Основні дати життя та діяльності

02.05.1936 р.             –        народився в с. Гіньківці Заліщицького району Тернопільської області

1954 р.             –        після закінчення середньої школи поступив до Чернівецького медінституту, одночасно навчаючись на                                             вечірньому  відділенні Чернівецького музичного училища

1960 р.             –        закінчив Чернівецький медичний інститут з відзнакою

1962 р.             –        після закінчення аспірантури працював асистентом кафедри  анатомії людини Чернівецького медичного                                         інституту

1964 р.             –         захистив кандидатську дисертацію

1970 р.             –         доцент кафедри анатомії людини Чернівецького медичного  інституту

1972 р.              –        захистив докторську дисертацію

1972-1986 р.     –        завідувач кафедри топографічної анатомії та оперативної хірургії

1973 р.               –      присуджено почесне звання професора

1974-1978 рр.   –        декан лікувального факультету ЧМІ

1985-2000 рр.    –       очолював кафедру анатомії людини

1989 р.                –       був обраний академіком Академії наук Вищої школи  України

9.07.

2000 р.                –       професор Володимир Миколайович Круцяк пішов з життя

 

Кроки поступу та наукова діяльність

Відомий український вчений Володимир Миколайович Круцяк народився 2 травня 1936 року на Тернопільщині. Він був звичайним сільським хлопчиком, із звичайної селянської сім’ї. Проте одна незвичайність таки була. Це – висока культура і духовність родини Круцяків. Майже щодня, після виснажливої праці на полі, батьки Володимира брали активну участь у церковному хорі, особливо його мама Розалія Феліксівна.
Молодий хлопець рано захопився народними традиціями, українською народною піснею. Він гарно грав на цимбалах і баяні. Незважаючи на тяжкі соціально-побутові умови – голод кінця сорокових, воєнно-визвольні баталії початку п’ятидесятих, успішно навчався в школі.
Та й школа в рідних Гиньківцях була тільки початковою. Тому юному школяреві щоденно доводилось пішки долати чималу відстань до найближчої середньої школи. Але він не ремствував, не скаржився на долю, а невтомно працював над собою. У вир життя його несли спрага до знань і захоплення музикою.
Поряд з високою духовністю Володя Круцяк вбачав у цьому й іншу прикмету – бути корисним людям, виховуючи у них любов до народних традицій, любов до культури свого народу, до родинного гнізда, Батьківщини.

 

Поклик душі – музика

 

І здавалося б, музика посяде головне місце в його житті. Однак секрет таланту полягає в тому, що він не однобічний. Якщо людина має хист до якоїсь однієї справи, то вона з не меншим завзяттям творитиме й щось друге. Потрібен тільки поштовх.
Володимир Круцяк дуже любив свого дідуся, який ще у досить молодому віці захворів на тяжку недугу. Усвідомивши безсилля лікарів і переживши гірку втрату, молодий хлопчина твердо вирішив стати медиком – щоб знову бути корисним людям.
Навчаючись у Чернівецькому медичному інституті, В.М.Круцяк закінчує одночасно і вечірнє відділення музичного училища. Відмінник навчання, студент-медик, поєднуючи медицину і музику, успішно керував оркестром народних інструментів самодіяльного студентського ансамблю “Трембіта”, який не раз прославляв рідний навчальний заклад на різних форумах. Саме з цього колективу згодом облетить всю земну кулю пісенний талант неперевершеного Володимира Івасюка, тодішнього студента Чернівецького медичного інституту.

Набуваючи медичних знань, В. М. Круцяк все більше захоплюється таємницями медичної науки. Допитливий характер і невичерпна енергія приводять молодого лікаря в аспірантуру.

З 1960 року він працює на кафедрі анатомії людини під керівництвом відомого вченого М.Г. Туркевича, який був науковим керівником і консультантом його кандидатської та докторської дисертацій (другим консультантом була проф. В.А. Малішевська).

Свого вчителя Володимир Миколайович називав другим батьком. В його кабінеті висів портрет Миколи Гервасійовича, в очі якого часто вдивлявся професор В.М.Круцяк, немов питаючи поради.

 

Докторська дисертація В.М.Круцяка присвячена порівняльно-ембріологічному дослідженню морфогенезу позапечінкових жовчних шляхів людини і ссавців (Сімферополь, 1971). У глибоко фундаментальній роботі вперше досліджені закономірності гістогенезу стінок жовчних шляхів, становлення їх кровопостачання та лімфовідтоку. Показано, що фетальна оклюзія є закономірною умовою адаптації ембріона в процесі розвитку, виявлено ембріологічні передумови виникнення атрезій, стенозів та подвоєнь жовчних шляхів.
«Лише знаючи закономірності розвитку зародка, можна виправляти природжені та спадкові дефекти людського організму» – був переконаний академік Круцяк В.М., засновник сучасної школи морфологів.
Володимира Миколайовича Круцяка, молодого доктора наук, у 1972 році обирають завідувачем кафедри топографічної анатомії та оперативної хірургії, а через два роки призначають деканом лікувального факультету.

У перші роки завідування основною темою роботи було продовження задумок і планів попередника Круцяка В.М., талановитого морфолога, професора М.Г.Туркевича по вивченню розвитку та формуванню органів людини, особливо на його ранньому етапі. Започаткований науковий напрямок виріс в одну із провідних шкіл України по розвитку систем та органів людини.
Висока наукова кваліфікація і досвід педагога-організатора дозволили йому успішно поєднувати навчальний процес та науково-дослідну роботу.
Після виходу на пенсію його славної порадниці і вчительки професора В.А.Малішевської, у 1986 року Володимир Миколайович очолює кафедру анатомії людини, де працював до останніх днів.

Розвиваючи традиції буковинських морфологів і прийнявши ес¬тафету наукового пошуку, професор В.М.Круцяк продовжує ембріотопографічні дослідження організму людини. Під його керівництвом вико¬нано 27 кандидатських і 5 докторських дисертацій.
В.М.Круцяк володів лише йому притаманним даром розгледіти в молодій людині особистість науковця. Досить зазначити, що шість його учнів працюють професорами або очолюють кафедри, в тому числі й клінічні (О. В. Кравченко, У.Ю. Яцожинська, І.Ю. Полянський, В.М. Пашковський, Ю.Т. Ахтемійчук, В.І. Зайцев). Серед кандидатів наук, підготовлених професором В.М.Круцяком, 14 лікарів, з них 11 – хірургічних спеціальностей.

            Молоде покоління науковців з наставником – проф. В.М.Круцяком

     Результати наукових досліджень В.М.Круцяка та його учнів вирізняються прикладним спрямуванням. Майже кожна наукова праця закінчується впровадженням у практику охорони здоров’я нових методів діагностики та хірургічного лікування. Очолюваний ним колектив тісно співпрацював з клінічними кафедрами Буковинської медакадемії, а також з хірургічними кафедрами Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця, відділенням рентгенодіагностики захворювань органів черевної порожнини Київського науково-дослідного рентгенорадіологічного та онкологічного інституту, Республіканським проктологічним центром МОЗ України.
В результаті наукових досліджень одержані нові дані щодо особливостей і закономірностей внутрішньоутробного розвитку і становлення топографії органів та структур травної, дихальної, сечостатевої, судинної та нервової систем. Велике практичне значення мають дослідження серозних порожнин людини (очеревинної, плевральної, перикардіальної), правої лімфатичної та грудної проток. Окремі дослідження присвячені морфогенезу суглобів людини.
Результатом морфологічних досліджень є понад 20 нових способів хірургічної корекції уродженої та набутої патології, які широко впроваджені у практичну хірургію.
Новий ембріотопографічний напрямок в анатомічній галузі завдяки подвижницькій діяльності професора В.М. Круцяка виріс в одну з провідних наукових шкіл України. Успіхи кафедри ЧМІ було визнано на Х Всесоюзному з’їзді анатомів і морфологів – вона була названа найкращою(1971 р.).
За вагомий особистий внесок у розвиток морфологічної науки, високу фахову майстерність Академія наук вищої школи України обирає В.М.Круцяка академіком (відділення фундаментальних проблем медицини), а Президія Верховної Ради присвоює йому почесне звання “Заслужений діяч науки і техніки України” (1989).
Володимир Миколайович широко пропагував результати наукових досліджень буковинських морфологів. Він приймав активну участь у роботі Всесоюзних і Республіканських з’їздів, конференцій та симпозіумів. Тривалий час В.М. Круцяк був віце-президентом Всеукраїнського наукового товариства анатомів, гістологів, ембріологів та топографоанатомів.
В результаті наукової та громадської діяльності встановилися тісні творчі контакти з провідними вченими Російської Федерації (академіки О.В. Волкова, В.В. Купріянов, професор О.В. Борисов), Білорусії (академіки Д.М. Голуб, П.Й. Лобко), Латвії (академік П.Я. Герке), України (академіки К.І. Кульчицький, І.І. Бобрик, професори Б.П. Хватов, Ю.М. Шаповалов, А.І. Брусиловський, К.С. Кабак, В.П. Яценко, Б. В. Троценко).
Тому цілком закономірним було проведення у 1990 році III Республіканського з’їзду анатомів, гістологів, ембріологів і топографоанатомів України саме в Чернівцях, на базі рідного навчального закладу. Вражаючою була кількість делегатів з “їзду (220) та широта представництва вчених з інших союзних республік.
– Люди завжди поспішають туди, де цікаво, – зауважив тоді академік В.В.Купріянов (Москва).

 

Робочі моменти проведення III з’їзду анатомів, гістологів, 

ембріологів і топографоанатомів України

(вересень, 1990 р.).

 

         

 

 

 

Професор В.М.Круцяк був членом редакційної ради провідного морфологічного журналу “Архив анатомии, гистологии и эмбриологии” (нині “Морфология”), редакційної колегії українського міжнародного журналу “Вісник морфології”. А у 1997 році завдяки його зусиллям у стінах рідної Буковинської медакадемії побачив світ “Буковинський медичний вісник”. Вже з перших чисел журнал завоював авторитет серед науковців і Вищою атестаційною комісією України був визнаний як фаховий.
Володимир Миколайович Круцяк чудовий лектор. Він вмів зацікавити студентів вже з перших хвилин спілкування. Багато уваги приділяв організації навчального процесу не тільки своєї кафедри, а й цілого навчального закладу; працюючи деканом, а згодом і головою організаційно-методичної комісії. В керівництві педагогічним процесом завжди був цілеспрямованим і послідовним.

Як досвідчений педагог В.М.Круцяк видав понад 10 навчальних посібників з різних розділів анатомії людини, а “Хирургические манипуляции” побачили світ у центральному видавництві “Вища школа” (Київ, 1985). Навчальні посібники з рентгенанатомії, функціональної анатомії органів дихальної та імунної систем, топографічної анатомії фасцій та фасціально-клітковинних просторів широко використовуються у навчальному процесі кафедр морфологічного профілю.

Професор Круцяк В.М. автор 280 наукових праць, 4 монографій, 11 навчальних посібників, 22 авторських свідоцтв та патентів на виходи.
Йому присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України», він – академік АН Вищої школи України, академік Академії оригінальних ідей, дійсний член Нью-Йоркської Академії наук. Володимир Миколайович нагороджений знаком «Відмінник охорони здоров’я», лауреат обласної премії ім. О. Поповича, а його портрет занесено до галереї фундаторів наукових шкіл університету.

Професор В.М.Круцяк був людиною надзвичайної доброти і безмежної любові до ближнього. Своєю щирістю і добром Володимир Миколайович обдаровував всіх – від студента до лікаря, від аспіранта до академіка, від декана до міністра, від прибиральниці до народного артиста… В його затишному робочому кабінеті завди було людно. І кожний, хто поспілкувався з ним, одержував конкретну пораду, щиру допомогу і душевне тепло.

Володимир Миколайович віддавав усе – мудрість, досвід, знання, щирість серця і тепло душі, нічого не потребуючи взамін. “Злато невичерпної душі” – так охрестив професора В.М.Круцяка один поет. До цього вже додати нічого!

