Вгору
|
доктор медичних наук, професор,
ректор Чернівецького медичного інституту
(1954 – 1962)
Основні дати життя та діяльності
8 листопада – народився на хуторі Дубівка Ростовської області
1916 р.
1937 р. – закінчив Шахтинську фельдшерську школу і працював фельдшером травматологічного відділення Шахтинської міської лікарні
1937-1939 рр. – проходив військову службу на посадах санінструктора та фельдшера строкової служби артилерійського полку Київського військового округу
1939 р. – вступив до Донецького медичного інституту
1941-1945 рр. – працював начальником санітарної служби військових частин
1948 р. – закінчив з відзнакою Донецький медичний інститут
1948 р. – працював асистентом Донецького медичного інституту
1952 р. – доцент кафедри факультетської хірургії того ж інституту
1952 р. – захистив кандидатську дисертацію
1954-1962 рр. – наказом МОЗ УРСР призначений ректором Чернівецького медичного інституту і одночасно завідувачем кафедрою хірургії Чернівецького медінституту
1960 р. – захистив докторську дисертацію
1961 р. – присвоєно вчене звання професора
1962 р. – завідувач кафедрою хірургії Київського медичного інституту
1963-1972 р. – голова Вченої медичної Ради та членом колегії МЗ УССР
1971-1972 рр. – директор Київського НДІ гематології та переливання крові
1985 р. – професор кафедри шпитальної хірургії Київського медичного інституту
14 квітня
1990 р. – професор Михайло Маркович Ковальов пішов з життя.
1994 р. – у Буковинському медичному університеті засновано щорічну студентську стипендію
ім. професора М.М. Ковальова
Кроки поступу та наукова діяльність
Михайло Маркович Ковальов народився 8 листопада 1916 року на хуторі Дубовому (тепер Білокалитвинівського району Ростовської області).
Після закінчення у 1937 році Шахтинської фельдшерської школи він працював фельдшером травматологічного відділення Шахтинської міської лікарні і проходив дійсну військову службу в Радянській армії (з жовтня 1937 по серпень 1939 року) на посадах санінструктора і фельдшера строкової служби артилерійського полку Київського особого військового округу.
У 1939 році М.М.Ковальов поступив до Донецького медичного інституту, навчання у якому було перервано у зв’язку з початком Великої Вітчизняної війни, на яку він у перший день пішов добровольцем.
З 23 червня 1941 року та до останніх днів війни М.М. Ковальов знаходився на різних фронтах діючої армії, займаючи послідовно посади фельдшера, начальника санітарної служби штурмового інженерно-саперного батальону, заступника начальника еваковідділу.
Брав участь в обороні Вітебська, Смоленська, Вязьми, Новгорода, Ржева, Старої Руси, Ленінграда. Був поранений, тричі тяжко контужений.
У 1948 році, закінчивши з відзнакою Донецький медичний інститут, М.М. Ковальов був залишений для наукової роботи при кафедрі факультетської хірургії, де він пройшов шлях від старшого лаборанта до доцента кафедри.
У 1952 році під керівництвом професора Л.М. Кузьменка була захищена дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата медичних
У вересні 1954 року М.М. Ковальов наказом Міністерства охорони здоров’я був призначений ректором Чернівецького медичного інституту.
Завдяки величезній енергії, працездатності й цілеспрямованості, Михайло Маркович успішно поєднував адміністративну, педагогічну, лікарняну і суспільну діяльність з науковою роботою. Під його керівництвом колектив інституту добився корінного поліпшення організації науково-дослідницької роботи, підготовки науково-педагогічних кадрів і висококваліфікованих спеціалістів.
У 1960 р. М. М. Ковальов захистив докторську дисертацію та в 1961 році був затверджений у науковому званні професора.
Свої наукові пошуки він присвятив проблемам фізіології, біохімії та патології ендокринної системи, зокрема вивченню ендемічного зоба.
За його керівництва в інституті була розроблена ефективна методика економної резекції щитоподібної залози при вузлових формах зоба, що згодом знайшла поширення в різних країнах світу.
Михайло Маркович був ініціатором надання науковцями інституту активної медичної допомоги в проведенні профілактичної роботи щодо захворювань щитоподібної залози, зокрема ендемічного зоба, органам охорони здоров’я. Успішно запроваджувалися виїзди науковців у сільські райони області.
