26  березня –  Всесвітній день боротьби з епілепсією, або Фіолетовий день (Purple Day).

Фіолетовий день — це щорічна міжнародна акція, що проводиться 26 березня, завдання якої — розвіяти міфи про епілепсію і допомогти людям, які живуть з цим діагнозом.

Автор ідеї Фіолетового дня — Кессіді Меган з канадської провінції Нова Шотландія. У 2008 році Кессіді було всього дев’ять років, але вона вже встигла зіткнутися з нерозумінням і глузувань з боку однолітків і навіть дорослих, які нічого не знали про її захворювання і вважали, що у Кессіді проблеми з психікою.

Завданням Кессіді було звернути увагу людей на проблему епілепсії, розвіяти міфи про це захворювання і показати людям, що страждають від епілептичних припадків, що вони не самотні. Ідею дівчинки підтримала Асоціація епілепсії Нової Шотландії.

Перша кампанія відбулася 26 березня 2008 року. Її учасники приколювали до одягу фіолетову стрічку (символ епілепсії) або просто надягали що-небудь фіолетове. У 2009 році Фіолетовий день вперше відзначали в США за підтримки Фонду Аніти Кауфман. В акції 2009 взяли участь понад 100 тисяч студентів, 95 організацій і 116 політиків. З кожним роком кількість учасників у різних країнах зростає.

Епілепсія є одним з найбільш поширених хронічних неврологічних захворювань. Його не можна повністю вилікувати, однак правильно підібране лікування дозволяє хворим протягом декількох років жити без приступів.

Епілепсія – це неінфекційне хронічне захворювання мозку, яке супроводжується судомними нападами. В Україні на цю недугу хворіють понад 100 тисяч людей. Патологія може бути вродженою. Також причиною можуть стати черепно-мозкові травми, захворювання головного мозку, рубці, кісти.

 У всьому світі приблизно 50 млн людей страждають на неї. В той самий час про епілепсію існує чимало міфів і мало хто знає, що насправді являє собою ця хвороба. Щоб розповісти світові про це, в календарі й з’явився Всесвітній день боротьби з епілепсією.

Епілепсія вважається одним з найпоширеніших хронічних неврологічних захворювань людини. Одна з ділянок кори головного мозку починає працювати занадто активно. Він пригнічує і підпорядковує інші нейрони. У підсумку всі клітини кори бувають охоплені синхронним збудженням. Виникає напад: судоми, втрата свідомості, падіння. Причиною виникнення такої гіперактивної ділянки може бути травма голови, інсульт, менінгіт і деякі захворювання.

За даними ВООЗ, на епілепсію страждає до 1% населення земної кулі, а це 50 мільйонів осіб. Але тільки 25% з них отримують адекватне медикаментозне лікування. Однак, сучасні ліки дозволяють в 70% випадків повністю звільнити людину від нападів. Такі препарати ефективні та малотоксичні, не впливають на психіку і настрій.

Є відомості, що на епілепсію страждали багато відомих людей. У їх числі Юлій Цезар, Олександр Македонський, Нострадамус, Данте Аліг’єрі, Іван Грозний, Наполеон Бонапарт, Федір Достоєвський, Альфред Нобель та Вінсент ван Гог.

Є всього 6 простих правил першої допомоги:

1. Не намагайтеся розтиснути щелепи та засовувати щось в рот.
2. Не застосовуйте силу. Просто переверніть людину на бік.
3. Не дайте людині задихнутися: розв’яжіть краватку, розстебніть ґудзика.
4. Не намагайтеся силою стримувати руху.
5. Не переносити людини під час нападу, крім випадків, коли загрожує небезпека.
6. Не поливайте водою і не намагайтеся давати щось випити чи з’їсти.

Як розпізнати напад епілепсії?

Як правило, напади схожі: втрата свідомості, крик, посиніння, судоми в руках і ногах, слиновиділення у вигляді піни. Після цього людина відчуває сонливість, загальмованість. Напад ніби випадає з пам’яті – людина не пам’ятає, що з нею сталося, не може описати свій стан.

У деяких випадках у пацієнта можуть спостерігатися нетипові симптоми. Наприклад, напад епілепсії може бути без втрати свідомості й судом, а проявлятися в епізодах безпричинної агресії. Іноді людина завмирає на півслові, на хвилину-дві «застигає», а потім так само раптово включається в розмову.

Як допомогти під час нападу епілепсії?

У більшості сформувався стереотип, що під час нападу людині обов’язково потрібно розтиснути щелепи й помістити між зубами якийсь предмет. Це величезна помилка.

