривидорога, И.И. Рыбас // Антибиотики: сборник научных трудов медицинских институтов и институтов эпидемиологии, микробиологии и гигиены УССР. - К., 1965. - С. 124-130.
51. Закривидорога С.П. Сбор, заготовка и обработка терпентина, его лекарственные, технические условия и инструкции к лечебному применению / С.П. Закривидорога, З.С. Закривидорога // Сборник научных трудов НИИ медицины АН Монгольской народной республики. - № 8-9. - Улан-Батор, 1965. - С. 103-109.
52. Закривидорога С.П. Распределение метионина, цистеина и тиамина (меченных S35) и двузамещенного фосфата натрия (меченного Р32)  в зависимости от возраста / С.П. Закривидорога, Л.Н. Заманский, П.Сивер //Научная конференция по возрастной морфологии, физиологии и биохимии, VI-z: труды. - М., 1965. - С. 354-357.
53. Закривидорога С.П. Применение кориоптериса монгольского в акушерской и гинекологической практике (Предварительной сообщение) / С.П. Закривидорога и др.// Сборник научных трудов НИИ медицины АН Монгольской народной республики. - № 8-9. - Улан-Батор, 1965. - С. 76-79.
54. Закривидорога С.П. Пихтовый бальзам-терпентин. (Сообщ. 1: О свойствах и значении пихтового бальзама (живицы) в лечебной практике / С.П. Закривидорога // Сборник научных трудов НИИ медицины АН Монгольской народной республики. - № 8-9. - Улан-Батор, 1965. - С. 80-84.
55. Заерко П.И. Медикаментозная помощь и развитие аптечного дела в Черновицкой области /П.И. Заерко, С.П. Закривидорога //Юбилейная научная конференция ЧМИ, посвященная 25-летию воссоединения Северной Буковины с Украинской ССР: тезисы докладов. - Черновцы, 1965. - С. 46-48.
56. Закривидорога С.П. Клинические испытания и показания к применению терпентина в лечебной практике / С.П. Закривидорога, З.С. Закривидорога // Сборник научных трудов НИИ медицины АН Монгольской народной республики. - № 8-9. - Улан-Батор, 1965. - С. 93-102.
57. Закривидорога С.П. Інтенсивність споживання кисню кістковим мозком у хворих на шизофренію та епілепсію / С.П. Закривидорога та ін.//Тематична конференція «Дихальні властивості крові та її системи зсідання при деяких патологічних станах організму»: тези доповідей. - Ів.-Франківськ: Ів.-Франківський медінститут, 1965. - С. 38-40.
58. Закривидорога С.П.  Влияние панцерии беловойлочной на динамику истощения и восстановления организма / С.П. Закривидорога, Ж. Цогнемах// Сборник научных трудов НИИ медицины АН Монгольской народной республики. - № 8-9. - Улан-Батор, 1965. - С. 40-44.
59. Закривидорога С.П. Влияние антибиотиков при сочетании с противомалярийными веществами / С.П. Закривидорога, И.И. Рыбас // 41-я итоговая научная конференция : тезисы докладов. - Черновцы: ЧМИ, 1965. - С. 21-22.
60. Закривидорога С.П. Токсикологическая и фармакологическая характеристика солей грамаксона / С.П. Закривидорога и др. // Гигиена и токсикология пестицидов и клиника отравлений. Вып.4. - К., 1966. - С.206-213.
61. Закривидорога С.П. Противомикробная активность и токсичность антибиотиков при сочетаниях их с различными лекарственными веществами / С.П. Закривидорога, И.И. Рыбас// Стратегия и тактика антибиотикотерапии: материалы симпозиума. - Краснодар, 1966. - С.77-78.
62. Закривидорога С.П. До питання про токсичні та фармакологічні властивості хлорофосу, сімазину та пропизину / С.П. Закривидорога та ін. //Наукова конференція ЧМІ, 42-а: тези доповідей. - Чернівці, 1966. - С. 44-46.
63. Закривидорога С.П. К вопросу о токсических и фармакологических свойствах хлорофоса, симазина и пропизина / С.П. Закривидорога и др. //Научная конференция ЧМИ, 42-я: тезисы докладов. - Черновцы, 1966. - С. 44-46.
64. Закривидорога С.П. Вплив на макро- та мікроорганізми антибіотиків (пеніциліну, стрептоміцину, хлор тетрацикліну) в сполученні зі збуджуючими речовинами (стрихніном, коразолом, кордіаміном, та камфорою) / С.П. Закривидорога, І.І. Рибас // Наукова конференція ЧМі, 42-а: тези доповідей. - Чернівці, 1966. - С. 48-49.
65. Закривидорога С.П. Вплив кокаїну на процеси виснаження та відновлення організму / С.П. Закривидорога // Патологія і фізіологія органів травлення: тези доповідей конференції. - Чернівці, 1966. - С. 38-40.
66. Закривидорога С.П. Токсичность и противомикробные свойства препарата №14, производного гексаметилен-1, 6-бис-диэтиламина / С.П. Закривидорога И.И. Рыбас //Антибиотики. Вып.2. - К., 1967. - С. 162-165.
67. Закривидорога С.П. Влияние стрептомицина на динамику истощения и восстановления организма / С.П. Закривидорога, Г.Ф. Масюта, Т.Л. Невская // Антибиотики. Республиканский межведомственный сборник. Вып.2. - К., 1967. - С. 115-118.
68. Закривидорога С.П. Токсична характеристика деяких отрутохімікатів, які застосовуються у сільському господарстві / С.П. Закривидорога та ін.// Розвиток медичної науки та охорони здоров’я на Північній Буковині за роки радянської влади. - К., 1969. - С. 164-166.
69. Закривидорога С.П.  Общее действие и токсичность препаратов №3 и №14 / С.П. Закривидорога  и др.// Антибиотики. Республиканский межведомственный сборник. Вып.4. - К., 1969. - С. 24-28.
70. Закривидорога С.П. Вивчення протимікробних властивостей та токсичності амонієвих сполук етиленгексаметилен і гептаметилендіаміну / С.П. Закривидорога та ін. // Розвиток медичної науки та охорони здоров’я на Північній Буковині за роки радянської влади. - К., 1969. - С. 174-176.