 

Дисертації, автореферати:

1. Круцяк В.Н. Внутриутробное развитие желчного пузыря человека: дис. … канд. медицинских наук/ Круцяк Владимир Николаевич. – Рига, 1964. – 184 с.
2. Круцяк В.Н. Пренатальный онтогенез внепеченочных желчных путей человека и некоторых млекопитающих (сравнительно-эмбриологическое исследование): дис. … доктора мед. наук: 14.751./ Круцяк Владимир Николаевич. – Симферополь, 1971. – 450 с.
3. Круцяк В.Н. Внутриутробное развитие желчного пузыря человека: автореф. дис. на соискание ученой степени канд. медицинских наук / В.К. Круцяк. – Рига, 1964. – 19 с.
4. Круцяк В.Н. Пренатальный онтогенез внепеченочных желчных путей человека и некоторых млекопитающих (сравнительно-эмбриологическое исследование): автореф. дис. на соискание ученой степени д-ра медицинских наук / В.Н. Круцяк. – Симферополь, 1971. – 38 с.

Монографії, підручники, довідники, навчальні посібники
1. Практические навыки по хирургии / [под ред. Б.О.Милькова и В.Н.Круцяка. – Черновцы, 1983. – 100 с.
2. Хирургические манипуляции / [под ред. Б.О.Милькова, В.Н.Круцяка.] – К.: Вища школа, 1985. – 207 с.
3. Кульчицкий К.И. Методическое пособие к лекциям по оперативной хирургии и топографической анатомии /К.И. Кульчицкий, В.Н. Круцяк. – Черновцы, 1987. – 42 с.
4. Неотложная хирургическая помощь в условиях сельской врачебной амбулатории / Б.О. Мильков, Г.Д. Дейбук, В.Н. Круцяк [и др.] – К.:Здоров’я, 1987. – 120 с.
5. Практикум по оперативной хирургии и топографической анатомии / К.И.Кульчицкий, Н.С. Скрипников, В.Н. Круцяк [и др.]. – К.- Полтава, 1988. – 231 с.
6. Бобрик И.И. Вопросы медицинской этики и деонтологии в курсе лекций и практических занятий по анатомии человека /И.И. Бобрик, В.Н. Круцяк. – К.-Черновцы, 1988. – 16 с.
7. Круцяк В.Н. Методические рекомендации по изучению анатомии черепных нервов и органов чувств (в помощь самостоятельной работе студентов) / В.Н. Круцяк, В.И. Проняев, Ю.Т. Ахтемийчук. – Черновцы, 1988. – 32 с.
8. Учебное пособие по рентгеноанатомии /И.И. Бобрик, В.И. Милько, В.Н. Круцяк [и др.]. – К.-Черновцы, 1989. – 86 с.
9. Функциональная морфология органов иммунной системы (Методические рекомендации к самостоятельной работе студентов) / В.Н. Круцяк, В.К. Патратий, В.П. Пишак [и др.] – Черновцы, 1990. – 84 с.
10. Функциональная морфология органов дыхания / В.Н. Круцяк, В.И. Проняев, В.П. Пишак [и др.] – Черновцы: ЧГУ, 1992. – 142 с.
11. Михайленко В.В. Медичний словник. Англо-українсько-латинський (основні терміни) /В.В. Михайленко, В.М. Круцяк. – Чернівці, 1994. – 164 с.
12. Mykailenko V.V. Medical glossary/V.V. Mykailenko, V.M. Krutsiak. – Сhernivtsi, 1994.-163 p.
13. Ямкова У.Ю. Хоріальні ворси¬ни плаценти на ранніх стадіях вагітності (методичні рекоменда¬ції дослідження) /У.Ю. Ямкова, М.П. Барсуков, В.М. Круцяк – Чернівці-Сімферополь, 1994. – 10 с.
14. Методичні розробки практичних занять з анатомії людини /[під ред. В.М. Круцяка]. – Чернівці, 1994. – 144 с.
15. Російсько-українсько-латинський словник загальнобіологічних термінів/В.М. Круцяк, В.П. Пішак, В.І. Проняев, В.Ф. Мислицький – Чернівці, 1996. – 285 с.
16. Методичні розробки до практичної роботи студентів з анатомії людини: навчальний посібник /В.М. Круцяк, М.М. Козуб, В.Г. Макар [та ін.]. – Чернівці, 1998. – 144 с.
17. Макар В.Г. Методические разработки для иностранных студентов для самостоятельной работы по анатомии человека / В.Г.Макар, В.Н. Круцяк. – Черновцы, 1998. – 140 с.
18. Круцяк В.М. Фасції та клітковинні простори тіла людини / В.М. Круцяк, С.С. Теплицький, А.Ф. Затірко. – Чернівці: Прут, 1999. – 112 с.
19. Структурно-функціональна організація органів дихальної системи /В.М.Круцяк, В.П. Пішак, Б.Г. Макар, Т.В. Хмара – Чернівці: Медик,1999. – 120 с.
20. Круцяк В.М. Анатомія черепних нервів. / В.М. Круцяк, В.В. Кривецький, І.І. Кривецька – Чернівці: Медик, 1999. – 112 с.
21. Круцяк В.М. Методичні розробки для самостійної роботи студентів з анатомії людини /В.М. Круцяк, С.Ю.Кравчук, Т.В.Смірнова; [під ред. В.М. Круцяка]. – Чернівці: Медик, 1999. – 45 с.
22. Методичні розробки до практичної роботи студентів з анатомії людини /[під ред. В.М. Круцяка]. – Чернівці. – 1999. – 146 с.
23. Структурно-функціональна організація дихальної системи /В.М.Круцяк, В.П. Пішак, Б.Г. Макар, Т.В. Хмара – Чернівці: БДМА, 2000. – 80 с.
24. Пішак В.П. Шишкоподібне тіло: порівняльні ембріологічні паралелі / В.П. Пішак, В.М. Круцяк – Чернівці: Медик, 2000. – 126 с.
25. Круцяк В.М. Анатомія черепних нервів ( в схемах і рисунках): навчальний посібник з анатомії людини / В.М. Круцяк, В.В. Кривецький, І.І. Кривецька – Чернівці: Медик, 2002. – 112 с.
26. Круцяк В.М. Анатомія черепних нервів ( в схемах і малюнках): навчальний посібник з анатомії людини / В.М. Круцяк, В.В. Кривецький, І.І. Кривецька – Чернівці: Медик, 2003. – 112 с.

                            

Під керівництвом та науковою консультацією професора В.М. Круцяка виконали і захистили 

 

      5 докторських:  

 

1. Яцожинська У.Ю. “Морфологічні показники плаценти до нозологічних змін в

умовах променевого забруднення атмосферного повітря”.                       –   1994 р.

 

2. Кравченко О.В.  “Вагітність, пологи та функціональний стан системи мати-плацента у жінок екологічно несприятливого Чернівецького регіону України”.                                                                                                  –   1995 р.

3. Ахтемійчук Ю.Т. “Розвиток становлення топографії органів та структур заочеревинного простору в ранньому онтогенезі людини”.

                                                                                                                                    –   2000 р.

4. Макар Б.Г. “Становлення та топографо-анатомічні взаємовідношення стінок носа з суміжними структурами в онтогенезі людини”.                                                                                                                                                    –  2000 р.

5. Власов В.В. “Морфологічне та експериментальне обґрунтування лікування та профілактики післяопераційних вентральних гриж”.                                                                                                                                               –  2000 р.

          та 27 кандидатських дисертацій:

 

1. Лютик М.Д.                                                                                                    1978 р.

2. Ватаман В.М.                                                                                                 1985 р.

3. Войтив Ю.Я.                                                                                                  1985 р.

4. Полянський І.Ю.                                                                                           1985 р.     

5. Ахтемійчук Ю.Т.                                                                                           1988 р.

6. 

 Власов В.В.                                                                                                    1990 р.

7. Зайцев В.І.                                                                                                      1991 р.

8. Пашковський В.М.                                                                                        1991 р.

9. Лусте А.О.                                                                                                     1992 р.

10. Олійник І.Ю.                                                                                                 1993 р.

11. Кавун М.П.                                                                                                    1993 р.

12. Мусурівський В.П.                                                                                       1995 р.

13. Луканьов Л.Г.                                                                                                1996 р.

14. Смірнова Т.В.                                                                                                1996 р.  

15. Проданчук І.Г.                                                                                               1996 р.  

16. Кривецький В.В.                                                                                           1996 р.

17. Кравчук С.Ю.                                                                                                1996 р.

18. Боднарук М.І.                                                                                                1996 р.  

19. Банул Б.Ю.                                                                                                     1997 р.

20. Лютик С.М.                                                                                                    1998 р.

21. Хмара Т.В.                                                                                                      1999 р.

22. Халатурник Г.М.                                                                                           2000 р.

23. Манчуленко Д.Г.                                                                                           2001 р.

24. Сикирицька Т.Б.                                                                                             2001 р.

25. Решетілова Н.Б.                                                                                              2001 р.

26. Кривецька І.І.                                                                                                  2001 р.

Вчені про вченого

БАТЬКІВСЬКА ОПІКА

 

            Професор Володимир Миколайович Круцяк увійшов в історію анатомії як один з талановитих морфологів України, який прожив надзвичайно активне наукове життя, залишивши в науці яскравий слід. У школі, а потім у медичному інституті, він постійно розвивав свої різнобічні здібності. Володимир Миколайович залишився в  пам’яті людей, які його знали, не тільки як відмінник навчання, вірний товариш, талановитий музикант, але й як чудовий організатор.

        Всебічна обдарованість Володимира Миколайовича розкрилася повністю в той час, коли він після закінчення Чернівецького медичного інституту присвятив себе основній суті його життя – науці. 

        Ставши морфологом, Володимир Миколайович почав сходження до тих вершин, до яких прагне кожен науковець, кожна людина, яка до останнього віддає себе найважчій і найважливішій в житті людини праці – науковій діяльності. 

        На цій ниві розквітли основні риси характеру Володимира Миколайовича як науковця – його величезна працьовитість, цілеспрямованість, прагнення до нового, творчий підхід до вирішення великих і малих наукових питань. Стрімко увійшовши у відому наукову школу, яку започаткував професор М.Г.Туркевич і яку плідно продовжувала розвивати професор Малішевська В.А., Володимир Миколайович досить успішно і за короткий час виконав кандидатську, потім докторську дисертації, очолив кафедру і почав успішно створювати свою школу морфологів. 

        Використовуючи пластичні і графічні реконструкційні методи дослідження в своїх роботах і в роботах своїх учнів, Володимир Миколайович як талановитий дослідник дуже вчасно прийняв рішення про те, що поряд з цими класичними методами необхідно застосовувати і більш нові морфологічні методи дослідження структур організму людини.

        Комплекс класичних і сучасних методів морфологічних досліджень дозволив Володимиру Миколайовичу запланувати цілу серію дисертаційних робіт, кандидатських і докторських, підняти рівень і авторитет Чернівецької школи морфологів на найвищий морфологічний щабель. Зросли посилання на результати досліджень Чернівецьких морфологів у зарубіжних морфологічних виданнях. 

Як морфолог, як керівник оригінального і цінного наукового напрямку, Володимир Миколайович посів одне з визначних місць серед морфологів України і ближнього зарубіжжя. Десятки дисертацій, які виконувались в Чернівецькій морфологічній школі, завжди отримували високу оцінку на засі-даннях ВАК спочатку союзної, а згодом – ВАК України.

        Я особисто високо оцінюю життєвий шлях Володимира Миколайовича Круцяка не тільки тому, що це був Вчитель з великої літери, чудовий лектор і педагог, прекрасний товариш і сім’янин, науковий керівник високого ґатунку, але й, перш за все, за його безкрайню людяність і доброту. 

        Я не можу не назвати ще один приклад такого ставлення до своїх учнів, який я бачив у Володимира Миколайовича. Коли він телефонував мені з проханням, щоб я подивився дисертацію його учня, то завжди свого дисертанта називав не інакше, як моя дитина. З батьківським піклуванням він слідкував за кожним кроком дисертантів на всіх етапах захисту.

Таким був Володимир Миколайович – професор, вчитель і надзвичайно чуйна людина, таким він назавжди залишиться в серці і пам’яті всіх, хто його знав.

БОБРИК І.І.

доктор мед. наук, проф.,

член-кор. АПН України,

зав.кафедри анатомії людини

Національного медінституту ім.О.О.Богомольця

 

НАСТОЯЩИЙ ДРУГ

   

        Моя первая встреча с Владимиром Николаевичем Круцяком состоялась в 1974 году в Симферополе. 

