вчений, педагог, дерматовенеролог, доктор медичних наук, професор
Основні дати життя і діяльності
10.12.1914 р. – народився в с. Сусловка Мамонтовського району Алтайського краю (Росія).
1930 р. – сім’я Касько переїжджає до України.
1931-1934 рр. – навчався у Вінницькому медичному технікумі.
1935-1937 рр. – роки навчання в Одеському медичному інституті.
1938-1941 рр. – перевівся та закінчив Вінницький медичний інститут.
1941-1945 рр. – служив лікарем у військових госпіталях.
1945 р. – переїжджає до м. Чернівці.
1946-1948 рр. – навчання в ординатурі з дерматовенерології Чернівецького медичного інституту.
1950 р. – працював на кафедрі клінічним ординатором, асистентом.
1952 р. – захистив кандидатську дисертацію.
1956-1984 рр. – очолював кафедру шкірних та венеричних хвороб Чернівецького медичного інституту.
1964 р. – захистив докторську дисертацію.
1965 р. – отримав звання «Професор».
17 грудня 1995 р. – професор Касько Ювеналій Семенович пішов з життя
Кроки поступу та наукова діяльність.
Касько Ювеналій Семенович народився 10 грудня 1914 року в с. Суслов-
ка Мамонтовського району Алтайського краю у сім’ї українців. Батько Ювеналія Семеновича був учителем. Його родині часто доводилось жити у різних селищах краю.
У 1930 році сім’я повертається з Сибіру на рідну Україну.
З 1931 по 1934 рік Касько Ю. С. навчався у Вінницькому медичному технікумі, після закінчення якого працював фельдшером райсанстанції в м. Теофіполі. Згодом 3 роки провчився в Одеському медичному інституті, а потім, вже напередодні війни, у 1941 р. – закінчив Вінницький медичний інститут. Упродовж 1941 – 1945 рр. працював лікарем у військових (у тому числі, партизанському) госпіталях.
У кінці травня 1944 року поранений Ювеналій Семенович потрапив у фашистське оточення і був направлений у табір військовополонених у м. Славута. У січні 1944 року він з групою в’язнів здійснюють втечу у Славутські ліси до партизанського загону. Разом з партизанами Касько Ю. С. брав участь у бойових операціях. Поряд з обов’язками бійця, займався лікуванням поранених в якості лікаря-хірурга польового госпіталю. Згодом був відкомандирований у Кам’янець-Подільський обласний партизанський госпіталь.
Після возз’єднання з частинами Радянської армії лікар Касько Ю.С. був направлений на роботу у військово-відновлювальний центр водного транспорту Херсонської лікарні, де працював до самої Перемоги.
Згодом, у 1946 році переїжджає до м. Чернівці, де навчався 2 роки в клінічній ординатурі на кафедрі дерматовенерології Чернівецького медичного інституту. На цій кафедрі Ювеналій Семенович пройшов шлях від клінічного ординатора, асистента (з 1950 р.) до професора (з 1965 р.), віддавши їй 43 роки невтомної праці.
Заява Каська Ювеналія Семеновича директору Чернівецького медичного інституту від 15 грудня 1945 року: «Прошу не отказать в моей просьбе … Я имею большое желание работать в этой области и люблю научно-преподавательскую работу». Ці слова стали правдою життя Ювеналія Семеновича.
У 1946 році була організована і проведена експедиція по масовому обстеженню населення та виявленню венеричних захворювань в Чернівецькій області. Цей захід поклав початок планомірним організаційним заходам з ліквідації венеричних захворювань в області. Найбільш значні дослідження були проведені в напрямку наукової розробки заходів по профілактиці різних проявів нервового, вісцерального та серорезистентного сифілісу. Одночасно проводилися заходи з ліквідації раннього та профілактики пізнього природженого сифілісу серед дітей.
Колектив кафедри шкірно-венеричних хвороб
Чернівецького державного
медичного інституту,
завідувач кафедри – проф. Касько Ю.С.
Силами працівників кафедри була проведена робота по виявленню та лікуванню хворих сифілісом жінок, комплексному обстеженню дітей, що народилися від матерів, погано або недостатньо лікованих. Ця робота в значній мірі сприяла тому, що починаючи з 1958 року, ранній природжений сифіліс на Буковині не зустрічався.
Значна робота по підготовці дерматовенерологів для Чернівецької області була проведена шляхом організації на робочому місці курсів по підвищенню знань лікарів суміжних спеціальностей з питань клініки та діагностики сифілісу. З цією метою на засіданнях наукових медичних товариств, семінарах та декадниках дільничних лікарів, а також в інших лікарських аудиторіях читалися лекції з клініки, діагностики, лікування та профілактики шкірно-венеричних захворювань. Не менш важливим завданням була організація боротьби з туберкульозом шкіри. В дерматологічній клініці було впроваджено в практику комплексний метод лікування туберкульозного вовчого лишаю вітаміном Д2 У поєднанні з поверхневим руйнуванням та ультрафіолетовим опромінюванням місцевих уражень шкіри та виділено 15 ліжок для лікування цього захворювання.