За роки керування ним та колективом кафедри було вилікувано понад 100 тисяч хворих, зроблено понад 60 тисяч оперативних втручань з відносно низькою операційною летальністю (1,7 – 1,9%).
Професор М.М. Ковальов – талановитий вчений, організатор і високоерудований педагог. Великий особистий досвід, глибокі знання та висока лікарська майстерність вміло поєднуються Михайлом Марковичем у процесі підготовки і виховання молодих науково-педагогічних и медичних кадрів.
Він підготував 17 докторів і 53 кандидатів медичних наук, у тому числі 12 – у Чернівецькому медичному інституті.
Серед його учнів: І.Д. Танасієнко, А.А. Бурка, Н.С. Пушкар, С.А. Ярославцев та ін., чернівецькі вчені – О.Д. Юхимець, В.С. Сходницький, О.М. Клименко. Багато з його учнів керують кафедрами и науково-дослідницькими інститутами.
Михайло Маркович Ковальов активно вдосконалював роботу клінічних кафедр, особливо хірургічного профілю, та впроваджував павловський метод збереження ЦНС. Підсумки його наукових досліджень узагальнені в монографіях: «Клініка та хірургічне лікування вузлових форм зоба» (1966); «Ендемічний зоб в Україні» (1968).
Ковальов М.М. – автор близько 400 наукових праць, в тому числі 8 монографій з питань урології, хірургічної ендокринології, гастроентерології, невідкладної хірургії органів черевної порожнини, виразкової хвороби шлунку і дванадцятипалої кишки.
Його хірургічна майстерність вдало поєднувалась з процесом підготовки і виховання науково-педагогічних і лікарських кадрів.
Голова Вченої медичної ради, член колегії МОЗ УРСР (1963-1972). Михайло Микитович у 1964-1965 рр. приймав безпосередню участь у реорганізації урядом СРСР науково-дослідних інститутів в Україні. Член Міжнародного товариства хірургів, Всесоюзного та Республіканського наукових товариств хірургів і ендокринологів.
У 1962 – 1985 роках М.М. Ковальов працював завідувачем, а з 1985 р. по 1990 р. – професором кафедри шпитальної хірургії Київського медичного інституту.
Наукові інтереси професора Ковальова М.М. визначаються широтою і різноманітністю: етіологія і патогенез сечокам’яної хвороби, невідкладна хірургія органів черевної пороржнини, холецистит, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, ендокринологія.
Особливо велика увага приділялася етіології і патогенезу ендемічного зоба на Україні, зокрема в районах Північної Буковини. Ці дослідження, найбільш повні та оригінальні у нашій країні та за кордоном, мають велике значення у вивченні проблеми ендемічного зоба.
На III-й Всесоюзній конференції хірургів і травматологів (м. Воронеж, 1957) М.М. Ковальов виступав з програмною доповіддю «Апендицит та його ускладнення».
З 1954 р. до останніх років життя приймав участь у всіх всесоюзних та республіканських з’їздах хірургів. На XIII з’їзді хірургів Української РСР (Львів, 1976) був обраний головою з’їзду.
Михайло Маркович брав активну участь у проведенні I-ї Всесоюзної конференції по парентеральному харчуванню (Львів, 1971) у якості голови оргкомітету та голови конференції.
У 1971—1972 рр., разом з завідуванням кафедрою хірургії медінститу, М.М. Ковальов працював директором Київського НІІ гематології та переливання крові.
Професор М.М. Ковальов займав активну позицію в суспільному житті України. Неодноразово обирався депутатом Донецької і Чернівецької міських Рад народних депутатів, був членом Чернівецького та Київського обкомів Компартії України, делегатом XXI та XXII з’їздів Компартії України, членом президіуму УМСа МОЗ СРСР та УРСР, членом редакційної ради журналу «Вестник хирургии им. И. И. Грекова».
Він – член Міжнародного товариства хірургів, член правлінь Всесоюзного та Республіканського наукових товариств хірургів та ендокринологів, голова правління наукового товариства хірургів м. Києва та Київської області, заступник голови правління товариства хірургів УРСР, заступник редакторів журналів «Клиническая хирургия» и «Полимеры в медицине» (журнал держав—членів СЕВ).