Он приехал на защиту своей докторской диссертации совсем молодым, полным сил и энергии. Один из его официальных оппонентов, профессор Ю.Н. Шаповалов, тогда сказал о Владимире Николаевиче, что это восходящая звезда на небосводе эмбриологии,  и  эти  слова  оказались  пророческими, хотя уже тогда Владимир Николаевич был достаточно известным среди морфологов. 

        Чувствовалось присутствие элементов волнения, но при всем этом Владимир Николаевич сделал замечательный доклад, блестяще ответил на все вопросы и буквально покорил своей научной эрудицией маститых членов ученого совета, а среди них были профессора Б.П.Хватов, В.В.Бобин, С.И.Георгиевский и др., умудренные опытом и глубиной знаний в области морфологии. Результат голосования за присвоение Владимиру Николаевичу научной степени доктора медицинских наук был однозначным ни одного “черного шара”.

        Мое знакомство с Владимиром Николаевичем переросло в дружбу на всю оставшуюся жизнь. Я постоянно ощущал крепкое плечо настоящего друга и побратима, который в любую минуту мог прийти, и неоднократно приходил на помощь без всякой корысти. В последние годы теплота встреч с ним становилась все более ощутимой. Он помогал мне в становлении как ученого, оказывал неоценимую моральную поддержку, и был одним из официальных оппонентов по моей докторской диссертации.

       Владимиру Николаевичу присуща была притягательная сила, к нему шли все: от студентов и аспирантов до профессоров, и для всех он был отзывчивым, проявлял заботу и помощь. 

       Он сумел сплотить вокруг себя единомышленников и создать новое научное на¬правление в морфологии человека – эмбриональную топографичес-кую анатомию, ставшее известным по глобальности охвата и глубине решения вопросов эмбриогенеза человека не только ученой общественности стран СНГ, но и далеко за их пределами. 

        При всем этом Владимир Николаевич отличался необыкновенной скромностью и простотой, что обычно присуще людям талантливым. Именно этими своими качествами, своим человеколюбием и обаятельностью он буквально покорил всех, кто хотя бы однажды имел счастье общаться с ним.

        Очень трудно смириться со свершившимся фактом, с болью в сердце ощущать отсутствие среди нас Владимира Николаевича, замечательного Человека, Учителя и признанного Ученого.

М.П.Барсуков

доктор мед. наук, профессор

Крымского аграрного университета

ВІДДАНІСТЬ НАУЦІ

 

       В моєму житті В.М.Круцяк відіграв роль як приклад для наслідування, формування життєвої позиції, особливо в науці, спілкуванні з людьми.

    Далекого 1959 року я, тоді ще першокурсник, був у захопленні від музичного таланту шестикурсника Володимира Круцяка. Він для мене був лише філігранним баяністом, керівником студентського квартету баяністів. Ми, студенти, любили всі музичні твори цього квартету, особливо увертюру до опери “Діти капітана Гранта”, яку на студентських концертах часто просили виконувати на “біс”.

         Особливо приємно було, коли Володимира Круцяка після закінчення вузу залишили в аспірантурі. З тих перших років спілкування з цим молодим викладачем і до останніх років його життя помітною була його тонка, душевна, щира риса – допомагати студентам, молодим науковцям, просто підтримати психологічно, ідейно, професійно. Він був вільний від заздрощів і щиро жалів людей, яким властива така риса.

          Разом з цим він, як голова ОМК, був вимогливий і принциповий. В ньому протиборствували два принципи: непомірне бажання зробити добро всім, хто до нього звернувся по допомогу, і адміністратора, який наперекір собі мусить служити справі і підкоритися умовам обставин, часу, заставивши інших зробити потрібну справу.

           Все своє творче життя він присвятив самовідданому служінню морфологічній науці. Ним створена відома в Україні і поза її межами школа анатомів-ембріотопографів. Однак ствердити лише таке – це мало сказати. Його прозірний науковий погляд був глибший, поза межі свого фаху. Він міг знайти плідний місток між анатомією і клінічною хірургією, разом з хірургами (проф. Б.О. Мільков) готувати кандидатів і навіть докторів наук на дотичних з хірургією проблемах.

           Багато з його учнів, яким він прищепив властиві йому риси, натхненно вийшли за межі анатомії в медицину різних клінічних профілів і реалізували його науковий дух, ставши згодом авторитетними клініцистами, докторами наук, керівниками підрозділів практичної охорони здоров’я. 

        Яскравим свідченням цьому є подальший життєвий шлях учнів В.М. Круцяка: нині завідувача кафедри факультетської хірургії проф. І.Ю. Полянського, завідувача кафедри неврології, психіатри та медичної психології проф. В.М. Пашковського, завідувача курсу урології д.мед.н. В.І. Зайцева, завідувача кафедри топографічної анатомії та оперативної хірургії д.мед.н. Ю.Т. Ахтемійчука, одного з провідних онкологів Львівщини к.мед.н. Ю.Я. Войтіва. 

           Професор В.М.Круцяк був одним з перших академіків АН вищої школи в нашій академії та ініціатором численних прогресивних заходів нашого вузу.

           Раптово, з гіркою втратою обірвалася його життєва і наукова симфонія. Буковина і Тернопілля втратили визначного сина, громадянина України.

          Його життя залишиться не просто в історії нашої академії як яскравий приклад самовідданого служіння справі. Ідеї академіка В.М.Круцяка мусять розвинути і продовжити його учні. Принципи служіння науці і державі цього наукового і педагогічного авторитета повинні наслідувати всі співробітники академії, кому була близька, зрозуміла і дорога ця людина – академік АНВШ, професор Володимир Миколайович Круцяк.

Волошин О.І.

доктор мед. наук, професор кафедри

 пропедевтики внутрішніх хвороб БДМУ

СВІТЛІЙ ПАМ’ЯТІ КОЛЕГИ

 

             Щоб зрозуміти душу професора Володимировича Миколайовича Круцяка, варто було його побачити хоча б раз, поспілкуватися з ним. 

           Володимир Миколайович був талановитим ученим і педагогом, людиною неповторною, доброю, щирою і надзвичайно енергійною, його творчим планам можна було позаздрити. Володимир Миколайович заслужено здобув високих наукових титулів і звань.

Я познайомився з ним понад двадцять п’ять років тому на одній із наукових конференцій морфологів: йшло обговорення наукових доповідей, планувалося виконання спільних наукових тем. Вже при першому знайомстві з професором В.М. Круцяком я потрапив у полон його усміхненого обличчя, бадьорого настрою, вміння вислухати співрозмовника. Володимир Миколайович умів також дати розумну і своєчасну пораду, допомогти у скруті словом і ділом. Тому і друзів він мав багато. З особливою вдячністю згадую я наші дискусії, в яких він щоразу відкривався для мене по-новому – як вчений і педагог.

         Протягом останнього десятиріччя ми часто зустрічалися з Володимиром Миколайовичем на нарадах, наукових конференціях, конгресах, на захистах дисертацій. Він завжди приїздив зі своїми учнями. Приємно було спостерігати, як Володимир Миколайович відрекомендовує своїх молодих науковців відомим ученим, як хвилюється за них під час виступів на наукових конференціях чи під час захисту дисертацій. 

           Ми були свідками формування і визнання наукової школи професора В.М.Круцяка, яку знають і поважають нині не лише в Україні, але і у багатьох країнах світу. Це школа нового перспективного напрямку медичної ембріології – ембріотопографії, яку нині успішно продовжують і розвивають численні його учні.

            За останні п’ять років у мене з Володимиром Миколайовичем встановилися дуже тісні контакти. Четверо моїх учнів виконували значну частину своїх кандидатських дисертацій на базі очолюваної ним кафедри анатомії людини Буковинської державної медичної академії, і він, як науковий консультант, їм багато допоміг. 

             Гордістю цієї кафедри є унікальна колекція серійних гістологічних зрізів людини на різних етапах розвитку. Цю колекцію Володимир Миколайович упродовж багатьох років постійно поповнював разом зі своїми учнями, оберігав її як особливу наукову цінність.

            Професор В.М.Круцяк мав також великий талант організатора. Той, хто побував у нього на кафедрі, зміг сам у цьому переконатися: чудовий анатомічний музей, добре оснащені анатомічними препаратами навчальні аудиторії, у науковій лабораторії – сучасне обладнання і комп’ютерна техніка, ідеальний порядок, чудовий дизайн.

            Свідченням організаторських здібностей Володимира Миколайовича є також проведені на високому рівні численні наради завідувачів кафедр анатомії людини України, конференції, і, особливо, ІІІ-й з’їзд морфологів України у 1990 році за участю представників багатьох республік бувшого Радянського Союзу.

            А як чудово він організовував дозвілля для учасників таких зібрань! Дякуючи Володимиру Миколайовичу, ми дізналися багато цікавого з історії, культури, архітектури та мистецтва Буковинського краю.

          Усі ми, хто мав щасливу можливість спілкування та співпраці з Володимиром Миколайовичем, згадуємо його як порядну людину, вимогливого і серйозного професора. Часом міг він бути і запальним, і дещо категоричним, але в душі він був людиною лірично-романтичною, навіть дещо сентиментальною.

         Уся його нестримна енергія, наполегливий науковий пошук, талант педагога, здібність до глибокого дослідницького аналізу залишилися у вагомому науковому доробку, а ще – у його творчих планах, здійснення яких за прийдешнім поколінням.

Головацький А.С.

доктор мед. наук, зав.кафедри 

анатомії людини, оперативної хірургії 

та гістології медичного факультету 

Ужгородського національного університету 

 

 

ГРОМАДЯНИН, ЛІКАР, ВЧЕНИЙ

 

    Його вже немає серед нас… 

– А ви знаєте, як хочеться жити і ще хоча б трошки потрудитися, адже ще стільки багато ідей і задумів, які не зроблені … – сказав Володимир Миколайович незадовго до трагічної днини.

           Пригадую, як під час телеінтерв’ю журналістка Л. Григор’єва, автор рубрики “Наш дім”, запитала професора: “Як ви вважаєте, що необхідно зробити для покращання життя в нашому місті?”

      – Так, місто – це наш дім, – відповів В.М. Круцяк, – і я хотів, щоб всі люди цінували життя і здоров’я, дружбу й порядність. Мене доля вирвала з лап смерті, адже я був в аварії, і дала мені можливість дещо осмислити, переглянути, оцінити, і я зрозумів, що робота завідувача кафедри анатомії людини, моїх колег по роботі дуже важлива, тому що анатомія – це основа лікарської справи. Я дуже вдячний лікарям, які повернули мене до життя і трудової діяльності.

          Це дійсно справедливі слова, адже без знання анатомії можна бути екстрасенсом, але лікарем – ніколи.

            – Мені хотілося б, – продовжував Володимир Миколайович, – щоб люди більше цікавилися будовою свого тіла, як це було в минулі віки, щоб вони приходили на кафедру, де могли б дізнатися багато цікавого, адже на кафедрі ми створили анатомічний музей, є багато ілюстративних матеріалів, муляжів, таблиць і картин. Хотілося б, щоб люди любили свою Буковину, рідний край – гори, ріки, ліси і прекрасну нашу флору – природну аптеку. Такої різноманітності лікарських рослин немає ніде. І як добре, що наш ректор В.П.Пішак, професор О.І.Волошин та інші вчені започаткували не тільки вивчення і використання цих рослин, але й впровадження їх в лікувальний процес. Я вірю, що люди Буковини в майбутньому не будуть їхати за здоров’ям у далекі краї. У нас є невичерпні ресурси краю, їх лише треба розумно використати. До нас будуть їхати на лікування, адже у нас є багато цілющих джерел.

         Він любив обласну водолікарню в селі Брусниця, часто відпочивав там, але і у відпустці в його кімнаті стіл завжди був завалений книжками, статтями, науковими матеріалами. Він не міг так просто відпочивати. Його відпочинок – це постійна праця.

          Він щиро приймав до серця негаразди, невдачі, хвилювання своїх співробітників і аспірантів, ніколи не був байдужим до науковців, здобувачів, які зверталися до нього. Його кабінет був свого роду науковим штабом, де можна було зустріти спеціалістів з любого фаху –  хірургів і терапевтів, акушерів-гінекологів і травматологів, урологів і невропатологів та багато інших.

