Буковинський Державний Медичний Університет

БІБЛІОТЕКА

Вдосконалюємося для вас!
Вгору

Ювілей Альма-матері

Ювілей Альма-матері
– Тарасе Миколайовичу, вітаючи колектив медуніверситету з поважним ювілеєм, маємо нагоду разом з Вами погортати
сторінки історії становлення вишу, віддати належне зробленому і заглянути в майбутнє. То який основний результат його багаторічної праці?
– За 70 років БДМУ виріс у великий, авторитетний науковий та освітній центр, потужний осередок підготовки медичних кадрів в
Україні, знаний і за її межами. Сьогодні він належить до лідерів вищої освіти нашої держави, посідаючи провідні позиції за багатьма показниками. Наприклад, за результатами оцінки наукової діяльності медуніверситет входить до першої десятки серед медичних закладів України, зокрема: за кількістю розроблених патентів він посідає 2-3 місця, а за індексом цитування в системі «Skopus» – 8-9 місця. Особливої уваги заслуговують міжнародні програми та проекти, в яких БДМУ бере активну участь, як-от: «TEMPUS», «Lions Club» та ін. Так, цьогоріч лише три ВМНЗ України, з-поміж яких і наш, стали учасниками престижної європейської програми студентського наукового обміну «Erasmus Mundus», розрахованої до 2017 року і цілком фінансованої Європейським Союзом.
Не можу не згадати також, що сьогодні в університеті навчаються майже 1000 іноземних громадян з Індії, Нігерії, Гани, Ефіопії, Гвінеї, Йорданії, США тощо. За останні 5 років їх кількість зросла на 37 %.
– Українське суспільство чітко вибрало шлях розвитку, орієнтований на дотримання принципів і цінностей західноєвропейської спільноти. Чи співпрацює БДМУ з іншими навчальними закладами щодо обміну науково-педагогічним досвідом?
– Безумовно, ми враховуємо віяння часу й активно співпрацюємо з багатьма університетами і Західної, і Східної Європи. Так, БДМУ є членом Великої Хартії Університетів, Асоціації університетів Карпатського регіону. Підписані угоди про співробітництво з освітніми
установами Великої Британії, США, Франції, Нідерландів, Греції, Польщі, Румунії, Російської Федерації, Казахстану, Узбекистану, Грузії, Азербайджану та Молдови. Зазначу, що багаторічні творчі зв’язки з провідними університетами не тільки надають нового
імпульсу інноваційному розвиткові нашого закладу, а й сприяють впровадженню світових освітніх стандартів, утвердженню його авторитету як справжнього центру сучасної наукової думки.
– Загальновідомо, що чернівецький медичний навчальний заклад входив до десятки кращих ще за часів СРСР. Як змінився він за роки незалежності України?
– За роки незалежності зроблено дуже багато. Сьогодні в університеті функціонує 47 кафедр, 7 факультетів (чотири медичних, стоматологічний, фармацевтичний та післядипломної освіти) і коледж. Університету підпорядковано вищі медичні навчальні заклади І–ІІ рівнів акредитації: Чернівецький, Новоселицький та Вашковецький медичні коледжі. Створено навчально-науково-виробничий комплекс з Ковельським медичним коледжем. Нині фахівців за такими спеціальностями, як: «Лікувальна справа», «Педіатрія», «Стоматологія», «Медична психологія», «Клінічна фармація», «Фармація» (спеціаліст і бакалавр), «Сестринська справа» (молодший спеціаліст, бакалавр і магістр), «Лабораторна діагностика» (бакалавр) – готують 47 кафедр БДМУ (з яких 30 – клінічних), і в його розпорядженні є 12 навчальних корпусів.
Крім того, базами клінічних кафедр є 27 обласних та міських лікувально-профілактичних закладів і аптечних установ. Приємно, що на більшості навчальних баз створено комп’ютерні класи з можливістю доступу до мережі Інтернет та роботи зі спеціалізованими пошуковими системами. Навчальні лабораторії та кабінети, їх обладнання відповідають сучасному рівню.
Належним чином обладнана і наукова бібліотека університету, яка забезпечена книжковим фондом, що налічує майже 1 млн примірників навчальної, наукової, медичної та художньої літератури, та сучасними електронними читальними залами. А з 2012 року створено цифровий репозиторій, у якому зберігаються інтелектуальні фонди БДМУ.
– Які інноваційні технології використовуються під час навчального процесу?
– За останні роки в навчальний процес БДМУ впроваджено дистанційні інтернет-технології на базі електронної системи управління навчанням студентів «MOODLE». Задля максимальної об’єктивності оцінювання студентів наш університет першим з-поміж
медичних ВНЗ України запровадив «Електронний журнал успішності», створив сектор для моніторингу якості освіти. Крім того, активно проводяться он-лайн лекції та вебінари із залученням провідних українських та закордонних науковців. Діють також підготовчі
відділення для вітчизняних та іноземних громадян, які планують вступати до вишу. З метою сприяння реалізації права на працю та забезпечення випускників першим робочим місцем функціонує сектор сприяння їхньому працевлаштуванню.
– Як відомо, рівень підготовки фахівців залежить від кадрового забезпечення. Що нового зроблено в цьому аспекті?
– Підготовку фахівців на додипломному та післядипломному рівнях забезпечує потужний професорсько-викладацький склад університету, який сьогодні налічує 670 науково-педагогічних працівників, з-поміж яких: 84 доктори наук, 75 професорів, 370 кандидатів наук, 207 доцентів, один член-кореспондент АПН України, два заслужені працівники вищої школи, 14 заслужених лікарів України. У виші функціонує докторантура з шести спеціальностей та аспірантура з 27-и спеціальностей. Відкрито спеціалізовану вчену раду. Отож отримання ґрунтовних знань і необхідних практичних навичок студентами, а також підготовку науково-педагогічних кадрів забезпечено відповідно до вимог сьогодення.
