Дотримуйтесь наступних порад:

Поширюйте інформацію лише з перевірених джерел. Достовірна інформація від державних органів — на їхніх офіційних сторінках у соцмережах чи каналах Суспільного мовлення (UA:Перший, колишній УТ-1).

Не вірте повідомленням про припинення боротьби з боку української армії. Така інформація — типовий прийом для деморалізації населення. Ви маєте пам’ятати, що в разі ворожої агресії українські силовики неухильно чинитимуть опір.
Якщо перервався інтернет-зв’язок або сторінки державних органів недоступні, звертайтесь по інформацію до Суспільного мовлення: телеканал UA:Перший та UA:Українське радіо. Налаштуйте радіоприймач на частоту свого міста заздалегідь, дізнатись частоту мовлення можна на сайті nrcu.gov.ua/maps. Якщо маєте стаціонарну радіоточку, користуйтеся нею.

Не поширюйте інформацію про переміщення українських військ. Ви можете нашкодити тим, хто захищає вас.

Не вірте повідомленням про умисні обстріли мирного населення, нібито вчинені українськими військовими. Таким чином агресор намагається підірвати вашу довіру до захисників.

Не діліться неперевіреною інформацією про перебіг бойових дій. Такі дані мають лише органи безпеки та оборони України. Інформація з будь-яких інших джерел чи приватних сторінок у соцмережах може не відповідати дійсності.

Перевіряйте патріотичні на вигляд, але сумнівні за змістом повідомлення та заклики. Агресор може прикриватись гаслами й українською символікою.

Яким джерелам інформації можна довіряти

Насамперед орієнтуйтеся на повідомлення державних установ. Слідкуйте за інформацією від ДСНС, армії та уряду на сторінках їх сайтів чи соцмереж, а також у повідомленнях Суспільного мовлення.

Нижче ви знайдете перелік перевірених джерел. Зверніть увагу, що в соцмережах верифіковані (офіційно підтверджені) акаунти біля назви мають спеціальну позначку — синю галочку. Таким чином соцмережа підтверджує, що цю сторінку справді веде ця особа чи установа. В Україні ще не всі офіційні установи її отримали, тож беріть до уваги акаунти зі списку.
Суспільне мовлення:
Телеканал UA:Перший
UA: Радіо Промінь
UA: Українське радіо

Сайти державних служб:
Державна служба України з надзвичайних ситуацій
Збройні Сили України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України

Базові поради, щоб не стати жертвою інформаційних операцій ворога

Дезінформація – це фальшивий, маніпулятивний контент, створений навмисно, щоб зашкодити. Вона покликана створити брехливі сенси, залякати, ввести в оману та завдати удару.

Дезінформатори фальсифікують усе – новини, книжки, документи, твори мистецтва та навіть публічні події. Російські пропагандисти постійно вигадують та перекручують інформацію про події. Організовують підставні заходи, щоб легалізувати свої злочини та використати їх у публічному просторі проти України.

Щоб вберегти себе від дезінформації важливо дотримуватися низки простих правил та розрізняти інформаційні атаки.

Як виявити фейк?

Вимкніть «режим автопілота» у споживанні інформації та запитайте себе:

• Чому я бачу цю інформацію?
• Яке джерело поширило цю інформацію (сторінка соцмереж, медіа чи підозрілий сайт)?
• Хто автор повідомлення (офіційна особа, журналіст чи анонімний дописувач)?

Зверніть увагу на:

• Наявність посилань на джерела інформації.
• Подання фактів, оцінок і коментарів, узагальнення.
• Фото чи відео, використані на підтвердження інформації.
• Коментаторів, залучених експертів.

Ознаки маніпулятивної інформації:

• Емоційно забарвлена подача – “неймовірна” чи “шокуюча” інформація.
• Відсутнє першоджерело.
• Підозрілий акаунт, який поширює інформацію.

Дезінформатори також часто використовують фейкові фотографії. Як їх перевірити?

Відкрийте браузер Google Chrome. Натисніть правою кнопкою миші на фото, яке хочете перевірити та виберіть опцію: “шукати зображення в Google”.
Якщо у вас інший браузер, тоді відкрийте Google. Перейдіть у розділ: “пошук за зображенням”. Скопіюйте посилання на зображення і вставте його в рядок пошуку.

Таким чином ви зможете перевірити, чи зображення не крадене, де воно з’явилось вперше та яку ситуацію ілюструє насправді.

На що звернути увагу, коли знайшли першоджерело фотографії?

• Дати публікацій: однакові чи різні?
• Місце публікації: хто опублікував це фото? Чи можна довіряти цьому джерелу?
• Чи відповідає назва та зміст статті фотографії?
• Чи є відмінності між оригіналом, який ви знайшли, та фото, яке ви хотіли перевірити? Наприклад, фото обрізане, додані або змінені елементи.
• В якій країні зроблено фото? Про яку країну йдеться в посиланні?

