професор, доктор медичних наук
Завідувач кафедри факультетської хірургії в 1980-1997 pp., професор кафедри хірургії в 1997-2009 pp., професор
Народився 2 квітня 1932 року в м. Холм Люблінської області, Польща. Закінчив Дніпропетровський медичний інститут (1956) та клінічну ординатуру при Інституті грудної хірургії АМН СРСР (1962, Москва).
Працював хірургом медсанчастини рудника «Інгулець» Широківського району Дніпропетровської області (1956-1960), ординатором, а згодом завідувачем обласного торакального відділення Дніпропетровської міської лікарні № 16 (1962-1969).
З 1969 року — асистент, а згодом доцент, з 1978-го — професор кафедри госпітальної хірургії № 2 Дніпропетровського медичного інституту.
З 1979 року — професор, з 1980-го — завідувач кафедри факультетської хірургії, з 1997 по 2009 pp. — професор кафедри хірургії Буковинського державного медичного університету. Упродовж 12 років — проректор з лікувальної роботи.
Кандидат медичних наук (1967), доцент (1972), доктор медичних наук (1975), професор (1978).
Напрями наукових досліджень:
У галузі грудної хірургії: діагностика і лікування спонтанного пневмотораксу, закритої травми грудної клітки. Оперативне лікування вад серця (мітральна комісуротомія). Розробка методів оперативного лікування та профілактика післяопераційних ускладнень у хворих на емпієму плеври. Реконструктивні та пластичні операції на бронхах (для оклюзії правого головного бронха з приводу нориці вперше застосовано транс стернальний транс перикардіальний доступ; при нориці лівого головного бронха — правобічний контрлатеральний доступ у власній модифікації, торакопластика з резекцією 9-10 ребер та половини лопатки). Оперативне лікування патології стравоходу, удосконалення техніки операції Торка з виведенням гастростоми без лапаротомії.
У галузі абдомінальної хірургії: Розробка актуальних питань діагностики, клініки та лікування гострої патології органів черевної порожнини. Запропоновані методи ранньої діагностики запальних процесів у черевній порожнині з використанням тепло- та термометрії, електрофізіологічних показників та біологічних проб, вперше запроваджена «запрограмована лапараперція» — повторні заплановані розкриття черевної порожнини для санації з приводу розповсюджених форм перитоніту. Удосконалена класифікація гострого перитоніту, уточнені показання до оперативних втручань та методів детоксикації. Удосконалена класифікація жовчного перитоніту, розроблена нова лікувальна тактика.
.
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.