Им’я М.М. Ковальова — людини високоерудованої, знаного вченого, талановитого педагога і лікаря широко відомо. Принциповий, надзвичайно вимогливий до себе та до інших і в той же час чуйний, Михайло Маркович здобув велику повагу і любов співробітників очолюваних ним колективів, професорсько-викладацького складу Чернівецького та Київського медичних інститутів і широкої хірургічної спільноти.
Професор М.М. Ковальов нагороджений орденами Леніна, Вітчизняної війни І і II ступеня, Червоної Зірки, двома орденами Трудового Червоного Прапора і трьома бойовими медалями «За отвагу», «За боевые заслуги», нагрудним знаком «Отличнику здравоохранения».
З нагоди 50-річчя Чернівецького медичного інституту його портрет занесено до галереї фундаторів наукових шкіл академії, а у 1994 році засновано щорічну студентську стипендію імені професора Михайла Марковича Ковальова.
14 квітня 1990 року Михайло Маркович пішов з життя.
Похований в Києві на Байковому кладовищі.
 Могила Михайла Ковальова
 Наукова спадщина
Дисертації, автореферати:
Ковалев М.М. Вопросы этиологии зоба в свете проблемы микроэлелментов, клиника и хирургическое лечение узловых форм: Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук / М.М. Ковалев – К., Київський медичний інститут ім. академіка О. О. Богомольца, 1960. – 30 с.
Ковалев М.М. К морфологии нормальных и зобноизмененных щитовидных желез жителей Челябинской области: Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук / М.М. Ковалев – Челябінськ, Челябінський державний медичний інститут. Челябінська обласна клінічна лікарня, 1966.
Ковалев М.М. Материалы к изучению эндемичекого зоба в Северной Буковине. (Вопросы этиологии зоба в свете проблемы микроэлементов. Клиника и хирургическое лечение узловых форм зоба): дисертація … доктора медичних наук / Ковалев Михаил Маркович. – К., 1960.
Монографії, підручники, довідники, навчальні посібники:
1. Клиника и хирургическое лечение узловых форм зоба / М.М. Ковалев, А.П. Красовский, В.С. Сходницкий, А.Д. Юхимец; под ред. М.М. Ковалева. – К.: Здоров’я, 1966. – 426 с.
2. Ковалев М.М. К истории развития хирургии в России и СССР./М.М. Ковалев. – Тбилиси, 1967.
3. Хирургическое лечение осложнений язвенной болезни. — монография /М. М. Ковалев, Г.В. Зарицкий, П.Ф. Говденко, В.К. Теплый. – К. : Здоров’я, 1979. – 189 с. – (Библиотека практического врача). – К., 1979 (співавт.);
4. Комплексное лечение больных перитонитом. — монография / М.М. Ковалев, Л.П. Чепкий, Г.В. Зарицкий. [та ін.] – К. : Здоров’я, 1981. – 199 с.
5. Ковалев М.М. Эндемический зоб на Украине: монография / М.М. Ковалев, Б. Б. Роднянский – К. : Здоров’я, 1968. – 134 с.
6. Острый холецистит. /М.М. Ковалев, В.С. Шевченко, А.С. Писаренко [и др]. – К.: Здоров’я, 1975. – 200 с. – (Библиотека практического врача).
7. Ковалев М.М. Синантрин / М.М. Ковалев, В.К. Теплый, В.Д. Янковский – К.: Наукова думка, 1974. – 128 с.
8. Ковалев М.М. Газы крови и водно-электролитный обмен при зобе. / М.М. Ковалев. – К.: Здоров’я, 1973. – 219 с.
Наукові статті:
1. Ковалев М.М. К характеристике язвенной болезни военного и послевоенного периода / Ковалев М.М.//Сталинский мединститут: труды. Т.8. – 1948. – С.178-179.
2. Ковалев М.М. К характеристике мочекаменной болезни / М.М. Ковалев // Клиническая медицина. – 1953. – № 10. – С.31-34.