Внаслідок проведення ряду організаційних заходів була виявлена велика кількість хворих, ліквідовані тяжкі форми вовчого лишаю, значно зменшилося поширення цього захворювання. Вказані питання склали основу кандидатської дисертації Ювеналія Семеновича Касько і у 1952 році Ю.С. Касько виконав і захистив кандидатську дисертацію на тему «Лечение больных туберкулёзом кожи витамином D2 в комплексе с поверхностным разрушением и дополнительным ультрафиолетовым облучением кожнотуберкулезных очагов» та отримав наукову ступінь кандидата медичних наук. У вересні 1956 року, вже доцент Ю.С. Касько, очолив кафедру дерматовенерології.
Наукові дослідження були спрямовані на вивчення патогенезу шийного лімфаденіту та вторинної скрофулодерми в аспекті тонзилярної проблеми, вишукування ефективних методів лікування цих хвороб з використанням вакцини БЦЖ, розробки організаційних заходів боротьби з ними.
У цьому напрямку була виконана значна кількість наукових робіт, у тому числі докторська дисертація Ю.С.Касько «Вопросы патогенеза, клиники и лечения туберкулёза лимфатических узлов шеи и вторичной скрофулодермы» (1964 р.)
У 1965 року Ювеналію Семеновичу Касько було присвоєно вчене звання «Професор».
Професор Касько Ю.С. проводить клінічний розбір та обстеження
хворого на псоріаз
(1965 р.).
Професор Ю.С. Касько зробив вагомий внесок у розвиток дерматовенерологічної науки на Буковині. Він та його учні працювали над розробкою таких наукових проблем дерматології та венерології, як патогенез, клініка, лікування і профілактика туберкульозу шкіри та лімфатичних вузлів, вивчення дерматофітів у Чернівецькій області; випробування нових лікарських форм (етонію та декаметоксину) в дерматологічній практиці; дослідження системи згортання крові у хворих на екзему.
Професор Ю.С. Касько автор 76 наукових праць, у тому числі однієї монографії «Туберкульоз периферичних лімфатичних вузлів і вторинна скрофулодерма» (1976 р.)
Значну увагу професор Ю.С. Касько надавав навчальній роботі, забезпеченню кафедри наочним приладдям, підготовці навчально-методичних матеріалів. Науково-дослідна робота кафедри у цей період була присвячена проблемам туберкульозу шкіри, екземи, червоного вовчаку, дерматомікозів.
За час його завідування кафедрою клінічну ординатуру закінчили 14 лікарів, у практичну роботу лікарів-дерматологів було впроваджено 56 нових методів діагностики та лікування. Кафедра дерматовенерології стала науковим, лікувальним центром області, де підвищують свою кваліфікацію практичні лікарі.
Професор Ю.С. Касько нагороджений знаком «Відмінник охорони здоров`я». З нагоди відзначення 50-річчя Чернівецького медичного інституту його портрет занесено до галереї фундаторів наукових шкіл інституту.
Наукова спадщина
Дисертації та монографії
1. Касько Ю.С. Лечение больных туберкулёзом коржи витамином Д2 в сочетании с поверхностным разрушением и дополнительным ультрафиолетовым облучением кожнотуберкулёзных очагов: автореф. дис. на соискание учёной степени канд.мед. наук / Ю.С. Касько – Черновцы, 1953. – 16 с.
2. Касько Ю.С. Лечение больных туберкулёзом кожи витамином Д2 в сочета-нии с поверхностным разрушением и дополнительным ультрафиолетовым облучением кожнотуберкулёзных очагов: дис. … канд. мед. наук / Касько Ювеналий Семенович. – Черновцы, 1954. – 345 с.
3. Касько Ю.С. Вопросы патогенеза, клиники и лечение туберкулёза лимфатических узлов шеи и вторичной скрофулодермы: автореф. дис. на соискание ученой степени доктора мед. наук/ Ю.С. Касько – Львов, 1964. – 31 с.
4. Касько Ю.С. Вопросы патогенеза, клиники и лечение туберкулёза лимфатических узлов шеи и вторичной скрофулодермы: дис. … на соискание ученой степени доктора мед. наук /Касько Ювеналий Семенович. – ЧМИ, 1964. – 434 с.
5. Касько Ю.С. Туберкульоз периферичних лімфатичних вузлів і вторинна скрофулодерма/ Ю.С. Касько. – Чернівці, 1976. – 125 с. – (Монографія)
6. Касько Ю.С. Туберкулёз перирферических лимфатических узлов и вторичная скрофулодерма / Ю.С. Касько, Г.Г. Джваршейшвили. – Тбилиси : Сабчота Сакартвело, 1976 – 116 с. – (Монографія)
Основні праці та статті
1. Касько Ю.С. Редкий случай запущенной эпителиомы лица / Ю.С. Касько // Вестник венерологии и дерматологии. – 1949. – №2. – С. 49.
2. Касько Ю.С. К патогенезу туберкулеза периферических лимфатических узлов и вторичной скрофулодермы и к взаимоотношению между этими заболеваниями/Ю.С. Касько // Сборник научных работ ЧМИ. – Вып. 10 . – Черновцы, 1950. – С. 190 – 197.
