Святкування Всесвітнього дня вторинної переробки та чистого повітря, День рециклінгу було започатковано 1977 року деякими країнами, у третій четвер листопада, коли Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) порушила це питання на міжнародний рівень, у зв’язку з її занепокоєнням забруднювальними викидами, що впливають на здоров’я людей, та у відповідь на мобілізацію громадянського суспільства щодо питань піклування про навколишнє середовище.

Цей день – заклик до людства перед обличчям постійного погіршення стану довкілля через забруднення промисловими газами, автотранспортом і лісовими пожежами. Це також нагадування про неприпустимість деградації довкілля, що має тяжкі наслідки для життя людей і здоров’я екосистем.

Одним з лідерів переробки сміття є Швеція. Тут переробляють 99% усіх відходів країни. За допомогою вторинної сировини опалюють будинки, забезпечують їх електроенергією. А було б у них більше сміття – були б краще забезпечені власні енергетичні потреби. Таку проблему у Швеції вирішили імпортом сміття з інших країн.

Схожа ситуація і в Німеччині, Швейцарії та Австрії. У країнах полігони зі сміттям як такі взагалі закриті, оскільки 97 % відходів також переробляється. До слова, вся цементна промисловість у цих країнах працює на спалюванні сміття і автопокришок. У Німеччині навіть існує так звана “сміттєва” поліція, яка штрафує порушників.

Навіть сусідня Польща радикально підійшла до проблеми відходів у країні. Спеціальний закон поклав край нелегальним сміттєзвалищам, а люди почали сортувати відходи.

 Варто пам’ятати, що зібрані 60 кг макулатури можуть зберегти життя одному дереву, виробництво 1 тонни скла зі склобою зменшить використання піску на 600 кг, вапняку – на 170 кг, кальцинованої соди – на 190 кг,  польового шпату –  на 170 кг та зменшить споживання енергії на 40%, 1 тонна переробленого алюмінію (алюмінієві банки з напоїв) економить 4 тонни бокситів, а економія енергії на виробництво алюмінію сягає 95 %. Цей список може бути дуже довгий. Головне, це розуміння того, що такий вид використання відходів допоможе нам зробити життя краще та безпечніше.

З одного боку, запаси природних ресурсів, наявних на Землі, не безмежні. Нераціональне їх використання призвело до того, що на сьогодн людство вже витратило приблизно третина цих ресурсів. Саме тому важливо витрачати їх економно, одночасно підшукуючи їм альтернативу і займаючись вторинною переробкою вже використаної сировини.

З іншого боку, однією з причин глобального потепління називають «парниковий ефект», в тому числі через величезні гори промислового та побутового сміття. Люди викидають тонни поліетиленових пакетів, всіляких упакувань, покришок, побутової техніки та інших відходів, розкладання яких триватиме століттями.

Щосекунди у світі з’являється 3,8 кг “екологічно нешкідливого сміття”: недоїдки, яєчна шкаралупа, шкірка від картоплі та інше. Це 29% від середньостатистичного сміттєвого кошика сучасної людини. Інше сміття: 25 % – картон і папір, 13% – скло, 11% – пластик, 4% – метал і 18% – інші матеріали. На смітники викидають 7 млн тонн одягу, з яких тільки 12% переробляється. Найпоширеніше сміття – сигаретні недопалки. Щороку їх викидається понад 4 млрд штук.

Рециклінг – це процес переробки відходів у матеріал, який можна використовувати повторно. Він є ключовим елементом циркулярної економіки та одним із основних етапів поводження з відходами. Так, на заводі Polygreen з відходів поліетилену виробляють вторинну гранулу, яка входить в основу нових виробів із пластику. Пакети для сміття від корпорації Біосфера містять до 80% вторинних гранул.

Корпорація «Біосфера» та завод Polygreen започаткували святкування Дня рециклінгу в Україні. Найбільшого в Україні завод з переробки поліетилену працює в Фастові з 2014 року.

Поліетилен може проходити 12 циклів переробки без зміни своєї молекулярної структури. Загалом на заводі Polygreen виготовляють до 800 тон гранули на місяць, який збувають здебільшого підприємствам корпорації Біосфера.

Сміття саме по собі не утворюється, його не залишають ні тварини, ані рослини. І лише діяльність людини призводить до появи сміття. Щодня в процесі життєдіяльності однієї людини утворюється близько 1кг сміття.
Сміття буває органічного та неорганічного походження і період його розкладання може коливатися від декількох тижнів до десятиліть.

Найбільший екорух країни “Let`s do it Ukraine” попри війну, продовжує свою екологічну діяльність, щоб зустріти перемогу у чистій країні! Вже сьогодні – відмовляйтесь від поліетиленових пакетів та переходьте на багаторазові торбинки, сортуйте та формуйте культуру чистоти.  

Потрібно небагато зусиль, щоб зрозуміти на скільки це потрібно і важливо та зробити свій внесок для збереження життя на нашій планеті.

ЯК ПОЧАТИ СОРТУВАТИ? ПОРАДИ ВІД LET’S DO IT UKRAINE!

1. Знайдіть найближчий до свого будинку пункт, куди можна здати відходи, за допомогою “Національної мапи пунктів прийому вторинної сировини за посиланням” на сайті recyclingpoints.org

2. Якщо поруч із вами є пункт, проте він не позначений на мапі, додайте його та допоможіть людям поруч із вами також приєднатися до сортування. Не забувайте, що крім адреси, необхідно зазначити графік роботи та контактні дані.

3. Уважно прочитайте, яку вторинну сировину приймає обраний вами пункт.