         Я пам’ятаю, коли стало питання морфогістологічного дослідження полімерних матеріалів для потреб ортопедії і травматології, він не тільки підтримав цю ідею, але й надав базу кафедри і практичну допомогу щодо вивчення цієї проблеми. Він передбачав перспективність цього напрямку і публікація його статті в матеріалах ХІІ-го з’їзду ортопедів-травматологів України є свідченням практичної значимості великої і фундаментальної частки праці професора В.М.Круцяка в лікувальному процесі переломів кісток.

        Він автор великої кількості наукових праць, його творчий доробок – біля 300 статей і наукових праць.

        В.М.Круцяк, видатний фахівець з анатомії, морфогенезу людини, відомий лікар, шанований громадянин України,  буде довго жити в пам’яті людей свого рідного краю. Численні учні, колеги і друзі безперечно продовжуватимуть добрі справи цієї неординарної, простої людини, лікаря, відомого вченого – рідного сина Буковини. 

Дудко Г.Є.

доктор мед. наук. професор

 

ВЫДАЮЩИЙСЯ УЧЕНЫЙ, ПЕДАГОГ И ОРГАНИЗАТОР

 

          Мне посчастливилось быть знакомым с Владимиром Николаевичем с 60-х годов прошлого столетия. Встречи происходили, как правило, на научных форумах, заседаниях методической и проблемной комиссий.

            Дружеские отношения и научные контакты поддерживались до последних дней его жизни. Владимир Николаевич Круцяк выдающийся ученый, создавший в Украине оригинальную научную школу анатомов-эмбриологов. Его выступления с научными докладами на республиканских, всесоюзных и международных форумах всегда вызывали повышенный интерес и привлекали внимание молодых исследователей. Являясь учеником известного анатома и эмбриолога профессора Н.Г.Туркевича, академик В.Н.Круцяк унаследовал лучшие традиции своих учителей, развил их идеи и обогатил морфологическую науку новыми фактами и теоретическими положениями.

         Трудно перечислить все его выступления, да вряд ли это необходимо. Важны результаты его труда и тот вклад, который он внес в развитие морфологической науки.

            Академик В.Н.Круцяк – отличный организатор науки. Оригинальными идеями он щедро делился со своими учениками, которые создали заслуженный авторитет своему учителю. Готовить кадры – кандидатов и докторов наук – не каждый умеет, а у Владимира Николаевича это отлично получалось. Любовь к ученикам и преданность науке всегда вдохновляли его на новые творческие подвиги.

          Владимир Николаевич Круцяк талантливый педагог и методист. На протяжении многих лет мы встречались на заседаниях центральной учебно-методической комиссии при Минздраве СССР. Я видел в нем педагога, знающего свой предмет, умеющего донести свои знания до слушателей, способного организовать учебный процесс на самом высоком уровне.

          Среди профессоров-морфологов Владимир Николаевич выделялся выдающимися организаторскими способностями. Знакомство с организацией учебно-методической и научной работы на кафедре, которой он заведовал на протяжении многих лет, убедило меня в том, что мой друг академик В.Н.Круцяк является талантливым организатором. Достаточно вспомнить высочайший уровень организации III Украинского съезда анатомов, гистологов, эмбриологов и топографоанатомов, который состоялся в г.Черновцы в 1990 году. Это был поистине международный научный форум, способствовавший еще большему сплочению ученых-морфологов различных школ и направлений, ориентировавший их на решение самых актуальных и насущных проблем морфологии.

          Владимир Николаевич любил людей, и все знавшие его платили ему своей любовью и преданностью. Всегда было приятно находиться в его обществе, он обладал высоким чувством юмора и был отличным собеседником. Общение с Владимиром Николаевичем убеждало нас в принципиальности его позиции и требовательности к себе, окружающим. В научных дискуссиях он показывал пример делового отношения ко всему, с чем он соприкасался.

           Я благодарю судьбу за то, что на моем жизненном пути встретился такой человек    Владимир Николаевич Круцяк – крупный ученый, педагог, незаурядная личность. Я многому у него научился.

Лобко П.Й.

доктор мед. наук, член-кор. Білоруської АМН,

професор кафедри нормальної анатомії

Мінського медичного інституту

 

ВКЛАД ПРОФЕССОРА В.Н.КРУЦЯКА В РАЗВИТИЕ ЧЕРНОВИЦКОЙ АНАТОМИЧЕСКОЙ ШКОЛЫ

 

       Владимир Николаевич Круцяк в нашей памяти остался как выдающийся ученый, блестящий лектор и педагог, замечательный человек, отзывчивый доброжелательный, готовый всегда оказать дружескую помощь.  В.Н.Круцяк – воспитанник Черновицкой на¬учной школы анатомов, гистологов, эмбриологов топографоанатомов.

       Известно, что у истоков этого научного направления стоял известный анатом и эмбриолог Николай Гервасиевич Туркевич (1894-1975). Окончив медицинский факультет Донского университета в Ростове-на-Дону, он работал в дальнейшем на кафедре анатомии Минского медицинского института, а затем короткое время руководил кафедрой в Самаркандском медицинском институте. Дальнейший его путь следовал в Ленинград, где он был доцентом кафедры нормальной анатомии Военно-морской медицинской академии. Наиболее плодотворным был этап в его научной деятельности в Черновицком медицинском институте (1953-1970). Широко известна его диссертация, по-священная развитию эпифизарной области у человека и млекопитающих (1937). Он явился автором оригинального метода эмбриологической реконструкции органов и систем тела человека и животных.   

        Среди его учеников старшего поколения известный анатом, профессор Виктория Антоновна Малишевская, которая продолжила и развила на новом методическом уровне его эмбриологические идеи. Нам, харьковским анатомам, приятно, что В.А.Малишевская начала свою научную деятельность на кафедре анатомии Харьковского медицинского института под руководством всеми почитаемого Рафаила Давидовича Синельникова. Ее кандидатская диссертация выполнялась в плане научных исследований кафедры и была посвящена железам глотки человека и животных. Докторская диссертация В.А.Малишевской выполнялась уже в Черновцах под руководством Н.Г.Туркевича: “Сравнительная эмбриология легких человека и некоторых млекопитающих”. Ныне, как и прежде, В.А.Малишевская возглавляет кафедру анатомии в Буковинской медицинской академии.

            В этой краткой статье мы хотим основное внимание уделить соратнику В.А.Малишевской, безвременно ушедшему из жизни Владимиру Николаевичу Круцяку, который продолжил и развил на новом научном уровне научное направление Черновицкой анатомической школы. Его научное кредо – “Эмбриология человека, становление топографии органов в пренатальном периоде онтогенеза». Он также занимался проблемами экспериментальной хирургии. 

            Под руководством профессора В.М.Круцяка были введены и успешно развивались эмбриотопографические исследования организма человека, что нашло свое научное признание при проведении в 1990 г. на базе Черновицкого медицинского института и кафедры III съезда анатомов, гистологов, эмбриологов и топографоанатомов Украины.

           За период существования кафедры ее сотрудники защитили 7 докторских и свыше 40 кандидатских диссертаций, получили около 50 авторских свидетельств на изобретения. Все они используются при выполнении научно-исследовательских работ, в учебном процессе, часть из них успешно внедрена в практику здравоохранения. Сотрудники выполнили и напечатали свыше 800 научных работ.

            Он был блестящий организатор науки, активно участвовал в консолидации научных сил анатомов, как в Буковинской медицинской академии, так и в вузах Украины. Научные форумы в Черновцах проходили по его инициативе. Слушая его выступления на съездах и конференциях, мы всегда с удовлетворением отмечали, что В.Н.Круцяк лидер в оригинальном разделе морфологической науки, которая может быть обозначена как «топографическая эмбриология». Его труды в области анатомии общеизвестны. Уже на первом съезде анатомов Украины мы слушали его интересный доклад, посвященный актуальной проблеме – хирургической анатомии желчных протоков у плодов и новорожденных. И на последующих съездах и конгрессах он всегда выступал вместе со своими многочисленными учениками с докладами по эмбриотопографическим проблемам в исследовании врожденной патологии (В.Н.Круцяк, В.П.Пишак, Б.Г. Макар, А.А. Лойтра, С.С. Ткачук, А.О. Лусте, М.П. Кавун, В.М. Пашковский, Т.В.Смирнова, В.Ф. Мусуривский, Н.И. Боднарук, Ю.Т. Ахтемийчук, Н.Б. Решетилова и др.).

         В.Н. Круцях глубоко интересовался проблемами антропологии. На I Международном конгрессе по интегративной антропологии (Тернополь, 1995) он и его ученики представили доклад, посвященный онтогенетическим основам классификации фасций. В одном из последних научных сообщений на II Национальном конгрессе анатомов, гистологов, эмбриологов и топографоанатомов он и его ученики ( Т.В.Хмара, Ф.Д.Марчук, А.А.Лойтра) выступили с научным сообщением, посвященном структурной организации артериальных сосудов надпочечных желез в пренатальном периоде онтогенеза человека. В этом интересном докладе авторы показали, что большинство мезонефротических артерий подвергаются инволюции.

         Таким образом, лишь небольшой экскурс в научные направления этого выдающегося ученого показывают широту его научных интересов – от разработки новых методов топографо-эмбриологических исследований до изучения отдельных органов в раннем онтогенезе, с учетом их кровоснабжения. 

        Последующие поколения его учеников, которые работают в настоящее время в Черновцах и других городах Украины (д.мед.н. Ю.Т.Ахтемийчук, к.мед.н. Н.Б.Решетилова и многие др.) продолжают творчески развивать на современном уровне медицинской науки накопленные проф. В.Н.Круцяком научные направления.

Лупир В.М.

доктор мед. наук, професор,завідувач кафедри анатомії

Харківського медуніверситету

Бобін В.В.

доктор мед. наук, професор кафедри анатомії Харківського 

медуніверситету

  

ВИПРОМІНЮВАННЯ ПРИВІТНОСТІ І ДОБРОТИ

 

З Володимиром Миколайовичем Круцяком я познайомився більше тридцяти років тому. Назвав його Володимиром, а як звати по-батькові – запнувся. Він допоміг мені і сказав:

          – Моє ім’я і по-батькові легко запам’ятати, воно таке, як у академіка Тонкова. 

        Останнього ми всі знали, за його підручником вчили анатомію людини.

        З Володимиром Миколайовичем у нас було багато спільного: приблизно в один і той же час захищали докторські дисертації, очолили кафедри – він у своїй альма матер, мене ж доля закинула у Полтавський медичний сто-матологічний інститут. Зустрічалися ми досить часто на наукових конференціях, з’їздах, конгресах, навчально-методичних конференціях, нарадах завідувачів кафедр, підтримували творчі зв’язки у період між засіданнями. Він надсилав мені на рецензії автореферати дисертацій своїх учнів, був офіційним опонентом по захисту кандидатської дисертації у мого аспіранта. Як голови обласних наукових товариств ми спілкувалися на пленумах наукового товариства анатомів, гістологів і ембріологів України, заступником голови якого Володимир Миколайович мав честь бути. 

         Пригадую, на одному з таких засідань виникла дискусія відносно назви нашого наукового товариства. Немало членів правління вважало, що його назву необхідно вкоротити, назвавши «Товариство морфологів України». Володимир Миколайович також був такої думки. Я запропонував залишити попередню назву тому, що вона є надбанням історії морфологічної науки. Члени пленуму промовчали, а Володимир Миколайович сказав:

         – А я про це і не подумав. Тепер я приєднуюся до слушної думки. Я за те, щоб залишити попередню назву. Так воно і сталося. Мені, правда, ще прийшлося настирливо доказувати, щоб у назві відобразити ще і топографоанатомів. І ця пропозиція була прийнята.

           Володимир Миколайович був видатним морфологом. Його присутність на наукових форумах була відчутною. Після одного із наукових засідань у місті Києві, яке закінчилося пізно ввечері, Володимир Миколайович і його колеги вирішили вночі їхати додому. Ми відмовляли, пропонували відкласти поїздку на ранок. Як і іншим, їм хотілося скоріше попасти додому. Трапилася автокатастрофа, у якій Володимиру Миколайовичу пошкодило ногу. Боляче нам було бачити його шкутильгаючим. Але це ще не була трагедія. Для мене, як і для всіх морфологів, шокуючою була звістка про те, що Володимира Миколайовича не стало, що він відійшов у вічність.