4. Касько Ю.С. Комплексный метод лечения больных формами туберкулезной волчанки/ Ю.С. Касько // Вестник венерологии и дерматологии. – 1953. – № 1. – С. 55 – 56.
5. Касько Ю. С. К вопросу о функциональном растройстве нервной системы у больных туберкулёзом кожи / Ю.С. Касько // Сборник научных работ ЧМИ, вып. 6. – Черновцы, 1954. – С. 64.
6. Касько Ю.С. Случай излечения длительно незаживающей скорфулодерми-ческой язвы 20-процентной мазью из терпентина / Ю.С. Касько// Фармакологические и лечебные свойства терпентина – живицы из Буковинской пихты: сборник научных работ ЧМИ, вып 4. – Львов, 1955. – С. 131.
7. Касько Ю.С. К оценке пробы Тарнотрадского при туберкулезе кожи / Ю.С. Касько // Проблемы туберкулёза. – 1956. – № 6 (приложение). – С. 45.
8. Касько Ю.С. Рефераты двух статей по вопросу диагностики и лечения различных форм туберкулеза / Ю.С. Касько // Врачебное дело. – 1956. – № 4. – С. 430.
9. Касько Ю.С. К вопросу о взаимоотношении между туберкулезом наружных лимфоузлов / Ю.С. Касько // Расширенный Пленум дерматовенерологической Комиссии учёного медицинского совета Минздрава УССР: материалы. – Львов, 1956. – С. 26 – 27.
10. Касько Ю.С. Опыт лечения туберкулёза кожи относительно небольшими дозами стрептомицина и фтивазида / Ю.С. Касько, И.Э. Матвеев // Патогенез, клиника и терапия туберкулёза: труды Украинского НИИ туберкулёза им. Яновского. – Вып. 6. – К., 1956. – С. 291 – 293.
11. Касько Ю.С. Лечебное действие витамина Д2 при туберкулёзных заболеваниях кожи / Ю.С. Касько // Диагностика и лечение туберкулеза кожи : сборник Украинского НИИ им. Яновского. – К., 1958. – С. 110-114.
12. Касько Ю.С. Материалы к клинике и патогенезу туберкулёза кожи, наружных лимфоузлов и вторичного скрофулодермита / Ю.С. Касько // Объединенный Пленум дермато-венерологической комиссии Учёного совета МЗ УССР, Ученого Совета УНИКВИ, Правления научно-республиканского Общества дерматовенерологов (Ужгород, 26 – 28 сент. 1957 г.). – Львов, 1958.
13. Касько Ю.С. К вопросу о лечении колликвативного туберкулёза кожи витамином Д2 и ПАСК / Ю.С. Касько // Сборник научных работ ЧМИ. – Вып. 9. – Черновцы, 1959. – С. 72-78.
14. Касько Ю.С. Изучение характера тканевых изменений в лимфатических узлах при туберкулезных лимфаденитах методом микроскопического исследования пунктатов / Ю.С. Касько // Ученые записки ЧМИ. – Вып. 13. – Черновцы, 1960. – С. 172-181.
15. Касько Ю.С. К патогенезу туберкулезных лимфаденитов и вторичной скрофулодермы наружных лимфоузлов / Ю.С. Касько // ІІ-й съезд дермато-венерологов УССР : труды. – К., 1960 – С. 191-194.
16. Касько Ю.С. О типовой принадлежности возбудителя туберкулёзных лимфатических узлов шеи и вторичной скрофулодермы у больных Черновицкой области / Ю.С. Касько // Научные записки ЧМИ. – Вып. XV. – Черновцы, 1962. – С. 8.
17. Касько Ю.С. Опыт лечения больных туберкулезными лимфаденитами и вторичной скрофулодермой вакциной БЦЖ в комплексе с антибиотиками / Ю.С. Касько // Научные записки ЧМИ. – Вып. XV. – Черновцы, 1962. – С. 7.
18. Касько Ю.С. Материалы к патогенезу, клинике и лечению туберкулеза лимфатических узлов шеи и вторичной скрофулодермы/Ю.С. Касько // Научная конференция ЧМИ, 39-я : тезисы докладов. – Черновцы, 1963.- С. 19-21.
19. Касько Ю.С. Лечение колликвативного туберкулеза кожи с учетом результатов клинических и экспериментальных исследований / Ю.С. Касько// Съезд дерматологов и венерологов УССР, ІІІ-й : тезисы докладов. – Харьков, 1964. – С. 146 – 147.
20. Касько Ю.С. Комплексное лечение вакциной БЦЖ и антибиотиками больных туберкулезом наружных лимфатических узлов/ Ю.С. Касько// Вопросы туберкулеза кожи: сборник трудов Украинского НИИ туберкулеза им. Яновского. – К., 1964. -– С. 98 – 101.
21. Касько Ю.С. Некоторые соображения по поводу механизма лечебного действия витамина Д2 при туберкулезе кожи (гистологическое исследование) / Ю.С. Касько, З.Н. Гржебин // Патогенез, клиника и терапия туберкулёза: труды Украинского НИИ туберкулеза им. Яновского. – Вып. 6. – К., 1965. – С. 293 – 296.
