Міжнародний день жінок і дівчат у науці — міжнародний день ООН; пам’ятна дата, присвячена незмірно важливій ролі жінок та дівчат у науці. Відзначається 11 лютого за підтримки ЮНЕСКО та спеціальної структури ООН з питань ґендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок, маючи на меті сприяння повноцінному та рівному доступу жінок та дівчат до участі в науці.

 До прийняття відповідного рішення Організацію Об’єднаних Націй спонукала проблема збереження гендерної нерівності в науковому середовищі, зокрема певного дисбалансу щодо можливості отримання дівчатами ступенів магістра та доктора філософії, а також гендерні обмеження в технічній і природничій галузях науки, чия царина досі традиційно вважається чоловічою територією.

     15 грудня 2015 р. Генеральна Асамблея прийняла резолюцію, проголосивши 11 лютого Міжнародним днем жінок і дівчаток в науці. Організація Об’єднаних Націй запропонувала всім державам-членам, організаціям і органам системи ООН та іншим міжнародним і регіональним організаціям, приватному сектору та науковим колам, а також громадянському суспільству, включаючи неурядові організації і приватних осіб, відзначати Міжнародний день жінок і дівчаток в науці належним чином, в тому числі за допомогою проведення просвітницьких і суспільно-пропагандистських заходів, з тим щоб заохочувати повноцінну і рівноправну участь жінок і дівчаток в процесах в сфері освіти, професійної підготовки, забезпечення зайнятості та прийняття рішень в природничо-наукової області, ліквідувати всі прояви дискримінації по відношенню до жінок, в тому числі в галузі освіти і зайнятості, і долати правові, економічні, соціальні та культурні бар’єри на шляху до цього, в тому числі заохочуючи розробку науково-освітньої політики та програм, включаючи, в міру необхідності, шкільні програми, сприяти більш широкому залученню жінок і дівчаток до сфери науки, заохочувати розвиток жінками наукової кар’єри і визнавати досягнення жінок в науці.
     А питання гендерної нерівності у науковій сфері стоїть доволі гостро: лише 29% світових винахідників – жінки. В Україні ситуація доволі непогана: 2018 р. наша держава опинилася на 12-й сходинці (45%) серед країн Європи у рейтингу «Жінки у науці» ЮНЕСКО серед 41 країни світу. Очолила цей список Латвія (51%), а на останньому місці опинилися Нідерланди (25,4%). Щодо Нобелівських лауреатів, то серед 932 лауреатів 34 жінки, 872 чоловіка та 26 різних організацій.

     У 2018 р. була запроваджена українська премія, яка є частиною глобальної Програми L’ORÉAL-ЮНЕСКО «Для жінок у науці». Вона створена для молодих жінок, які професійно займаються науковими дослідженнями у галузі STEM (наука, технології, інжиніринг, математика) та заохочення їх до розвитку української науки.
     Українки успішно працюють у різних галузях наук. Найбільше жінок-науковців у галузі суспільних (65,8%), медичних (65,2%), гуманітарних (60,3%) наук. У галузі технічних наук їх всього 34,1%.

6 жінок-науковців, які змінили хід історії

     Попри поширення фемінізму, боротьби за права жінок, все ж рівності між статями поки немає… І йдеться не лише про мусульманський світ, у цивілізованих країнах в науковому світі жінки радше рідкість, аніж норма. Попри це досягнення жінок не менш важливі за досягнення їхніх колег чоловічої статі. Зауважимо, що жінки-дослідниці з’явилися не в останньому сторіччі, коли їхні права нарешті почали зрівнювати з правами чоловіків. У кожній епосі були свої видатні жінки-науковці.

