Щороку 29 жовтня медична спільнота відзначає Міжнародний день псоріазу, на який нині страждають більше 125 млн людей у всьому світі. В Україні хворобу діагностовано у понад 1,5 млн громадян.

   Псоріаз є найбільш поширеним з усіх відомих шкірних захворювань (приблизно 15% від загального числа).

     Ця хвороба відома людям з давніх-давен. Про неї згадувалось ще в Біблії, в ученнях древніх цілителів і філософів. Псоріаз, або лускатий лишай, може з певним правом претендувати на звання найстарішої зафіксованої шкірної хвороби. Доказом цього служать типові сліди псоріатичної поразки на муміфікованих тілах, датованих початком першого тисячоліття.

   З давніх часів людей, вкритих червоними плямами, які сверблять і кровоточать, вважали заразними, їх страшилися. Сотні років псоріаз вважали за проказу, і в середні віки безліч таких хворих були вигнанцями із суспільства. Псоріаз був загадковим і містичним поняттям, його називали то “Імператорською хворобою”, то “трояндами диявола”.

Зазвичай псоріаз вперше з’являється у місцях, що часто піддаються тертю і тиску, наприклад, на розгинальній поверхні ліктьових та колінних суглобів та на сідницях. Однак виникнути він може будь-де, зокрема на шкірі голови під волоссям, на долонях, стопах, зовнішніх статевих органах, нігтях. За тяжкого перебігу недуга може вражати внутрішні органи та суглоби. Це захворювання не заразне, тому не може передаватися від людини до людини.

    Псоріаз вважають проблемою імунної системи, яка змушує шкіру регенеруватися швидше, ніж зазвичай. Це призводить до утворення лусочок і червоних плям на тілі. Зазвичай клітини шкіри утворюються і замінюються кожні 3-4 тижні, але при псоріазі цей процес займає всього близько 3-7 днів. У результаті клітини шкіри накопичуються і утворюють плями. Не відомо, що викликає збої в роботі імунної системи. Дослідники вважають, що роль відіграють як генетичні фактори, так і фактори навколишнього середовища. Водночас все більше даних свідчать про те, що дисбаланс бактерій в кишечнику або шлунково-кишковий дисбактеріоз можуть спричинити псоріаз.

   Дослідження 2015 року показало, що у людей з псоріазом мікробіота кишечника менш різноманітна, ніж у здорових людей. Дослідження 2018 року показало збільшення різноманітності, але зниження стабільності мікробіома шкіри у людей з псоріазом. Та оскільки мікробіом кожної людини індивідуальний, важко точно сказати, який тип дисбалансу мікроорганізмів в кишечнику може спричинити псоріаз.

Симптоми псоріазу у багатьох людей починаються або посилюються через певні події, які ще називають тригерами.

Можливі тригери псоріазу – це травми шкіри, інфекції горла і прийом деяких ліків.

   Хвороба може бути діагностована в будь-якому віці, проте найчастіше вона проявляється до 30 років.

    У багатьох людей, схильних до псоріазу, симптоми можуть бути відсутні протягом багатьох років, поки хворобу “не запустить” який-небудь фактор навколишнього середовища, як-от: інфекції, такі як ангіна, або шкірні інфекції, погода, особливо холодні, посушливі умови, травма шкіри, наприклад, поріз або подряпина, укус комахи або сильний сонячний опік, стрес, куріння і, зокрема, пасивне куріння, надмірне вживання алкоголю, деякі ліки, зокрема, від високого кров’яного тиску і протималярійні препарати, швидке скасування пероральних або системних кортикостероїдів.

 Ознаки та симптоми псоріазу можуть варіюватися.

Загальні симптоми включають:

 

   Псоріаз невиліковний. Лікування спрямоване на зменшення запалення, уповільнення росту клітин шкіри і видалення бляшок.  

   Таке лікування зазвичай залежить від ступеню ураження шкіри, ступеню тяжкості захворювання або локалізації.

  Лікування варіюється від кремів і мазей, що наносяться на уражені ділянки, до терапії ультрафіолетом і ліків. При легкому перебігу хвороби також можна застосовувати пом’якшувальні засоби, вітамін D (та його аналоги), місцеві кортикостероїди тощо.

