У світі набуває популярності новий вид терапії. Депресію, стрес, страх перед змінами й десятки інших розладів лікують за допомогою ретельно підібраних художніх творів.

Новий вид нетрадиційної медицини отримав назву бібліотерапія.

Ще давні греки викарбували над входом до бібліотеки напис «Лікарня для душі». Відродження бібліотерапії в наші часи бере початок зі студентської дружби Елли Бертруд і Сьюзен Елдеркін під час навчання в Кембридзькому університеті. А у 2013 р. вони стали авторами унікального видання: книги «Лікування романами: літературні ліки від А до Я» (мовою оригіналу – «The Novel Cure: An A-Z of Literary Remedies»).

Ось як описують авторки у своєму виданні процес читання книги: «Інколи зачаровує історія. Часом на душу впливає ритм прози, заспокоюючи або збуджуючи її. Інколи це ідея чи ставлення, запропоновані персонажем, що опинився в подібній до вашої ситуації. В будь-якому разі, романи здатні переміщувати вас в інший вимір і показувати світ з іншого боку.

Коли ви поглинені текстом так, що не можете відірватися від сторінки – ви бачите те, що бачить персонаж, торкаєтесь того, чого торкається він, вчитеся того, чого навчається він. Ви можете думати, що сидите на дивані у своїй вітальні, але важливі частини вас – ваші думки, відчуття й душа – у зовсім іншому місці. Читати текст хорошого письменника – це не просто розуміти, що він каже, а вирушити в подорож разом із ним. З цієї подорожі ніхто не повертається таким, як був раніше».

 Бібліотерапія є психотерапевтичний метод впливу за допомогою спеціально підібраної літератури, лікування за допомогою книги. Мета бібліотерапії полягає в нормалізації або оптимізації психічного стану читача. Читання спеціально підібраної літератури знімає напругу, що нагромадилася, призводить до підвищення особистої задоволеності. Від звичайного, корекційне читання відрізняється своєю спрямованістю на конкретні психічні процеси. Вплив корекційного читання проявляється в заповненні нестачі власних образів і уявлень, в заміні тривожних думок і почуттів.

Для відновлення душевної рівноваги за допомогою корекційного читання можна послаблювати або посилювати вплив на почуття. Крім зміцнення психічної стійкості, читання допомагає розвинути фантазію, критичне мислення, креативність, навички спілкування. При бібліотерапії психокорекційні процеси діляться на специфічні й неспецифічні.

Для неспецифічних процесів характерна широта та універсальність впливу на всю особистість і в цілому на конкретні зміни. Так виникають відчуття задоволення, радості, заспокоєння, впевненості в собі й своїх можливостях, виникає загальна психічна активність, що стимулює нормальні й захисні психічні реакції, пригнічуючи при цьому, негативні.

 Для специфічних корекційних процесів характерна вузька спеціальна спрямованість на особистість або психічний процес – це якісь конкретні почуття, діяльність, мислення, які є простими, конкретними та легше регульованими. До них відносяться контроль, емоційне опрацювання, вирішення конфлікту, тренування.

 Контроль ділиться на кілька ступенів: розуміння свого становища; розуміння своєї ролі в розвитку свого стану; усвідомлення своїх відносин до найважливіших життєвих проблем.

 Читання спеціально підібраних книг дає можливість ототожнювати себе з героями книг, зрозуміти особистісні особливості, усвідомити помилки,  подивитися на своє життя з боку. Жоден психолог не зможе дати можливість дізнатися, зрозуміти себе, зробити аналіз своїх дій, як це зможе зробити література. А значить читач зможе навчитися контролювати свій емоційний стан і свої реакції. Збіг сюжету життя книжкового героя з сюжетом життя читача, дозволяють останньому побачити можливі шляхи виходу з ситуації та емоційно на них відреагувати, що іноді призводить до вирішення емоційного конфлікту.

 Ця наука характеризується активним керівництвом з боку психолога, який становить актуальний для читача список літератури, відповідно до його проблем і особистими особливостями. Перед читанням він отримує інструкцію, на що необхідно звернути особливу увагу, а що можна опустити, обов’язково зі своїм досвідом і перевірити на практиці.

 Бібліотерапія має тісний зв’язок з цілим рядом наук – психотерапією, валеологією, педагогікою, медициною, літературознавством. Методи лікування, які вона застосовує на практиці, зцілюють душу і тіло. Дослідженням механізму лікувальної дії слова займався З. Фрейд, зробивши висновок про те, що між підсвідомістю, промовою і станом тіла, існує взаємозв’язок. Думка, що продукуються мозком, вважав фізіолог Павлов, призводить до породження конкретних фізико-хімічних процесів, які безпосередньо впливають на стан організму людини.

 Бібліотерапія застосовується в трьох напрямках – лікувальному, психогігієнічному, реабілітаційному.

–Реабілітаційний засіб дуже важливий при роботі з людьми, що мають різну за ступенем тяжкості інвалідність.

– Як лікувальний напрямок вона необхідна людям, що знаходяться в стресовій ситуації, затяжної депресії, людям, які страждають на невиліковні захворювання.