Учні  профессора С.П. Закривидороги

        Під керівництвом професора С.П. Закривидороги 11 науковців – працівників університету захистили кандидатські дисертації та 9 магістрів медицини отримали путівки в світ науки:
                                                  
Закривидорога З.С.          Кирилічева А.В.            Редько (Масюта) Г.Ф               Мельник Т.Х.                   Пейсах Н.А. 
                                                                                       
                                   
        
    Хайдав Ценд           Каринківська (Косуба Р.Б.)  


3 докторські дисертації: 

1. Кирилічева А.В. «Динамика морфологических изменений в органах и тканях кроликов при истощении и восстановлении организма и влияние на эти процессы лекарственных веществ»       - 1960; 
2. Пісько Г.Т. «О фармакологических свойствах и антимикробном действии  производных этилен- и гексаметилендиамина»                                                 - 1967; 
3. Тараховський М.Л.  -  Дисертація в бібліотеці відсутня              - 1969.  


8 кандидатських дисертацій:
 
1. Закривидорога З.С. « К фармакологии и экспериментальной фармако-терапии терпентина (живицы) из Буковинской пихты»   - 1952; 
2. Редько(Масюта) Г.Ф. «Влияние барбамила на процессы истощения и восстановления организма и некоторые его фармакологические особенности»              - 1959; 
3.  Пісько Г.Т. « К фармакологии корня конского щавеля»      - 1959; 
4. Невська Т.Л.  «К вопросу о возрастной выносливости организма к некоторым лекарствам и ядам»           - 1959; 
5.  Мельник Т.Х. « Влияние брома, кофеина и их смеси на морфологические и функциональные изменения щитовидной железы при голодании и откармливании  животных»      - 1960; 
6.  Пейсах Н.А. «Эксперименетальные исследования к вопросу внутривенного алкогольного наркоза»        - 1960; 
7.  Хайдав Ценд.  «Некоторые исторические черты восточной медицины и лекарственные растения, применяемые в монгольской народной медицине»                   - 1963; 
8. Каринківська (Косуба Р.Б.) «К фармадинамике сметанного и комбинированного действия барбитуратов с адреномиметическими веществами»                          - 1968. 