3. Ковалев М.М. Результаты хирургического лечения 162-х больных заболеваниями щитовидной железы/М.М. Ковалев, А.П. Красовский // Черновицкая областная клиническая больница: сбоник научных работ. Вып. 1. – 1954. – С. 20-24.
4. Ковалев М.М. Некоторые данные о закрытой травме органов брюшной полости у рабочих угольной промышленности / М.М. Ковалев, В.А. Михайличенко // Врачебное дело. – 1955.- №1. – С.87.
5. Ковалев М.М. Острые кровопотери и борьба с ними / М.М. Ковалев // Съезд хирургов Украинской CCР 8-й (8-13 июня 1954 г.): труды. – С. 371-372.
6. Ковалев М.М. Спектральный качественный анализ питьевой воды и мочевых камей / М.М. Ковалев // Клиническая медицина. – 1955. – № 11. – С. 54-56.
7. Ковалев М.М. К вопросу о методике нефротомии при множественных и коралловидных камнях почки. / М.М. Ковалев, К.Т. Овнатанян // Урология. – 1956. – С. 43-48.
8. Ковалев М.М. Опыт оперативного лечения узловых форм эндемического зоба на Буковине / М.М. Ковалев, А.П. Красовский
// Научная конференция Черновицкого мединститута 31-я: рефераты докладов. – Черновцы. – 1957. – С.60-64.
9. Ковалев М.М. К вопросу об оперативной технике при узловом эндемическом зобе / Ковалев М.М., А.П. Красовский // Черновицкий мединститут: сборник научных работ. – Черновцы. – Вып. 5. – 1957. – С. 47-56.
10. Ковалев М.М. Опыт оперативного лечения узловых форм эндемического зоба на Буковине / М.М. Ковалев //Проблемы эндокринологии и гормонотерапии. – 1957. – Т.3, № 3. – С. 127.
11. Ковалев М.М. Некоторые итоги хирургического лечения заболеваний щитовидной железы на Буковине в послевоенные годы / М.М. Ковалев // Черновицкий мединститут: сборник научных работ. – Черновцы. – 1957. – Вып. 7. – С.149-158.
12. Ковалев М.М. Некоторые показатели роста хирургической помощи населению Буковины за годы Советской власти / М.М. Ковалев, А.П. Красовский, Д.К. Гричишкин, Я.И. Роман //Черновицкая областная клиническая больница: сборник научных работ. Вып. 1. – 1958. – С.12-19.
13. Ковалев М.М. Результаты хирургического лечения 182-х больных з заболеваниями щитовидной железы / М.М. Ковалев,А.П. Красовский // Черновицкий мединститут: сборник научных работ. Вып.1. – Черновцы. – 1958. – С.20-24.
14. Ковалев М.М. К вопросу о роли марганца как биоэлемента в этиологии эндемического зоба / М.М. Ковалев // Черновицкий мединститут: сборник научных работ. Вып.10. – Черновцы. – 1959. – С. 314-326.
15. Ковалев М.М. О содержании кобальта в щитовидних же лезах и некоторых объектах среды обитания больных эндемическим зобом / М.М. Ковалев //Черновицкий мединститут: сборник научных работ. Вып.10. – Черновцы. – 1959. – С. 327-336.
16. Ковалев М.М. Материалы о хирургическом лечении эндемического зоба на Буковине / М.М. Ковалев / Львовский мединститут: сборник научных работ. Т.17. – Львов. – 1959. – С. 115-117.
17. Ковальов М.М. Мікроелементи зольного залишку питних вод і сечових конкрементів / М.М. Ковальов //Мікроелементи в експерименті та клініці. – Дрогобич. – 1959. – С. 40-43.
18. Ковалев М.М. Содержание цинка в некоторых объектах внешней среды, нормальних и патологически измененных щитовидних же лезах /М.М. Ковалев //Проблемы эндокринологии и гормонотерапии. К., 1960, – №3. – С. 52-61.
19. Ковалев М.М. К вопросу о содержании микроэлементов в щитовидних же лезах и некоторых объектах среды обитания больных эндемическим зобом Северной Буковины / М.М. Ковалев // Проблемы эндокринологии и гормонотерапии. К., 1960, – №4. – С. 62-65.
