Сон лісний прийшов до мене в хату.
Став на стіл. Із склянки воду п’є…
Все гаразд.
Я добре буду спати,
коли сон у мене в хаті є.

(Ліна Костенко)

Всесвітній день сну запроваджено в 2008 році у рамках проєкту Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ).   У 2023 році він відзначається 17 березня і його слоганом стало: “Сон необхідний для здоров’я”.

Сон нам життєво необхідний. Під час нормального і здорового сну в нашому організмі відбуваються унікальні відновні процеси, без яких нам ніяк не можна відчути бадьорість і компенсувати повноту наших сил. Ідея відзначати «День сну» існує давно. Європейські країни давно оцінили важливість і користь заходів, присвячених «Міжнародному дню сну». За даними медичної статистики в світі від тих чи інших порушень сну страждає вже більше 50% всього населення, за останні 100 років загальний час нічного сну зменшилася на 20%.

У середньому, кожна людина проводить уві сні третину свого життя. Під час сну у нас спостерігається мінімальний рівень мозкової активності і знижені реакції.

Доведено, що тривалі періоди «недосипу» негативно позначаються на якості життя: пропадає відчуття гумору, з’являється дратівливість, замкнутість, зацикленість на одних і тих же проблемах. Втрата всього лише 4 годин сну знижує реакцію на 45%. Погіршується пам’ять, можливе загострення різних захворювань.

Найбільш поширені захворювання сну – безсоння, більш коректна і наукова назва інсомнія. Цією хворобою страждають від 11-35% дорослого населення різних країн світу. Серед основних причин безсоння відзначаються миттєвий або перманентний стрес і неврози, якими наповнені наші будні. Частіше від безсоння страждають люди після 50 років і жінки. Найчастіше безсоння підстерігає своїх жертв восени, це пов’язано зі зменшенням світлового дня, і навесні, коли загострюються різні розлади нервової системи і настрої. За статистикою безсонням частіше страждають люди з низькими споживчими можливостями. Інсомнія тягне за собою зниження концентрації уваги, дратівливість і зниження настрою, впливає на зниження імунітету в цілому.

 Сон є однією з незаперечних фізіологічних потреб людини, таких як їжа, вода чи рух. Тільки завдяки здоровому сну організм може отримати повноцінне відновлення — як у фізичному, так і в психічному плані. Науковці вважають, що люди перейшли від поліфазного сну (тобто кількох коротких циклів сну на добу) до монофазного нічного сну в інтервалі від 70 до 40 тисяч років до нашої ери. Відсутність освітлення та небезпека від хижих звірів змушувала людей лягати спати одразу після настання сутінків. Наші предки вже в кам’яному віці намагалися зробити місця для сну більш комфортними, облаштовуючи їх на трохи піднятих поверхнях, а самі «ліжка» мали тоді круглу форму.

Для давніх цивілізацій Індії, Єгипту, Греції, Риму сон був незбагненним явищем, а сновидіння — божественним пророцтвом. Тлумаченню сновидінь приділялося багато уваги — наприклад, в Єгипті цим займалися жерці в спеціальних храмах. Греки поклонялися богу сну Гіпносу, а в римлян  такий бог носив ім’я Сомн. Від нього й взяла свою назву наука про сон — сомнологія.

      Давньогрецький лікар Алкмеон приблизно в 450 році до н.е. вважав, що сон спричиняється припиненням кровообігу. До цієї думки він прийшов на основі спостережень за зниженням температури тіла в людей, що сплять. Арістотель вважав причиною сну втрату свідомості в серці — вмістилищі почуттів, а також пов’язував настання сну з травними процесами. Тільки в 162 році до н.е. давньоримський цілитель Гален визначив, що свідомість криється в мозку, а не в серці.

А от в наближенні сну до комфортних умов прогрес був присутній вже в середньовіччі. Тоді вже існували набивні матраци, солом’яні в бідняків та пухові в заможних. В епоху Відродження постільна білизна стала більш вишуканою — шовковою та оксамитовою. В той період вважалося нормою два періоди сну протягом ночі, а в перерві між ними люди проводили час, як бажали — за молитвами, читанням при свічках, домашніми клопотами. Навіть сходити в гості посеред ночі було звичною справою.

Такий режим сну став неприйнятним з початком індустріалізації, бо суворий графік підприємств вимагав безперервного нічного відпочинку для продуктивної денної праці. До того ж з появою електричного освітлення в будинках та на вулицях люди почали лягати спати в більш пізні години..

Вивчати природу сну почали з XVIII століття. В 1729 році французьким вченим Жан Жаком де Марейном було відкрито циркадні ритми — зміни біологічних процесів в організмі, залежні від фази дня чи ночі. В 1845 році було встановлено зв’язок між сном та температурою тіла. В 1913-му французький дослідник Анрі П’єрон видав книгу «Фізіологічні проблеми сну». Це було вперше в історії, коли сон розглядався як проблема здоров’я.

