Саме цей день в далекому 249 році став останнім у житті Аполлонії — молодої дівчини з хорошої сім’ї, яка прийняла християнство. Для покарання за відмову вірити в багатобожжя і визнавати божественність імператора молода християнка була піддана тортурам і мукам, які в ті часи широко застосовувалися до перших християн. Крім інших знущань озвірілий натовп вибив дівчині все зуби і збирався віддати її вогню, якщо вона не відмовиться від Христа і нової віри.

Страшні катування, яким була піддана християнка, не похитнули сили віри Аполлонії, вразили людей настільки, що вже в 300 році мученицю канонізували, визнавши святою. З того часу існує повір’я, в яке і в наші дні вірять багато вихідців з канонічних католицьких сімей. Вважається, що під час сильного зубного болю необхідно прочитати молитву святий Аполлонії або просто вимовити її ім’я, і біль, який вважається нестерпним для людини, одразу відступає.

Тому, попри те, що знайдені археологами перші стоматологічні інструменти мають вік в 7 000 років, днем стоматологів офіційно вважають 9 лютого — день святої Аполлонії.

Стародавній Єгипет по праву вважається прабатьківщиною стоматології, як самостійної галузі медицини.  Цивілізація Давнього Єгипту залишила після себе досить багато фактів щодо стоматології. В гробницях єгипетських фараонів знайдено кілька зубів, з’єднаних між собою золотим дротом. Вчені припускають, що цей предмет міг слугувати як зубний протез. Звісно, тоді існувала й практика видалення хворих зубів.

Доказів пломбування зубів у Давньому Єгипті не існує, але карієс вже намагалися лікувати за допомогою втирань різних паст, рецепти яких збереглися в стародавніх папірусах.  Шамани Стародавнього Єгипту ефективно використовували спеціальні трави в якості болезаспокійливого і протизапального засобу, додаючи їх до складу пломб.

В Давній Греції відомий цілитель Гіппократ присвятив багато уваги лікуванню зубів. Його методами були видалення  хворих зубів та використання зубної мазі. Якщо часом зуб розхитувався, Гіппократ прикріпляв його до сусідніх зубів дротиком.

Давньоримський лікар Гален першим дійшов висновку, що всередині зуба є нерв. Римляни використовували для чищення зубів спеціальний порошок,  а лікарі не тільки виготовляли зубні протези, а й навчилися закривати пошкоджені зуби золотими коронками.

Пломбувати зуби вперше почали в Китаї в VII столітті, використовуючи для цього срібну амальгаму. До складу пломбувального матеріалу, крім срібла, входили ртуть та олово. Китайці винайшли й зубну щітку в її сучасному розумінні. Основа щітки була з бамбука чи кістки, а щетина — з жорсткої овечої шерсті.

В епоху середньовіччя в Європі найосвіченішими людьми зазвичай були монахи, тож саме вони надавали людям медичні послуги, в тому числі й стоматологічні. Та згодом церковне керівництво заборонило своїм підлеглим займатися медициною і відтоді такі функції перебрали на себе цирульники. Це була професія досить широкої спеціалізації — від стрижки й гоління до виготовлення різних лікарських препаратів, бальзамування померлих та хірургічних операцій.  Саме до цирульника зверталися тоді, коли треба було видалити хворий зуб.

Перша друкована книга із стоматології вийшла в світ у Німеччині в 1530 році. Основою видання стали давні роботи різних авторів. В одному з розділів книги є опис процесу пломбування зуба золотом. В 1575 році методи хірургічної стоматології були описані французьким лікарем Амбруазом Паре, відомим засновником сучасної хірургії. 1685 року з’явився перший підручник для стоматологів англійською мовою. В ньому надавалася увага не лише видаленню зубів, а й приготуванню пасти для їх чищення та рекомендаціям щодо розслаблення пацієнта перед лікуванням.

Але справжнім початком нової ери в стоматології стала діяльність французького лікаря П’єра Фошара. У XVIII столітті він довів, що зуби руйнуються від цукру, а не від «зубних черв’яків», як вважали раніше. Фошар виділив стоматологію в окрему медичну спеціальність, виробив детальну систему догляду за зубами та техніку лікування.  Його рекомендації актуальні й зараз — чищення зубів, пломбування отворів, встановлення скоб та протезів.

В XIX столітті в усьому світі почали відкривати перші спеціалізовані навчальні заклади для зубних лікарів.  Так, у 1840 році в США відкрився Балтиморський коледж стоматологічної хірургії, а в 1859 році почали діяти перші школи для стоматологів у Великобританії. На території сучасної України перші стоматологічні школи відкрилися в 1892-1897 роках у Києві, Харкові та Одесі.

XX й XXI століття вивели стоматологію на якісно новий рівень — з’явилися якісні композитні матеріали, які неможливо відрізнити на вигляд від справжньої тканини зуба, титанові імпланти, стоматологічний лазер, цифрова рентгенологія ротової порожнини. І це далеко не повний перелік всіх новацій, якими зараз користуються стоматологи задля того, щоб кожна людина мала здорову та гарну усмішку.

      1723   Французький лікар П’єр Фошар видав книгу «Хірург-стоматолог — трактат про зуби».

      1873   Американською компанією Colgate розпочато масове виробництво першої зубної пасти.

     1900    В Парижі засновано Міжнародну федерацію стоматологів. Метою створення було проведення регулярних стоматологічних конгресів для обміну досвідом та розвитку світової стоматології.

    1938    З’являється перша зубна щітка з синтетичного матеріалу —  нейлону.