22. Касько Ю.С. Вопросы борьбы с колликвативным туберкулезом кожи с учетом результатов клинических и экспериментальных исследований / Ю.С. Касько//Съезд дерматовенерологов УССР, ІІІ-й : труды. – Харьков, 1966. – С. 256 – 259.
23. Значення вторинної інфекції в клініці туберкульозу шийних лімфатичних вузлів та скрофулодерми // Ю.С. Касько, І.І. Рибас, Л.Л. Вайнер [та ін.] // 42-а наукова конференція : тези доповідей. – Чернівці, 1966. – С . 174 – 176.
24. Касько Ю.С. Определение гистаминопепсического индекса у больных различными стадиями сифилиса / Ю.С. Касько, Ю.Н. Туркевич, Г.В. Лобановский // Патогенез и терапия дерматозов : 4-я Львовская научная конференция: материалы. – Львов, 1966. – С. 192-194.
25. Достижения украинской советской дерматовенерологии за 50 лет / Ю.С. Касько, А.И. Пятикоп, Г.С. Церапдис [и др.] // Актуальные вопросы патогенеза и лечения дерматозов. – К., 1967. – С. 5-18.
26. Касько Ю.С. Применение этония в дерматологической практике / Ю.С. Касько, С.Ф. Трефаненко // Актуальные вопросы дерматологии. – Вып. 1. – К., 1968. – С. 258-260.
27. Касько Ю.С. Роль кафедри шкірних хвороб в становленні та розвитку дерматовенерології на Північній Буковині / Ю.С. Касько // Розвиток медичної науки та охорони здоров`я на Північній Буковині за роки Радянської влади . – К., 1969. – С. 38 – 40.
28. Касько Ю.С. Применение четвертичных аммониевых соединений в дерматологии / Ю.С. Касько, С.Ф. Трефаненко //Актуальные вопросы дерматологии и венерологии: «Патогенез и терапия тяжёлых и распространённых дерматозов»: республиканский межведомственный сборник. – Вып. 5. – К., 1970. – С. 129-132.
29. Касько Ю.С. О роли лимфатической системы в патогенезе и клинике туберкулеза кожи / Ю.С. Касько // Актуальные вопросы туберкулеза кожи. – К., 1970. – С. 4.
30. Касько Ю.С. Проницаемость сосудов и свободный гепарин крови у больных экземой / Ю.С. Касько, Л.Н. Трутяк, Г.В. Квятковская // Актуальные вопросы дерматологии. – Вып. 2. – К., 1972. – С. 87-89.
31. Непрерывное лечение больных заразными формами сифилиса по методу ХНИИДВ / Ю.С. Касько, О.В. Пацаренюк, С.Ф. Трефаненко [и др.]// Дерматология и венерология: межведомственный республиканский сборник. – Вып. 8. – К.: Здоров’я, 1973. – С. 137 – 140.
32. Касько Ю.С. Лечение больных экземой гепарином / Ю.С. Касько //Дерматология и венерология: межведомственный республиканский сборник. – Вып. 10. – К., 1975. – С. 45 – 47.
32. Касько Ю.С. Применение сероводородных ванн минерального источника села Брусницы Черновицкой области при лечении больных хроническими дерматозами / Ю.С. Касько, Д.И. Бойко // Врачебное дело. – 1977. – № 9. – С. 113-116.
33. Касько Ю.С. Переносимость декаметоксина при наружном его применении / Ю.С. Касько, Л.Н. Трутяк // Вестник дерматологии и венерологии. – 1977. – № 10. – С. 60-63.
34. Применение декаметоксина при лечении больных микробной, параязвенной и импетигинизированной экземой / Ю.С. Касько, И.И. Полянский, О.В. Пацаренюк [и др.] // Дерматология и венерология. – Вып. 13. – К., 1978. – С. 51-55.
35. 10-летний опыт лечения больных заразними формами сифилиса по непрерывному методу ХНИИДВ / Ю.С. Касько, О.В. Пацаренюк, И.И. Полянский [и др.] // Дерматология и венерология. – Вып. 14. – К., 1979. – С. 91-94.
36. Касько Ю.С. Основные итоги работы кафедры кожных и венерических болезней Черновицкого медицинского института, её вклад в становление и развитие дерматовенерологии на Буковине / Ю.С. Касько // Вестник дерматологии и венерологии . – 1979. – № 5. – С. 32-37.
37. Касько Ю.С. Случай диабетического ксантоматоза /Ю.С. Касько, Л.Н. Трутяк, Г.В. Квятковская // Вестник дерматологии и венерологии. – 1980.- № 1. – С. 50.
38. Лечение больных скрытым сифилисом / Ю.С. Касько, О.В. Пацаренюк, С.Ф. Трефаненко, Л.Н. Трутяк // Вестник дерматологии и венерологии. – 1981. – № 1. – С. 70 – 73.
39. Касько Ю.С. Випадок синдрому Джіанотті-Крості / Ю.С.Касько, Л.М. Трутяк, А .М. Книговський // Педіатрія, акушерство і гінекологія . – 1982. – № 6. – С. 31.
