Цікаво, що професія письменника — це той напрям інтелектуальної праці, майстерність якого удосконалюється все життя. Таким чином, справжнім письменником можна стати як в молодому, так і в похилому віці. Дана професія не має строгих правил. Автор може сам вибирати жанр та створювати власний стиль оповіді.

Технічно письменник – це не професія.

На відміну від багатьох інших областей діяльності, до навчання письменницькому мистецтву ставляться не дуже серйозно і відповідально у вищих навчальних закладах. На жаль, люди, які вибрали цей напрямок, – не завжди ті, хто дійсно здатний привнести у світову літературу щось нове і цікаве.

Для того, щоб стати письменником з великої букви, потрібно мати талант і уяву, а вже з того, як правильно викласти свої ідеї й думки на папері, можна навчитися й отримати відповідну спеціалізацію у вищому навчальному закладі.

Існує ціла міжнародна неурядова організація, яка об’єднує професійних письменників, редакторів і перекладачів «ПЕН-клуб» (International PEN, PEN Club)

Ідея заснування організації належить письменниці Кетрін Скотт Доусон.

Сталося це в 1921 році в Лондоні. В якості першого президента клубу виступив Джон Голсуори.

Найперше засідання PEN-club відбулося в 1923 році. В той же день по всьому світу відкрилися 11 філій цього товариства. Однак до початку святкування Дня письменника було ще досить далеко.

Варто зазначити, що перший президент клубу активно боровся з тим, щоб зовнішньополітичні проблеми не чинили впливу на відносини між учасниками та роботу організації.

Сучасна назва цього клубу розглядається у двох варіантах:

• У перекладі з англійської мови слово pen означає «ручка». Тут можна провести паралель з тим, що даний предмет є одним з основних інструментів письменника.
• PEN – це абревіатура. Кожна буква є початковою від наступних слів: P – poet (поет), E – essayist (нарисовець), N – novelist (романіст). Даний набір відображає професійні напрямки учасників клубу, які згодом і затвердили Всесвітній день письменника.

Статут PEN-club – короткий зміст декларації Джона Голсуори. Вона була зачитана в 1932 році на його останньому конгресі в Будапешті. Якщо сформулювати її основний посил, то він виглядатиме так:

• Справжня організація визнає літературу лише як мистецтво. У ній не повинно бути ніякої журналістики або пропаганди. Як елемент мистецтва, вона повинна поширюватися з держави в державу по всьому світу.
• PEN-club виступає за те, щоб всі письменники всередині власної країни, а також з різних держав мали міцні й добрі дружні стосунки.
• Найважливішим з принципів літературного клубу є те, що всі його учасники не мають права здійснювати які-небудь дії або ж писати матеріали, що сприяють розпалюванню війни.
• Союз PEN-club дотримується гуманістичної точки зору. Далі виноситься список слів, які не повинні мати з клубом нічого спільного:
• Революційний.
• Націоналізм.
• Демократичний.
• Інтернаціоналізм.
• Аристократичний.
• Імперіалістичний.
• Антиімперіалістичний.
• Буржуазний і інші слова, що володіють певним політичним значенням.
• PEN-club не має нічого спільного з державою або політикою партій. Він також не служить державним і політичним конфліктам та інтересам.
• Варто відзначити, що дана особливість дозволяла багатьом членам клубу, попри серйозні розбіжності між країнами, брати участь у конгресах.

• У 1986 році в ході 48-го конгресу Міжнародного письменницького клубу було прийнято рішення оголосити 3 березня Міжнародним днем письменника. Це було зроблено організацією, відомою під назвою PEN-club.
• Членство в ньому відкрито для всіх, незалежно від мови, національності та віросповідання. Також зараз в клуб приймають не тільки поетів і письменників, але й журналістів, редакторів, перекладачів і навіть видавців. Тобто всіх тих, хто професійно працює зі словом.

Це професійне свято, яке святкують у багатьох країнах, в Україну воно прийшло   завдяки зусиллям громадських діячів, передусім відомої дитячої письменниці Лариси Ніцой.

