Буковинський Державний Медичний Університет

БІБЛІОТЕКА

Вдосконалюємося для вас!
Вгору

ХЕНКІН Валентин Львович

ХЕНКІН 

ВАЛЕНТИН ЛЬВОВИЧ

 

науковець, професор, доктор медичних наук,

завідувач кафедри госпітальної та факультетської хірургії

Основні дати життя і діяльності

 1902 р.          –            народився 12.04.1902 в м. Ростов-на-Дону

1926 р.          –          закінчив медичний факультет Північно-Кавказького університету.

1926-1937 рр. –       працював на кафедрі факультету хірургії цього ж університету.

1938 р.          –          завідував хірургічним відділенням Центральної районної лікарні Ростовської області.

1939 р.          –         захистив кандидатську дисертацію і працював доцентом на кафедрі госпітальної хірургії Ростовського медичного інституту.

1941-1945 рр. –       працював армійським хірургом, головним хірургом окремої Приморської армії, начальником відділення Головного військового госпіталю ім. Бурденка в Москві.

1946р.            –         повернувся на кафедру госпітальної хірургії Ростовського медичного інституту

1949р.            –         захистив докторську дисертацію.

1952р.            –         отримав вчене звання професора.

1950-1955 рр. –        завідував кафедрою госпітальної хірургії та працював деканом медичного факультету Ужгородського університету.

1955-1962 рр.  –       завідував кафедрою госпітальної хірургії Чернівецького медичного інституту

1962-1970 рр.  –       завідував кафедрою факультетської хірургії.

1971-1974 рр.  –       науковий консультант кафедри факультетської хірургії.

1978 р.

(25.11)               –      пішов з життя

  

Кроки поступу та наукова діяльність

                                         

ХЕНКІН ВАЛЕНТИН ЛЬВОВИЧ народився 12 березня 1902 року в м. Ростов-на-Дону. У 1926 р. закінчив медичний факультет Північно-Кавказького університету. До 1938 р. працював на кафедрі факультетської хірургії цього ж університету, а згодом  – завідувачем хірургічного відділення однієї з ЦРЛ Ростовської області. У 1939 р. захистив кандидатську дисертацію і працював доцентом на кафедрі госпітальної хірургії Ростовського медичного інституту.

Упродовж 1941-1945 рр. В.Л.Хенкін працював армійським хірургом 56-ї армії, головним хірургом окремої Приморської армії, начальником відділення  Головного військового госпіталю ім. Бурденка в Москві. У 1946 р. В.Л.Хенкін повернувся на роботу  на кафедру  госпітальної хірургії Ростовського медичного інституту, де захистив докторську дисертацію на тему: «Пересадка щитовидной железы» (1949 р.). Професор з 1952 р. У 1950-1955 рр. – завідувач кафедри госпітальної хірургії та декан медичного факультету Ужгородського університету.

 З 1955 р. працював завідувачем кафедри госпітальної хірургії  Чернівецького медичного інституту, а з 1962 по 1970 роки – завідувачем кафедри факультетської хірургії цього ж інституту.

Клінічний розбір хворих проводить проф. В.Л. Хенкін (1968)

З-під пера професора В.Л. Хенкіна вийшло понад 100 наукових праць, три монографії. Він активно працював над проблемами розвитку торакальної та серцево-судинної хірургії, пластичної хірургії при щілинах губи і піднебіння, опіках. Професором В.Л. Хенкіним на Буковині створена школа хірургів, які гідно продовжили його справу.

Оперує проф. В.Л. Хенкін (1967)

Клініка під керівництвом блискучого клініциста професора В.Л.Хенкіна по суті відкрила нові шляхи в організації широкомасштабної невідкладної допомоги, впроваджуючи ранню госпіталізацію та прогресивну хірургічну тактику.

Під його керівництвом підготували і захистили докторські та кандидатські дисертації цілий ряд Буковинських науковців – вихованців нашого медичного університету.

Спільна методична нарада кафедри факультетської хірургії

та хірургічного відділення ОКЛ (1970)

Професор Хенкін В.Л. був головою Чернівецького обласного наукового товариства хірургів.

У 1962 році професора В.Л.Хенкіна було переведено на посаду завідувача кафедри факультетської хірургії.

                 

КЛІНІЧНИЙ РОЗБІР ХВОРИХ ПРОВОДИТЬ ПРОФ. В.Л. ХЕНКІН (1968)

З 1971 по 1974 рік – Валентин Львович Хенкін працює науковим консультантом кафедри факультетської хірургії.
За заслуги у період Великої вітчизняної війни професор Хенкін В.Л. відзначений двома орденами Червоної Зірки, Орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня та трьома медалями.
Він був головою Чернівецького обласного наукового товариства хірургів. Портрет Валентина Львовича занесено до галереї портретів фундаторів наукових шкіл університету.

