До Всесвітнього дня науки 10 листопада в бібліотеці БДМУ за участі студентів 8 та 9 груп І курсу медичного факультету №1 та 2 групи ІІ курсу спеціальності «Фармація, промислова фармація» на основі БЗСО відбулася інформаційна година «Нобелівські лауреати в області фізіології або медицини».

Співробітники бібліотеки Світлана ТУЛЕВСЬКА, Наталія ЖУК підготували презентацію, під час якої було розкрито особистість Альфреда Нобеля.  Розказано про величезний вклад в медицину вчених, медиків, винахідників, видатних особистостей, які в різний час ставали лауреатами Нобелівської премії в області фізіології або медицини, в арсеналі яких спасіння життів від смертельних і невиліковних хвороб,  створення вакцин від правця і дифтерії (Еміль фон Берінг), відкриття гормону інсуліну (Фредерік Бантінг, Джон Маклеод)

З цікавістю студенти слухали про відкриття Олександра Флемінга, який завдячуючи своїй неохайності відкрив історично перший антибіотик – пеніцилін (з плісняви Penicillium notatum), масове виробництво якого було налагоджено вже в роки Другої світової війни і врятувало життя багатьом пораненим та хворим.
Американський біохімік Зельман Ваксман (виходець з України) відкрив стрептоміцин, який виявився ефективним засобом для лікування туберкульозу і чуми. При вручені Нобелівської премії його вітали як «одного з найбільших благодійників людства».

Неабиякий інтерес у присутніх викликали інформація про відкриття Вернена Форсмана (ввів собі катетер через ліктьову вену в праве передсердя), Баррі Маршалла (випив культуру Helicobacter pylori щоб довести, що дані бактерії можуть викликати виразку шлунку).

З великою цікавістю студенти долучилися до дискусії щодо відкриття Майкл Росбаша, Майкл У. Янга та Джеффрі С. Холла про молекулярні механізми регуляції циркадіанних генів. Асистенти кафедри медичної біології та генетики доктор філософії Владислав ЙОСИПЕНКО та доктор філософії Олексій СМЕТАНЮК розповіли про їхнє відкриття та механізм регуляції циркадіанних ритмів. Вони наголосили, що дослідження надзвичайно актуальні, а науковці нашого університету активно працюють у цьому напрямку. Зокрема, на кафедрі медичної біології вже декілька десятиліть досліджують структури головного мозку, що залучені до регуляції циркадіанних ритмів та фізіологічні процеси, що підпорядковуються цим ритмам.

Викладач фахового коледжу БДМУ Юліана ЛУКАНЬ розказала про лауреата Нобелівської премії у 2022 році – Сванте Паабо та його відкриття щодо геномів вимерлих гомінідів та еволюції людини. Завдяки своєму новаторському дослідженню Сванте Паабо зробив щось, здавалося б, неможливе: секвенував геном неандертальця, родича сучасної людини, що вимер. Паабо також виявив, що передача генів походить від цих нині вимерлих гомінідів до Homo sapiens після міграції з Африки близько 70 тисяч років тому. Цей древній потік генів до сучасних людей має сьогодні фізіологічне значення, наприклад, впливаючи на те, як наша імунна система реагує на інфекції.