23 квітня вже традиційно відзначається Всеукраїнський день психолога. Сьогодні, коли в Україні йде війна, виконання завдань із захисту України — важливий етап життя наших громадян, а отже і їх психологічне забезпечення є загальною справою військових і цивільних спеціалістів.

В лавах Збройних Сил України є багато фахівців, які допомагають воїнам проходити через складні життєві ситуації та знаходити в собі потенціал для того, щоб рухатися далі, адже не тільки фізичне, а й психічне здоров’я вимагає до себе пильної уваги. Завдання щодо діагностування та надання первинної психологічної допомоги у випадках отримання бойового стресу або бойової психічної травми військовослужбовцем покладається на – психологів.

Робота психолога вимагає спокою власної душі, вміння розуміти іншу людину, не ламаючи її, допомогти їй змінити своє життя. Обов’язки військового психолога передбачають особисту психологічну готовність та володіння спеціальними знаннями, практичними навиками з надання психологічної допомоги військовослужбовцям та членам їх сімей. У воєнний час, наявність поряд людини, яка вислухає, дасть пораду та підтримає – є особливо важливою, оскільки з’являються умови безперервної загрози життю та здоров’ю, ймовірність втрати бойових товаришів, тривалі навантаження, які нерідко перевищують межі людських можливостей. На плечах психолога лежить велика відповідальність не тільки за психічний та емоційний стан військовослужбовців, але ще й за їх життя.

Психолога в армії не видно, але він завжди поруч. Він допомагає на стадії відбору визначити: яку роботу в армії краще доручити виконувати конкретному кандидату, де він проявить свої найкращі якості. Психолог допомагає командиру працювати з колективом, розв’язувати можливі конфлікти та суперечки.

Завдання психолога — запобігти негативним змінам у психіці військовослужбовця й допомогти командирам зрозуміти, що відбувається з бійцями в бойових та екстремальних умовах. Характеристики особистості, темперамент і поведінкова спрямованість дозволяють прогнозувати ступінь психічної стійкості солдата до негативних службових та соціально-побутових чинників, від якої залежать розвиток пограничних психічних розладів. При цьому для проведення вчасних заходів щодо попередження нервово-психічних зривів, розвитку психічних захворювань, крім вивчення індивідуально-характерологічних особливостей, що приводять до хвороби, потрібні знання про критерії передхворобних психічних станів, що маркують, у свою чергу, неповноцінність нервової системи таких воїнів.

Одне із завдань психолога в армії — вчасно донести бійцям, що стресові стани, які вони переживають,– страх, заціпеніння, паніка, тремор (тремтіння), — то нормальна реакція організму на ненормальні обставини. І навчити — як допомогти собі самому та бойовому побратиму.

Психопрофілактика у військах передбачає єдину систему заходів, спрямованих на створення оптимальних умов для психічної діяльності, зміцнення нервово-психічного здоров’я і попереджання нервово-психічних захворювань серед військових.

Психологічна підготовка дає можливість запобігти «невидимим пораненням» або зменшити їх вплив на бійця. Коли людина обізнана з тим, що з нею може трапитися, які ризики її очікують, коли морально і психологічно готова до того, то і вплив травмуючої події (якою, власне, є участь у бойових діях) є значно меншим.

 «Якщо поранення від кулі стається миттєво, то «невидиме поранення» — посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) — може проявитися через певний час після травмуючої події,–пояснює Катерина Фастовець, військовий психолог, одна з тренерів проекту «Психологічна стійкість воїна», — А завдання психолога — зробити «щеплення» для бійців, щоб наслідки для них і для суспільства були мінімальними»..

З огляду на вище наведене можна з упевненістю стверджувати, що чітке знання медичними працівниками підрозділів та військовими психологами ознак наявності нетравматичного та травматичного бойового стресу у військовослужбовців, наявність вмінь і навичок щодо надання оперативної первинної психологічної допомоги психотравмованим суттєво зменшить рівень санітарних втрат у підрозділах та кількість військовослужбовців з розвиненими посттравматичними стресовими розладами у подальшому.