Костянтин фон Економо, румунський невролог, визначив гіпоталамус як область мозку, відповідальну за регулювання циклів сну. Американський нейрофізіолог Натаніель Клейтман, якого вважають засновником наукового вивчення сну, в 1920-х роках відкрив у Чиказькому університеті лабораторію сну. Науковець вивчав регуляцію цього процесу та циркадні ритми людини. Разом зі своїм учнем Юджином Асеринськи Клейтман відкрив швидку фазу сну, що повторюється 4-5 разів за ніч та під час якої люди бачать яскраві сновидіння. 

     В 1956 році було відкрито стан обструктивного апное — періодичних затримок дихання під час сну, які призводять до багатьох хронічних хвороб.

У 1980-х роках науковці встановили зв’язок між швидкою фазою сну та здатністю до навчання й запам’ятовування. Остаточно було підтверджено абсолютну фізіологічну необхідність сну для життя. В дослідженнях стала відігравати важливу роль молекулярна біологія.

В 1990-х роках почалися дослідження впливу нестачі сну на метаболізм вуглеводів та надлишкову вагу. 2000-ні роки принесли знання про взаємозв’язок дефіциту заліза та синдрому неспокійних ніг, а також нові теорії природи сновидінь.

• 1900 р. Зігмунд Фрейд написав книгу «Тлумачення сновидінь», в якій пояснив сни як символічні прояви придушених бажань та страхів, витіснених у підсвідомість.
• 1924 р. Німецький психіатр Ганс Бергер винайшов електроенцефалограф, тому стало можливо реєструвати електричну активність головного мозку. Відтоді вивчення сну перетворилося з філософії в науку.
• 1955 р. Доктор Вільям Демент, учень Натаніеля Клейтмана, вперше задокументував фази сну.
• 1958 р. Відкрито мелатонін — гормон, який регулює цикл засинання й пробудження.
• 1970 р. В Стенфордському університеті створено першу лабораторію сну зі спеціалізацією на вивченні його порушень.
• 2015 р. Всесвітня федерація сну та Всесвітня асоціація медицини сну об’єдналися в одну міжнародну організацію — Всесвітнє товариство сну.

В наш час крім традиційних методів, які позбавляють від проблем зі сном — медитації, йоги чи ароматерапії, існують нові технологічні розробки. Наприклад, спеціальні лампи-індикатори сну й пробудження, що імітують природне світло при заході та сході сонця. Є також мобільні додатки, які допомагають діагностувати порушення сну й за допомогою спеціальних завдань дозволяють змінити на краще звички, пов’язані з ним.

          Цікаві факти про сон

1. Чимало відкриттів були зроблені саме уві сні: таблиця Менделєєва, формула бензолу, а також популярна пісня «Yesterday» гурту The Beatles і роман «Франкенштейн».
2. Психолог Білл Домхофф стверджує, що 100 сновидінь конкретної людини дозволяють повністю описати її особистість та характер.
3. Сновидіння займають до 20% всього часу, який людина проводить уві сні.
4. Існує генетичне захворювання під назвою «фатальне сімейне безсоння». Воно забрало життя більше 30 родин у всьому світі. Патологія триває до 2 місяців – людина перестає спати, на цьому фоні вона не може говорити, стояти, ходити, потім впадає у стан, близький до коми, і помирає.
5. Регулярне недосипання (менше 6 годин сну на добу) призводить до ослаблення імунної системи, порушення рівня цукру, а також підвищує ризик виникнення хвороби Альцгеймера.
6. Природа задумала повноцінний відпочинок так: 7-8 годин вночі та 30-60 хвилин вдень. Саме тому часто хочеться спати всередині дня.
7. Продукування мелатоніну (гормону сну) знижується на 23%, якщо перед сном проводити до 2 годин за монітором.
8. Міцний сон збільшує здатності пам’яті та навчання, а також допомагає засвоєнню інформації, отриманої вдень.

Висипайтесь на здоров’я!

 Матеріал підготували Олена СІВАШОВА 

та  Дар’я ДЕВ’ЯТКІНА

Біологічна і біоорганічна хімія = Biological and Bioorganical Chemistry. Book 2. Biological Chemistry : підручник : У 2 кн. Кн. 2. Біологічна хімія / за ред. Ю. І. Губського, І. В. Ніженковської. 2-е вид. Київ : Медицина, 2021. 542 с.