Наукова спадщина професора В.Л. ХЕНКІНА
Монографії
1. Хенкин В.Л. Ранения кровеносных сосудов (Из опыта Великой Отечественной войны 1941-1945 гг.) / В.Л. Хенкин. – Ростов-на-Дону: Ростиздат, 1947. – 59 с.
2. Хенкин В.Л. Очерки об операции резекции легких по поводу туберкулеза/В.Л. Хенкин. – Черновцы, 1959. – 194 с.
Автореферат
 
1. Хенкин В.Л. Пересадка щитовидной железы: автореф. дис. на соиска-
ние ученой степени доктора медицинских наук / В.Л. Хенкин. – Ростов-на-Дону, 1950.
Статті
  1.     Хенкин В.Л. К вопросу исследования функциональной деятельности сердца в хирургии /В.Л. Хенкин //Казанский медицинский журнал. – 1931. – №1. – С. 43-47.
  2.     Хенкин В.Л. Первичное восстановление сфинктера при ампутации раковопораженной прямой кишки (Способ автора)/В.Л. Хенкин // Современная хирургия. – 1936. – №4. – С. 636-639.
  3.     Хенкин В.Л. К вопросу о множественном эхинококкозе (экпериментальное и клиническое исследование)/В.Л. Хенкин //Хирургия. – 1938. – №9. – С.86-90.
  4.     Хенкин В.Л. Заворот слепой кишки /В.Л. Хенкин // Хирургия. – 1940. – №4. – С. 136-140.
  5.     Хенкин В.Л. Аутопластическая пересадка щитовидной железы на одной артерии по методу профессора Богораза / В.Л. Хенкин // Хирургия. – 1940. – №2. – С. 71-77.
  6.     Хенкин В.Л. Опыт лечения ранений кровеносных сосудов в войсковом районе / В.Л. Хенкин // Хирургия. – 1944. – №9. – С. 50-57.
  7.     Хенкин В.Л. Гомопластика пересадки щитовидной железы/В.Л. Хенкин // Хирургия. – 1946. – №5. – С. 19-25.
  8.     Хенкин В.Л. О ганглионевромах грудной полости /В.Л. Хенкин // Врачебное дело. – 1953. – №7. – С. 373-374.
  9.     Хенкин В.Л. Острая артериальная непроходимость /В.Л. Хенкин // Врачебное дело. – 1954. – №3. – С. 211-216.
  10.     Хенкин В.Л. О ранениях сердца/В.Л. Хенкин // Хирургия . – 1955. – №9. – С. 68-69.
  11.     Хенкин В.Л. Врожденный вывих бедра и его хирургическое лечение / В.Л.Хенкин //Научные записки Ужгородского университета. – Т.19. – Львов, 1956. – С. 13-19.
  12.     Хенкин В.Л. Случай оперативного лечения лимфогранулематоза грудины /В.Л. Хенкин, С.Г. Борткесман //Новый хирургический архив. – 1960. – №2. – С. 112-113.
  13.     Хенкин В.Л. Значение новокаиновой блокады аортально-сердечных сплетений при лечении больных стенокардией / В.Л. Хенкин // Врачебное дело. – 1961. – №6. – С. 39-42.
  14.     Хенкин В.Л. Кишечные свищи после аппендэктомии/ В.Л. Хенкин//Клиническая хирургия. – 1964. – №12. – С. 23-25.
  15.     Хенкин В.Л Об удалении больших врожденных пигментных пятен/В.Л. Хенкин // Хирургия. – 1965. – №7. – С.131-132.
  16.     Хенкин В.Л. Диагностика и лечение хрящевых опухолей легкого (геамартромы, хондромы)/В.Л. Хенкин//Клиническая хирургия. – 1966. – №2. – С.77-79.
  17.     Хенкин В.Л.Функциональное состояние коры надпочечников после удаления последующей гомопересадки щитовидной железы / В.Л. Хенкин// Клиническая хирургия. – 1968. – №10. – С. 17-22.
  18.     Хенкин В.Л. Влияние адреналэктомии и последующей пересадки надпочечников на функцию щитовидной железы в эксперименте /В.Л.Хенкин // Клиническая хирургия. – 1968. – №10. – С. 17-22.
  19.     Хенкин В.Л. Влияние удаления щитовидной железы и последующей пересадки надпочечников на функцию щитовидной железы в эксперименте /В.Л. Хенкин//Клиническая хирургия. – 1968. – №10. – С. 17-22.
  20.     Хенкин В. Л. Отдаленные результаты гомотрансплантации щитовидной железы на сосудистой ножке в клинике /В.Л. Хенкин // Клиническая хирургия.– 1969. – №7. – С. 1-5.
  21.     Хенкин В.Л. Пересадка эндокринных желез /В.Л. Хенкин //Клиническая хирургия. – 1970. – №5. – С. 10-16.
  22.      Хенкин В.Л. Функция надпочечников у больных панкреатитом и холицистопанкреатитом /В.Л. Хенкин//Клиническая хирургия. – 1971. – №11. – С. 12-16.
  23.      Хенкин В.Л. Гомопересадка гипофиза в клинике /В.Л. Хенкин//Клиническая хирургия. – 1973. – №12. – С.16-19