        У моїй уяві він залишився живим, з привітною щедрою усмішкою, відвертою душею, що випромінює тепло, ласку, привітність, доброту. Таким він залишиться у моїй пам’яті назавжди.

Максимчук Ю.О.

доктор  мед. наук, професор кафедри анатомії людини 

Української медичної стоматакадемії (м. Полтава)

 

ВИДАТНИЙ ВЧЕНИЙ, ПЕДАГОГ, ВИХОВАТЕЛЬ І ОРГАНІЗАТОР

 

        Серце Володимира Миколайовича Круцяка перестало битися 9 липня 2000 року. Важко знайти слова, які змогли б передати той біль, який відчули і відчувають його рідні, близькі, друзі та співробітники. Це надзвичайно велика втрата не лише для кафедри, академії, громадськості міста, але і ДЛЯ науки в більш широкому розумінні цього слова.                                                                                                                               Володя Круцяк 1960 року закінчив з відзнакою Чернівецький медичний інститут і був рекомендований на наукову роботу. Талановитий юнак ще на студентській лаві виявив схильність до науки і, незважаючи на можливість обрати будь-яку професію, віддав перевагу анатомії, якій і присвятив все своє життя.

            Володимир Миколайович почав свій шлях в науці під керівництвом відомого вченого-ембріолога професора Миколи Гервасійовича Туркевича. Під впливом свого учителя і мудрого наставника, аспірант Круцяк, виявивши неабияку наполегливість, працездатність і допитливість, став за короткий період цілком досвідченим педагогом і перспективним молодим науковцем.

            За час навчання в аспірантурі він досконало оволодів такими трудомісткими методами дослідження як виготовлення серійних гістологічних зрізів, графічної та пластичної реконструкції, фотографування мікро- та макропрепаратів і виконав кандидатську дисертацію на тему: “Внутриутробное развитие желчного пузыря человека”, яку успішно захистив у Латвійському інституті експериментальної та клінічної медицини АМН СРСР в 1964 р.

            Науковий ступінь кандидата медичних наук надихнув молодого науковця на ще більш інтенсивну роботу. Він продовжує більш глибоко та різнобічно вивчати жовчні шляхи, але уже у порівняльно-ембріологічному аспекті. Результати цих досліджень підсумовані в докторській дисертації “Пренатальный онтогенез внепеченоч-ных желчных путей человека и некоторых млекопитающих”, яка була успішно захищена в 1972 р. у Кримському медичному інституті. В 1973 році йому присуджено вчене звання професора. Володимир Миколайович Круцяк був не лише талановитим вченим і педагогом, йому притаманні також визначні організаторські здібності, які особливо яскраво проявились, починаючи із того часу, коли він Очолив кафедру топографічної анатомії та оперативної хірургії (1972), а з 1986 він завідувач кафедри анатомії людини.

            За цей час Володимир Миколайович створив монолітний і працездатний колектив (переважно молодіжний), який під його керівництвом розширив і поглибив дослідження, започатковані професором М.Г.Туркевичем. Значною заслугою професора В.М.Круцяка є заснування нового перспективного напрямку медичної ембріології – ембріо-топографії, який дозволив створити на Буковині провідну школу ембріологів України, широко відому і за межами нашої держави.

            Під керівництвом та при консультації Володимира Миколайовича виконано і захищено понад 30 докторських і кандидатських дисертацій, в т.ч. багатьма практичними лікарями. Особистий його науковий доробок складають 4 монографії, 11 навчальних посібників, 280 наукових праць та 22 винаходи.

            Лекції, які читав професор В.М.Круцяк, відзначались глибиною змісту і, разом з тим, доступністю для сприйняття, чого вдається досягти далеко не кожному лектору. Значний вклад у вдосконалення навчально-методичної роботи в інституті вніс Володимир Миколайович, обіймаючи посаду декана лікувального факультету (1974-1978). Він дуже багато уваги приділяв роботі з молоддю, знав особисто кожного студента.

            До цього часу тодішні студенти, а зараз лікарі та науковці, зі щирою теплотою, глибокою повагою і вдячністю згадують такого чуйного, уважного та доброзичливого декана, який повсякчасно був готовий допомогти кожному. Професор В.М.Круцяк успішно поєднував напружену наукову і педагогічну роботу із громадською діяльністю.

            Визнанням заслуг Володимира Миколайовича як вченого-анатома є обрання його віце-президентом Українського наукового товариства АГЕТ.

            Працюючи багато років пліч-о-пліч з цією неординарною людиною, я з великим задоволенням спостерігала, з яким натхненням він працював, як умів організувати роботу, вражала його винахідливість і уміння спілкуватись з різними людьми, його комунікабельність і відкритість. Саме ці риси характеру Володимира Миколайовича в поєднанні з широкою ерудицією, як магніт, притягували до нього людей. У нього було дуже багато щирих друзів як в академії, так і за її межами, і до кожного він знаходив індивідуальний підхід.

            Він пішов із життя в розквіті своїх творчих сил, маючи багато нових ідей і задумів, які будуть продовжені його учнями і послідовниками. Всі, кому пощастило спілкуватися, а тим більше, разом працювати з Володимиром Миколайовичем Круцяком, назавжди збережуть у своїх серцях його світлий образ.

Малішевська В.А.

доктор медичних наук, професор(м. Чернівці)

 

 

ЖИТТЯ-ЛЮДЯМ

 

        На моєму довгому життєвому шляху мені зустрічались різні особи – від студентів та школярів до академіків та лісників. Здебільшого це були гарні та добрі люди. Не всіх пам’ятаю, не з усіма були добрі стосунки, але зустріч з Володимиром Круцяком була дарунком долі, бо ця людина відразу відтворювала навколо себе атмосферу людяності, зацікавленості та доброти. Володимир Миколайович був доброзичливою, вимогливою і дуже компетентною людиною. Спілкування з ним завжди було приємним, ніколи не набридало й давало заряд ентузіазму та оптимізму. Відомо, що його дуже поважали колеги, офіційні кола й студенти.

        Наука стверджує, що чоловік на Землі може жити до 150 і більше років, але в нашій.державі сьогодні середня тривалість життя 57 років. Тобто за цей термін треба зробити багато. В.М. Круцяку це вдалося. Нехай спогади про нього завжди допомагатимуть нам, хто ще живе.

Масловський С.Ю.

доктор мед. наук, професор,

завідувач кафедри гістології, цитології 

та ембріології Харківського медуніверситету

 

 

ВЧИТЕЛЬ

 

        В житті кожного науковця є людина, зустріч з якою сформувала його наукові погляди і пріоритети, сприяла виробленню образу  мислення і відобразилась на його науковій особистості. 

        Для мене такою людиною був і залишається ВОЛОДИМИР МИКОЛАЙОВИЧ KPУЦЯК.

        На все життя він запам”ятається мені не  тільки як талановитий вчений, прекрасний педагог і мудрий керівник, але й як виключно  порядна людина. 

        Володимир Миколайович був глибоко порядною людиною не тільки в житті, його вирізняла порядність і чесність як науковця. 

“Неохайність” наукових досліджень, яка останнім часом стає поширеним явищем, була для нього неприпустимою і викликала з його боку різкий протест. Саме тому започаткована ним наукова школа завжди користувалась заслуженою повагою в науковому світі. 

Працелюбність, педантизм і, разом з тим, терпеливість його були безмежними – чи це стосувалось наукових досліджень, чи роботи у різноманітних наукових товариствах, чи звичайних повсякденних лекцій та практичних занять. Такого ж ставлення він вимагав від своїх учнів. Можливо тому вихованці Буковинської державної медичної академії завжди мають глибокі знання з морфології, тісно пов’язаної з особою Володимира Миколайовича.

        Людина великої душі, Володимир Миколайович щедро ділився з нами своїм величезним досвідом, причому не тільки науковим і педагогічним. 

        Будучи глибоко інтелігентною, комунікабельною і надзвичайно вихованою людиною, він вчив нас мудрості взаємин з людьми, діловому етикету, поваги один до одного. Ввічливість і галантність були його візитною карткою. 

        Ми, його учні, були для нього дітьми, і він по-батьківськи ставився до нас – суворо, але й разом з тим з великою любов’ю та розумінням до кожного. 

        Важко перерахувати всіх, кому він дав путівку у життя. Одні залишились зростати далі у нього під крилом, інші обрали свої шляхи. Проте, як би не склалась доля кожного з нас, ми завжди продовжували відчувати на собі його турботу й опіку.

        Гірко й боляче усвідомлювати те, що Вчителя не стало. І я вдячний долі за те, що початок мого наукового шляху освятив саме він – ВОЛОДИМИР МИКОЛАЙОВИЧ КРУЦЯК.

Пашковський В.М.,

доктор мед. наук, професор, завідувач кафедри нервових хвороб,

психіатрії та мед. психології БДМУ

 

 

ВІДДАНІСТЬ ІДЕЇ

 

        Велич вченого вимірюється часом життя його наукових ідей. Ідеї, як живі істоти, розростаються, примножуються, трансфермуються, змінюють форму, але завжди зберігають первинну суть.

        Наукова ідея професора Круцяка Володимира Миколайовича була до геніального простою – простежити і теоретично відтворити, як розвивається організм. Чому і як? Два питання, які хвилювали людство, певно, з часів його свідомого існування. Чому і як? 

        Розгадка цієї таємниці, яка занадто ретельно оберігається природою, дала б можливість розширити, а, можливо, і змінити наше уявлення про сенс людського життя, його суть, змусила б переглянути сталі догми про природу хвороб, про довголіття, чи, навіть, безсмертя.

        Чому і як? Глобальні запитання, відповіді на які змінювались по мірі зростання наших можливостей пізнати самих себе і подібних собі. І якщо запитання “чому?” відноситься зовсім не до ембріології, то запитання “як?” стало основним в наукових розробках Володимира Миколайовича. 

        Як розвивається той чи інший орган? Як пов’язані процеси формоутворення різних органів? Як з надлишку зачатка органа формуються оптимальні за розміром та формою різні структури? Численні “як?”, відповіді на які в літературі або зовсім відсутні, або формалізовані, догматичні.

        Взаємозв’язок процесів розвитку, спрямованих на певну форму структури – наукова проблема, започаткована ще вчителем Володимира Миколайовича -професором М.Г. Туркевичем, вилилась у новий науковий напрямок, який спрощено визначається як “ембріотопографія”. 

Дослідження закономірностей розвитку ембріонів за допомогою сучасних методів топографічної анатомії було під силу тільки Володимиру Миколайовичу, який, залишаючись в душі ембріологом, тривалий час очолював кафедру топографічної анатомії та оперативної хірургії. Саме на цій кафедрі, яка за духом ближче до хірургії, ніж до анатомії, почалась реалізація наукової ідеї Володимира Миколайовича – дослідження розвитку і становлення топографії різних органів та структур у пренатальному періоді онтогенезу людини. Описувати форми ембріональних структур топографо-анатомічними термінами – на таке не наважувався ще ніхто. Це було новаторство, яке ми, молоді асистенти, що стали одними з перших учнів Володимира Миколайовича, сприймали з острахом.

        – Хто буде сприймати таку інформацію, читати статті, оцінювати тонкі відтінки новизни графічних та пластичних реконструкцій топографічних взаємовідносин? Адже ембріологи не знають то¬пографії, а топографи не розуміють ембріології. І взагалі, кому це потрібно? – допитували ми свого шефа.

        – Кому потрібно? Та до нас не тільки анатоми і ембріологи, а й хірурги будуть приходити за інформацією, – з впевненістю заявляв Володимир Миколайович. – Побачите, скоро операції будуть виконувати на плодах ще в утробі матері. А там знання ембріотопографії ой як потрібні.

        – Шеф фантазує – хмикали ми. – Його заносить у нереальність, у абстрактне майбутнє, у фантастику. Хотіли б ми бачити того хірурга, який наважиться на таке.

        – Сюжет, гідний пера Станіслава Лема. Він описав би його у своєму творі маразматичного садиста-хірурга похилого віку, що експериментує десь у космічній станції на штучних ембріонах – констатував один із знавців фантастики.