20. Ковалев М.М. Содержание некоторых миукроэлементов в нормальних и зобноизмененных щитовидних же лезах / М.М. Ковалев // Врачебное дело. – 1960. – № 12. – С. 107-111.
21. Ковалев М.М. Данные о клиническом течении и хирургическом лечении больных узловыми формами эндемического зоба в Северной Буковине /М.М. Ковалев //Ученые записки Черновицкого мединститута. Вып.13. – Черновцы, 1960. – С. 248-261.
22. Ковалев М.М. Данные о содержании микроэлементов в нормальных и зобноизмененных щитовидних железах в зависимости от типа гистологической структуры / Ковалев М.М. // Черновицкий мединститут: сборник научных работ. Вып.11. – Черновцы, 1960. – С. 32-40.
23. Ковалев М.М. Вопросы этиологии и патогенеза эндемического зоба Северной Буковины в свете проблем микроэлементов, его клиника и хирургическое лечение / М.М. Ковалев // Всесоюзный институт экспери-ментальной эндокринологии: тезисы докладов. – М., 1960. – С. 35-37.
24. Ковалев М.М. Содержание марганца, кобальта, меди, цинка и серебра в щитовидных железах и некоторых объектах среды обитания больных эндемическим зобом в Северной буковине / М.М. Ковалев //Белорусский государственный институт усовершенствования врачей. Минск, 1960. – С.21-24.
25. Ковалев М.М. Непосредственные и отдаленные результаты хирургического лечения узлового эндемического зоба в Северной Буковине / М.М. Ковалев // Черновицкий мединститут: сборник научных работ. Вып.11. – Черновцы. – 1960. – С.84-92.
26. Ковалев М.М. Количественное содержание меди и серебра в объектах внешней среды, нормальних и зобноизмененных щитовидних же лезах в эндемической по зобу местности / М.М. Ковалев // Черновицкий мединститут: сборник научных работ. Вып.13. – Черновцы. – 1960. – С.271-286.
27. Ковалев М.М. Вопросы предоперационной подготовки и послеоперационного ведения больных портальной гипертензией / М.М. Ковалев, Роман Л.И. // Черновицкий мединститут: сборник научных работ. Вып.12. – Черновцы. – 1960. – С.28-36.
28. Ковалев М.М. Содержание некоторых микроэлементов в питьевых водах Северной Буковины / М.М. Ковалев //Гидрохимическое совещание по микрокомпонентам состава натуральних и загрязненных вод. – Новочеркасск, 1961. – С. 28-29.
29. Изучение некоторых биохимических сдвигов в крови и моче больных зобом до и после операции / М.М. Ковалев, Л.Н. Заманский, Н.К. Руснак [и др.] // Научная конференция по проблеме «Зобная болезнь»: материалы. – Харьков, 1961. – С. 38-40.
Ковалев М.М. Материалы к хирургическому лечению узловой формы эндемического зоба / М.М. Ковалев// Научная конференция по проблеме «Зобная болезнь»: тезисы докладов. – Харьков, 1961. – С. 46-48.
30. Ковалев М.М. Микроэлемены внешней среды в очатах зобной эндемии / М.М. Ковалев //Международная конференция по эндемическому зобу: тезисы докладов. – София, 1961. – С. 33-34.
31. Ковалев М.М. Вопросы этиологии эндемического зоба, клиникт и хирургического лечения узловых форм его в Северной Буковине / М.М. Ковалев // Новый хирургический архив. – 1961. – №4. – С. 7-11.
32. Ковалев М.М. Радиоактивный йод в клинике / М.М. Ковалев, Н.М. Дразнин // Проблемы эндокринологии и гормонотерапии. К., 1962, – № 5. – С. 125-126.
33. Ковалев М.М. Материалы к биохимии крови и мочи у больных эндемическим зобом до и после операции / М.М. Ковалев, Л.Н. Заманский, А.Д. Юхимец [и др.] // Всесоюзная конференция эндокринологов: тезисы докладов. – М., 1962. – С. 168-169.
34. Ковалев М.М. Контактная авторадиография минимальными дозами 7-131 при эндемическом зобе с вопросами его патогенеза и хирургического лечения / М.М. Ковалев, А.П. Красовский // Научная сессия по вопросам эндокринологии, 4-я: тезисы докладов. – Минск, 1962. – С.56-58.