Ведення хворих із основними симптомами та синдромами в ендокринологічній клініці : навч. посіб. для самост. роботи студ. VI к. / Н. В. Пашковська, Л. Б. Павлович, А. А. Піддубна та ін.; М-во охорони здоров’я України, ВДНЗ “Буковин. держ. мед. ун-т”, Каф. клініч. імунол., алергол. та ендокрін. 3-є вид. Чернівці : Місто, 2020. 139 с.

Данилевський, В. Я. Фізіологія людини : підручник / пер. В. Щербаненка. 2-е вид., перероб. і доп. Харків : Держвидав України, 1926. 446 с.

Медична біологія. Тестові завдання з коментарями : (для студ., які навч. за спец. 222 “Медицина”) : навч. посіб. / Буковин. держ. мед. ун-т, Каф. мед. біології та генетики ; [уклад.: Р. Є. Булик, та ін.]. Чернівці : БДМУ, 2022. 78 с.

Методичні вказівки до практичних занять з медичної хімії : спец. “Лікувальна справа”, “Педіатрія”. Модуль 2. Рівновага в біологічних системах на межі поділу фаз / М-во охорони здоров’я України, Буковин. держ. мед. ун-т, Каф. мед. та фармац. хімії ; уклад. В. О. Чорноус. Чернівці : [б. и.], 2012. 88 с.

Невідкладна ендокринологія: клінічні настанови та тестові завдання : навч. посіб. / Н. В. Пашковська, А. М. Урбанович, В. А. Маслянко та ін.; М-во охорони здоров’я України, Буковин. держ. мед. ун-т, Каф. клініч. імунол., алергол. та ендокрин. 3-є вид. Чернівці : БДМУ, 2021. 154 с.

Нейрохірургія = Neurosurgery : навч. посіб. / [В. О. П’ятикоп та ін.]; за ред. В. О. П’ятикопа. Київ : Медицина, 2021. 111 с.

Основи діагностики, лікування та профілактики основних ендокринних захворювань : навч. посіб. / Н. В. Пашковська, Л. Б. Павлович, А. А. Піддубна та ін.; М-во охорони здоров’я України, ВДНЗ України “Буковин. держ. мед. ун-т”, Каф. клініч. імунол., алергол. та ендокрин. 3-є вид.  Чернівці : БДМУ, 2020. 128 с.

Основи нейрофізіології : навч. посіб для студ. ВМНЗ III-IV р. а. / Н. С. Карвацька, Г. І. Ходоровський, В. І. Ясінський, В. І. Швець; М-во охорони здоров’я України, Центр. метод. каб. з вищ. мед. освіти, Буковин. держ. мед. ун-т. Чернівці : [б. и.], 2005. 165 с.

Пренатальный стресс и нейроэндокринная патология : монография / под общ. ред. А. Г. Резникова. Чернівці : Медакадемія, 2004. 318 с.

Стіль, А. Роман-сон : роман / А. Стіль ; пер. с фр. В. Омельченка ; післямова В. Пащенка . Київ : Дніпро, 1980. 156 с.

Фізіологія : підруч. для студ. ВМНЗ IV р. а. / за ред. В. Г. Шевчука ; М-во охорони здоров’я України. 5-е вид. Вінниця : Нова Книга, 2021. 447 с.

Фізіологія нейрогуморальної регуляції : навч. посіб. / С. С. Ткачук та ін. ; М-во охорони здоров’я України, ВДНЗ України “Буковин. держ. мед. ун-т”.  Чернівці : БДМУ, 2017.199 с.

Філімонов, В. І. Фізіологія людини : підруч. 4-е вид. Київ : Медицина, 2021. 488 с.

Філімонов В. І., Маракушин Д. І. Клінічна фізіологія : підруч. : для студ., магістрів, лікарів-інтернів мед. закл. вищої освіти / за ред. К. В. Тарасової. 2-е вид., перероб. і допов. Київ : Медицина, 2022. 775 с.

Формування циркадіанних ритмів фізіологічних функцій: участь структур головного мозку й ендокринних залоз : монографія / за ред. В. П. Пішака, Р. Є. Булика. Чернівці : Медуніверситет, 2015. 161 с.

Ходоровський, Г. І. Практикум з нейрофізіології і ендокринології = Laboratory manual for neurophysiology and endocrinology. Чернівці : Медуніверситет, 2011. 231 с.

Шутка, В. Я., Курікеру М. А. Короткий курс нейрохірургії : навч. посіб. / М-во охорони здоров’я України, ВДНЗ України “Буковин. держ. мед. ун-т” .  Чернівці : БДМУ, 2019. 76 с.

Imidazopyridines in Sleep Disorders: A Novel Experimental and Therapeutic Approach: научное издание / ed.: J. P. Sauvanet, S. Z. Langer, P. L. Morselli. New York : Raven Press, 1988.400 p.