Слово про вчителя

                                                                                                             P. Б. Косуба

ПРОФЕСОР С.П. ЗАКРИВИДОРОГА – 
ФУНДАТОР КАФЕДРИ ФАРМАКОЛОГІЇ НА БУКОВИНІ

        З нагоди 65-ої річниці Буковинського державного медичного інституту хочу поділитися спогадами про Степана Петровича Закривидорогу (1905-1981 рр.) - неординарну людину, яка привела мене на стежку науковця, фармаколога, педагога.
Ім'я професора С.П. Закривидороги належить до тих, які хочеться згадувати не лише з обов'язку, а, насамперед, із звичайної вдячності і глибокої поваги. 
        С.П. Закривидорога був із тих учених, яким судилося в житті пройти нелегкий самостійний шлях у науці. Його життєва біографія на перший погляд типова для представників його покоління, як і загалом для більшості представників української інтелігенції - вихідців із селянських родин. 
        І разом з тим нетипова, бо у всіх випробуваннях, які випали на його долю, в усіх людських взаєминах і в професійному зростанні він завжди робив власний вибір, творив власну мелодію життя - хоч якими б скрутними були зовнішні обставини й складними соціальні процеси.
        С.П. Закривидорога перед усім був яскравою особистістю, а саме такі особистості - спостережливі до найдрібніших явищ, вдумливі, дотепні і винахідливі - забезпечують поступ науки. 
        Степан Петрович мав козацьке прізвище, напевне хтось із його предків дістав його на січі, і дух він мав міцний, козацький, мав міцне коріння у своїй землі. Дуже любив згадувати про рідні місця, не забував і мови. 
        До речі, був один із тих декількох лекторів у нашому інституті, який у нелегкі для нашого народу часи викладав українською мовою, не чекаючи на те спеціального закону, і вже одна ця деталь характеризує його як громадянина, як вченого.
        У 1946 році він був призначений завідувачем кафедри фармакології Чернівецького медичного інституту (кафедру відкрито 01.02.1945 p.), якою завідував впродовж 23 років.
        З цього часу він назавжди пов'язав свою долю з нашим краєм, нашим інститутом. С.П. Закривидорога став справжнім засновником кафедри фармакології, керівником як наукового, так і навчального підрозділу інституту. Із дбайливістю сільського господаря, яку увібрав з рідної батьківської оселі, піклувався про кадри, про високий рівень наукової роботи. Саме в стінах нашого інституту талант С.П. Закривидороги розвинувся найповніше. 
        Створювати кафедру доводилося у важких умовах повоєнного життя, але ніякі обставини не могли позбавити С.П. Закривидорогу властивих йому принциповості і вимогливості не лише до колег, а й до самого себе. 
        Не кожен, хто приходив працювати на кафедру, витримував високий рівень вимог, а тому й великою була плинність кадрів, поки на кафедрі не залишили 2-ох здібних випускниць інституту - Невську Тетяну Леонідівну та Закривидорогу (Дорожкіну) Зінаїду Семенівну. 
        Невдовзі обидві вони захистили кандидатські дисертації. Зінаїда Семенівна перейшла працювати на кафедру патологічної фізіології, а Тетяна Леонідівна залишилася на кафедрі фармакології, де пропрацювала від посади старшого лаборанта до асистента, а потім доцента. 
        Т.Л. Невська була душею колективу, прекрасним педагогом, чуйною, високовідповідальною, безкорисливою людиною, багато зробила для стано-влення авторитету кафедри, її методичного забезпечення. Нещодавно, на 85 році життя, вона відійшла у вічність. Вважаю, що Тетяна Леонідівна була цеглинкою несучою стіни кафедри і залишила добру пам'ять про себе у серцях усіх, хто її знав.
        Велику увагу Степан Петрович приділяв оформленню аудиторій, оснащенню практичних занять та проведенню експериментів. Сам він був прекрасним, чудовим експериментатором, дуже пунктуальним, спостережливим, скрупульозним. У науці був педантом, чесним, завжди вважав і нас повчав, що який би результат досліду не був, з ним потрібно рахуватися. Працював він багато, на кафедрі його можна було застати як вечорами, так і у вихідні дні.