Гіпатія Олександрійська
Роки життя: 370 – 415 рр. Галузь: математика, астрономія, механіка

     Якщо досі на жінок-науковців сміють іноді дивитися скоса, то лишень уявіть собі, як було у 300-х роках! У стародавньому світі серед жінок були одиниці, які займалися наукою. Вважалося, що це виключно справа чоловіків. Тим не менше Гіпатія Олександрійська, яка отримала знання від батька, була однією з найвидатніших вчених свого часу! Її батько – філософ і математик Теон – виховував дівчинку сам. Можливо, саме це спонукало батька передати свої знання доньці.
     Гіпатія займалася обчисленням астрономічних таблиць. Також вона написала коментарі до творів Аполлонія і Діофанта, однак вони не збереглися. Жінка користувалася значною популярністю і повагою. Вона брала активну участь у житті міста, читала лекції в Олександрійській школі.
     

Марія Склодовська-Кюрі
Роки життя: 1867 – 1934 рр. Галузь: фізика, хімія

 

     Мабуть, найвідоміша жінка-науковець – це Марія Склодовська-Кюрі. Видатна вчена, засновниця науки про радіоактивність, двічі лауреат Нобелівської премії!
     Марія Склодовська-Кюрі досліджувала радіоактивність у парі з чоловіком П’єром Кюрі. Проте вони не використовували жодних засобів захисту… Ми ж у сучасному світі розуміємо наскільки небезпечними були їхні дослідження. У підсумку Марія поплатилася життям, у неї розвинулася хронічна променева хвороба, яка призвела до онкології. Тим не менше відкриття вченої неймовірно важливі. Першу Нобелівську премію з фізики вона отримала у парі з чоловіком. А вже за 2 роки – отримала ще й премію з хімії.
     Донька науковців – Ірен – продовжила їхню справу. І також отримала Нобелівську премію з фізики.
     До речі, Марія Склодовська-Кюрі має відношення до Львівського політехнічного університету. Вона провела тут лекцію. А також через Лігу Націй сприяла наданню фінансової допомоги Політехніці. І допомагала потрапити на стажування у Європу перспективним вченим зі Львова.

 

Розалінд Франклін
Роки життя: 1920 – 1958 рр. Галузь: біофізика

      Усі ми знаємо, що таке ДНК. Однак мало хто знає, що фактично відкрила ДНК англійська вчена Розалінд Франклін. Зауважимо, довгий час вона залишалася в тіні, усі заслуги приписували її колегам – Френсісу Крікові та Джеймсу Ватсонові.
     Вона отримала зображення ДНК завдяки рентгену. Власне на основі її досягнень колеги-чоловіки вивели гіпотезу структури подвійної спіралі ДНК. До речі, Крік і Ватсон отримали за дослідження Нобелівську премію. Розалінд ж померла від раку за 4 роки до того у геть молодому віці, їй було всього 37 р.
     До речі, це не всі досягнення науковиці. Вона також встигла зробити внесок у дослідження вугілля і графіту. Велике значення для науки мали її дослідження вірусів, зокрема вірусу поліомієліту.
     Хоча колеги Франклін визнавали право жінок працювати науковцями, все ж вони всіляко намагалися применшити її роль і заслуги.

 

Геді Ламар
Роки життя: 1914 – 2000 рр. Галузь: біофізика

 

     Ця неймовірна красуня і актриса довела: краса розуму зовсім не завада. Геді називали найкрасивішою жінкою Європи, і разом з тим її математичні здібності вражали! Її винахід (у парі з композитором Джорджем Антейлом) виявився необхідним для бездротового зв’язку від докомп’ютерної ери і до сьогодні! У наші дні її винахід використовується у мобільних телефонах, Wi-Fi, GPS. Також вона запатентувала винахід, за допомогою якого можна керувати торпедами на відстані.
     Геді Ламар входить у Зал Слави Винахідників. День народження акторки 9 листопада – названий Днем винахідника у німецькомовних країнах. До слова, батько винахідниці родом зі Львова!