40. Эффективность лечения больных вторичным сифилисом по уплотнённым схемам / Ю.С. Касько, М.П. Фришман, И.И. Полянский [и др.] //Дерматология и венерология. – Вып. 20. – К., 1985. – С. 83 – 87.
Учні профессора Касько Ю.С.
Професор Касько Ю.С. проводить виробниче засідання кафедри шкірно-венеричних хвороб (1968 р.).
Значну увагу професор Касько Ю.С. приділяв вихованню наукових кадрів. Співробітниками кафедри було впроваджено 56 нових методів діагностики та лікування дерматозів і венеричних захворювань, 5 раціоналізаторських пропозицій, підготовлено 6 методичних листів, видано 2 монографії, 4 посібники для практичних лікарів та студентів.
Під керівництвом професора Касько Ю.С. підготували і захистили кандидатські дисертації:
Бальбарер Е.Г. – відомостей про роботу не знайдено.
Трефаненко С.Ф. Этоний в дерматологической практике – 1968 р.
Трутяк Л.М. Материалы к изучению системы свёртывания крови у больных экземой с учётом нарушений состава сывороточных белков и проницаемости сосудистых стенок – 1970 р.
Полянский И.И. Материалы к изучению красной волчанки на Буковине – 1972 р.
Книговский А.М. Значение состояния меланиновой пигментации кожи в патогенезе хронической красной волчанки и комплексная терапия этого дерматоза с применением допегита и сернокислой меди – 1983 р.
та одну докторську дисертацію:
Бухарович М.Н. Материалы к проблеме серорезистентного сифилиса (клинико-лабораторные исследования, вопросы патогенеза, лечения и профилактики) – 1962 р.
Спогади про вчителя
Касько Ювеналій Семенович
– доктор мед. наук, професор,
завідувач кафедри шкірно-венеричних хвороб
Чернівецького державного медичного інституту в 1956-1983 рр.
Професор Касько Ю.С. – визначний науковець,
лікар, педагог
Напередодні відзначення знаменної дати – 100-річчя з дня народження професора Каська Ювеналія Семеновича, який впродовж 28 років (з 1956 по 1984 рр.) завідував кафедрою дерматовенерології Чернівецького державного медичного інституту, співробітники кафедри, науковці Буковинського державного медичного університету та практичні лікарі-дерматовенерологи Чернівецької області з великою пошаною, гордістю і щирою вдячністю згадують визначного науковця, чудового педагога, висококваліфікованого лікаря, надзвичайно чуйну й інтелігентну людину – Ювеналія Семеновича Каська, який зробив вагомий вклад у становлення кафедри дерматовенерології, розвиток дерматовенерологічної наукової школи на Буковині та підвищення рівня надання спеціалізованої медичної допомоги населенню краю.
Ювеналій Семенович Касько народився 10 грудня 1914 р. у селі Сусловка Мамонтовського району Алтайського краю в сім’ї українців. Батько Ювеналія Семеновича був учителем. У 1930 р. Ювеналій Семенович разом із батьками переїзджає із Сибіру на рідну Україну.
З 1931 по 1934 рік Ювеналій Семенович навчається у Вінницькому медичному технікумі, після закінчення якого працював фельдшером районної санепідстанції в м. Теофіполь Хмельницької області.
Ще змалку Ювеналій Семенович мріяв стати лікарем, тому в 1935 році поступив в Одеський медичний інститут, де закінчив 3 курси, потім перевівся у Вінницький медичний інститут, який закінчив напередодні війни.
Одразу після початку Великої Вітчизняної війни Ювеналій Семенович був направлений на Південно-західний фронт, де працював лікарем санітарної частини. В кінці травня 1942 р. у Харківській області потрапив в оточення фашистських військ. Поранений у ногу, був захоплений у полон та направлений у табір військовополонених в м. Славута Хмельницької області «Гросслазарет», у якому надавав медичну допомогу пораненим та хворим полоненим.
У ніч на Різдво, 7 січня 1944 р. Ювеналій Семенович з групою в’язнів перерізали дріт огорожі табору і втекли у Славутинські ліси. Одразу ж після втечі 30-річний лікар Касько Ю.С. вступив до партизанського загону Героя Радянського Союзу тов. Одухи. Разом з партизанами Ювеналій Семенович брав участь у бойових операціях у м. Щяславлі і в с. Мотарка, де поряд з лікувальною роботою виконував і обов’язки бійця.
У лютому 1944 року Касько Ювеналій Семенович був відкомандирований на роботу в якості лікаря – хірурга в Кам’янець-Подільський обласний партизанський госпіталь. Любов до медицини, достатній досвід лікаря був у нагоді і під час його роботи хірургом у польовому госпіталі с. Стригани Славутинського району Хмельницької області. Після возз’єднання з підрозділами Радянської армії Українським штабом партизанського руху лікар Касько Ю.С. направлений на роботу у військово-відновлювальний центр водного транспорту Херсонської лікарні, де працював до самої Перемоги. У 1945 році переїхав до м. Чернівці.