4. Розпочніть роздільний збір відходів. Пам’ятайте, що вторинну сировину приймають в чистому та сухому вигляді. Тож переконайтеся, що на ній немає залишків їжі або рідини.

5. Принесіть відсортоване до обраного пункту прийому вторинної сировини.

6. До речі, якщо ви думаєте, що негативний вплив сміттєзвалища мають лише на довкілля, то ви глибоко помиляєтеся. Перевантажені полігони та несанкціоновані звалища стають причиною забруднення ґрунту та ґрунтових вод, що в результаті може призвести до негативного впливу здоров’я людини.

7. “Розвиток кругової економіки в Україні, забезпечення роботи переробних заводів, розвантаження сміттєзвалищ, заощадження ресурсів планети та країни залежить виключно від кожного з нас. потрібно об’єднатися і формувати екокультуру разом. Сортуйте, здавайте на перероблення, користуйтесь багаторазовим, давайте старим речам друге життя”.

Щороку кожен українець генерує в середньому від 300 до 500 кілограмів сміття. При цьому переробляється лише 3-5% побутових відходів, більша ж їх частина відправляється на сміттєзвалища. На сьогодні загальна площа сміттєзвалищ в Україні перевищує 9 тис. га. (а це, на хвилиночку, 12 605 футбольних полів для міжнародних матчів!) Це трохи більше, ніж територія Івано-Франківська, Черкас або Чернігова…

Матеріал підготувала Олена СІВАШОВА

Баб’як О. С., Біленчук П. Д., Чирва Ю. О. Екологічне право України: навч. посіб Київ: Атіка, 2000. 216 с.

Бардов В. Г., Омельчук С. Т., Мережкіна Н. В. Гігієна та екологія: підручник / за ред. В. Г. Бардова. Вінниця : Нова Книга, 2020. 471 с.

Бардов В. Г., Федоренко В. І., Білецька Е. М. Основи екології: нац. підруч. /за ред. В. Г. Бардова, В. І. Федоренко. Вінниця: Нова книга, 2013. 421 с.

 Білоус В. І., Білоус В. В.  Отруєння талієм (талотоксикози): чернівецька екологічна катастрофа (причини і наслідки). Чернівці: Місто, 2021. 254 с.

Білоус В. І., Білоус В. В. Чернівецька екологічна катастрофа – погляд через тридцять років. Чернівці: Місто, 2018. 95 с.

Бліндер О. О., Сидорчук Л. І., Сидорчук І. Й. Спеціальна, клінічна та екологічна мікробіологія = Special, Clinical and Ecological Microbiology: навч. посіб.  Чернівці: БДМУ, 2018. 382 с.

Власик Л. І., Жуковський О. М., Візнюк І. Д. Безпека життєдіяльності. Основи охорони праці в медицині та фармації: навч. посіб. Чернівці: Медуніверситет, 2016. 251 с.

Власик Л. І., Жуковський О. М., Кушнір О. В. Навчально-методичні матеріали до практичних занять з “Гігієни у фармації та екології“: навч.-метод. посіб. Чернівці: Медуніверситет, 2018. 87 с.

Власик Л. І., Жуковський О. М., Прунчак І. Ф. Навчально-методичні матеріали до практичних занять з гігієни та екології: навч. метод. посіб. / Чернівці: Медуніверситет, 2012. Ч. 1. 227 с.

Власик Л. І., Жуковський О. М., Прунчак І. Ф. Навчально-методичні матеріали до практичних занять з гігієни та екології: навч.-метод. посіб. Чернівці: Медуніверситет, 2013. Ч. 2.370 с.

Власик Л. І., Фундюр Н. М., Коротун О. П. Гігієна та екологія = Hygiene and Ecology. Special Guestions of Hygiene and Ecology: навч. -метод. посіб. Спеціальні питання з гігієни та екології / за заг. ред. Власика Л. І. Чернівці: Медуніверситет, 2019. 201 с.

Гігієна та екологія в державному регулюванні містобудування = Hygiena and Ecology in State Regulation of Urban Planning / В. М. Махнюк та ін.; за ред. Н. С. Польки. Київ: Медінформ, 2020. 132 с.

Екологічні проблеми традиційних і альтернативних видів енергії: горбуновські читання (м. Чернівці, 25 квітня 2014 р.): тези доповідей / відп. за вип. Ю. Г. Масікевич. Чернівці: ЧФ НТУ ХПІ, 2014. 137 с.

Зербіно Д. Д., Сердюк А. М. Чернівецька хімічна хвороба: нове екологічне захворювання ?: (Нариси з епідеміології, клініки, етіології. Версії виникнення, документи). Львів: Місіонер, 1998. 280 с.

Масікевич Ю. Г., Жуковський О. М., Візнюк І. Д. Безпека життєдіяльності (навчально-методичні матеріали до практичних занять): навч.-метод. посіб. Чернівці: БДМУ, 2017. 111 с.

Потенційний економічний та екологічний ефект від впровадження сучасних ГМ-культур у сільськогосподарське виробництво України / дослідження Ярослава Блюма, Грехема Брукса. Київ, 2013. 88 с.

Сметанюк О. І., Захарчук О. І. Лікарські рослини Буковини: екологічні, фармакогноститчні та медичні аспекти: для науковців, лікарів, провізорів, студентів фармац. профілю. Чернівці: БДМУ, 2016. 211 с.

Хижняк М. І., Савицький В. Л., Якимець В. М. Військова екологія: підручник. Київ: Чалчинська Н. В., 2020. 678 с.