        Багато уваги С.П. Закривидорога приділяв новачкам у фармакології, вміло ростив кадри, проводив бесіди, вчив експерименту, давав завдання і дуже ретельно перевіряв їх виконання.
        С.П. Закривидорога протягом 3-ох років (1952-1955 рр.) був деканом інституту, виконував обов'язки вченого секретаря. Двічі був у закордонних спецвідрядженнях: в 1957-58 рр. - у Корейській НДР, де працював, як консультант-радник на кафедрі фармакології Пхеньянсьюго медичного інституту, а в 1961-62 рр. - в секторі народної медицини і лікарських рослин інституту експериментальної медицини Академії наук Монгольської народної республіки. У цих країнах С.П. Закривидорога допомагав розвитку фармакологічної науки, готував наукові кадри.
        С.П. Закривидорога був досвідченим фармакологом-експериментатором, автором понад 100 наукових робіт у галузі фармакології і суміжних дисциплін. Наукові дослідження Степана Петровича і його учнів проводилися в декількох аспектах: зроблено вагомий внесок у фармакологію барбітуратів (засобів для наркозу, снодійних) С.П. Закривидорога сміливо виступав проти загальновідомого на той час положення у науці про механізм дії барбітуратів на ЦНС.
        Велика увага в дослідженнях С.П. Закривидорога приділялася питанням загальної та вікової фармакології, були визначені поняття змішаної та комбінованої дії ліків при сумісному їх застосуванні, було вивчено змішану і комбіновану дія барбітуратів з 25 лікарськими препаратами різних фармакологічних груп, доведено явища синергізму та антагонізму при введенні комбінації ліків. Досить плідним було творче співробітництво С.П. Закривидороги з науковцями інших кафедр як теоретичного, так і клінічного профілю. Комплексні дослідження проводилися з кафедрами мікробіології, біохімії, патофізіології, хірургії, дитячих хвороб та ін.
        Одним із напрямків наукової діяльності кафедри було вивчення впливу лікарських засобів на процеси виснаження і відновлення організму. При цьому була розроблена оригінальна методика, якою користувалися як у нашій країні, так і за кордоном.
        Чільне місце у науковій тематиці кафедри займало вивчення фармакологічних та лікувальних властивостей засобів народної медицини рослинного походження (щавель кінський, тис буковинський, живиця, панцерія, лаготис та ін.). 
З іменем професора Закривидороги С.П. пов'язано виготовлення і впровадження в медичну практику терпентинової мазі із живиці буковинської ялиці (складено фармакопейну статтю, розроблено інструкцію, рецептуру на виготовлення мазі). 
Ця мазь має виразну ранозагоювальну, протизапальну, антимікробну дію і, якби на сучасному рівні живицю вивчити більш детально, то можна відкрити б й інші її лікувальні властивості.
        У наукових дослідженнях С.П. Закривидорога проявлявся потяг допомогти не тільки клініці у лікуванні хворих, а й сільському господарству, вівся пошук засобів для збільшення відгодівлі худоби, вивчався вплив на організм тварин кар¬топлі, ураженої раком. Досліджувалися токсичні і фармакологічні властивості отрутохімікатів, які застосовувалися в сільському господарстві та ін. 
        Токсикологічна наукова тематика особливо розширилася на кафедрі після ліквідації в інституті військової кафедри і приєднання до кафедри фармакології курсу токсикології, яким завідував полковник м/с О.І. Груздєв (бувший начальник військової кафедри).
        В останні 12 років роботи С.П. Закривидороги на кафедрі вивчалися фармакологічні властивості сполук нового синтезу. На кафедрі з’являється апаратура, яка забезпечувала необхідний рівень досліджень (електроенцефалограф, електрокардіограф, електрокімограф та ін.). 