«Прошу не отказать в моей просьбе …» – пише Ювеналій Семенович 15 грудня 1945 року в своїй заяві директору Чернівецького медичного інституту.
« … Я имею большое желание работать в этой области и люблю научно-преподавательскую работу». Ці слова стали правдою життя Ювеналія Семеновича.
З 1946 року, після демобілізації, Касько Ю.С. навчався у клінічній ординатурі на кафедрі дерматовенерології Чернівецького державного медичного інституту, після закінчення якої працював старшим лаборантом кафедри. В 1950 році Ювеналій Семенович був призначений на посаду асистента кафедри.
У післявоєнні роки у Чернівецькій області збільшилася кількість хворих на туберкульоз шкіри. Починаючи з 1951 р., наукові дослідження кафедри дерматовенерології були спрямовані на вивчення патогенезу й покращення методів лікування туберкульозної інфекції шкіри, зокрема шийного лімфаденіту та вторинної скрофулодерми, що і стало основою науково-дослідної роботи асистента Каська Ю.С.
За результатами наукових досліджень у 1954 році Касько Ю.С. під науковим керівництвом професора Гржебіна З.Н. захистив кандидатську дисертацію на тему «Лечение больных туберкулёзом кожи витамином Д2 в сочетании с поверхностным разрушением и дополнительным ультрафиолетовым облучением кожнотуберкулезных очагов».
І надалі наукова робота кафедри продовжувалася у напрямку досліджень проблем туберкульозу шкіри. У подальшому результати знайшли своє відображення у 35 наукових працях Ювеналія Семеновича.
З 1 вересня 1956 року Касько Ю.С. призначений завідувачем кафедри дерматовенерології Чернівецького державного медичного інституту.
У травні 1958 року Касько Ю.С. присвоєно вчене звання доцента.
Під час завідування кафедрою Ювеналій Семенович велику увагу приділяв навчальній роботі, забезпеченню кафедри наочним обладнанням, підготовці навчально-методичних матеріалів.
Науково-дослідна робота кафедри в цей період була присвячена актуальним питанням територіальної дерматологічної патології: туберкульозу шкіри та лімфатичних вузлів, грибковим захворюванням шкіри, алергічним дерматозам (екземі), а також апробації нових лікарських препаратів (етонію та декаметоксину) в дерматологічній практиці.
Вперше був введений однокурсовий метод лікування хворих на сифіліс, впроваджувалися нові схеми лікування цієї інфекції.
Перебуваючи на посаді завідувача кафедри, Ювеналій Семенович значну увагу приділяв підвищенню кваліфікації практичних лікарів шляхом проведення консультативних обходів у клініці, проведення засідань обласного наукового товариства дерматовенерологів, семінарів, курсів підвищення кваліфікації без відриву від виробництва.
Співробітники кафедри дерматовенерології у цей період, сумісно з лікарями практичної охорони здоров’я, приймали активну участь у лікувально-профілактичних заходах, спрямованих на зниження на Буковині захворюваності на венеричні хвороби, туберкульоз шкіри, дерматомікози. За участю науковців кафедри було організовано й проведено масові обстеження населення Чернівецької області, у т.ч. у віддалених гірських районах. Значна робота була проведена по виявленню та лікуванню хворих на сифіліс жінок.
Результати наукової та практичної роботи лягли в основу розроблених співробітниками кафедри лікувально-профілактичних заходів щодо лікування хворих на туберкульоз, а також попередження пізніх форм сифілісу (вісцерального, нейросифілісу) та розвитку серорезистентного сифілісу.
За матеріалами наукових досліджень у 1964 році Касько Ю.С. захистив докторську дисертацію за темою: «Вопросы патогенеза, клиники и лечения туберкулёза лимфатических узлов шеи и вторичной скрофулодермы», яка стала вагомим внеском у вітчизняну дерматовенерологічну науку.
У липні 1965 року Ювеналію Семеновичу присвоєно вчене звання професора. За темою докторської дисертації у 1976 році професором Касько Ю.С. видано монографію «Туберкульоз периферических лимфатических узлов и вторичная скрофулодерма».
Перебуваючи на посаді завідувача кафедри, професор Касько Ю.С. значну увагу приділяв вихованню наукових кадрів. Так, під час його завідування кафедрою було виконано 1 докторську (М.Н. Бухарович) і 6 кандидатських дисертацій. Під його безпосереднім науковим керівництвом виконано й захищено 4 кандидатські дисертації (С.П. Трефаненко, Л.М. Трутяк, І.І. Полянський, О.М. Книговський).
Всі, хто працювали чи близько знали професора Каська Ювеналія Семеновича, характеризували його як вимогливого та організованого керівника і, разом з тим, як людину надзвичайно доброзичливу та інтелігентну.
Від себе особисто хочу відзначити, що, будучи студенткою Чернівецького державного медичного інституту, я мала честь бути присутньою на лекціях професора Каська Ю.С. Всі його лекції були дуже змістовними, цікавими, особливо запам’яталися лекції з туберкульозу шкіри, на яких Ювеналій Семенович поряд із сучасними даними наводив результати власних досліджень з проблем туберкульозу шкіри. Мені назавжди запам’яталася інтелігентність і надзвичайна скромність великого вченого, його шанобливе ставлення до студентів.