    1989    Стають доступними перші продукти для домашнього відбілювання   зубів.

     1990    Початок ери естетичної стоматології — нових реставраційних матеріалів, імплантів, вінірів.

Наша країна приєдналася до святкування Міжнародного дня стоматолога в 1993 році, перейнявши при цьому найкращі світові традиції.  Стоматологічні клініки в цей день часто проводять дні відкритих дверей та різноманітні акції, спрямовані на пропагування профілактики захворювань зубів та ясен.

Міжнародний день стоматолога дає змогу більше дізнатися про можливості сучасної стоматології, адже всі наші страхи пов’язані з недостатністю інформації. Наразі стоматологи надають якісне лікування без болю, забезпечують індивідуальний підхід до кожного пацієнта, часто перетворюючи свою професію на справжнє мистецтво.

Матеріал підготувала Олена СІВАШОВА

Антоненко М. Ю., Сідельнікова Л. Ф., Несин О. Ф. Оперативна стоматологія. Ендодонтія = Operative Dentistry. Endodontics. Vol. 1: підручник: У 2 т. Т. 1 / за ред. А. В. Борисенко. Київ: Медицина, 2020. 384 с.

Батіг В. М., Біденко Н. В., Білоклицька Г. Ф. Українська наукова стоматологічна школа: історичні нариси / за ред. І. П. Мазур, О. В. Павленка, І. Л. Скрипник.  Кропивницький: Поліум, 2020. 224 с.

Бідучак А. С., Грицюк М. І., Чорненька Ж. А. Основні показники роботи лікаря-стоматолога: навч.-метод. посіб. (спец. 221 “Стоматологія”). Чернівці: БДМУ, 2019. 129 с.

Бліндер О. О., Сидорчук Л. І., Міхєєв А. Мікробіологія, імунологія та вірусологія для стоматологів = Microbiolgy, Immunology and Virology for Stomatologists: навч.-метод. посіб. Чернівці, 2020. 120 с.

Годованець О. І., Котельбан А. В., Митченок М. П. Тестові завдання для підготовки до ліцензійованого іспиту “Крок 2. Стоматологія” з дитячої стоматології = Test Items for Licensing Examination “Krok 2. Stomatology” on Paediatric Dentistry: навч.-метод. посіб. Чернівці: БДМУ, 2021. 178 с.

 Годованець О. І., Котельбан А. В., Митченок М. П., Мандзюк Т. Б. Тестові завдання для підготовки до “Крок 2. Стоматологія” з дитячої терапевтичної стоматології, дитячої хірургічної стоматології та ортодонтії: навч.-метод. посіб. Чернівці: БДМУ, 2022. 198 с.

Годованець О. І., Котельбан А. В., Митченок М. П.Тестові завдання для підготовки до “Крок 2. Стоматологія” з дитячої терапевтичної стоматології, дитячої хірургічної стоматології та ортодонтії: навч.-метод. посіб. Чернівці: БДМУ, 2022. 198 с.

Данилевський М. Ф., Борисенко А. В., Несин О. Ф. Терапевтична стоматологія: підручник:У 4 т. Т. 4. Захворювання слизової оболонки порожнини рота / за ред. А. В. Борисенка.  Київ: Медицина, 2021. 640 с.

Данилевський М. Ф., Борисенко А. В., Сідельнікова Л. Ф. Терапевтична стоматологія: підручник:У 4 т. Т. 2. Карієс. Пульпіт. Періодонтит. Ротовий сепсис / за ред. А. В. Борисенка. Київ: Медицина, 2020. 590 с.

Данилевський М. Ф., Борисенко А. В., Сідельнікова Л. Ф. Терапевтична стоматологія: підручник:У 4 т. Т. 1. Пропедевтика терапевтичної стоматології / за ред. А. В. Борисенка.  Київ: Медицина, 2020. 456 с.

Каськова Л. Ф., Мандзюк Т. Б., Годованець О. І. Роль соціально-гігієнічних факторів у виникненні карієсу у дітей шкільного віку: кол. монографія. Полтава: Астрая, 2020. 114 с.

Рожко М. М., Неспрядько В. П., Палійчук І. В. Ортопедична стоматологія = Prosthetic Dentistry: підручник / за ред. М. М. Рожка, В. П. Неспрядька. Київ: Медицина, 2022.  694 с.

Рожко М. М., Неспрядько В. П., Палійчук І. В. Ортопедична стоматологія: нац. підруч. / за ред. М. М. Рожка, В. П. Неспрядька. Київ: Медицина, 2020. 718 с.

Рожко М. М., Попович З. Б., Куроєдова В. Д. Стоматологія = Stomatology. Book1: підручник:У 2 кн. Кн. 1 / за ред. М. М. Рожко. Київ: Медицина, 2020. 792 с.

Старченко І. І., Филенко Б. М., Черняк В. В. Патоморфологія основних захворювань щелепно-лицевої ділянки: навч. посіб. Вінниця: Нова Книга, 2019. 128 с.

Харьков Л. В., Яковенко Л. М., Кисельова Н. В. Хірургічна стоматологія та щелепно-лицева хірургія дитячого віку = Pediatric Oral and Maxillofacial Surgery: підручник. Київ: Медицина, 2020. 104 с.

Яковенко Л. М., Черкасов В. Г. Хірургічна стоматологія та щелепно-лицева хірургія дитячого віку: нац. підруч. / за ред. Л. М. Яковенко. Київ: Медицина, 2022. 495 с.