                                                               Матеріал підготувала бібліотекар І кат. Світлана Тулевська

1. Астапов Ю. М. Особливості невротичних розладів у військовослужбовців строкової служби. Військова медицина України. 2005. Т.5. №2. С.116-120
2. Астапов Ю. М., Іванов А., Лішенко О. З., Боровкова Н. М. Зміст і форми психопрофілактичних заходів пограничних психічних розладів та обгрунтування необхідності їх удосконалення в умовах військової служби. Військова медицина України. Т. 4, №1-2. С.144-147
3. Безручко О. Л., Боровкова Н. М. Непсихотичні психічні розлади у військовослужбовців збройних сил України. Військова медицина України. 2006. Т. 6, №4. С. 25-30
4. Войтенко О. В., Ткачук Т. Л.Психологічні наслідки бойового стресу у військовослужбовців. Лікарська справа: науково-практичний журнал. № 7.  С.141-146
5. Галушка, А. М.Військова медична наука: to be, or not to be: [інтерв’ю з начальником НДІ ПВМ, доктором медичних наук А. М. Галушкою]. Український медичний вісник. 2017. №11/12. С. 3-7 
6. Гарнійчук, В. М. Школа виживання: “Як вижити? Військоваагресія поруч”. Безпека життєдіяльності: всеукраїнський науково-популярний журнал. 2015.  № 9. С. 11-12. 
7. Глаголич, С. Ю.Аналіз копінг-поведінки волонтерів, діяльність яких пов’язана із забезпеченням військових у зоні АТО = Analysis of coping behavior of volunteers whose activity is related to provision of the army men in ATO zone. Медицинская психология.   Т. 11, № 4. С. 51-58.
8. Данілевська, Н. В. Сучасні особливості посттравматичного стресового розладу у військовослужбовців ЗСУ. Медична психологія = Медицинская психология. 2018. Том 13, N 3. С. 64-66
9. Данілевська, Н. В. Особливості структурних компонентів психологічної підтримки госпіталізованих військовослужбовців, які брали участь в АТО = Peculiarities of structural components of psychological support of hospitalized servicemen involved in the ATO. Мед. психология. Том 13, N 1. С. 10-13.
10. Данілевська, Н. В.Синдром відстроченного післябойового відреагування як один зі станів бойової психічної травми у вісковослужбовців, які брали участь в АТО = Post-combat delayed response of combat mental injury in servicemen who participated in ATO. Медицинская психология. 2018. Том 13, N 2. С. 49-52.
11. Діденко Л. В. Особливості комплектування збройних сил України військовослужбовцями рядового складу та вплив негативних факторів на спосіб життя і здоров’я призовників. Лікарська справа. №7-8. С.114-121
12. Заворотный, В. И. Социальная фрустрированность у военнослужащих с различными вариантами посттравматического стрессового расстройства = Social erustration in military men with different variants of posttraumatic stress disorder. Мед. психология.  Том 13, N 2. С. 45-49.
13. Кириленко, М. Учасники АТО: не дамо себе використати!. Фармацевт практик. 2017. № 6. С. 42-43 
14. Колов С. А., Чехлатый Е. И., Шармей В. К. Влияние особенностей отдельных когнитивных процессов на клиническую картину и эффекты лечения постбоевых стрессовых расстройств. Вестник психотерапии. 2012. №42. С.101-109
15. Матяш, М. М. Імплементація сучасних технологій відновного лікування постраждалих в умовах особливого періоду: матеріали конференції. Міжнародний неврологічний журнал. 2017. N 2. С. 135-149
16. Михайлик О. П. Вивчення патології психосоматичного походження у курсантів Академії внутрішніх військ МВД України внаслідок порушення процесу адаптації до навчання та її психотерапевтична корекція. Український вісник психоневрології. Т.18, Вип.2. 2010. С.61-63
17. Михайлик О. П. Психотерапевтична корекція патології психосоматичного походження внаслідок порушення процесу адаптації до навчання у військових формуваннях. Медицинская психология. Т. 5, №3. С.26-29
18. Мозговий В. І. Дослідження поняття психологічного супроводу військовослужбовців на різних етапах службової діяльності. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія «Психологія». 2017. Вип.63. С. 58-62
19. Михайлов Б В. Опыт применения анималотерапии в системе психореабилитации участников АТО в санаторно-курортных условиях. Медицинская психология.  N 2. С. 39-43. 
20. Нікоряк, Р. А. Оцінка якості життя вимушених трудових мігрантів та учасників бойових дій в умовах соціального стресу. Клінічна та експериментальна патологія = Clinical & experimental pathology = Klinichna ta eksperimental’na patologiya : щоквартальний український науково-медичний журнал. Т. XVII,  № 2. С. 50-53. 
21. Пермякова О. А. Психосоциальная реабилитация участников вооруженных локальных конфликтов. Социальная и клиническая психиатрия. 2003. Т.13, №2. С.115-116
22. Сливінська, І. Правила поведінки у умовах надзвичайних ситуацій воєнного характеру (пам’ятка). Безпека життєдіяльності : всеукраїнський науково-популярний журнал. 2015. № 11. С. 28 
23. Стасюк В. В., Скрипкін О. Г. Бойовий стрес: ознаки та первинна психологічна допомога. Вісник Національного університету оборони України. 5 (42) /2014 C. 341-343
24. Стеблюк В. В., Швець А. В., Проноза-Стеблюк К. В. Організація медико-психологічної допомоги військовослужбовцям збройних сил. Медична психологія = Медицинская психология. 2019. Том 14, N 3. С. 79-84
25. Сукачева, О. Н.Индивидуально-психологические особенности регулятивного поведения бывших военнослужащих с адаптационными расстройствами и без таковых. Медицинская психология. Том 10, N 1. С. 36-41.
26. Телелим, В. М., Приходько Ю. І. Реформування системи військової освіти як пошук раціональних підходів і рішень. Педагогіка і психологія = Pedagogics and psychology : Вісник НАПН України; науково-теоретичний та інформаційний вісник Національної академії педагогічних наук України. 2014. № 4. С. 36-43
27. Шелестова, О. В. Медико-психологічні чинники розладів військов професійної адаптації військовослужбовців. Медицинская психология. 2017. N 3. С. 32-36.
28. Шестопалова, Л. Ф. Клініко-психологічні прояви постстресових розладів у цивільних осіб, тимчасово переміщених із зони АТО. Медична психологія: науковий журнал. Т. 11, № 4 С. 3-6
29. Шпильовий, Я. В.Клініко-феноменологічний аналіз депресії у жінок – вимушених переселенок та дружин учасників АТО [Текст] = Clinical and phenomenological analysis of depression in women, internal refugees and wives of ato participants. Медицинская психология.  Т.11, № 3.  С. 62-67. 
30. Якушкин Н. В. Травматический стресс и личностные особенности участников боевых действий. Военно-медицинский журнал. 2009. Т. 330, №10. С.14-19