Деякі цікаві факти з життя відомих  письменників     

• Тарас Шевченко за своє життя написав 237 віршів і поем, Олександр Дюма-батько – 420 романів, Микола Гоголь працював над створенням «Мертвих душ» тільки стоячи, а Михайлу Булгакову знадобилося 12 років на написання роману «Майстер і Маргарита». Сьогодні в світі налічується близько 150-200 тисяч професійних письменників, і пишуть вони більш ніж 150 мовами.
• Микола Гоголь мав пристрасть до рукоділля: в’язав на спицях шарфи, кроїв сестрам сукні, ткав пояси, до літа шив собі шийні хустки.
• Джек Лондон був соціалістом, а крім того ‒ першим в історії американським письменником, який заробив своєю працею мільйон доларів.
• Агата Крісті страждала на дисграфію, тобто практично не могла писати від руки. Всі її знамениті романи були надиктовані.
• Едгар Аллан По все життя боявся темряви.
• Оноре де Бальзак завжди писав у темряві.
• Чарльз Дікенс настільки не любив пам’ятники і монументи, що у своєму заповіті суворо заборонив зводити їх йому. Єдина бронзова статуя Дікенсу встановлена ​​у Філадельфії.
• У Лорда Байрона було чотири домашніх гусаки, які всюди слідували за ним, навіть на громадських зборах.
• Марк Твен був непоганим винахідником. Серед його розробок ‒ блокнот з відривними листочками для журналістів, шафа з розсувними полками, саморегульовані підтяжки, а також найгеніальніший з його винаходів – машинка для зав’язування краваток!

Матеріал підготувала Олена СІВАШОВА

Акорди життя: поет. зб. / ред. О. М. Уліщенко. Харків: Прапор, 1973. 239 с.

Аністратенко А. В. Альтернативна історія як метажанр української та зарубіжної прози: компаративна генологія і поетика: монографія. Чернівці: БДМУ, 2020. 547 с.

Антологія української поезії: в 6 т. Т. 1. Українська Дожовтнева поезія. Твори поетів XI-XVIII ст. / редкол.: М. П. Бажан та ін. Київ: Дніпро, 1984. 454 с.

Котляревський І. П.Твори: поет. твори, драм. твори, листи / ред. М. Т. Яценко. Київ: Наук. думка, 1982. 319 с

Не відлюбив свою тривогу ранню… Василь Стус – поет і людина: спогади, статті, листи, поезії / ред.: В. І. Міщенко, Д. В. Стус. Київ: Укр. письменник, 1993. 399 с.

Огненний змій: фантаст. твори укр. письменників XIX ст. / упоряд. Ю. П. Винничук. Київ: Молодь, 1990. 285 с.

Письменники Буковини другої половини XIX – першої половини XX століття: хрестоматія. Ч. 1 / за ред. Б. І. Мельничука, М. І. Юрійчука. Чернівці: Прут, 2001. 799 с.

Письменники Буковини початку XX ст./ упоряд. О. С. Романец, Ф. П. Погребенник. Київ: Худож. літ., 1958. 448 с.

Постріли в ресторані Сірано: повісті та оповідання: пер. з англ. Київ: Молодь, 1985. 366 с.

Рудницький М. І. Письменники зблизька: (спогади) / ред. С. Паливода. Львів: Кн.-журн. вид-во, 1958. 167 с.

Севернюк Т. А. Коли задихається серце: поетична хроніка. Чернівці: Букрек, 2015. 247 с.

Семенчук І. Р. Романи Михайла Стельмаха: літ.-критич. нарис / ред. П. Д. Моргаєнко. Київ: Рад. письменник, 1976. 216 с.

Сучасні чеські письменники: пер. з чеськ. / уклад.: В. А. Моторний, П. П. Гонтар. Київ: Дніпро, 1985. 262 с.

Творчий світ письменника: літ.-крит. матеріали / ред. М. В. Гуць. Київ: Рад. школа, 1982. 271 с.

Творчий світ письменника: літ.-крит. матеріали про творчість укр. рад. письменників / ред. М. В. Гуць. Київ: Рад. школа, 1982. 271 с.

Тридцять українських поетес: антологія / редкол.: М. П. Бажан, О. Є. Засенко, С. А. Крижанівський та ін. Київ : Рад. письменник, 1968. 294 с.

Українка Л. Повне академічне зібрання творів: у 14 т. Т. 5. Поетичні твори. Ліро-епічні твори / редкол.: В. Агеєва Ю. Громик, О. Забужко та ін. Луцьк: ВНУ ім. Лесі Українки, 2021. 925 с.

 Українські письменники: біо-бібліогр. словник: У5 т. Т. 1. Давня українська література (ХI-ХVIII ст.) / уклад. Л. Є. Махновець. Київ: Держлітвидав, 1960. 980 с.

Українські поети-романтики: поет. твори / ред. М. Т. Яценко. Київ: Наук. думка, 1987. 589 с.

Федькович Осип-Юрій А. Вибрані твори: поет. та прозові твори / ред. П. Й. Ящук. Львів: Кн.-журн. вид-во, 1953. 310 с.

Ходорківський І. Д. Образ митця: огляд історико-біогр. творів про письменників / рец. В. Г. Дончик; А. Г. Погрібний. Київ: Дніпро, 1985.  137 с.