        Через 5 років у газеті “Комсомольская правда” я наткнувся на повідомлення кореспондента з США, у якому описувалось, як американські хірурги внутрішньрутробно прооперували 7-місячний плід з атрезією відхідника. Дитинка народилась здоровою. А з газетного фото хитрувато і дещо самозадоволено усміхався оперуючий хірург, симпатичний хлопець, за віком не старший за нас.

        Я метнувся із заміткою до Володимира Миколайовича.

        – Як же так? – збуджено і агресивно випалив я. – Чому американці? Хай там у них найдосконаліша техніка, але ж ідея наша, українська, ідея професора Круцяка. І підґрунтя, база для таких операцій – його ж!

        – Жаль, що не ми. Але нічого, добре, що хоч хтось наважився – з філософським спокоєм відповів Володимир Миколайович. – Мені не жаль ідеї. Ідея тільки тоді гідна поваги, коли вона реально служить людству.

Полянський І.Ю.,

доктор мед. наук, професор,

завідувач кафедри хірургії БДМУ.

 

КОРОТКІ ДРУЖНІ ЗУСТРІЧІ

 

        Кожна людина за відведений їй життєво-доленосний шлях залишає ту чи іншу пам’ять в громадському середовищі, яке її оточувало ще за життя.

        За останнє майже півстоліття, коли я став на стезю педагога і науковця, мені довелося зустрічатись і співпрацювати з багатьма талановитими вченими. До цього осередку прогресивних вітчизняних морфологів я відношу і В.М. Круцяка, обдарованого порядністю, глибоким і ясним розумом.

        Перша наша зустріч на початку 80-х років відбулась в кабінеті професора К.І. Кульчицького. Під час цієї зустрічі між нами велась розмова про стан нашої української морфології, її тогочасних творців, наукові школи, подальше удосконалення навчального процесу та видавничу справу в Україні.

        Це була досить гостра і відверта розмова, яка, як на мою думку, зіграла значну роль в формуванні подальшого зросту В.М. Круцяка, як громадянина, науковця, вихователя нової генерації лікарів, а особливо молодих науковців.

        Наступні наші зустрічі, що базувались на повній довірі, були не тільки приємними, а й значного мірою творчими. Особливо це знайшло свій відбиток в формуванні вибраного ним оригінального наукового напрямку – ембріотопографії людського організму.

        Він просив мене бути офіційним опонентом у значного числа дисертантів, що виконували свої наукові праці під його керівництвом. При цьому він завжди цікавився тим, які розробки з досліджуваних розділів ембріотопографії вимагають більш глибокого вивчення та надання їм прикладного спрямування.

        Пізніше я зрозумів, що ці думки йому були необхідні для інтеграції дисертаційних розробок у фундаментальну монографію з ембріотопографії пренатального розвитку організму людини.

        Особливо хотілось би зупинитись на його особистості як громадянина і професіонала. Володимир Миколайович був щирим українцем. Він любив Україну, а особливо свою чарівну Буковину. Щоб піднести престиж Буковинської медичної академії, він багато зусиль приклав до організації видавничої справи в Буковинській медичній академії і, зокрема, в заснуванні медичних журналів “Буковинський медичний вісник” та “Хист”.

        Добру пам’ять у багатьох з нас залишило проведення Ш-го наукового з’їзду анатомів, гістологів, ембріологів і топографоанатомів УРСР (1990 p.), провідним організатором якого він був. Ця зустріч морфологів України у кожного з нас залишила незабутню пам’ять про Буковинську медичну академію, Чернівці і Буковинський край в цілому.

        Широке визнання в Україні Володимир Миколайович отримав як професіонал. З одного боку він прикладав багато зусиль щодо удосконалення педагогічного процесу на керованій ним кафедрі, а з другого – як науковець.

       Сьогодні ми можемо без сумніву констатувати, що ним створена Буковинська школа морфологів. Як людині, Володимиру Миколайовичу, були притаманні чесність і порядність, відданість справі, надзвичайна коректність у взаєминах з колегами.

        Передчасна смерть не дала повною мірою реалізувати властивий йому науковий і організаторський потенціал.

Але наша тривожна пам’ять про цю людину навіть з плином часу не тьмяніє і не в’яне.

Симорот М.І.,

доктор мед. наук, професор 

кафедри клінічної анатомії та оперативної хірургії

Київської академії післядипломної освіти ім. Шупи

 

РОДОМ З ВОЄННОГО ДИТИНСТВА

 

        Хороша людина залишається в пам’яті на все життя.

        Пригадую 1969 рік. Треба було терміново надрукувати автореферат дисертації. Набір тоді здійснювався вручну, виникали помилки орфографічного характеру, неправильне розташування таблиць і т.ін. Мій науковий керівник порадив звернутися по допомогу до асистента кафедри анатомії людини В.М. Круцяка. Я одержав слушні поради щодо особливостей виправлення помилок, відповідного розміщення тексту. 

        Вже на той час Володимир Миколайович був авторитетним редактором, який досконало знав українську і російську мови. Він безпосередньо відповідав за випуски багатьох збірників наукових праць співробітників інституту, видання ювілейних книг, рекламних проспектів. Потяг до видавничої діяльності зберігся у нього на все життя, він завжди був готовий допомогти колегам у виданні монографій, посібників, започаткував журнал “Хист”,  який став тепер часописом наукових робіт студентів та молодих науковців.

Доля подарувала мені понад ЗО років спілкування з Володимиром Миколайовичем, як кажуть, в різних іпостасях. Він був деканом факультету, головою організаційно-методичної комісії, членом ректорату, заступником голови і членом центральної методичної комісії. 

На будь-якій роботі В.М.Круцяк відзначався вимогливістю, наполегливістю, поєднаними з увагою до людей, розумінням їх проб¬лем, неприйняттям безвідповідальності і нехлюйства, вболіванням за авторитет рідного вузу. 

        Як декан Володимир Миколайович багато робив для підтримування високої виробничої дисципліни студентів, без якої неможливе глибоке засвоєння навчальної програми, набуття практичного досвіду майбутніми лікарями. Тому, коли ми одержували високу оцінку рівня підготовки випускників з боку представників практичної медицини, в ній була і велика особиста заслуга професора В.М. Круцяка.

Поряд з адміністративною і громадською діяльністю Володимир Миколайович з повною віддачею займався справами кафедри, він ріс сам як викладач і науковець, постійно турбувався про авторитет свого колективу, підготовку науково-педагогічних кадрів. Кафедра анатомії завжди посідала передові місця у різних оглядах і конкурсах. Незважаючи на специфіку, там завжди було затишно, панував дух високої вимогливості і відповідальності. І це було відомо не тільки в межах інституту (академії), а й в усій Україні.

        Кажуть, не пробував гіркого – не відчуватимеш солодкого. Володимир Миколайович цілком пізнав цю істину, переживши в дитинстві біди Великої Вітчизняної війни і післявоєнного лихоліття. Це наклало відбиток на його ставлення до людей, на вміння цінувати час, свою і чужу роботу, бути цілеспрямованим і обов’язковим у виконанні даної обіцянки. Саме ці риси забезпечили йому успіх як вченому, організатору медичної освіти і науки.

        Далеко не кожний науковець, якщо він навіть працює в НДІ з належними умовами, може похвалитися такими здобутками, які мав Володимир Миколайович. 

        26 кандидатів наук, 5 докторів наук, створення наукової школи ембріотопографів, монографії, навчальні посібники, винаходи. Все це встиг зробити професор В.М. Круцяк.

        З часом прийшли авторитет і визнання його як науковця з високим потенціалом, вдумливого наукового керівника, талановитого організатора. Але високі звання не змінили ставлення Володимира Миколайовича до людей, до роботи, до наукових пошуків. Він зберіг простоту в спілкуванні, готовність дати мудру пораду, допомогти в складних обставинах.

        Для студентів він залишився вимогливим вчителем і порадником з батьківським співчуттям, для молодих науковців – геніальним керівником, сповненим науковими ідеями, надійним поводирем у велику науку. В.М. Круцяк був вольовою людиною, здатною приймати особисті рішення в найскладніших ситуаціях. Коли сталася біда, лікарі коливалися: лікувати перелом стегна консервативно чи застосувати оперативний метод. Він наполіг на останньому, і це дозволило йому на кілька місяців раніше повернутись до улюбленої роботи, до активного життя.

        Володимира Миколайовича вирізняла ще одна риса – цінування дружби, постійна увага до друзів і в горі, і в радощах. Він завжди пам’ятав дні народження і інші святкові дати, не забував поздоровити чи поспівчувати. Бувало телефонує: “У…. сталася біда …. Зателефонуйте….хай ваші добрі слова зменшать його біль”. Люди високо цінували цю увагу. У якому б місті мені не доводилось бувати, його колеги, друзі завжди просили передати вітання, цікавились здоров’ям, справами на кафедрі.

        Давно відома істина, що людське життя вимірюється не роками, а ділами. Вона цілком відноситься до Володимира Миколайовича Круцяка – доктора медичних наук, професора, Заслуженого діяча науки і техніки України, академіка АН вищої школи України, дійсного члена Нью-Йоркської академії наук, віце-президента Українського наукового товариства морфологів, засновника чернівецької школи ембріотопографії, доброї, мудрої людини.

Сокол А.М.,

кандидат мед. наук, професор

кафедри інфекційних хвороб та епідеміології БДМУ.

 

 

ДОБРОТА БЕЗ ГРАНИЦ

 

        С Владимиром Николаевичем Круцяком меня познакомил Председатель научного общества анатомов, гистологов, эмбриологов и топографоанатомов Украины Константин Иванович Кульчицкий перед началом работы I-го Украинского съезда АГЭ и топографоанатомов в г. Виннице 9 сентября 1980 г.

         До этого я был знаком, в основном, с анатомами многих медицинских вузов Украины и только с отдельными топографоанатомами во главе с профессором К.И. Кульчицким. Предупредительность, обаятельная улыбка и неизменное желание быть полезным в решении того или иного вопроса – вот что определило дальнейшее наше знакомство и плодотворное воплощение в жизнь планов и замыслов в педагогической и научной деятельности.

            На I Украинском съезде АГЭ и топографоанатомов Владимир Николаевич в соавторстве с М.Д. Лютиком сделал доклад “Хирургическая анатомия желчных протоков у плодов и новорожденных”. Успешные научные исследования, проводимые под руководством В.Н. Круцяка, были отмечены в докладе К.И. Кульчицкого и В.В. Бобина “Развитие анатомической науки на Украине”.

Следующая встреча с Владимиром Николаевичем состоялась во время работы IX Всесоюзного съезда АГЭ в июне 1981 г. в г. Минске. Жизнерадостный и подвижный, Владимир Николаевич был в центре научных дебатов по проблемам прикладной анатомии, выступил от коллектива авторов с данными о закономерностях развития и динамике изменений формы, строения и топографо-анатомических взаимоотношений ряда органов пищеварительного и дыхательного аппаратов. Это был весьма интересный доклад в плане установления корреляционных связей между развивающимися органами и явлениями гетерохронии в их закладке.

        О дальнейшем развитии научных исследований Владимира Николаевича по проблеме морфогенеза различных органов в пренатальном периоде онтогенеза человека мне было приятно услышать, а одновременно поделиться своими взглядами на эту проблему, в г. Киеве в ноябре 1986 г. на Республиканской научной конференции, посвященной 150-летию со дня рождения В.А. Беца. С большим радушием и вниманием принимал нас на этой конференции чл.-корр. АПН Иван Иванович Бобрик, и не могу не отметить, что весьма доброжелательная атмосфера, которая была в дни работы конференции, стимулировала наши творческие встречи.

В докладе В.Н. Круцяка с соавторами “Взаимоотношения над-почечников и почек с органами брюшной полости в пренатальном онтогенезе человека” были приведены оригинальные данные об особенностях фасциальных образований, осуществляющих фиксацию органов брюшной полости и забрюшинного пространства, что необходимо учитывать при топографо-анатомическом обосновании существующих и разработке новых методов оперативных вмешательств в этой области.

        Не прошло и года, как мы снова встретились с Владимиром Николаевичем теперь уже на II съезде АГЭ и топографоанатомов Украины в сентябре 1985 г. в г. Полтаве. Владимир Николаевич был членом оргкомитета этого съезда и радушно нас встречал на Полтавщине вместе с проф. К.И. Кульчицким, проф. Ю.А. Максимуком и доцентом Н.С. Скрипниковым – ректором Полтавского стоматологического института.