   Для того, щоб отримати якісне симптоматичне лікування, потрібно звернутися до лікаря при перших симптомах. 

   Цією недугою хворіли багато відомих людей: це середньовічний король Роберт Брюс, французький революціонер Жан-Поль Марат, Сталін, Рокфеллер і багато інших. Видатний політик, англійський прем’єр-міністр Уїнстон Черчілль, який потерпав від псоріазу, в 30-х роках минулого століття сказав так: “Потрібно поставити золотий пам’ятник тому, хто вирішить проблему псоріазу”.

     І сьогодні, далеко не кожен знає, що псоріаз – це, як правило, спадкове, не заразне захворювання, яке не передається при контакті. Саме таке незнання породжує конфлікти і додає людям, які страждають від такої тяжкої хвороби незручностей.

     Тож, ведучи мову про цю хворобу, слід неодмінно говорити про боротьбу з дискримінацією, яка її супроводжує.

   Незважаючи на значні зусилля з боку як вітчизняних, так і зарубіжних фахівців, проблема псоріазу залишається далекою від повного розв’язання.

   Саме тому метою проведення Міжнародного дня псоріазу є надання всебічної підримки пацієнтам та їхнім сім’ям, поширення інформації щодо сучасних методик лікування, сприяння створення “шкіл псоріазу” для пацієнтів та їхніх родичів, інформування населення про дане захворювання, тому що псоріаз – це не лише велика медична, а й важлива соціальна проблема.