35. Ковалев М.М. Некоторые вопросы хирургического лечения эндемического зоба у больных пожилого возраста / М.М. Ковалев, А.Д. Юхимец // Вопросы физиологии и патологи эндокринных желез: Харьков, 1962. – С. 90-91.
36. Ковалев М.М. Авторадиография и хирургическое лечение больных с узловым эндемическим зобом / М.М. Ковалев, А.П. Красовский // Врачебное дело. – 1963. – № 9. – С. 67-79.
37. Окислительно-восстановительные процессы у больных узловым эндемическим зобом до и после операции / М.М. Ковалев, Л.Н. Заманский, А.Д. Юхимец [и др.] //Проблемы эндокринологии и гормрнотерапии. – 1964. – №5. – С. 37-40.
38. Ковалев М.М. Вопросы хирургической тактики при узловом эндемическом зобе с учетом результатов авторадиографии / М.М. Ковалев, А.П. Красовский // Хирургия. – 1964. – № 12. – С. 56-63.
39. Ковалев М.М. Итоги хирургического лечения эндемического зоба / М.М. Ковалев, А.Д. Юхимец //Юбилейная научная конференция, посвященная 25-летию воссоединения Северной Буковины с Украинской ССР: тезисы докладов. – Черновцы, 1965. – С.70-73.
40. Підсумки хірургічного лікування вузлових форм зоба у Буковинському ендемічному вогнищі / М.М. Ковальов, О.П. Красовський, В.С. Сходницький [та ін.] // Розвиток медичної науки та охорони здоров’я на Північній Буковині за роки радянської влади. – К., 1969. – С. 134-138.
41. Ковалев М.М. К вопросу лечения острого аппендицита /М.М. Ковалев, И.Д. Танасиенко, П.Ф. Говденко // Клиническая хирургия. – 1972. – № 11. – С. 85—89.
42. К выбору наиболее эффективного метода лечения больных тиреотоксикозом: методические рекомендации [под ред. М.М. Ковалева]. – Харьков, 1972. – 19 с.
43. Некоторые аспекты комплексного лечения острого гнойного перитонита /М.М. Ковалев, В.П. Рой, Г.В. Зарицкий [и др.]// — Вестн. хир. 1976, № 10, с. 44—49..
44. Ковалев М.М. Неспецифическая иммунологическая реактивность при перитоните аппендикулярного происхождения /М.М. Ковалев, Е.Ф. Чернушенко, Г.В. Зарицкий //Хирургия. – 1977. – № 11 – С. 66—69.
Спогади товаришів, колег про М.М.Ковальова
Карпенко Віктор Степанович
55 років у хірургії
… На лестничной площадке 3-го этажа я заметил одинокого человека, одетого в военную форму с латками на коленях и локтях. Он страшно ругался.— «Чего разошелся?» — спрашиваю его. — «А твое какое дело?! Катись отсюда!» — слышу в ответ. — «По одежде вижу — из госпиталя, так же как и я. Может, зря ругаешься. Этим ничего не добьешься.»
Мой миролюбивый тон и сочувствие на него подействовали успокоительно.
– « Понимаешь, бумажки ему нужны. Я же учился в этом институте…»
Оказалось, что документов у него при себе нет. У меня тоже пропали при эвакуации. Выясняю, что он был в институте комсоргом с правами секретаря райкома (по количеству комсомольцев). А сегодня ему директор отказал в приеме на 3 курс.
Это был Ковалев Михаил Маркович. Потом известный профессор-хирург. Как потом я узнал, в тот же день к вечеру все уладилось. Помогли старые связи. Его зачислили на 3 курс Донецкого мединститута. Учились мы вместе, но на разных потоках.
М.М. Ковалев был старше нас на 7 лет. Он пользовался большим уважением среди профессорско-преподавательского состава. Зная, что во время войны потерял много времени, он работал с максимальной нагрузкой. Всегда был собран, ценил каждую минуту. Очень хорошо выступал на собраниях — искренне, убежденно. Умело сочетал общественную работу и учебу.
В институте был студенческий профком, во главе которого стоял М.М. Ковалев. Эта студенческая организация, как могла, помогала студентам.