        Владимир Николаевич был сопредседателем на заседании секции “Эмбриогенез и сравнительная анатомия нервной и сосудистой систем”. Многие участники съезда пришли на заседание этой секции в связи с тем, что по существу это был симпозиум с рассмотрением и обсуждением проблем теоретического и практического значения данных эмбрионального развития человека не только для фундаментальной медицинской науки, но и практической медицины.

        В июне 1986 г. мы пригласили Владимира Николаевича с сотрудниками принять участие в работе I-й научной конференции мор¬фологов Северного Кавказа на базе кафедры анатомии человека Ростовского медицинского института. Наши друзья и коллеги В.Н. Круцяк, Ю.Я. Войтив, И.Ю. Полянский, В.Н. Ватаман, Ю.Т. Ахтемийчук опубликовали в сборнике научных трудов этой конференции работу: “Трехмерные методы исследования в изучении эмбриотопографии кровеносных и лимфатических сосудов”.

         Значительным событием в научной жизни морфологов наших стран был X-й Всесоюзный съезд АГЭ в г. Виннице в сентябре 1986 г. На Винницкой земле теперь мы встретились с Владимиром Николаевичем второй раз с большим удовольствием и желанием творческого общения. На столь представительном форуме ученых-морфологов получил высокую оценку доклад Владимира Николаевича с соавторами “Прикладное значение эмбриотопографических исследований”, где авторы представили данные, имеющие важное значение для разработки и выполнения ряда оперативных вмешательств.

        Мы были приятно удивлены, что в программе научной конференции, посвященной 150-летию со дня рождения П.Ф. Лесгафта, которая состоялась в г. Ленинграде в 1987 г., был доклад Владимира Николаевича с сотрудниками Т.В. Козырь-Волощук и М.Л. Кирилюк “Влияние больших физических нагрузок на половое развитие юных пловцов”. Это та работа Владимира Николаевича, которая связана с изучением изменений соматометрических показателей в зависимости от степени нагрузки на занимающихся плаванием. Работа в данном направлении обозначила участие Владимира Николаевича в решении проблем спортивной и интегративной антропологии. Примечателен и тот факт, что материалы конференции были напечатаны в Черновицкой областной типографии.

        Незабываемые встречи с Владимиром Николаевичем, сотрудниками возглавляемой им кафедры и студентами, обучавшимися в это время на кафедре, состоялись в конце мая 1987 г., когда делегация Ростовского мединститута возвращалась из г. Плевен (Болга¬рия) через Вадул-Сирет, и в Черновцах, в связи со сменой расписания, железнодорожный состав поезда София-Москва “перестаивал” 6 часов. После моего звонка в кабинет Владимира Николаевича, он приехал на машине, и радости нашей встречи не было предела. Сначала за “круглым” столом в его кабинете, затем в учебных комнатах, мы поближе познакомились с работой зав. кафедрой, преподавателей кафедры, оснащением учебного процесса, и увидели заинтересованные и творчески воодушевленные лица студентов. Все было настолько непринужденным и вызвало большой интерес в плане оптимизации научной и педагогической работы на кафедре, что мы едва успели к отходу поезда.

            В 1988 г. на базе кафедры анатомии человека Ростовского мединститута состоялась II научная конференция морфологов Северного Кавказа, и наши побратимы из Черновицкого мединститута во главе с профессором В.Н. Круцяком, но в большем составе, чем на I-й научной конференции (Г.И. Кокощук, В.И. Проняев, Н.Н. Козуб, Ф.Д. Марчук, Б.Г. Макар, Л.О. Филиппова, М.М. Кумка, М.П. Кавун, В.И. Зайцев, В.М. Пашковский), прислали для публикации работу “Способ изучения эмбриотопографии внутриорганных сосудов”.

        Несомненно, что триумфом всей многогранной творческой деятельности Заслуженного деятеля науки и техники Украины, профессора Владимира Николаевича Круцяка стала работа по организации и успешному проведению III съезда АГЭ и топографоанатомов Украины в сентябре 1990 г. в Черновцах. Все, что было сделано Владимиром Николаевичем, с неизменной доброжелательностью, чувством большой ответственности и гордостью за высокую оценку его личного труда, труда коллектива единомышленников, цементирующих фундамент выполнения возложенных на кафедру обязанностей по всем аспектам проведения съезда на межреспубликанском уровне, стало фактором, вдохновляющим Владимира Николаевича на новую творческую работу.

            В июне 1991 г. в г. Тернополе состоялся симпозиум “Экспериментальные и клинические аспекты медицинской и спортивной антропологии”, где Владимир Николаевич был членом оргкомитета, и вместе с В.И. Проняевым и Ф.Д. Марчуком представил доклад: “О количественной характеристике микроструктур органов”. Взаимный обмен мнениями на этом симпозиуме, который проходил с программным докладом проф. Б.А. Никитюка “Состояние медицинской антропологии и современные ее задачи”, было прелюдией I Международного конгресса по интегративной антропологии, который состоялся в г. Тернополе в 1995 г. 

            В Смоленске (сентябрь 1992 г. – XI съезд АГЭ), где еще раз собрались на традиционный обмен мнениями и с докладами о проделанной работе морфологи всех союзных республик, Владимир Николаевич вместе с рядом соавторов представил весьма актуальную работу, в которой нашли отражение комплексные методологические приемы эмбриотопографических способов исследования с целью активного внедрения анте- и перинатальной профилактики врожденных вариантов, аномалий и пороков развития внутренних органов.

И снова встреча на украинской земле – I национальный конгресс АГЭ и топографоанатомов Украины в сентябре месяце 1994 г. в г. Ивано-Франковске. Теплая встреча с коллегами, обсуждение научных проблем, неизменный диалог с Владимиром Николаевичем, с которым мы не виделись 2 года. Из Ивано-Франковска я вылетал с новым зарядом бодрости и оптимизма.

            Владимир Николаевич, совместно с Г.И. Кокощуком и С.М. Лютиком, представил на секционном заседании интересный как по форме изложения, так и по оригинальности содержания доклад: “Деякі морфологічні дані про походження акцісорних селезінок”.

            До сих пор сожалею, что не мог принять участие в научной конференции, посвященной 100-летию со дня рождения профессора Н.Г. Туркевича, которая была организована в 1994 г. по инициативе и при непосредственном участии Владимира Николаевича в г. Черновцы, где был издан сборник материалов этой конференции.

        Сравнительно короткая встреча была у нас с Владимиром Николаевичем в начале сентября 1995 г. в г. Львове на научной конференции, посвященной 100-летию со дня рождения профессора А.П. Любомудрова. Владимир Николаевич подарил мне прекрасно изданные под его редакцией методические разработки к практическим занятиям по анатомии человека (Черновцы, 1994. – 144 с).

Более длительное время общения с Владимиром Николаевичем было у меня уже через две недели в г. Тернополе (25-29 сентября 1995 г.), где проходил образцово организованный проф. Я.И. Федонюком I Международный конгресс по интегративной антропологии. 

        Вместе с коллегами Владимир Николаевич подготовил доклад “Онтогенетические основы классификации фасций”. Доклад был на весьма актуальную тему, поскольку в литературе имеются разноречивые данные о строении фасций в области шеи, в забрюшинном пространстве, промежности, что затрудняет выбор методов оперативного вмешательства и не способствует модификации уже известных методов и разработке новых в оперативной хирургии. По докладу развернулась интересная дискуссия, в которой живое участие приняли не только топографоанатомы и хирурги, но и анатомы из разных регионов СНГ.

        Последнюю публикацию Владимира Николаевича с коллегами Т.В. Хмарой, Ф.Д. Марчуком, А.А. Лойтрой, я увидел в сборнике научных трудов II национального конгресса АГЭ и топографоанатомов «Актуальные проблемы морфологии», который мне вручил в Луганске в настоящее время Президент Общества АГЭ и топографоанатомов Украины, Заслуженный деятель науки и техники Украины, ректор Луганского медицинского университета, профессор В.Г. Ковешников. Однако с Владимиром Николаевичем больше мне встретиться не пришлось.

        Уверен в том, что не только у меня, но и у всех, кто встречался и общался с Владимиром Николаевичем, знал его как коллегу и соратника по работе, сохранится добрая о нем память. Особая благодарность Владимиру Николаевичу за мудрое, доброжелательное и полезное с ним общение. 

Радость общения составляет неотъемлемую часть смысла нашей жизни на земле.

Соколов В.В.,

доктор мед. наук, професор, Заслужений діяч науки Російської федерації,

завідувач кафедри анатомії людини Ростовського університету.

 

 

СОДРУЖЕСТВО НАУЧНЫХ ШКОЛ

 

          Второго мая 2014 года исполнилось бы 78 лет со дня рождения замечательного человека, профессора Владимира Николаевича Круцяка – яркого представителя Украинской школы морфологов.    Он    был    учеником Профессора Н.Г. Туркевича, одного из основателей применения графической и пластической реконструкции в морфологии. Выполнив под руководством профессора Н.Г. Туркевича кандидатскую  диссертацию, посвященную изучению внутриутробного развития желчного пузыря человека, Владимир Николаевич в дальнейшем провел обширный объем научных исследований по изучению онтогенеза внепеченочных желчных путей в сравнительном аспекте. 

            Результаты этой работы были обобщены в его докторской диссертации. Это было уникальное сравнительно-эмбриологическое исследование. Защита диссертации проходила на заседании ученого совета Крымского медицинского института, на котором я присутствовал. Работа получила высокую оценку совета и официальных оппонентов, среди которых были выдающиеся представители отечественной эмбриологии – профессора Б.П. Хватов, Ю.Н. Шаповалов.

        После защиты докторской диссертации Владимир Николаевич развернул активную научную деятельность, результатом которой стали многочисленные работы по эмбриологии, сочетающие в себе элементы микро- и макроморфологии. Эти работы отличались уникальностью подходов к решению важных вопросов теоретической и практической медицины.

        Владимир Николаевич Круцяк не только развил и углубил научные идеи своего учителя, но создал новое направление в морфологической науке и уникальную эмбриоморфологическую школу буковинских учёных.

        В течение нескольких десятилетий между крымскими и буковинскими морфологами существуют тесные научные и дружеские связи, которые способствовали (и будем надеяться, что они будут продолжаться) проведению совместных научных исследований, оказанию методической и моральной поддержки в решении актуальных научных проблем, разрабатываемых на Буковине и в Крыму.

Мы встречались на многочисленных научных съездах, конференциях, симпозиумах. Пожалуй, не было ни одного научного совещания, в работе которого не принимал бы участия профессор В.Н. Круцяк со своими учениками.

        Первая встреча с В.Н. Круцяком произвела большое впечатление, ибо он был яркой неординарной личностью и прекрасным вузовским преподавателем, настоящим ученым, прекрасным человеком, готовым всегда оказать посильную помощь своим коллегам словом и делом.

Владимир Николаевич всегда очень внимательно относился к молодежи, умел привить любовь к научному поиску, лично обучал кружковцев постановке эксперимента, оформлению научных работ. Он придерживался незыблемого принципа, свойственного многим представителям ведущих отечественных морфологических школ, что подготовка научной смены должна происходить только через отбор перспективных студентов, участвующих в научной работе на кафедре в студенческом научном кружке, и в совместных исследованиях с сотрудниками кафедры.

        Владимир Николаевич поддерживал тесные дружеские, деловые и научные контакты с крымскими морфологами. Многие ученики Владимира Николаевича защитили кандидатские диссертации в специализированном ученом совете по морфологии при Крымском медицинском университете.

        Владимир Николаевич внимательно относился к своим коллегам, интересовался их успехами в работе и научными достижениями. Всегда старался помочь советами и никогда не отказывал в помощи и консультациях.

ТРОЦЕНКО Б.В.,

доктор мед. наук, професор кафедри гістології,

цитології та ембріології Кримського медуніверситету  ім. С.І. Георгієвського

 

 

                                               ВИЗНАЧНИЙ  АНАТОМ   УКРАЇНИ

 

                Життя і діяльність заслуженого діяча науки України, професора В.Н. Круцяка проходили поруч з нами. Від усього серця ми щиро вітали Володимира Миколайовича з ювілеєм – 60-річчям від дня народження. 