Головне завдання людини, яка стала свідком нападу – захистити пацієнта від травми.

1. Приберіть якомога далі предмети, які можуть травмувати постраждалого, зніміть гострі прикраси з одягу, ослабте краватку.
2. Переверніть голову на бік і підкладіть під неї щось м’яке.
3. Не намагайтеся щось покласти між зубами. Таким чином можна тільки нашкодити. Під час нападу виникає спазм м’язів, і, застосовуючи силу, дуже легко пошкодити людині зуби.
4. Не тримайте пацієнта, намагаючись зупинити судоми – це марно. Не чіпайте і не рухайте його, якщо нема потреби.
5. Викличте швидку і пам’ятайте, що напад зазвичай закінчується сам по собі через хвилину, максимум дві.

Якщо у людини був напад епілепсії – їй необхідно обов’язково звернутися до невропатолога і пройти діагностику (електроенцефалографію). Головне завдання фахівця полягає в тому, щоб підібрати максимально ефективні препарати та взяти хворобу під контроль. Пацієнту також необхідно працювати над модифікацією способу життя і виключення провокативних чинників. Це може бути недосип, стреси, яскраві спалахи світла або гучна музика.

 У 2009 році заснований у Нью-Йорку Фонд Аніти Кауфманн та Асоціація епілепсії Нової Шотландії долучилися до започаткування Фіолетового дня на міжнародному рівні та збільшення залучення організацій, шкіл, бізнесу, політиків та знаменитостей.

Матеріал підготувала Олена СІВАШОВА

Анестезіологія, реанімація та інтенсивна терапія невідкладних станів: навч. посіб. / Л. Я. Ковальчук та ін.Тернопіль: Укрмедкнига, 2003. 323 с.

Внутрішня медицина = Internal Medicine. Part 2. Pulmonology. Gastroenterology. Nephrology. Diseases of the Internal Organs in Countries with Hot Climate.Ч.2. Пульмонологія. Гастроентерологія. Неврологія. Хвороби внутрішніх органів в країнах з жарким кліматом: підручник / К. М. Амосова та ін.; за ред. М. А. Станіславчука, В. К. Сєркової. Вінниця: Нова Книга, 2018. 360 с.

Глушко Л. В., Волошинський О. В., Титов І. І. Алгоритми надання невідкладної допомоги у критичних станах: навч. посіб. Вінниця: Нова Книга, 2004. 199 с.

Діагностика та невідкладна медична допомога в клініці внутрішньої медицини: наук. вид. / М. С. Регеда та ін.; за ред. М. С. Регеди, Я.-Р. М. Федоріва. Львів, 2013. 235 с.

Екстрена та невідкладна медична допомога = Emergency and Urgent Medical Care : підручник / О. Ю. Бодулев та ін.; за ред. Д. А. Шкурупія. Вінниця: Нова Книга, 2019. 198 с.

Екстрена та невідкладна медична допомога: підручник. У 6 т. Т. 4. Клінічні маршрути (протоколи) пацієнта під час надання екстренної медичної допомоги на догоспітальному етапі / В. О. Крилюк та ін. Київ: Ожива, 2020. 298 с.

Епілепсія. Питання клініки, діагностики, лікування: навч. посіб. / Т. В. Мироненко та ін. Луганськ, 2005. 96 с.

Загальна і клінічна неврологія в тестових завданнях = General and Clinical Neurology in Multtiple Choice Questions: the Educational Textbook / В. М. Пашковський та ін. Чернівці, 2017. 156 с.

Мар’єнко Л. Б., Мар’єнко К. М. Епілепсія (в питаннях і відповідях): навч. посіб.  Львів, 2011. 86 с.

Невідкладні стани в педіатричній практиці: навч. посіб. / Ю. В. Марушко та ін. Київ: Медицина, 2020. 440 с.

Невідкладні стани: навч. посіб. / В. М. Коновчук та ін. Чернівці: БДМУ, 2005.  133 с.

Неврологія = Neurology / Л. І. Соколова та ін.; за ред. Л. І. Соколової Вінниця:Нова Книга, 2012. 275 с.

Неврологія = Neurology: нац. підруч. / І. А. Григорова та ін.; за ред. І. А. Григорової, Л. І. Соколової. Київ: Медицина, 2017. 623 с.

Неврологія. Тестові завдання: навч. посіб. / В. М. Пашковський та ін. Чернівці, 2017. 186 с.

Чернецький В. К. Невідкладна допомога при гострих неврологічних захворюваннях: навч. посіб. Розділ 12, 13, 14, 15. Чернівці, 2007. 68 с.