 

Елізабет Блекберн
Рік народження: 1948 р. Галузь: цитогенетика

      Елізабет Блекберн Елен – американський науковець, цитогенетик, лауреат Нобелівської премії з фізіології або медицини за 2009 р. спільно з Керол Грейдер та Джеком Шостаком з формулюванням «за відкриття механізмів захисту хромосом теломерами та ферменту теломерази».
     За останні два десятиліття молекулярний біолог Елізабет Блекберн стала лідером у прагненні з’ясувати функцію теломер – коротких ділянок ДНК на кінцях хромосом у клітинних ядрах, які допомагають підтримувати цілісність генетичної інформації при відтворенні клітин через нормальний поділ (мітоз). Блекберн порівнює теломери з посиленими наконечниками, які утримують шнурки від зношування. У 1985 р. вона відкрила фермент теломеразу, який відновлює частини теломер, які відсікаються під час мітозу.
     Член Лондонського королівського суспільства, іноземний член Національної академії наук США та член Інститут медицини, член-кореспондент Австралійської академії наук.

 

Марина Вʼязовська
Рік народження: 1984 р. Галузь: ядерна фізика

    На кінець хочемо згадати, що й серед українок чимало науковців. Наприклад, сучасний математичний світ сколихнула українка Марина Вʼязовська. Їй вдалося розв’язати надскладну математичну задачу, над якою вчені билися багато років. При чому вона знайшла дуже просте рішення.
     У 2016 р. В’язовська розв’язала задачу пакування куль у 8-вимірному просторі та – у співавторстві – в 24-вимірному. Раніше задачу пакування куль було розв’язано лише для просторів із трьома і менше вимірами, а розв’язання тривимірного випадку (гіпотеза Кеплера) було викладене на 300 сторінках тексту з використанням 50 000 рядків програмного коду. Натомість розв’язання В’язовської 8-вимірного випадку займає лише 23 сторінки та є «приголомшуюче простим». На дослідження цієї задачі В’язовську надихнув київський математик Андрій Бондаренко. Над розв’язанням вона працювала два роки у Берліні.
     За роботу над найщільнішими пакуваннями куль у розмірностях 8 та 24, використовуючи модулярні форми, Марині В’язовській у 2016 р. присуджено премію Салема.
     У квітні 2017 р. Математичним інститутом Клея Марині В’язовській присуджено Дослідницьку нагороду за проривну роботу над задачами пакування куль у розмірностях вісім та двадцять чотири. Того ж року Марині В’язовській індійським Університетом SASTRA (англ. Shanmugha Arts, Science, Technology & Research Academy) присуджена нагорода імені Рамануджана (англ. SASTRA Ramanujan Prize).
     У 2019 р. Марина В’язовська зі своєю командою розв’язала математичне рівняння, яке визначає, як розміщується у 8- та 24-вимірних просторах нескінченна кількість точок, що відштовхуються одна від одної. Наразі, Вʼязовська живе і працює в Швейцарії.

 

Велика циркулярна пилка (1813 рік)

Автором цього винаходу вважають Табіту Беббіт, учасницю християнської секти в США. Члени культу виступали за рівність статей, в тому числі в тому, що стосувалося важкої фізичної праці. Табіта Беббіт працювала на тартаку. Під час роботи жінка спостерігала за тим, як використовується дворучна пилка у повсякденній праці.

Тоді ж їй спало на думку, що половина зусиль витрачається даремно. Вся причина була в тому, що цей інструмент (в силу заточування) пиляє тільки в одному напрямку.

В якості альтернативи Беббіт запропонувала диск з зубцями. Він прискорював процес розпилювання деревини. На жаль, патент на свій винахід вона так і не оформила.