Під керівництвом і за участю С.П. Закривидороги в практику охорони здоров'я впроваджені не тільки терпентинова мазь, настойка кінського щавлю, а й новий синтетичний препарат, похідний четвертинних амонієвих сполук - «Етоній», який був синтезований на кафедрі загальної хімії нашого інституту доцентом В.П. Денисенко. А вивчений і впроваджений в медичну практику доцентом, згодом доктором медичних наук, професором Г.Т. Пісько.  Після виходу С.П. Закривидороги на пенсію, Григорій Тимофійович став завідувати кафедрою.
        Професор С.П. Закривидорога був компетентним токсикологом (кафедра певний час іменувалася кафедрою «фармакології і токсикології»). До нього за порадою зверталися клініцисти у разі нерозпізнаного випадку отруєння (на той час ще не було центру з лікування отруєнь). 
        На кафедру нерідко направляли історії хвороб з лікарень для аналізу доцільності сумісного застосування ліків, виявлення нераціонального їх сполучення.
        Колектив кафедри надавав методичну допомогу аптечній мережі міста та області - як правило, раз на місяць ми, асистенти, ходили в аптеки, контролювали роботу: проводили аналіз правильності виписування рецептів лікарями, після чого невірно виписані рецепти передавали у відповідні лікувальні установи. Так з'являлися статті в журналах «Про порушення правил виписування й оформлення рецептів» тощо. 
        Для Чернівецького, Хмельницького і Закарпатського аптекоуправлінь на кафедрі проводили біологічну стандартизацію серцевих глікозитів та інших лікарських засобів.
        Дисципліна на кафедрі була зразковою, нікому і на думку не спадало в робочий час займатися особистими справами. До співробітників професор С.П. Закривидорога ставився чуйно, разом з тим - вимогливо і довірливо, допомагав, чим міг. Він був щедрим не лише на суто навчальні уроки, а й на уроки людяності, порядності. По-батьківськи піклувався про тих, хто вболівав за справу.
        Не завжди ми вміли побачити і належно сприйняти суттєве у вдачі Степана Петровича. А був він людиною простою у спілкуванні, прямолінійною, без зайвого гонору, але и без запопадливості перед начальством. Був дуже наполегливим і навіть нестримним у досягненні професійних знань. Кар'єризм йому був абсолютно чужий.
        Це правда, що часом Степан Петрович, коли відчував недооцінку своїх старань, або хотів довести те, в чому був переконаний, був зарізким, непоступливим. Надзвичайно вимогливий був до студентів, міг поставити «двійку» на іспиті за одну грубу помилку, «вибухав», коли студент дозволяв собі говорити нісенітниці. І хоч бесіду вів спокійно, ніколи не вважав себе добрим дядечком, що роздаровує оцінки. Розумів, що груба помилка на іспиті потім може коштувати життя хворому. 
Було багато «двійок» на іспиті, це не зовсім вписувалося у тодішні показники успішності. Хоча насправді вимоги Степана Петровича були запорукою добрих знань студентів. І він мав право вимагати, бо лекції читав змістовні, глибокі, на рівні наукових досягнень того часу. І хоч не був він красномовним, читав українською мовою, що багатьом студентам не подобалося, зате наводив різні яскраві приклади, які добре запам'ятовувалися студентами. На лекціях демонстрував досліди, постановку яких розробляв сам. 
        З ініціативи С.П. Закривидороги був написаний і надрукований учбово-методичний «Посібник-практикум до практичних занять з рецептури та фармакології».
        За бездоганну роботу С.П. Закривидорога був нагороджений орденом «Знак пошани», відзнакою «Відмінник охорони здоров'я».
        Як остання дисертантка Степана Петровича, завдячую цій Людині своїми науковими здобутками, успіхами у педагогічному процесі. Ті напрямки у фармакології, які розроблялися у свій час на кафедрі під керівництвом професора С.П. Закривидороги, актуальні і тепер. 
        Це особливо стосується питань сумісного застосування ліків, оскільки поліпрагмазія, яка панує у медицині сьогодні, є суттєвим ризиком побічних реакцій у фармакотерапії.
        Нехай наша пам'ять про професора Степана Петровича Закривидорогу буде такою ж цілющою для нас, як і його живиця, що загоїла не одну людську рану. Нехай ця пам'ять спонукає нас до нових успіхів у щоденній праці.