На початковому етапі свого становлення бібліотерапія практикувалася тільки в психіатричних лікарнях, як метод корекції під контролем психотерапевтів. Пізніше її стали застосовувати в реабілітаційних центрах, будинках для людей похилого віку, дитячих дошкільних і шкільних установах. Для бібліотерапії характерна дуже важлива функція, суть якої полягає в допомозі знайти спосіб, щоб самоствердитися, сформувати адекватну оцінку щодо себе, навчитися планувати своє життя.

Бібліотерапія розглядається вченими, як: розділ бібліотечної справи; комплексна наукова дисципліна; галузь прикладного знання про лікувальний ефект читання; напрямок педагогіки читання.

 Бібліотерапія – психологія. У житті кожної людини трапляються ситуації, коли одне сказане слово може піднести до небес або боляче вдарити об землю. Словами можна висловити всю гаму почуттів і емоцій, які володіють нами в самих різних ситуаціях, а написані на папері вони перетворюються в велике чудо – книги.

Згідно з дослідженнями, проведеними в Європі, приблизно 60% людей, які відчувають психологічні проблеми, починають захоплено читати книги, що призводить до зниження рівня стресу і покращує стан без прийняття антидепресантів. Психологи давно відзначили цю особливість, тому бібліотерапія, або лікування читанням, стає поширеною практикою лікування неврозів і депресій.

 Ідея лікувати книгою не нова, ще в Греції лікарі рекомендували хворим нудьгою почитати про пригоди мореплавців або епічні саги про подвиги напівбогів.

На Сході здавна особлива роль відводилася читання священної книги Коран, яка не тільки лікувала, але і надихала на праведне життя.

В освіченої Франції читання було одним з головних захоплень дворянства і грамотних простолюдинів.

Навіть відомий філософ Жан-Жак Руссо радив знудженим аристократам звернути свій погляд на книгу, щоб уникнути застою в умах і душах.

На цей час немає офіційної статистики, яка підтвердила б дієвість бібліотерапії або дала підґрунтя для сумнівів у користі його застосування.

У всякому разі фахівці єдині в думці, що читання, безперечно, позитивно впливає на загальний розвиток, і необхідно докласти зусиль, щоб його популяризувати.

Матеріал підготувала провідний бібліотекар Сівашова О.

Рекомендована література

(з фондів бібліотеки БДМУ)

1. Капська А. Й. Виразне читання. Практичні і лабораторні заняття: навч. посіб. Київ: Вища школа, 1990. 75 с.
2. Барабой В. А., Резніков О. Г. Фізіологія, біохімія і психологія стресу: монографія. Київ: Інтерсервіс, 2013. 314 с.
3. Гринько Н. В., Юрценюк О. С. Клінічна психологія (тестові завдання, клінічні задачі, словник) = Clinical Psychology (Test tasks, clinical tasks, glossary): навч. посіб. Вижниця (Чернів. обл.): Черемош, 2018. 123 с.
4. Гринько Н. В., Юрценюк О. С.  Клінічна психологія = Clinical Psychology: навч. посіб. Чернівці: Черемош, 2018. 167 с.
5. Тимофієва М. П., Борисюк А. С., Павлюк О. І.  Психологія спілкування: навч.-метод. посіб. Чернівці: БДМУ, 2019. 99 с.
6. Панок В. Г., Чаплак Я. В., Романовська Д. Д. Психоконсультативні стратегії діяльності практичного психолога в системи освіти: навч.-метод. посіб. 2-е вид. Чернівці, 2011. 230 с.
7. Славна когорта фахівців медичних бібліотек України: зб. біограф. нарисів / уклад.: С. М. Науменко, О. М. Кірішева. Київ: ННМБУ, 2020. 192 с.
8. Тенденції розвитку медичних бібліотек України і виклики сучасного інформаційного суспільства: мат. ХХ ювілей. Міжнар. наук.-практ. конф. 19-20 трав. 2021 р., Київ-Ужгород / уклад.: О. М. Кірішева, С. М. Науменко; редкол.: Т. А. Остапенко, Н. М. Бортнік, О. М. Кірішева. Київ, 2021. 72 с.
9. Кірішева О. М., Науменко С. М., Бжеська Е. Є. Світ медичних бібліотек: події, факти, цифри. Рік 2019: інформ.-аналіт. огляд / ред. Т. А. Остапенко. Київ, 2020. 71 с.
10. Бібліотеки і суспільство: рух у часі та просторі: мат. наук.-практ. інтернет-конф., 5-12 жовтня 2015 р., м. Харків / редкол.: І. Б. Киричок, Т. Б. Павленко, Н. Д. Гаєва. Харків: ХНМУ, 2015. 195 с.
11. Медичні бібліотеки України: досвід, традиції, інновації: мат. міжнар. наук.-практ. конф., м. Харків, 20-21 травня 2020 р. / уклад.: О. М. Кірішева, С. М. Науменко, редкол.: Т. А. Остапенко, І. В. Киричок, Н. М. Бортнік [та ін.]. Київ: ННМБУ,  Харків: ХНМУ, 2020. 165 с.