Паперові пакети із прямокутним дном (1871 рік)

Упаковка всіх пристроїв і товарів на сьогоднішній день виглядає більш ніж стандартно, проте звична нам форма паперових пакетів з’явилася не відразу. Ідея створення прямокутних паперових пакетів — заслуга Маргарет Найт. Потрібно сказати, що одними лише паперовими пакетами вона не обмежилася. Жінка зуміла отримати понад 20 патентів для низки пристроїв і технологій. Найперший винахід вона створила в 12 років, запропонувавши спеціальний стопорний пристрій для термінової зупинки промислових машин і верстатіву випадку, якщо до механічної частини потрапляє сторонній предмет. Цей винахід урятував безліч людей від каліцтв і травм на виробництві.

Що ж стосується паперових пакетів, то в 1870 році винахідниця зібрала дерев’яний пристрій, який давав змогу нарізати, складати і склеювати паперові пакети. Патентування того часу передбачало створення зразка машини або верстата з металу. Ідею спробував привласнити собі Чарльз Аннан, який побачив її апарат. Але Маргарет зуміла на суді довести, що технологію і верстат для виробництва паперових пакетів з прямокутним дном винайшла саме вона.

Машина для миття посуду (1887 рік)

Хоча перші патенти на механічну посудомийку в США були виписані в 1830 і 1865 роках, створювачкою сучасної посудомийної машини вважають Джозефін Кохрейн. Вона була онукою Джона Фітча, творця першого американського пароплава.

Причина створення пристрою виявилася досить банальною: Кохрейн дратувало те, як прислуга поводиться з її фарфоровим посудом під час миття. Тепер цим пристроєм користуються в усіх куточках світу.

«Двірники» для машин та автобусів (патент 1903 року)

Ідея «двірника» спала на думку Мері Андерсон, коли під час поїздки на трамваї по засніженому Нью-Йорку вона спостерігала, як водій мусив зупиняти вагон, вилазити назовні і зчищати сніг з лобового скла на кожній зупинці.

Андерсон запропонувала встановити на осі гумову щітку, другий кінець осі завести в кабіну водія — і прикріпити до ручки для обертання «двірника». Ідея такого механічного омивача скла була запатентована. А вже за якихось 10 років усі автомобілі в США оснащувалися такими склоочисниками.

Мова програмування — COBOL (1959 рік)

Одна з найстаріших в історії мов програмування, котра була розроблена на основі мови FLOW-MATIC, — результат роботи Ґрейс Мюррей Гоппер, американки, котра працювала в галузі інформатики та була військовослужбовцем (у відставку вона вийшла в званні контр-адмірала).

Гоппер, що стала одним з перших програмістів раннього комп’ютера IBM Harvard Mark I (1944 року випуску), розробила перший компілятор для мови програмування. Вона ж створила й концепцію машинонезалежних мов програмування.

Коректор для друкарських машинок та письма (1958 рік)

Головний винахід Бетті Несміт Грем, «посередньої секретарки», котра часто робила помилки при наборі тексту, хоча би раз в житті бачили усі наші читачі. Все почалося, коли у XX столітті замість звичайної друкованої стрічки з появою електричних друкарських машинок стали застосовуватися стрічки з вуглецевої плівки.

Друкарську помилку звичайним чорнилом можна було підтерти канцелярським ластиком. Із появою нового типу стрічки для машинок неуважним секретаркам довелося винаходити новий спосіб виправлення помилок. Тоді Грем і придумала білу субстанцію для замазування помилок на папері. Тепер нею охоче користуються школярі та студенти.

Полімерне волокно (наукова назва поліпарафенілен-терефталамід), отримане вперше групою науковиці Стефані Кволек, яка працювала в компанії DuPont, сьогодні стало надбанням військово-промислового комплексу всіх країн світу.

Кевлар уп’ятеро разів міцніший за сталь. Він використовується сьогодні для армування автомобільних шин, мідних і волоконно-оптичних кабелів і в безлічі інших галузей. Шоломи, бронежилети та елементи озброєння також виготовляють із використанням кевлару.

