Щороку 24 березня відзначають Всесвітній день боротьби з туберкульозом.

Ця дата обрана не випадково, адже в цей день у 1882 році Роберт Кох оголосив про виявлення бактерії, що спричиняє захворювання. Відтоді було відкрито шлях до діагностики та лікування від туберкульозу.

У 1993 році ООН оголосила туберкульоз глобальною проблемою. З 1997 року Всесвітня організація охорони здоров’я готує щорічні звіти, в яких повідомляє про зміну глобальної динаміки захворюваності. За даними організації, у 2019 році на туберкульоз захворіли близько 10 мільйонів людей, при цьому найгірша ситуація із хворобою спостерігається у країнах Африки.

Туберкульоз – інфекційне захворювання, що спричинено мікобактерією туберкульозу (бацила Коха), передається переважно повітряно-крапельним шляхом від хворої людини до здорової, у більшості випадків вражає легені, але захворювання може виникнути у будь-якому органі, наприклад, нирках, хребті, мозку, лімфатичних вузлах, кишківнику, шкірі, статевих органах тощо.

Перші ознаки туберкульозу: підвищена стомлюваність, слабкість, схуднення, втрата апетиту, субфебрильна температура (37-37,5^о С) пітливість (особливо вночі). В активній стадії з’являються характерні для туберкульозу симптоми: кашель, що не припиняється понад 2 тижні з виділенням мокротиння, яке може бути з домішкою крові; біль у грудній клітині; задишка, брак повітря; лихоманка з ознобом, високою температурою (до 39°C); сильна слабкість; збільшення лімфатичних вузлів.

За даними ООН, нині щорічно туберкульозом інфікується близько 10 мільйонів людей. При цьому від туберкульозу щорічно вмирає близько 1,5 мільйона хворих на рік, більшість з яких є мешканцями країн, що розвиваються. Близько 50% з туберкульозом проживає лише у 8 країнах світу: Бангладеш, Китаї, Індії, Індонезії, Нігерії, Пакистані, Філіппінах та у Південній Африці.

Україна посідає друге місце в Європейському регіоні за рівнем захворюваності на туберкульоз, щороку реєструється близько 30 000 нових випадків захворювання. Кожен шостий хворий помирає, хоча сьогодні це захворювання цілком виліковне. За даними ВООЗ, в нашій країні щороку не виявляється близько 24 % нових випадків захворювання на туберкульоз. Ймовірними причинами такого великого відсотка не виявлення – недостатній рівень діагностики, обмежений доступ до медичної допомоги певних категорій населення та пізнє звернення за медичною допомогою. Щонайменше 23 % нових випадків туберкульозу, виявлених в Україні, не піддаються лікуванню звичайними протитуберкульозними препаратами – є резистентними, а понад 40 % таких нових випадків вже мають деструктивну форму.

Організації та країни, що борються проти туберкульозу, проводять цей День з метою привернення уваги до масштабів цієї хвороби й способів її профілактики та лікування.

Метою заходів, що проводяться у рамках кампанії Всесвітнього дня боротьби проти туберкульозу, є:

• підвищення обізнаності громадськості про руйнівні медичні, соціальні, економічні наслідки туберкульозу;
• активізувати зусилля урядів, систем охорони здоров’я, громадських організацій, громад для припинення глобальної епідемії туберкульозу.

Щоб не захворіти на туберкульоз, слід дотримуватися здорового способу життя й правил гігієни, а також регулярно проходити флюорографічне дослідження у поліклініці. Окрім того, слід обов’язково вакцинувати дітей протитуберкульозною вакциною (БЦЖ).

Матеріал підготувала бібліотекар І кат. Світлана Тулевська

1. Березовський, Б. А. Школи санаторного типу для дітей і підлітків, хворих на туберкульоз: [брошура] / Б. А. Березовський, Б. М. Пухлик. – Київ : Здоров’я, 1981. – 48 с
2. Гузєєв, Ю. М. Туберкульоз бронхів: монографія.  Київ: Здоров’я, 1967. 148 с.
3. Лабораторна діагностика туберкульозу та контроль за якістю бактеріоскопічних досліджень: навч. посіб. для студ. ВМНЗ / Г. М. Ліпкан, В. Г. М’ясніков, Т. Л. Сакун та ін.; Нац. мед. акад. післядипл. освіти ім. П. Л. Шупика, Ін-т фтизіатрії і пульмонології ім. Ф. Г. Яновського АМН України. Київ: Медицина, 2006. 128 с.
4. Методи діагностики, лікування і профілактики туберкульозу: навч. посіб. для студ. ВМНЗ III-IV р. а. та лікарів-інтернів / В. І. Сливка, С. П. Польова, М. М. Кузьмін [та ін.]; М-во охорони здоров’я України, Центр. метод. каб. з вищ. мед. освіти, Буковин. держ. мед. ун-т. Чернівці : Медуніверситет, 2007. 120 с. 
5. Польова, С. П. Стан репродуктивного здоров’я жінок, інфікованих мікобактеріями туберкульозу: монографія. Чернівці : Медуніверситет, 2007. 261 с. 
6. Савула, М. М. Туберкульоз: підручник. Тернопіль: Укрмедкнига, 1999. 323 с.
7. Сімейна медицина: енциклопедія: У 5 т. Т. 4. Онкологія. Акушерство та гінекологія. Сексопатологія. Проктологія. Туберкульоз/ Б. Т. Білинський, І. Й. Влох, Є. Х. Заремба та ін.; ред. В. Г. Передерій, Є. Х. Заремба. Київ: Здоров’я, 2011. 711 с.
8. Скачко, Б. Г. Туберкульоз.Профілактика, лікування, реабілітація. Київ: Медицина, 2006. 120 с.
9. Туберкульоз[Text] = Tuberculosis: підруч. для студ. ВМНЗ III-IV р. а. / І. Т. П’ятночка [та ін.]; відп. ред. І. Т. П’ятночка. Тернопіль: Укрмедкнига, 2005. 246 с. 
10. Фещенко, Ю. І. Санітарно-освітня робота з туберкульозу: посіб. для студ., лікарів-інтернів ВМНЗ IV р. а. / Ю. І. Фещенко, В. М. Мельник, М. В. Береговий. Київ: Медицина, 2008. 192 с. 
11. Фещенко, Ю. І. Сучасна стратегія боротьби з туберкульозом в Україні: посіб. для лікарів. Київ: Здоров’я, 2007. 662 с.
12. Фещенко, Ю. І. Сучасні методи діагностики, лікування і профілактики туберкульозу: посібник. Київ : Здоров’я, 2002. 902 с.
13. Химиотерапия туберкульоза легких: монография / под. ред. А. Г. Хоменко. Москва: Медицина, 1980. 280 с.
14. Хоменко, О. Г. Як запобігти туберкульозові. 2-е вид. Київ: Здоров’я, 1974. 45 с.
15. Черкасов, О. В. Запобігання туберкульозу у дітей. Київ: Здоров’я, 1971. 35 с.