У народному календарі свято 14 серпня має такі назви: Перший Спас, Маковий Спас, Спас на воді, Мокрий Маккавей, Маковей, Медове свято, Маковеїв день тощо.

Є три важливі народні згадки, які наші предки хотіли вкласти у назву цього свята: мак, мед і вода. Віряни вважають свято Маковея одним з найшановніших.

Свято Маковія утворилось з народних традицій та церковної дати. З одного боку — серпень визначний тим, що це місяць врожаю і щедрості матінки-природи, а саме до дня Медового Спасу треба зібрати урожай меду, адже після цього бджоли дають значно гірший мед. Звідси й пішла “медова” назва.

У  церковному календарі свято має назву «День семи мучеників Маковіїв, їхньої матері Соломонії та їхнього учителя Єлеазара». Ці Святі в 166 році до н. е. загинули мученицькою смертю за свою віру в Бога.

З цього дня починається «Спасівка» або великий Успенський піст, який триватиме до 28 серпня (2 тижні) до свята Успіння Пресвятої Богородиці. В цей день заведено відвідувати богослужіння та освячувати кошик продуктів.

З давніх-давен на свято Спасу люди вшановували Богів Спасів та дотримувалися давніх традицій: освячували в церкві різні продукти, досхочу їли мед, чистили та впорядковували          криниці.

Свято першого Спасу приходиться на період дозрівання маку, тому на Маковея у церквах обов’язково святять мак, а також свіжо викачаний мед у стільниках, щедро пригощаючись ним.

Перше, що потрібно зробити після освячення — з’їсти ложку свіжого меду та запити трьома ковтками води.

Обрядовою їжею в цей день були «шулики» – печені коржі, які ламають на дрібні шматочки в макітру і заливають медовою ситою та розтертим маком. Готували також пироги, вареники, пампушки з маком, різноманітні медяники та маківники. Ця їжа дуже смачна, особливо її люблять діти.

Рибні та м’ясні страви на столі у цей день відсутні, адже з Медового Спаса починається Успенський піст.

На честь малого водосвяття свято називають ще Спасом на воді. У цей день церква відзначає Походження чесних древ Животворного Хреста. Що це означає? Згідно з легендою, частка дерев’яного хреста, на якому розіп’яли Ісуса, врятувала Константинополь від епідемії небачених масштабів, що передавалась через воду. Цією часткою освятили усі водойми в місті і вони очистились. Саме цього дня князь Володимир прийняв хрещення. У стародавньому Києві на Маковея освячували воду в Дніпрі. Тому зараз в церкві також обов’язково треба освячувати воду. В цей день та приписувати їй цілющі властивості, чистити старі та освячувати нові колодязі, здійснювати хресний хід на річки або джерела для освячення води. Люди не тільки купалися в освяченій воді, а й купали худобу. Вони вірили, що це допоможе змити хвороби. Після Маковія купатися вже ніхто не ходив – літо закінчувалося і починалася пора збору врожаю

За давніми традиціями, на Медовий Спас віряни приносять у храм для освячення запашні букети з трав, так звані «маковійчики».

Зазвичай цей букет складається з айстр, гвоздик, чорнобривців, васильків, барвінку, колосків пшениці та різноманітних лікарських трав (полин, чебрець, м’ята, любисток). Обов’язково в “маковійчик” додають достиглі голівки маку.

В давнину букет також прикрашали горохом, квасолею, кропом, невеликими качанами кукурудзи. Взагалі наші предки традиційно освячували городину, яку обв’язували червоною стрічкою.

Здавна люди вважали, що якщо не освятити квіти на Маковія, то не буде квітнути й господарство. Після того, як букет на Маковія освячений, з ним потрібно пройтися по всій хаті, не пропустивши жодного закутка. Тоді можна бути впевненими, що наступний рік буде врожайним та  багатим.

Освячений “маковійчик” клали за іконами та зберігали аж до наступного Медового Спасу. Вірили, що освячені лікарські трави допоможуть побороти хвороби. А освячені маківки використовували для прикрашання оселі. Навесні цей мак обов’язково висіювали на городі. Також маком на свято Спасу посипають біля порогу, щоб захистити домівку від злих духів.

У цей день хорошим знаменням було допомагати сиротам і вдовам. Так жінкам можна було пробачити всі незамоленні гріхи.

Матеріал  підготувала Світлана Тулевська