 

Медицина

• Хіміотерапія— онкологиня Джейн Райт вперше використала хіміотерапію разом із препаратом метотрексат для лікування раку молочної залози та раку шкіри.
• Вірус імунодефіциту людини— французькі вчені Франсуаза Барре-Сінуссі та Люк Монтаньє одночасно і незалежно відкрили вірус, який спричиняє синдром набутого імунодефіциту.

     Фармацевтика

• Ацикловір — Гертруда Белл Елайон зробила значний внесок в створення ацикловіру, антивірусних ліків, які використовуються для лікування вірусу простого герпесу першого типу, вітрянки та оперізуючого герпесу.
• Артемізінта Дигідроартемізинін — китайська вчена-хімік Ту Юю винайшла препарати, які зараз є стандартними ліками проти малярії. Артемізин синтезують з полину однорічного (Artemisia annua).
• Азатіоприн — імунодепресант був вперше синтезований Джорджем Гітчінгсом та Гертрудою Белл Елайон. Він використовується при ревматоїдному артриті, синдромі Вегенера, хворобі Крона, неспецифічному виразковому коліті та при трансплантації нирки, щоб уникнути відторгнення.
• Меркаптопурин — ліки, які допомагають при раку та автоімунних захворюваннях, включно із гострим лімфобластним лейкозом, хронічним мієлоцитарним лейкозом, хворобою Крона та неспецифічним виразковим колітом. Розроблені Джорджем Гітчінгсом та Гертрудою Белл Елайон.
• Піріметамін — антипаразитарний препарат, який використовується для лікування ряду хвороб, таких як малярія, токсоплазмоз та ізоспороз, створений Гертрудою Белл Елайон як препарат від малярії.
• Азидотимідин — один з перших антиретровірусних препаратів, який використовується для запобігання та лікування СНІДу. Гертруда Белл Елайон зробила ключовий внесок у розробку цих ліків.
• Вітамін E — Катаріна Бішоп та Герберт Маклін Еванс відкрили вітамін E, вивчаючи репродуктивні цикли щурів.

     Педіатрія

• Коклюш — вакцину співрозробила американська лікарка та медична дослідниця Лейла Денмарк.
• Шкала Апгар — система швидкої оцінки необхідності реанімаційних процедур новонароджених, розроблена американською лікаркою Вірджинією Апгар.
• Одноразовий підгузок— винайдений в 1946 році американською домогосподаркою Меріон Донован, яка шукала спосіб залишати тканинні підгузки своїх дітей сухими протягом їх сну. Донован запатентувала винахід в 1951 році. Вона також винайшла паперові підгузки, але не змогла отримати інвестицій в розвиток цієї ідеї, поки через десять років компанія Procter & Gamble не використала її дизайн для виробництва Pampers. Інший дизайн підгузку винайшла в 1948 році Валері Гантер Ґордон.

                              

Серед значних прикладів відомих науковиць періоду (чотири з них відкрили нові хімічні елементи):

• Марія Склодовська-Кюрі (Польща) першою з жінок отримала Нобелівську премію (1903 р., фізика), вперше не ділила премію ні з ким (1911 р., хімія) і єдина людина, удостоєна премії двічі. Обидві нагороди — за внесок у дослідження радіоактивності та відкриття полонію і радію. Зі Склодовською-Кюрі також співпрацювали польські науковиці в Парижі: Ядвіга Шмідт і Аліція Дораб’яльська (фізик, хімік, професор Львівської, а потім — Лодзької політехніки).
• Ліза Майтнер тісно співпрацювала з Отто Ганом, і перші ескізи про можливість поділу атомного ядра належать її перу. У 1918 році Майтнер з Ганом відкрила Протактиній.
• Еммі Нетер сприяла розвитку Ерлангенської програми з геометрії. Фізики досі опираються на теорему Нетер. У своїй роботі вона показала, за яких умов напівгрупа перетворень Пуанкаре в загальній теорії відносності допускає закони збереження. Стаття Нетер на цю тему була представлена на засіданні наукової організації в Геттінгені 16 липня 1918 року.
• Данська сейсмологиняІнге Леманн вперше припустила у 1936 році, що всередині рідкого ядра землі є жорстке внутрішнє ядро.
• Іда Таке Ноддаквідкрила Реній в 1925 році, а Маргарита Перей у 1939 році відкрила Францій.