 Харківська та Буковинська медичні школи: спільні сторінки історії

В.М. Лісовий, В.П. Пішак, В.В. Бобін, Ю.Т. Ахтемійчук, В.О. Ольховський, Ж.М. Харківський державний медичний університет
Буковинський державний медичний університет.
Завідуючим кафедрою фармакології став професор С.П.Закривидорога, випускник ХМІ, що у свій час закінчив робфак цього ж інституту. Працюючи у Чернівцях, він виготовив ліки – терпентин , що добре себе зарекомендували при лікуванні багатьох шкірних хвороб. У ЧМІ працювали О.І.Самсон, Г.А.Троян, В.К.Патратий та інші представники харківських медичних наукових шкіл.




        Константин  Иванович  Бендер,
         Семен  Леонтьевич   Фрейдман

К.А. Шмелев


Из истории кафедрі фармакологии
Саратовского медицинского института

         …         Успеху   научного   поиска   во   многом способствовала четкая организация   исследовательской   работы   на   кафедре,  основные  навыки   которой   прививались   студентам-кружковцам еще   в   студенческие   годы,   
           Многие   из   них   впоследствии навсегда связали свою судьбу с фармакологией (Б.Г. Волынский,  К.И.  Бендер,  С.Л.  Фрейдман, В.В. Левошин, С.Г. Кузнецова,  Ю.Н. Шанин, А.А. Никулин, А.Н. Хлебников, С.И. Богословская, Л.А. Мартынов, Н.А. Ардентова и  др.).
        Так,  в 1941 году на кафедру  пришел  военный  врач С.П. Закривидорога, который преподавал фармакологию и токсикологию в одном из военных училищ. Его  интересовали   вопросы  фармакодинамики,   фармакокинетики  и   био-трансформации  средств  для  общего обезболивания,   наркотических  анальгетиков, а также комбинированного их  применения.
Эксперименты  проводились  под  руководством  професора А.  Шмелева. 
        Весьма   интересны  и  важны  в практическом   отношении  исследования  С.П. Закривидороги (докторская диссертация,   1945) об особенностях взаимодействия  лекарственных  веществ  (барбитуратов  и  наркотических  авальгетиков)  при различных   колебаниях  активной   реакции   среды. Было установлено, что при взаимодействии лекарственных веществ, активная  реакция среды
существенно  влияет  как  на  фармакокинетику,  фармакодинамику, так  и на рекцию организма при различных патологических состояниях.
        Эти  исследования стали научной основой для  изучения  зависимости действия  лекарственных  веществ  от функционального состояния  организма. Было  установлено,  что  морфин  на  фоне  применения  барбитуратов  действует  слабее  и   менее  продолжительно.  Таким  образом,   была   показана   роль   микросомального аппарата   печени для   обезвреживания   лекарственных   веществ   в   организме.
        В   частности,   было   установлено,   что   барбитураты могут   выступать   в   роли индукторов   микросомальных   ферментов.   Этот факт  в   настоящее  время   является общепризнанным   и   имеет значение только  для  понимания  фармакодинамики,  фармакокинетики,   но   и  для  проведения мероприятий неотложной терапии,  при  острых  отравлениях  различными  ядами.  Эти   материалы   были   обобщены  и   представлены в   качестве докторской  диссертации,   защищенной   в   1945   году.   
После  утверждения  в  звании  профессора  С.  П.  Закривидорога  был  избран  на кафедру   фармакологии   Черновицкого   медицинского   института,  которой  заведовал  на  протяжении  23  лет.