1. Алиева Ш. И.Некоторые патогенетические аспекты псориаза. Хист. 2018. Вып. 2018. С. 89.
2. Алкаммаз А. М.Ліпідний обмін у шкірі хворих на псоріаз та перспективи вивчення значення його порушень у патогенезі дерматозу. Український журнал дерматології, венерології, косметології. 2019. № 2. С. 93-98.
3. Алкаммаз А. М.Показники ліпідного обміну у хворих на псоріаз з осінньо-зимовим, весняно-літнім і позасезонним (змішаним) типами перебігу та їхнє значення для патогенезу дерматозу. Український журнал дерматології, венерології, косметології. 2018. № 2. С. 25-37.
4. Алкаммаз А. М. Роль показників спектра ліпопротеїнів у патогенезі псоріазу. Український журнал дерматології, венерології, косметології. 2020. № 4. С. 6-11.
5. Анализ некоторых генетических полиморфизмов, ассоциированных с активацией СD8+-резидентных клеток памяти у больных псориазом / А. П. Белозоров и др. Дерматологія та венерологія. 2019. № 3. С. 52.
6. Белозоров А. П.Аутовоспалительные механизмы, связанные с кератиноцитами, и их роль в патогенезе пустулезных поражений кожи. Аутовоспалительные болезни кератинизации (обзор литературы). Дерматологія та венерологія. 2018. № 3. С. 8-11.
7. Белозоров А. П.Изучение состояния инфламмасом у больных различными формами псориаза. Дерматологія та венерологія. 2019. № 3. С. 51.
8. Береговая А. А. Комплексный подход медикаментозной коррекции нарушений состояния эрго- и трофотропной систем при псориазе. Дерматологія та венерологія.2016. № 2. С. 48-55.
9. Болотна Л. А.Псоріаз: вибір оптимального топічного кортикостероїдного препарату. Український журнал дерматології, венерології, косметології. 2019. № 1. С. 55-62.
10. Бородавчастий псоріаз: випадок із клінічної практики / В. Є. Ткач та ін. Український журнал дерматології, венерології та косметології. 2018. № 3. С. 133-135.
11. Гаєвська М. Ю.Ефективність застосування пробіотика в комплексному лікуванні псоріазу. Клінічна та експериментальна патологія. 2018. Т. XVII, № 1. С. 27-30.
12. Герасименко Ю. О. Дослідження білків Р16, Р19, Р21, Р53 у шкірі хворих на псоріаз в динаміці комплексного лікування з використанням імуномодулюючого препарату. Дерматологія та венерологія. 2016. № 4. С. 55-63.
13. Гуселькумаб є ефективнішим для лікування псоріазу середнього та тяжкого ступеня. Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. 2018. № 1. С. 14-15.
14. Дащук А. М.Определение нарушений некоторых функций эндокринной системы у больных псориазом. Український журнал дерматології, венерології, косметології. 2018. № 1. С. 23-26.
15. Загайко А. Л.Дослідження деяких показників клітинного імунітету у хворих на розповсюджений псоріаз. Медична хімія. 2017. Т. 19, № 2. С. 30-33.
16. Клінічні, молекулярно-генетичні та імунологічні особливості перебігу псоріазу в поєднанні з герпесвірусною інфекцією типу 1,2 / У. В. Федорова та ін. Дерматологія та венерологія. 2019. № 3. С. 73-74.
17. Костинська Н. Є.Механізми дії активованого цинку піритіону. Український журнал дерматології, венерології, косметології. 2018. № 4. С. 53-56.
18. Литинська Т. О.Роль порушення мікробіоти товстої кишки в патогенезі псоріазу та інфекційної екземи. Лікарська справа. Врачебное дело. 2018. № 7/8. С. 92-97.
19. Лопандина А. А.Использование мелатонина в комплексном лечении псориаза. Дерматологія та венерологія. 2018. № 4. С. 27-30.
20. Лопандина А. А.Клиническое значение провоспалительных иммунных медиаторов при псориазе. Дерматологія та венерологія. 2018. № 3. С. 13-16.
21. Лопандина А. А.Показатели мелатонина и сосудистого эндотелиального фактора роста (VEGF) у больных псориазом с нарушениями сна. Міжнародний медичний журнал. 2018. Т.24, № 4. С. 81-84.
22. Любчак В. П.Підвищення якості надання трансфузіологічної допомоги під час використання нових методик проведення плазмаферезу при псоріазі. Лікарська справа. Врачебное дело. 2018. № 5/6. С. 156-162.
23. Матюшенко В. П.Аналіз асоційованих порушень у хворих на поширений псоріаз у стадії загострення та їх вплив на якість життя. Дерматологія та венерологія. 2019. № 4. С. 30-33.
24. Матюшенко В. П.Динаміка психоемоційних порушень у хворих на поширений псоріаз з торпідним перебігом. Дерматологія та венерологія. 2018. № 2. С. 63-66.
25. Мельник В. В. Удосконалення комплексної терапії пацієнтів, хворих на псоріаз. Дерматологія та венерологія. 2019. № 3. С. 61.
26. Мурзіна Е. О.Залежність показників біохімічного профілю дітей із псоріазом від тяжкості патологічного процесу. Український медичний часопис. 2020. Т. 2,№ 5. С. 44-48.
27. Мурзіна Е. О. Поліморфні варіанти гена VDR у дітей з псоріазом. Дерматологія та венерологія. 2020. № 3. С. 8-15.