 

Матеріал підготувала Олена СІВАШОВА

 

Гарвасюк О. В., Давиденко І. С., Іліка В. В. Передчасне дозрівання плаценти при залізодефіцитній анемії вагітних. Гістопатологічна діагностика: монографія. Чернівці: БДМУ, 2022. 212 с.

Годованець О. І., Котельбан А. В., Митченок М. П. Тестові завдання для підготовки до “Крок 2. Стоматологія” з дитячої терапевтичної стоматології, дитячої хірургічної стоматології та ортодонтії: навч.-метод. посіб. Чернівці: БДМУ, 2022. 198 с.

Джуряк В. С., Сидорчук Л. П. Молекулярно-генетичні аспекти розвитку хронічної хвороби нирок: нові перспективи та можливості: монографія.  Чернівці: БДМУ, 2022. 282 с.

Іващук О. І., Сидорчук Л. П, Білецький С. В.  Захворювання шлунково-кишкового тракту у хворих на артеріальну гіпертензію: дискусійні молекулярно-генетичні питання етіології, патофізіології, клініки, діагностики, лікування та прогнозування: монографія. Чернівці : БДМУ, 2022.  245 с.

Каспрук Н. М., Коваль Г. Д., Ляшук Р. П. Практикум з клінічної імунології та алергології. Чернівці: Місто, 2022. 129 с.

Русіна С. М., Рудницький Р. І. Критерії діагностики і невідкладна допомога в психіатрії: навч.-метод.Чернівці : БДМУ, 2022. 117 с.

Русіна С. М., Рудницький Р. І., Юрценюк О. С. Основи психопатології: навч. посіб. Чернівці: БДМУ, 2022. 123 с.

Сидорчук Л. П., Сирота Б. В. Ешерихіозний гастроентероколіт: молекулярно-генетичні механізми виникнення, питання діагностики, клініки та лікування: монографія. Чернівці: БДМУ, 2022. 292 с.

Стегніцька Л. В., Ватаманюк Н. В. Медична термінологія для студентів стоматологічного факультету = Terminologia medica ad usum studentium ordinis stomatologiae: навч.-метод. посіб. з латин. мови. Чернівці: БДМУ, 2022. 130 с.

Сучасні підходи до лікування туберкульозу з множинною лікарською стійкістю на тлі цукрового діабету: метод. рек. № 1-2022 / укл.: Л. Д. Тодоріко, І. О. Сем’янів, І. В. Єременчук. Чернівці, 2022. 46 с.

Хмара І. І., Окрім Д. М., Шиян Я. М. Пренатальний морфогенез і анатомічна мінливість структур міжребрових просторів людини: монографія. Чернівці: Медуніверситет, 2022. 200 с.

Христич Т. М., Телекі Я. М., Гонцарюк Д. О. Хронічний панкреатит: клінічно-патогенетичні особливості розвитку поєднаних захворювань та методи медикаментозної корекції. Чернівці, 2022. 583 с.

Хухліна О. С., Антонів А. А., Антофійчук М. П. Військово-польова терапія: навч. посіб. / за ред. О. С. Хухліної. Чернівці: БДМУ, 2022. 327 с.

Щудрова Т. С., Заморський І. І., Драчук В. М. Біоетика: навч. посіб. для студ. медиків = Bioethics: a Study Guide for Medical students. Чернівці : БДМУ, 2022. 210 p.

Юзько О. М., Андрієць О. А., Рак Л. М. Гінекологічна ендокринологія: основи гормонодіагностики та деякі питання гормонотерапії: навч.-метод. посіб. Чернівці: БДМУ, 2022. 109 с.