– А як проводиться лікувально-діагностична та консультативна робота? Не один рік колектив мріяв відкрити університетську клініку.
– Лікувально-консультативну роботу забезпечують 44 професори, 52 доктори медичних наук, 131 доцент та 206 кандидатів медичних наук, з яких 175 мають вищу атестаційну лікарську категорію. Зазначу, що 35 співробітників клінічних кафедр нашого ВНЗ є
обласними позаштатними спеціалістами та консультантами Головного управління охорони здоров’я Чернівецької ОДА. Пріоритетними в їхній діяльності є удосконалення системи охорони здоров’я матері та дитини, боротьба з соціально небезпечними хворобами,
реформування первинної медико-санітарної допомоги на засадах загальної практики – сімейної медицини тощо. Крім того, співробітники клінічних кафедр активно співпрацюють з медичними центрами багатьох країн світу. Також спільно з Головним управлінням охорони здоров’я Чернівецької ОДА створено та функціонують такі обласні медичні центри:
ендоурології та літотрипсії, малоінвазивної хірургії та гінекології, нейро-дегенеративних захворювань ока, навчально-лікувальний стоматологічний центр «Університетська клініка». Крім того, організовано навчально-виробничу аптеку. Та найбільшим досягненням БДМУ є створення університетської клініки на базі Чернівецької лікарні швидкої медичної допомоги, що відкрило, сподіваюся, нову віху в розвитку не лише медичного університету, а й медицини області в цілому. Адже спільно з колективом лікарні будемо напрацьовувати нові оптимальні схеми й технології лікування, братимемо участь у грандових проектах, матимемо змогу частіше відряджати викладачів на стажування в європейські університетські клініки. Відбуватиметься апробація нових лікарських препаратів чи прогресивних методик лікування за світовими стандартами.
– Для нашого міста дуже важливо, що в ньому є такий авторитетний та престижний навчальний заклад, який дав путівку в життя багатьом випускникам. Певно, чимало з них стали відомими особистостями?
– Звичайно, з-поміж випускників нашого ВНЗ є чимало відомих працівників галузі, як-от: В.Г.Бідний – заступник міністра охорони здоров’я України; Ю.П. Спіженко – міністр охорони здоров’я України (1989–1994 рр.), академік НАМН України, президент фармацевтичної асоціації України; Г.В. Гайко – директор Українського інституту екології та гігієни імені Л.І. Медведя, член-кореспондент НАМН України; Д.І. Заболотний – директор Інституту отоларингології імені О.С. Коломійченка НАМН України, член-кореспондент НАМН України; Ю.Л. Волянський – директор Харківського НДІ мікробіології та імунології; В.В. Поканевич – генеральний директор Української асоціації народної медицини; М.Г. Проданчук – директор інституту екогігієни і токсикології імені Л.І. Медведя; Д.Д. Зербіно – директор Інституту клінічної патології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького; Н.В. Ельштейн – д. м. н., професор, заслужений лікар Естонії; професор Л.І. Сандуляк – співавтор Акта проголошення незалежності України, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Румунії; професор Г.І. Ходоровський – депутат Верховної Ради України (1992–1999 рр.), Надзвичайний і Повноважний посол України в Індії; Володимир Івасюк – Герой України, композитор, поет, музикант і виконавець естрадних та народних пісень; Михайло Ткач – поет-пісняр, народний артист України, громадський діяч; Йосип Ельгісер – лауреат Золотої медалі ЮНЕСКО і звання «Золоте ім’я світової культури», хірург, піаніст, композитор тощо. – То Ваш навчальний заклад забезпечував не тільки високий рівень фахової підготовки лікарів, але й надавав усі можливості для розквіту талантів, які прославили і БДМУ, й Україну…
– Так, ми розуміємо, що навчально-виховна діяльність викладача вишу має високу соціальну й національну значущість і займає одне з центральних місць у державотворенні, формуванні національної свідомості й духовної культури українського суспільства, частиною якого є студентство. Адже саме завдяки виховній роботі у вишах готується нова генерація української інтелігенції, ядро національної інтелектуальної еліти, яка активно проявлятиме свою громадянську позицію. Великі можливості в цьому плані дає кураторська робота,
студентське самоврядування, волонтерський рух, творчі студії, які активно діють у стінах БДМУ. Приємно, що на XXV Міжнародній виставці «Освіта і кар’єра-2014» університет удостоєний Гран-Прі у номінації «Розвиток студентського самоврядування у вищому
навчальному закладі».
– Чим пишаєтеся нині та які плани Ви окреслили, ми з’ясували. Що побажаєте колективу в переддень святкування ювілею закладу?
– Вагомі досягнення й напрацювання вишу – це заслуга досвідчених і мудрих людей, які працювали в минулому, а також результат копіткої праці колективу теперішнього, спільними зусиллями яких створено всі необхідні передумови для подальшої модернізації навчально- виховного процесу відповідно до стандартів професійної освіти ХХІ століття.
газета “Буковина”
від 17 жовтня 2014 року
Print Friendly, PDF & Email