Слово «конституція» походить із латинської мови, і означає воно «устрій, установлення», тобто будь-яка конституція визначає, якій бути державі, де ми живемо, а також — наші права та обов’язки

Якщо говорити про нашу Конституцію, то цій події передували 6 років важкої праці, консультацій, криз і домовленостей.

Взагалі Новітній конституційний процес розпочався одразу ж після прийняття 16 липня 1990 року Верховною Радою УРСР «Декларації про державний суверенітет України» – вже у жовтні була створена Конституційна комісія. Та стало зрозуміло, що розбудова правової системи в незалежній державі повинна здійснюватися на власній основі – оглядатися ні на кого. Між 1991-1996 років комісіями, окремо створеними Верховною Радою та президентом, було складено декілька проєктів Конституції. Вони тривалий час обговорювалися, доповнювалися і доопрацьовувалися. Найгостріші протиріччя викликали питання розподілу влади і власності, державна символіка, мовне питання і статус Республіки Крим

Депутати в сесійній залі враховували зауваження президента Леоніда Кучми, а також підтримали всі спірні питання щодо державних символів України, державної мови та права приватної власності.

В кінцевому підсумку Основний Закон України було прийнято о 9.18 ранку 28 червня 1996 року. За нього віддали голоси 315 народних депутатів (при 300 необхідних), і голосували вони окремо за кожну статтю. Для цього Рада була змушена безперервно пропрацювати 24 години.

«Є Конституція!» – такими словами голова Верховної Ради Олександр Мороз оголосив результати голосування. Основний Закон набрав чинності з дня прийняття. Тоді вперше прозвучав затверджений Конституцією національний гімн та урочисто внесли синьо-жовтий прапор.

«Батьком» Конституції України вважається нардеп Михайло Сирота, який очолював Тимчасову спеціальну комісію з доопрацювання проєкту.

З усіх пострадянських республік, Україна прийняла Конституцію останньою. А міжнародна спільнота визнала її однією з найдемократичніших у світі.

28 червня – дата історичного голосування – це єдине державне свято, яке закріплене в самій Конституції.

А весь чинний Основний Закон складається з 15 розділів і 161 статті.

Конституція закріпила правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність. Однак головний закон країни змінювався сім разів. Зокрема у 2004 після Помаранчевої революції Верховна Рада внесенням змін затвердила парламентсько-президентську форму правління.

У 2010 році Конституційний суд задовольнив бажання “Партії регіонів” і перетворив Україну на президентсько-парламентську республіку. Через рік сталися нові зміни, цього разу мова йшла про термін перебування на посаді президента – від того часу він становить 5 років.

• 2014 року парламент повернувся до Конституції 2004 року;
• 2004 рік – ухвалення “Конституційної реформи” у Верховній Раді;
• 2010 рік – скасування Конституції 2004 року (без голосування в парламенті);
• 2013 році знову зміни – Верховна Рада розширила свої функції парламентського контролю щодо надходження та використання публічних фінансів;
• 2014 рік – повернення до Конституції в редакції 2004 року;
• 2015 рік – внесення змін до частини децентралізації.

Наступні зміни відбулися за два роки і стосувалися вони судової реформи.. Прикметно, що в Конституції України 1996 року передбачена досить жорстка процедура внесення до неї змін та доповнень. Для схвалення відповідних змін до різних її розділів вимагається від 2/3 до 3/4 голосів від конституційного складу Верховної Ради України. Якщо ж зміни скасовують чи обмежують права й свободи людини та громадянина або спрямовані на ліквідацію незалежності чи загрожують територіальній цілісності держави, то Конституція України, згідно зі статтею 157, і взагалі не може бути змінена

ЗАПАМ’ЯТАЙМО:

• Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава (стаття 1 Конституції України).
• Суверенітет України поширюється на всю її територію. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. (стаття 2 Конституції України).
• Державною мовою України є українська мова (стаття 10).
• Державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України та Державний Гімн України (стаття 20).
• Усі люди є вільні й рівні у своїй гідності та правах (стаття 21).
• Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов’язком громадян України (стаття 65).
• Кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності (стаття 68).
• Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент — Верховна Рада України (стаття 75).
• Президент України є главою держави і виступає від її імені. Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини та громадянина (стаття 102).

Кожен президент України складає присягу на вірність народу, поклавши руку на неї і Пересопницьке Євангеліє.

Майже на противагу Конституції СРСР та її сумнозвісній статті 6 про керівну роль Комуністичної партії, наші законодавці закріпили, що носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ.

Народ здійснює владу безпосередньо, а також через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Право визначати й змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові та не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.

Це було прагненням надати повний контроль над державою не вузькому колу номенклатурної еліти, а всім громадянам України.

Тож, пам’ятаймо, що саме народ є основною рушійною силою змін та перетворень, які відбуваються в Україні.

Матеріал підготувала Світлана Тулевська

 1. Вовк, Ю. Й. Конституція України: навч. курс / Ю. Й. Вовк, С. М. Мадзей, Ю. В. Буган. Тернопіль: Мандрівець, 1996. 96 с.
2. Конституція України, 1996. 53 с.
3. Лисенков, Сергій Леонідович. Конституція України: матеріали до вивчення. Київ: Либідь, 1997. 160 с.
4. Нова конституція України. Текст основного закону. Огляд і коментарі. Київ: Наук. думка, 1996. 133 с.
5. Україна. Закони. Конституція України. Закон України “Про державний Гімн України”. Київ: Скіф, 2007.
6. Україна. Конституція: Коментар до Конституції України / В. Б. Авер’янов, В. Ф. Бойко, В. І. Борденюк [та ін.]. Київ: Ін-т зак-ва ВР України, 1996. 378 с.