                                                     В.І. Яремчук
СТЕПАН ПЕТРОВИЧ ЗАКРИВИДОРОГА 
( ДО 100-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ )

            Музей (наукові керівники     В.І. Білоус, Т.А. Захарова) Буковинського державного медичного університету. 
          Засновник   Буковинської школи фармакологів, представниками якої є відомі науковці, заслужені діячі науки України, доктори наук, професори Г.Т. Пісько, Ю.І. Іванов, М.Л. Тараховський та інші.
          Народився Степан Петрович 28.10.1905 рок в місті Мерефі Харківської області. У 1932 році закінчив Харківський медчний інститут, потім аспірантуру, після чого працював викладачем кафедри фармакології цього ж інтитуту. Уроки Великої Вітчизняної війни – старший викладач фармакології і фармації Саратовського училища прикордонних військ. 
        У 1945 захистив докторську дисертацію.  
        У 1946 році призначений завідувачем кафедри фармакології Чернівецького державного медичного інституту. Він став засновником кафедри, створювати яку довелося у важких умовах повоєнного часу. 
       Професор С.П. Закривидорога впродовж трьох років   1952-1955) був деканом інституту, виконував обов’язки вченого секретаря. Працював науковим консульантом у Корейській НДР та в Монголії.
                Він автор понад 100 наукових праць у галузі фармакології та суміжних дисциплін, в тому числі двох монографій та навчального посібника для практичних завдань з рецептури. Його наукові дослідження  - вагомий внесок у фармакологію барбітуратів.



Публікації про професора С.П. Закривидорогу

1. Буковинська державна медична академія: становлення, здобутки, перспективи розвитку ( до 60-ліття  від дня заснування) /В.П. Пішак, М.Ю. Коломоєць, І.Й. Сидорчук  [та ін.] – Чернівці: БДМА, 2004. – С. 26, 94-95.
2. Кобилянський С.Д. Історія медицини Буковини. Цифри і факти / С.Д.  Кобилянський, В.П. Пішак, Б.Я. Дробніс. - Чернівці: Медакадемія, 1999. – С. 176, 179, 180, 210.
3. Косуба Р.Б. Професор С.П. Закривидорога - фундатор кафедри фармакології на Буковині // Р.Б. Косуба // Клінічна та експериментальна патологія. - 2009. - Т.8, № 1. - С. 125-127.
4. С.П. Закривидорога (К 60-летию со дня рождения) //Фармакология и токсикология, 1986. - Т.24, № 4. С. 
5. Сторінки історії Чернівецького медичного інституту /[за ред. В.П.       Пішака.] – Чернівці: ЧМІ, 1994. – С. 68-69.
6. Сторінки історії: Бібліографічний довідник завідувачів кафедр та професорів Буковинської державної медичної академії (1944-1998)/3а ред акад. АНВШ України, професора В. П. Пішака. - Чернівці, 1999. - С 59.
7. Сулятицький Т.В. Закривидорога Степан Петрович / Т.В.  Сулятицький // Енциклопедія Сучасної України. Т.10, С. 171
8. Шарган Г.З. З історії медицини рідного краю/Г.З. Шарган, О.Д. Закривидорога// Науковий вісник Ужгородського університету. - 2007. - N 30. - С. 177-178.
9. Яремчук В.І. Степан Петрович Закривидорога (До 100-річчя від дня народження) / В.І. Яремчук // Хист. Всеукраїнський медичний журнал молодих вчених. - 2005. - Вип.7. - С. 156-157.


              

Comments