Джерела інформації

Важливо! Читати інформацію слід лише на офіційних ресурсах – сайти або канали міністерств та інших органів державної влади, а також на платформах Суспільного мовника.

Інформація, отримана на неофіційних каналах та сторінках у соціальних мережах, може бути неправдивою. Наприклад, У 2021 році СБУ викрила мережу зловмисних телеграм-каналів, пов’язаних з російськими спецслужбами. Прикриваючись форматом “інсайдерська інформація” вони транслювали ворожі заклики та фейки. Серед них («Резидент», «Легитимный», «Картель», «Сплетница» та інші). У лютому 2022 року Центр протидії дезінформації публікував розширений список таких каналів.

Також в інформаційному просторі існує багато сайтів-сміттярок, які зароблять на дискредитаційних повідомленнях. Проте часто користувачі вірять сумнівним джерелам інформації, адже інформацію там подають емоційно, так щоб одразу налякати, шокувати чи обурити і вимкнути здатність до холодного аналізу.

Ознаки сайту-сміттярки:

• Імітує сайт реального ЗМІ (bbc-cnn, ua24ua, informator.su тощо).
• Немає інформації про редакцію сайту (рубрики «Про нас», «Редакція»).
• Контент підозріло однотипний.

Дотримуйтеся 5 простих кроків медіаграмотності:

• Свідомо формуйте свій інформаційний простір.
• Протидійте цифровій залежності та вимкніть режим “автопілота”.
• Опануйте думки та емоції.
• Перевіряйте отриману інформацію в різних джерелах.
• Перевіряйте інформацію, яку маєте намір поширити.

Прості правила з кібербезпеки

• Не надсилайте та не зберігайте конфіденційну інформацію (банківські карти, пін-коди, паспортні дані, паролі, тощо) у месенджерах, соціальних мережах, в блокнотах, гаманцях, тощо.
• Вимикайте Wi-Fi, коли ним не користуєтесь.
• Уникайте використання публічного Wi-Fi, особливо для онлайн-банкінгу чи іншої конфіденційної інформації.
• Використовуйте для кожного акаунту унікальні та складні паролі. Не забувайте періодично змінювати паролі.
• Не відкривайте жодних файлів та не натискайте жодних посилань з пошти чи месенджерів, якщо ви не впевнені на 100%, що відправник справжній і йому можна довіряти.
• Програмне забезпечення завантажуйте лише з офіційних сайтів та офіційних магазинів мобільних додатків.
• Обмежте кількість особистої інформації у мережі. Не вказуйте свою геолокацію без потреби.
• Не публікуйте в мережі домашню адресу і коли вас не буває вдома.

Що буде за поширення дезінформації?

За поширення дезінформації каратимуть гривнею, виправними роботами та ув’язненням.

Тисячу мінімальних зарплат (зараз це 4 723 000 гривень) доведеться заплатити за кожен випадок дезінформації, якщо сам поширювач погодився її спростувати. За перші два такі випадки не каратимуть, а от з третього почнуть. Якщо поширювач дезінформації відмовиться від спростування, сума штрафу подвоїться.

За систематичне масове розповсюдження дезінформації можуть оштрафувати на 85-170 тисяч гривень або присудити від одного до двох років виправних робіт. Але що слід вважати масовим, автори законопроекту не уточнюють.

Дезінформація з використаннями ботів чи мережі фейкових облікових записів — це вже серйозний кримінал. За ґрати можна сісти на 2-5 років. Фінансування цього карається ще серйозніше — 3-5 років позбавлення волі.

І максимальний термін 5-7 років можна отримати за повторне масове поширення дезінформації, або ж якщо воно вчинене групою осіб чи спричинило тяжкі наслідки.

Кого каратимуть за дезінформацію?

Закон вводить термін «поширювач інформації». Це фізичні та юридичні особи, в тому числі медіа, які поширюють масову інформацію. Інститут масової інформації в своєму аналізі документу говорить, що під це поняття можна записати будь-якого користувача соціальних мереж.

Однак у законі є цікава норма, яка зобов’язує постачальників послуг хостингу та провайдерів платформ спільного доступу до інформації, таких як Facebook, Twitter та інші, і сервіси обміну повідомленнями на кшталт Telegram збирати та передавати Уповноваженому ідентифікаційні дані «власників облікових записів чи каналів, чатів або інших спільнот, аудиторія яких більше п’яти тисяч підписників або які відвідуються більше ніж п’ятьма тисячами унікальних користувачів кожного дня». Можливо, під прицілом опиняться саме такі користувачі, оскільки людина з сотнею друзів в Facebook, яка поширила інформацію з сумнівної групи, завдасть менше шкоди, аніж той, хто подібну інформацію в цій групі розміщує.

Матеріал для сайту підібрала бібліотекар І кат. Оксана Калічко