У 1984 році у зв’язку з виходом на пенсію професор Касько Ю.С. склав з себе обов’язки завідувача кафедри. Однак до останнього дня свого життя він не переривав зв’язок із своїми учнями, колегами – неодноразово навідував співробітників кафедри та лікарів диспансеру.
Помер Ювеналій Семенович 17 грудня 1995 року на 81 році життя.
Зважаючи на вагомий внесок у розвиток медичної науки та практики у Чернівецькій області, професора Каська Ювеналія Семеновича по праву вважають фундатором дерматовенерологічної науки на Буковині.
Співробітники кафедри дерматовенерології Буковинського державного медичного університету свято зберігають пам’ять про свого вчителя – професора Каська Ювеналія Семеновича, наслідуючи традиції й наукові спрямування, започатковані визначним науковцем, лікарем та педагогом.
О.І. Денисенко
доктор мед. наук, завідувач кафедри
дерматовенерології БДМУ
Ю. С. КАСЬКО – ФУНДАТОР ДЕРМАТОВЕНЕРОЛОГІЇ НА БУКОВИНІ
У 2009 р. дерматовенерологічна спільнота Буковини відзначила дві визначні події – 65-річчя з дня заснування кафедри дерматовенерології Чернівецького державного медичного інституту (нині – Буковинського державного медичного університету) та 95-річчя від дня народження професора Каська Ювеналія Семеновича – визначного науковця-дерматовенеролога, завідувача кафедри дерматовенерології у 1956-1984 рр. Напередодні святкування знаменних дат переглянемо старі альбоми з фотографіями кафедри, перегорнемо пожовклі, зачитані сторінки журналів, монографій з науковими працями професора Ю.С. Каська, згадаємо лекції, які він читав студентам та практичним лікарям. Хочеться дізнатися про цю скромну людину більше, хочеться розповісти іншим, щоб пам’ятати… Касько Ю.С. народився 10 грудня 1914 р. у селі Сусловському Алтайського краю у сім’ї українців. Батько Ювеналія Семеновича був учителем, родина часто переїжджала по різних селищах краю. У 1930 р. Касько Ю.С. разом з батьками повернувся з Сибіру на рідну Україну. З 1931 до 1934 року Ювеналій Семенович навчався у Вінницькому медичному технікумі, після закінчення якого працював фельдшером райсанстанції в м. Теофіполі. Юнак мріяв бути лікарем, тому згодом поступив до Одеського медичного інституту, закінчив З курси і перевівся у Вінницький медичний інститут, який закінчив напередодні війни. Одразу після початку Великої Вітчизняної війни Ювеналій Семенович був направлений на Південно-західний фронт, де працював лікарем санітарної частини, ординатором. У кінці травня 1942 р. в Харківській області потрапив у оточення фашистських військ. Поранений у ногу, був захоплений у полон та направлений у табір військовополонених у м. Славута “Гросслазарет”, надавав там медичну допомогу пораненим та хворим полоненим. У ніч на Різдво, 7 січня 1944 р. Ювеналій Семенович з групою в’язнів перерізали дріт огорожі табору і втекли у Славутські ліси. Одразу ж після втечі, 30-ти річний лікар Касько Ю.С. вступив до партизанського загону Героя Радянського Союзу т. Одухи. Разом з групою партизан Касько Ю.С. брав участь у бойових операціях у м. Щяславлі і с. Мотарка, де поряд з лікувальною роботою виконував і обов’язки бійця. 17 лютого 1944 року Касько Ю.С. був відкомандирований на роботу в якості лікаря – хірурга у Кам’яненць-Подільський обласний партизанський госпіталь. Любов до медицини, достатній досвід лікаря був у нагоді і під час його роботи хірургом у польовому госпіталі в с. Стригани Славутського району. Після возз’єднання з підрозділами Радянської армії Українським штабом партизанського руху лікар Касько Ю.С. направлений на роботу у військово-відновлювальний центр водного транспорту Херсонської лікарні, де працював до самої Перемоги. Згодом переїхав до м. Чернівці. «Прошу не отказать в моей просьбе …» – пише Ю. С. Касько 15.12.1945 року в своїй заяві директору Чернівецького медичного інституту – «… Я имею большое жслание работать в этой области и люблю научно-преподавательскую работу». Ці слова стали правдою життя Ювеналія Семеновича. З 1946 року, після демобілізації, Касько Ю.С. навчався у клінічній ординатурі на кафедрі дерматовенерології Чернівецького державного медичного інституту, після закінчення якої працював старшим лаборантом кафедри. У 1950 році Ювеналій Семенович призначений на посаду асистента кафедри. У післявоєнні роки у Чернівецькій області збільшилася кількість хворих на туберкульоз шкіри. Починаючи з 1951 року, наукові дослідження кафедри дерматовенерології були спрямовані на вивчення патогенезу й покращення методів лікування туберкульозної інфекції шкіри, зокрема шийного лімфаденіту та вторинної скрофулодерми, що і стало основою науково-дослідної роботи асистента Каська Ю.