Лекции мы слушали в аудитории М-1 и М-2, т.е. «малая первак» и «малая вторая», на 2 и 3 этажах. Аудитории напоминали букву «Г», т.е. состояли из двух отсеков, профессор стоял в углу. Он видел всех студентов, мы же видели студентов своего отсека. В аудитории стояли скамейки, конспекты писали на коленях, таблиц, схем, эпидиаскопов почти не было. Все воспринималось на слух. Иногда лектор что-то рисовал, писал на доске. Каждый студент запоминал лекцию, как мог, в силу своих человеческих способностей. Профессора читали лекцию довольно медленно, самое главное повторяли так, что мы могли это записать. Делалось это сознательно, поскольку лекторы знали, что учебников у нас, фактически, нет. Зимой в аудитории было прохладно. Грелись «живым теплом», так мы тогда шутили.
Посещаемость лекций была высокой, поэтому мест для сидения всем не доставалось, многим приходилось стоять. Некоторые стоя ухитрялись записывать лекции.
Хотелось бы отметить еще одну особенность. Нарушения дисциплины и пропуски занятий были редки: с одной стороны, мы все были взрослыми, познали жизнь. С другой, не было учебников. А учиться как-то надо. Развлечений также почти никаких не было. Поэтому не было причин для пропусков занятий и лекций. Посещение института — это и учеба, и общение, и развлечение.
На кафедре факультетской хирургии старостой кружка была Валентина Федоровна Доронина (Зубко). Она очень красиво умела выступить: толково и по делу. Когда она выходила на трибуну, было видно как она вдохновлялась. По мере того, как она слышала свой голос и чувствовала аудиторию, речь ее становилась еще красивее и убедительнее. Вторым таким оратором был М.М. Ковалев, он удивительно логично мог связать свое выступление с текущим моментом.
В клинике мне все знакомы: П.П. Раевский, Ф.М. Осипов, О.Я. Народицкая, Г. Уткин, М.М. Ковалев и другие.
Література про нього:
1. Біографічний словник завідувачів кафедр та професорів від медичного факультету Університету Св. Володимира до Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця. (1841-2011). У 2-х книгах. [За ред. В.Ф. Москаленка]. – К, 2010.
2. Буковинська державна медична академія: становлення, здобутки, перспективи розвитку ( до 60-ліття від дня заснування) / В.П. Пішак, М.Ю. Коломоєць, І.Й. Сидорчук [та ін.] – Чернівці: БДМА, 2004. – С. 26, 94-95.
3. Карпенко Віктор Степанович. 55 років у хірургії./В.С. Карпенко – К.: Навчальна книга, 2001. – с. 500.
4. Карпенко Віктор Степанович. 60 років у хірургії./В.С. Карпенко – К.: Навчальна книга, 2003. – с. 512.
5. Михаил Маркович Ковалев (К 70-летию со дня рождения) // Клиническая хирургия. — 1986. — № 11. — С. 72-73.
6. Кобилянський С.Д. Історія медицини Буковини. Цифри і факти / С.Д. Кобилянський, В.П. Пішак, Б.Я. Дробніс. – Чернівці: Медакадемія, 1999. – С. 176, 179, 180, 210.
7. Полякова І.М. Ковальов Михайло Маркович /І.М.Полякова //Енциклопедія Сучасної України. – К.: Гол. редакція УРЕ. – 2012. – Т.13. – С. 485.
8. Полянський І.Ю. Нариси з історії кафедри клінічної хірургії, ЛОР та очних хвороб Буковинської державної медичної академії /І.Ю. Полянський, В.В. Максим’юк // Клінічна та оперативна хірургія. – Чернівці. – 2004. – № 2. – С. 63-65.
9. Рыбаков С. И. Учитель и его окружение. Последние десять лет вместе. — Харьков: Права людини, 2014. — с. 160.
10. Сторінки історії Чернівецького медичного інституту /[за ред. В.П. Пішака.] – Чернівці: ЧМІ, 1994. – С. 68-69.
11. Сторінки історії: Бібліографічний довідник завідувачів кафедр та професорів Буковинської державної медичної академії (1944-1998)/3а ред. В. П. Пішака. – Чернівці, 1999. – С 59.
12. Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ. – 1974-1985.
|
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
