Буковинський Державний Медичний Університет

БІБЛІОТЕКА

Вдосконалюємося для вас!
Вгору

Рік Японії в Україні

2017 рік за ініціативою Президента України оголошено роком Японії в Україні. Не викликає сумніву, що це – ще один крок на шляху до співдружності двох країн, а зближення українського та японського народів посприяє розвитку діалогу культур, таких своєрідних і цікавих.

Японська культура є однією з найбагатших на планеті. З причини довгої ізольованості Японії від решти світу, через свої географічні та політичні особливості, її культура і донині залишається загадковою та незбагненною.
Прагнення знаходити красу в кожній речі і схилятися перед цією красою – ось одне з особливих рис японського національного характеру.

Гармонія з природою, витончена простота, природність, стриманість, витончений смак – сьогодні, як і багато століть тому, є основними особливостями філософії японців.

Багатовікова мудрість та досвід поколінь японського народу укладені у великій кількості прислів’їв та приказок. Ми підібрали лиш зовсім небагато таких прислів’їв, але, сподіваємося, що і вони будуть вам корисні і багато чому вас навчать.

 

 

***

Снег согнул бамбук,
Словно мир вокруг него
Перевернулся.
***
Парят снежинки
     Густою пеленою.
     Зимний орнамент.
***
Полевой цветок
     В лучах заката меня
     Пленил на миг.
***
     Над вишней в цвету
     Спряталась за облака
     Скромница луна.
***
Леса полоса
     На склоне горы, словно
     Пояс для меча.
***
Ветер со склонов
     Фудзи в город забрать бы,
     Как бесценный дар.

.

***
     Взгляд не отвести –
     Луна над горной грядой,
     Родина моя.
***
Майские дожди.
     Как моря огни, блестят
     Стражи фонари.
***
     Свежий снег с утра.
     Лишь стрелки лука в саду
     Приковали взор.
***
Новогодние
     Ели. Как короткий сон,
     Тридцать лет прошло.
***
     Желтый лист в ручье.
     Просыпайся, цикада,
     Берег все ближе.
***
     Разлив на реке.
     Даже у цапли в воде
     Коротки ноги.
***
Для чайных кустов
     Сборщица листа – словно
     Ветер осени.
***
Пальму посадил
     И впервые огорчен,
     Что взошел тростник
***
Где ты, кукушка?
     Привет передай весне
     Сливы расцвели.

 

НУКАДА
Все засыпает зимою.
А когда весна наступает,
Птицы, что раньше молчали,
Начинают петь свои песни.
Цветы, что невидимы были,
Цвести начинают повсюду,
Но их сорвать невозможно:
Так в горах разросся кустарник.
А сорвешь – нельзя любоваться:
Такие высокие травы.
А вот осенью – все иное:
Взглянешь на купы деревьев,
Алые клены увидишь,
Листья сорвешь, любуясь.
А весной зеленые листья,
Пожалев, оставишь на ветке.
Вот она – осени прелесть!
Мне милей осенние гор
КАКИНОМОТО ХИТОМАРО
Ах, сколько ни гляжу, не наглядеться мне!
Прекрасны воды рек, что в Псину струятся,
Конца не зная…
Так же без конца
К ним буду приходить и любоваться.
 
***
На полях, обращенных к востоку,
Мне видно, как блики сверкают
Восходящего солнца,
А назад оглянулся –
Удаляется месяц за горы…
 
***
Луна осенняя, что нас видала вместе,
Мир озаряет вновь, взойдя на небосвод.
А милая моя,
Что любовалась ею,
Все дальше от меня за годом год!..
ЯМАНОЭ ОКУРА
Песня, сложенная в думах о детях
Для чего нам серебро,
Золото, каменья эти?
Все ничтожно.
 Всех сокровищ
Драгоценней сердцу дети!

 

Print Friendly, PDF & Email