                Талант Володимира Миколайовича Круцяка спалахнув яскравою зіркою у Чернівецькому медичному інституті. Світло його таланту – організатора і видатного дослідника – не обмежилося стінами рідного вузу, а й прикрасило анатомічну науку всієї України.

Після закінчення Чернівецького медичного інституту В.М. Круцяк був залишений на наукову роботу, з гідністю пройшов шлях аспіранта, асистента, доцента, професора, завідувача кафедри. Під керівництвом професора М.Г. Туркевича він виконав і захистив кандидатську і докторську дисертації.

               Володимир Миколайович досконало оволодів методом графічної реконструкції зародків людини, вдосконалив цей метод і широко впровадив у дослідження особливостей ембріогенезу низки внутрішніх органів.

                Професор В.М. Круцяк завжди тепло згадував Миколу Гервасійовича Туркевича, з пошаною ставився до професора Вікторії Антонівни Малішевської, яку він змінив на посаді завідувача кафедри з 1986 року.

                За час завідування кафедрою анатомії людини Володимир Миколайович підготував багато докторів і кандидатів наук. Теперішні співробітники морфологічних кафедр Буковинського медуніверситету є учнями професора В.М.Круцяка. 

В підготовці педагогічних кадрів проявилася широта наукових поглядів Володимира Миколайовича, здатність знайти виконавця, який би втілив ідеї свого вчителя. В цьому відношенні професор В.М. Круцяк гідно наслідував академіків В.В. Купріянова, М.Р. Сапіна, Д.М. Голуба, професорів Г.А. Бабенка, Ю.П. Мельмана, Є.П. Цветова, І.А. Шевчука, М.М. Ковальова.

                Професор В.М.Круцяк широко пропагував свої наукові ідеї. Починаючи з 1974 року, він активний учасник Всесоюзних і Республіканських з’їздів анатомів, гістологів, ембріологів і топографоанатомів, І-го Національного конгресу морфологів України. Пригадується, як під час роботи VIII Всесоюзного з’їзду АГЕ, де В.М. Круцяк, ще молодий кандидат наук, виступав разом з іншими співробітниками Чернівецького медичного інституту і жадібно прислухався до провідних вчених Союзу та України – В.В. Купріянова, Р.Д. Синельникова, А.П. Любомудрова, К.А. Зуфарова, Ю.П. Мельмана, М.І. Зазибіна. З VIII Всесоюзного з’їзду АГЕ у нього почалося наукове спілкування з відомими ембріологами – Д.М. Голубом та П.Я. Герке.

                Поступово Володимир Миколайович вийшов на свій шлях у науці. В його становленні як вченого велику роль відіграли славні традиції Харківської школи анатомів, які уособлювалися професором К.Д. Філатовою (перший завідувач кафедри анатомії Чернівецького медичного інституту) та професором В.А. Малішевською. Тривалий час на кафедрі анатомії людини Чернівецького медичного інституту працював доцентом Г.Г. Фішер, який сприяв становленню Володимира Миколайовича Круцяка як викладача анатомії.

            На честь 60-річчя від дня народження В.М.Круцяка в Чернівецькому медичному інституті був виданий збірник наукових праць, присвячений актуальним питанням морфогенезу, де у статті ректора інституту професора В.П. Пішака були підкреслені основні здобутки професора В.М. Круцяка, співробітників кафедри анатомії людини та інших кафедр морфологічного профілю. Підсумки наукової діяльності колективу кафедри анатомії людини  представлені в ґрунтовній статті професора В.М. Круцяка. З властивою йому скромністю він велику увагу приділив досягненням своїх учнів у розробці актуальних питань ембріогенезу за допомогою методу графічної реконструкції, окреслив подальші напрямки наукової діяльності. Серед авторів статей в цьому збірнику ми знаходимо представників кафедр анатомії, топографічної анатомії та оперативної хірургії, гістології та ембріології, клінічних кафедр практично з усіх морфологічних центрів України, Москви, Каунаса.

            Видання збірника праць у 1996 році було визнанням великого внеску професора В.М.Круцяка в розвиток анатомії України, свідченням того, що анатоми, топографоанатоми, гістологи та ембріологи нашої країни, незважаючи на труднощі, успішно розвивають морфологічні дослідження при сприянні таких яскравих особистостей, якими є сучасні професори анатомії, гістології та топографічної анатомії і оперативної хірургії. Серед видатних імен анатомів України ім’я професора В.М. Круцяка посідає гідне місце. Його наукові праці входять у золотий фонд видатних робіт сучасності.

            В житті Володимир Миколайович був надзвичайно делікатною, товариською людиною, він щиро ділився своїм багатим життєвим досвідом, пропонував допомогу в проведенні наукових досліджень, охоче консультував і допомагав численним дисертантам.

Володимиру Миколайовичу Круцяку була притаманна життєрадісність, неспокійна вдача та добропорядність. Таким він запам’ятався нам – його товаришам по морфологічному цеху.

Шутка Б.В.,

доктор мед. наук, професор, завідувач кафедри анатомії людини

Івано-Франківської мед академії.

Хананаєв Л.І.,

доктор мед. наук, професор, завідувач кафедри гістології та ембріології

Івано-Франківської мед академії.

Дацун І.Г.,

доктор мед. наук, професор, завідувач кафедри топанатомії та оперативної хірургії

Івано-Франківської мед академії.

 

                                                                                                    Височінь безсмертя

 

                У цих словах єство  Володимира Миколайовича Круцяка! Він – людина добре знана в Україні  та за її межами, шанована, авторитетна, непересічна, багатогранна. У ньому органічно поєднувались висока освіченість, інтелект ученого, порядність і обов’язковість. Писати про нього приємно, легко і водночас непросто. Мені випала нагода протягом майже чотирьох з половиною десятиріч не тільки знати, але й вчитися, а згодом і працювати в Чернівецькому медичному інституті, бути у дружніх стосунках з ним. На моїх очах відбувся процес становлення Володимира Миколайовича. Я пам’ятаю його струнким, молодим і гарним хлопцем, який всередині п’ятдесятих років приїхав вступати до Чернівецького державного медичного інституту. Вчився досить успішно. Мав неабиякі здібності і внутрішнє бажання пізнавати науку. Не стояв осторонь громадського життя. Був душею художньої студентської самодіяльності, як керівник і як відмінний баяніст. В ньому вже тоді органічно поєднувався вдумливий студент і   гарний організатор, світлий розум, дисциплінованість, надзвичайна зібраність, цілеспрямованість, терпіння, вміння досягти мети. Це було помічено керівництвом інституту і після його закінчення Володимира Миколайовича залишають на наукову роботу. Він швидко, але поетапно пройшов всі службові сходинки (аспірант, асистент, доцент, професор), вникаючи в деталі і не упускаючи з поля зору цілого.

        Феномен Володимира Миколайовича у тому, що неможливо відокремити його багатогранну лекторську, громадську діяльність від повсякденної  науково-педагогічної роботи – вченого, професора, методиста.

          Про таких викладачів, як Володимир Миколайович у народі кажуть: він педагог від Бога. Особливу увагу він приділяв методичним питанням, технічним засобам навчання, що з великим зацікавленням сприймалося викладачами кафедри, яку він очолював протягом десятиліть.

          Велику увагу Володиир Миколайович приділяв новим генераціям науковців. Він мав повне право пишатися своїми учнями, більшість з яких працюють на різних посадах у БДМУ. Всі, хто мав змогу перебувати під благородним впливом аури Володимира Миколайовича, з вдячністю згадують його доброзичливість, щирість та чуйність.  Розум і досвід, надійність, терпіння і розуміння – такі важливі і рідкісні в наш час людські риси в повному обсязі були притаманні Володимиру Миколайовичу. Він створив себе як яскраву індивідуальність, непідвладну ніяким спокусам. Невгамовний, діяльний, діловий, ерудований, красивий ззовні і душею Володимир Миколайович приваблював до себе ближніх. Завжди доброзичливий, внутрішньо зібраний, коректний, він користувався величезним авторитетом у співробітників кафедри, університету, усіх, хто його знав. Він завжди залишався самим собою, самобутнім і неповторним.

          Самостійний і незалежний, впевнений у собі, глибоко обізнаний з усіма новаціями і змінами в системі навчання, він правильно і своєчасно орієнтувався і впевнено йшов далі, розвиваючи науку і збагачуючи свій досвід.

          За всі роки нашого знайомства я жодного разу не розачарувався у Володимирі Миколайовичі. Це була надзвичайно високопорядна , професійна людина, а ще й науковець найвищого ґатунку. Його відзначала просто-таки універсальна порядність, людяність, розуміння людини і вміння йти їй назустріч. Неповторна особистість, натура чесна і сильна, творець з благородними і чистими помислами і діяннями. Людина з власною позицією, працьовитості незвичайної – така моя особиста думка про нього.

            Підтвердженням тому є невгамовна світла пам’ять, яка постійно живе у свідомості друзів, колег, співробітників.

Томусяк Т.Л.

доктор мед. наук, професор 

кафедри здоров`я людини ЧНУ ім. Федьковича.

 

 Про нього писали

 

1. Ахтемійчук Ю.Т. … «І злато невичерпної душі» / Ю.Т. Ахтемійчук //Клінічна анатомія та оперативна хірургія. – 2011. – Т.10, № 2. – С.81-87.

 

2. Біографічний довідник завідувачів кафедр та професорів Буковинської державної медичної академії (1944-1998 рр.) – Чернівці: БДМА, 1999. – 225 с.

 

3. Буковинська державна медична академія: становлення, здобутки,    перспективи розвитку / В.П. Пішак, М.Ю. Коломоєць, І.Й. Сидорчук [та ін.] ; [за ред. В.П. Пішака]. – Чернівці: БДМА, 2004. – С. 53-54, 71-72, 92-94.

 

4. Історія кафедри топографічної анатомії та оперативної хірургії Буковинської державної медичної академії /Б.Г. Макар, М.М. Козуб, В.В. Кривецький [та ін.]. – //Клінічна анатомія та оперативна хірургія. – 2003. – Т.2, № 3. – С. 69-75.

 

5.  Кобилянський С.Д. Історія медицини Буковини. Цифри і факти /С.Д. Кобилянський, В.П. Пішак, Б.Я. Дробніс. – Чернівці: Медакадемія, 1999. – С. 186, 200.

 

6.  Лютик М.Д. Кафедра топографічної анатомії та оперативної хірургії Буковинської державної медичної академії: історичний нарис / М.Д Лютик, В.П. Пішак. – Чернівці, БДМА, 2001. – 85 с.

 

7. Пішак В.П. Це була неординарна особистість …  /В.П. Пішак // Буковинський медичний вісник.  – 2000. – Т.4, № 3. – С. 249-250.

 

8. Пішак В.П. Круцяк Володимир Миколайович / В.П. Пішак. – Чернівці: БДМА, 2001. – 142 с.

 

9. Пішак В.П. Круцяк Володимир Миколайович / В.П. Пішак // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. – 2006. – Т.5, № 2. – С. 4-7.

 

10. Пішак В.П. Життя і творчі злети професора Володимира Миколайовича Круцяка / В.П.Пішак, Ю.Т. Ахтемійчук, В.А. Малішевська // Буковинський медичний вісник. – 2001. – Т.5, № 3-4. – С. 3-5.

 

11. Проняев В.И. Владимир Николаевич Круцяк (к 60-летию со дня рождения / В.И.Проняеєв, Ю.Т. Ахтемийчук // Морфология. – 1997. – Т.111, № 1. – С.118.

 

 12. Сторінки історії Чернівецького медичного інституту /[за ред. В.П. Пішака].– Чернівці: ЧМІ, 1994. – С. 9-15.

 

13. Сторінки історії: біографічний довідник завідувачів кафедр та професорів Буковинської державної медичної академії (1944-1998) / [за ред. В.П. Пішака].– Чернівці: БДМА, 1999. – С. 12.

 

14. Тарасенко Л.В. Історія кафедри топографічної анатомії та оперативної хірургії Буковинської державної медичної академії /Л.В.Тарасенко, О.В. Власова, П.М. Скорейко //Клінічна анатомія та оперативна хірургія. – Т.2, № 4. – С. 72-75.