С. За результатами наукових досліджень у 1954 році Касько Ю.С. під науковим керівництвом професора Гржебіна З.Н. захистив кандидатську дисертацію за темою «Лечение больных туберкулёзом кожи витамином Д2 в сочетании с поверхностным разрушением и дополнительным ультрафиолетовым облучением кожнотуберкулезных очагов». І надалі наукова робота кафедри продовжувалася у напрямку досліджень проблем туберкульозу шкіри. Це у подальшому знайшло своє відображення у 35 наукових працях Ювеналія Семеновича. З 1 вересня 1956 року Касько Ю.С. призначений завідувачем кафедри дерматовенерології Чернівецького державного медичного інституту. Ювеналій Семенович Касько в 1957 році захистив дисертацію на тему “Лечение больных туберкулезом кожи витамином Д2 в сочетании с поверхностным разрушением и дополнительным ультрафиолетовьгм облучением кожнотуберкулезных очагов” і отримав наукову ступінь кандидата медичних наук. Робота кафедри продовжувалася у напрямку дослідження проблем туберкульозу шкіри, що зокрема висвітлено у 35 його статтях . З перших днів існування кафедри дерматовенерології медінституту її співробітники активно включилися в боротьбу за ліквідацію венеричних хвороб, туберкульозу шкіри, дерматомікозів. Була організована і проведена експедиція по масовому обстеженню населення Чернівецької області. Найбільш значні дослідження були проведені в напрямку наукової розробки заходів з профілактики пізніх проявів нервового, вісцерального та серорезистентного сифілісу. Силами працівників кафедри була проведена робота по виявленню та лікуванню хворих сифілісом жінок, комплексному обстеженню дітей, що народилися від матерів, погано або недостатньо пролікованих. Докторська дисертація Касько Ю.С. за темою: «Вопросы патогенеза, клиники и лечения туберкулеза лимфатической системы и вторичной скрофулодермы» була вагомим внеском у вітчизняну науку. Захист наукової праці відбувся в Москві у 1964 році. У травні 1958 року Касько Ю.С. присвоєно звання доцента, а 10 липня 1965 року – почесне звання професора. За час завідування кафедрою професором Ю.С. Касько під його керівництвом були захищені: одна докторська (М.Н. Бухарович) та п’ять кандидатських дисертацій (С.Г. Бальбарер, С.П. Трефаненко, Л.М. Трутяк, І.І. Полянський, О.М. Книговський), проведена фахова підготовка дерматовенерологів для Чернівецької області. Зважаючи на вагомий внесок у розвиток медичної науки та практики у Чернівецькій області, професора Каська Ювеналія Семеновича по праву вважають фундатором дерматовенерологічної науки на Буковині. Його відданість науці, рідній «Аlma mаtег» – це 39 років роботи у Чернівецькому медичному інституті. Це шлях від ординатора клініки дерматовенерології до професора. Це 76 наукових праць, підготовка висококваліфікованих кадрів. Це – вдячні пацієнти та учні, які про нього згадують і сьогодні …
В. П. Пішак, М. Ю. Гаєвська, М. И. Перепічка,
А. В. Приймак, Ю. П. Карвацька , В. І. Молдован
науковці Буковинського державного
медичного університету
Публікації про професора Касько Ю.С.
1. Буковинська державна медична академія: становлення , здобутки, перспективи розвитку / за ред. В.П. Пішака.- Чернівці: БДМА, 2004. – С. 125-128.
2. Ю. С. Касько – фундатор дерматовенерології на Буковині / В.П. Пішак, М. Ю. Гаєвська, М. И. Перепічка [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. – 2009. – Т.8, № 2. – С. 91-93.
3. Кобилянський С.Д. Історія медицини Буковини. Цифри і факти / С.Д. Кобилянський, В.П. Пішак, Б.Я. Дробніс. – Чернівці: Медакадемія, 1999. – С. 179, 212.
4. Пішак В.П. Вклад науковців кафедри шкірних та венеричних хвороб Буковинського державного медичного університету в розвиток вітчизняної дерматовенерології / В.П. Пішак, О.І. Денисенко // Сучасні методи діагностики та лікування дерматозів й захворювань, що передаються переважно статевим шляхом: матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю (Чернівці, 3-4 листопада 2005 р.) – Чернівці: Колір-Друк, 2005. – С. 3-9.
5. Розвиток медичної науки та охорони здоров’я на Північній Буковині за роки Радянської влади: матеріали ювілейної наукової конференції – К.: Здоров’я, 1969. – С. 38 – 40.
6. Сторінки історії : біографічний довідник завідувачів кафедр та професорів Буковинської державної медичної академії (1944-1998 рр.) [за ред. В.П. Пішака] . – Чернівці: БДМА, 1999. – С. 68.
7. Трефаненко С.П. Сторінки історії кафедри шкірно-венеричних хвороб і туберкульозу / С.П. Трефаненко, О.І. Денисенко, А.П. Аніпко // Клінічна та експериментальна патологія. – 2004. – Т.3, № 4. – С. 131-135.
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
Вгору