28. Мурзіна Е. О.Рівень вітаміну D у дітей із псоріазом. Український журнал дерматології, венерології, косметології. 2020. № 3. С. 15-20.
29. Новий препарат для топічного застосування при псоріазі легкого та помірного ступеня тяжкості перебуває у розробці. Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. 2018. № 1. С. 14
30. Оцінка прогностичних критеріїв перебігу псоріазу для подальшої корекції лікування пацієнтів у післяопераційному періоді / Р. Л. Степаненко та ін. Клінічна хірургія. 2019. Т. 86, № 3. С. 65-70.
31. Порівняння ефективності та безпеки переходу від оригінального інфліксимабу до його біосиміляру Фламмегіс в умовах рутинної медичної практики. Український ревматологічний журнал. 2019. № 3. С. 56-64.
32. Пуришкіна О. Д. Застосування методу тезиграфії при псоріазі. Дерматологія та венерологія. 2019. № 3. С. 64-65.
33. Рахматов А. Б. Состояние цитокинового статуса у больных псориазом. Український журнал дерматології, венерології, косметології. 2020. № 4. С. 12-17.
34. Редькін Р.Сучасні погляди на лікування псоріазу. Фармацевт практик. 2018. № 12. С. 24-26.
35. Сариан Е. И.Биомаркеры псориаза и коморбидных состояний. Дерматологія та венерологія. 2018. № 2. С. 43-47.
36. Семко Г. О.Адренореактивність у хворих на псоріаз. Дерматологія та венерологія. 2018. № 3. С. 90.
37. Сизон О. О.Оптимізація комплексної діагностики та терапії хворих на псоріаз на тлі герпесвірусної інфекції типу 1, 2. Український журнал дерматології, венерології, косметології. 2020. № 2. С. 7-16.
38. Степаненко Р. Л.Вплив імунобіологічної терапії на мікрооточення псоріатичного процесу. Український журнал дерматології, венерології, косметології. 2018. № 1. С. 7-16.
39. Степаненко Р. Л.Раціональна ступінчата гормональна та негормональна місцева терапія псоріазу. Український журнал дерматології, венерології та косметології. 2018. № 3. С. 31-38.
40. Сучасні можливості удосконаленнядіагностики псоріазу / О. О. Сизон та ін. Дерматологія та венерологія. 2018. № 3. С. 91.
41. Ткаченко Т.Рекомендації пацієнтам з псоріазом щодо способу життя та харчування. Фармацевт практик. 2018. № 3. С. 36-37.
42. FDA затвердив Сілік(Siliq) для лікування псоріазу. Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. 2018. № 1. С. 15.
43. Характеристика полиморфизмов геновинфламмасом и других аутовоспалительных факторов у больных псориазом / А. П. Белозоров и др. Дерматологія та венерологія. 2018. № 3. С. 83.
44. Хіміон Л. В.Оцінювання ймовірності розвитку асимптомного атеросклеротичного ураження сонних артерій у хворих на псоріатичний артрит у практиці сімейного лікаря. Сімейна медицина. 2019. № 5/6. С. 113-116.
45. Цідило І. Г.Псоріаз і серцево-судинний ризик за наявності неалкогольної жирової хвороби печінки. Дерматологія та венерологія. 2019. № 3. С. 74.
46. Частота урогенітальних інфекційу хворих на артропатичний псоріаз / А. Д. Дюдюн та ін. Дерматологія та венерологія. 2019. N 3. С. 55.
47. Чеховська Г. С.Роль дерматоскопії у діагностиці хронічних дерматозів. Міжнародний медичний журнал. 2020. Т. 26, № 2. С. 53-56.
48. Черкашина Л. В.Клінічна ефективність диференційованої корекції стану контактно-захисних систем при хронічних дерматозах у практиці сімейного лікаря. Сімейна медицина. 2019. № 3. С. 57-62.
49. Черкашина Л. В. Оцінювання якості медичної допомоги на первинному етапі її надання: обсяги використання діагностичних заходів у хворих на псоріаз. Сімейна медицина. 2018. № 4. С. 100-104.
50. Khimion L. V.IL-10, inflammation and atherosclerosis in psoriatic arthritis patients. Сімейна медицина. 2019. № 5/6. P. 43-45.
51. Khimion L. V. The role of traditional risk factors and inflammation activity in atherosclerosis development in psoriatic arthritis patients. Сімейна медицина. 2019. № 5/6. P. 59-63.
52.  Manfredi A. A. Psoriatic disease, aging, chronic inflammation and acute coronary syndromes. Two and two may not always make four. International Journal of Cardiology: Affiliated with the International Society for Adult Congenital Heart Disease. 2018. Vol. 273, Dec 15. P. 47-48.
53. Murzina E. O. Features of clinical course of psoriasis in children depending on haplotypes of the VDR gene and vitamin D level. Український медичний часопис. 2020. № 4. С. 68-72.
54. Psoriasis and therisk of acute coronary syndrome in the elderly. International Journal of Cardiology: Affiliated with the International Society for Adult Congenital Heart Disease. 2018. Vol. 273, Dec 15. P. 44-46.
55. Reznichenko N. Yu.The effectiveness and safety study of topical corticosteroids for psoriasis in adolescent and adult population treatment. Запорож. мед. журн. 2020. Т. 22, N 6. С. 828-832.