Учні професора  В.Л. Хенкіна
Під керівництвом В.Л. Хенкіна підготували і захистили

кандидатські дисертації:

Головко Ф.З. Сосудистый шов в инфицированной ране (экспериментальное исследование)    – 1962 р.

 Бережний В.І. Операция абдоминализации сердца и некоторые вопросы порока

Сивопляс А.Л. Пластическое укрепление стенки сердца при ранениях, инфаркте миокарда и аневризме сердца (экспериментальное исследование)          –  1965 р.

 Паляниця С.І. Сравнительная оценка эффективности комплексного оперативного и консервативних способов восстановления проходимости артериальных сосудов при тромбоэмболии (экспериментальное исследование)          –  1967 р.

 І.Л. Неминуща              –     відомостей про роботу не знайдено.

        докторські дисертації:

 Мельник Л.А. Лечение ожогов присыпками обычного гипса (экспериментальное исследование) – 1956 г.

Носкова Т.И. Материалы к пластике периферических артерий (экспериментальное исследование)   – 1966 г.

А.М. Пихович.            –     відомостей про роботу не знайдено.      

СЛОВО ПРО ВЧИТЕЛЯ

ПРОФЕСОР ХЕНКІН ВАЛЕНТИН ЛЬВОВИЧ

(до 111 річчя від дня народження)

        

      Хенкін Валентин Львович народився 12 квітня 1901 року в м. Ростов-на-Дону, в родині робітника хлібозаготівлі. У 1926 році закінчив медичний факультет Північно-Кавказського університету. До 1938 року працював на кафедрі факультетської хірургії Північно-Кавказського університету, а потім – завідувачем хірургічного відділення однієї з ЦРЛ Ростовської області.

         В 1939 році захистив кандидатську дисертацію і перейшов на науково- педагогічну роботу на кафедру госпітальної хірургії Ростовського медичного інституту.

         У 1939 році був призваний військовим хірургом на війну з Фінляндією.

         У буремні роки Другої Світової війни Валентин Хенкін пройшов шлях від хірурга польового госпіталю до головного  хірурга 56-ї армії (Північний Кавказ), головного хірурга окремої Приморської армії (Крим), начальника відділення Головного військового госпіталю ім. Бурденка у Москві. Посади генеральські, хоча війну закінчив у званні полковника.

Під час війни неодноразово потрапляв під обстріли, бомбардування, іноді доводилося вступати в бойові дії (медичні частини, особливо на початку війни, не раз “прикривали” відступ бойових частин). Одного разу під час обстрілу з мінометів, коли Хенкін оперував, поруч розірвалися чотири міни. Загинули всі, крім Валентина Львовича і оперованого, але все ж таки під час одного з бомбардувань він був сильно контужений.

Навіть у цих умовах Валентин Львович не залишав науково-дослідну діяльність. Ним був зібраний і систематизований величезний матеріал по пораненнях  судин та методах їх ушивання.

Під час Великої Вітчизняної війни судинний шов застосовувався дуже рідко, за даними Б.В. Петровського (1955), лише у 2,5% випадків. За спостереженнями В.Л. Хенкіна (1947), застосування судинного шва в ранні терміни дозволило знизити число ішемічних гангрен кінцівок в 3 рази в порівнянні з простою перев’язкою судин.

Для кращої герметизації лінії судинного анастомозу Валентин Хенкін запропонував аутовенозний шов та аллотрансплантанти.


Судинний шов Хенкіна

 

У 1947 році Валентин Львович Хенкін видав монографію “Поранення кровоносних судин” (з досвіду Великої Вітчизняної війни 1941-1945).

         “Судинний шов Хенкіна” увійшов у підручники з медицини.

У 1946 році Валентин Львович повернувся на роботу в Ростовський медичний інститут на кафедру госпітальної хірургії, де розпочав роботу над докторською дисертацією на тему “Пересадка щитоподібної залози”, яку успішно захистив у 1949 році.

         Вакантного місця завідувача кафедри у Ростові не було, і він розіслав свої документи у кілька периферійних вузів Радянського Союзу. Позитивні відповіді прийшли з трьох місць. Валентин Хенкін вибрав Ужгород, куди і поїхав в кінці 1950 року. 31 грудня 1951 він отримав довгоочікуваний новорічний подарунок – в поштовій скриньці лежали два конверти: один – дуже запізніле підтвердження докторської дисертації, у другому – присвоєння йому звання професора.

З 1950 по серпень 1955 року Валентин Львович Хенкін – завідувач кафедри госпітальної хірургії медичного факультету Ужгородського університету. Валентин Львович дуже багато оперував, у тому числі зробив першу в Україні операцію на серці, про що був захоплений нарис у місцевій газеті “Радянська Верховина”. Лекції Хенкіна користувалися великим успіхом. Крім завідування кафедрою, за наказом ректора він був призначений ще й деканом Ужгородського університету.

У 1955 році професор Хенкін переїжджає у Чернівці і за конкурсом стає завідувачем кафедри госпітальної хірургії Чернівецького медичного інституту, де працює до 1969 року.

         З появою професора В.Л. Хенкіна у Чернівцях набула подальшого розвитку торакальна та серцево-судинна хірургія. Цій проблемі присвячені три докторські і 8 кандидатських дисертацій, виконаних під його керівництвом.

         З переходом Валентина Львовича у 1961 році на кафедру факультетської хірургії Чернівецького медичного інституту його наукові інтереси співпали з традиційною проблемою кафедри – хірургією щитоподібної залози. Крім цього, В.Л. Хенкін, як учень професора Богораза, займався пластичною хірургією при розщепленні губи, піднебіння, опіках.

         “…оперував він сидячи (звичка, перейнята у професора Богораза, який ходив на протезах). Біля столу праворуч – місце оператора, ставилося дерев’яне піднесення, на якому стояв круглий стілець. Під час великої операції професор сидів, а коли було потрібно, – вставав і працював стоячи. Що б не відбувалося в операційній залі, він ніколи не дратувався, не виходив з себе, і не кричав на персонал, що нерідко буває у інших хірургів. У самій критичній ситуації він міг сказати  ​​операційній медсестрі або асистентові: «Не волнуйся, деточка» або «Спокойно, дети мои» – що діяло краще за будь який крик.” (зі спогадів Є.В. Хенкіна “Фрагменты биографии отца”).

Професор В.Л. Хенкін був членом Всеукраїнського товариства хірургів, членом редакційної Ради журналу “Клінічна хірургія”, головою Чернівецького обласного наукового товариства хірургів.

У 1969 році Вчена Рада Чернівецького медінституту переобрала 68-річного професора на новий термін. З 1971 по 1974 рр. – Валентин Львович науковий консультант кафедри факультетської хірургії.

З-під пера професора В.Л. Хенкіна вийшло 104 наукові праці (з них 8 – у співавторстві), 3 монографії – серед яких “бестселери” хірургії:  “Поранення кровоносних судин” (1947), “Резекція легень з приводу туберкульозу” (1959).

Помер Валентин Львович Хенкін 25 листопада 1978 р. Похований на кладовищі міста Чернівці.

                                                                       Полянський І.Ю.,

професор, зав.кафедри хірургії БДМУ

Войтів Я.Ю., асистент кафедри

Лекцію читає професор В.Л.Хенкін (1968)

 

Публікації про Хенкіна В.Л.

1. Буковинська державна медична академія: становлення, здобутки,    перспективи розвитку / [В.П. Пішак, М.Ю. Коломоєць, Сидорчук І.Й. та ін.] ; за ред. В.П. Пішака. – Чернівці: БДМА, 2004. – С.132.

 2. Гусар Ю. Головний хірург Приморської академії / Ю. Гусар // Буковинське віче. – 2012. – №15.

3.  Іфтодій А.Г. Кафедра госпітальної хірургії БДМА: історія, фахівці, досягнення /А.Г. Іфтодій, І.В. Шкварковський, В.І. Гребенюк // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. – 2004. – №2. – С. 91-92.

4.  Полянський І.Ю. Професор Хенкін Валентин Львович (до 111- річчя від дня народження)/ І.Ю. Полянський, Я.Ю. Войтів// Клінічна анатомія та оперативна хірургія. – Чернівці. – 2013. – №1. – С.

5.   Сторінки  історії : біографічний довідник завідувачів кафедр та професорів Буковинської державної медичної академії (1944-1998 рр.)[за ред. В.П. Пішака].  – Чернівці: БДМА, 1999.- С.185.
 

Print Friendly, PDF & Email