Из осторожности в отдел кадров вся вышеописанная информация о моей биографии и семье мною не представлялась. Заведующий отделом кадров мединститута Тарасенко в   1938 г. был участником “троек” в Харькове, жестоко расправляющихся с “врагами” советской власти. Об этом он заявил после смерти Сталина на закрытом партсобрании.
При румынской власти я начал заниматься в Хотинском мужском лицее (директор Ткачук В.И.), а затем в лицее Ион Кранга г. Бельцы (директор Валуца). В 1943 г.  окончил черновицкий лицей им. Арон-Пумнця (директор Ткачук Албу).  

В связи с наступлением Красной Армии (1942-1943гг.) наша семья была эвакуирована в Румынию. Занятия в лицее закончились значительно раньше (январь 1944г.)        В начале 1944 г. я был призван в ряды румынской армии. Лицеистов моего года рождения направляли учиться в разные военные училища. Начальная  военная подготовка проводилась не на должном уровне. В стране царила паника, которая усилилась в связи с налетом сотен и периодически тысяч американских летающих “крепостей”. Они с жестокостью бомбили не только военные объекты (Плоешты), но и вокзалы, и эшелоны с гражданским населением. Погибли тысячи людей. Сбрасывались бомбы весом от 500 до 2000 кг. 23 августа 1944 г. Румыния капитулировала. Многие училища распускались. Я был официально демобилизован и решил вернуться в г. Черновцы, но в г. Кишинёве в начале сентября 1944 г. был мобилизован в ряды Красной Армии и направлен на переподготовку в один из запасных полков.

                В 1950 г. я был оставлен в клинике профессора Сергея Николаевича Савенко. Я был первым из студентов местного населения Буковины, которому была оказана такая честь

     Но это назначение некоторыми членами парткома было воспринято отрицательно. Мне помог ректор мединститута Никита Борисович Маньковский, очень интеллигентный и умный человек, сын известного в Украине невропатолога  академика Б.Н. Маньковского.                                                                                                                            
В 1957 г. я защитил кандидатскую диссертацию с большим опозданием из-за недругов – бывшего главного терапевта фронта А.А. Калачева, секретаря парткома Малого и зав. кадрами Тарасенко.

    Моему рецензенту профессору Гилула диссертация очень понравилась, и на Ученом Совете он сказал, что она могла бы стать докторской, нужно только дополнить ее одним разделом. Но я тогда был абсолютно лишен материальных средств и моральной поддержки. И к моему несчастью, Н.Б. Маньковский получил повышение и уехал в г. Киев. При благоприятных условиях я стал бы первым из буковинской молодежи доктором наук.

                                                                                                                            ВладковскийИ.К. – защитил докторскую    диссертацию ( 1971 г.)

 

Кроки поступу та наукова діяльність

               21 серпня 2012 виповнилось 88 років від дня народження Ігоря Костянтиновича Владковського – видатного науковця, педагога, лікаря, корифея Чернівецької терапевтичної школи.

            Ігор   Костянтинович народився в м. Хотин Чернівецької області. У сім’ї майбутнього вченого були інженери, художники, військові, шляхетна аристократія та прогресивне селянство, учасники Першої світової війни як з боку Австро-Угорщини так і Росії, католики і православні.

            Головними в сім’ї були праця і порядність, активна позиція і принциповість, духовність, внутрішня сила і віра в майбутнє.

        Шкільні роки, що пройшли у чернівецькому ліцеї в умовах впливу традицій багатонаціональної Північної Буковини, зумовили вільне володіння багатьма мовами, енциклопедичну освіту, активне фізичне виховання.

              Після 3-х років фашистської окупації  ліцеїст Владковський І. у 1944-1945 рр. вступає до лав Радянської армії та  приймає участь у бойових діях, нагороджується  трьома бойовими медалями. Не оминули його поранення, які привели до інвалідності.

        Вибором подальшого життя став вступ до Чернівецького медичного інституту. У період навчання на юнака, одержимого наукою, звернув увагу професор С.М. Савенко. Саме завдяки йому І.К. Владковський розпочав свій науковий шлях.

            У 1957 р. він захищає кандидатську дисертацію на тему: «Неврологічна  симптоматика гіпертонічної хвороби і деякі питання патогенезу гіпертонічного інсульту»

         Ліцеїст Ігор Владковський (1943 р.)

        Докторську дисертацію він захищає через 14 років у 1971 р. на тему: «До патогенезу деяких нервових і ендокринних порушень при цереброкардіальній формі гіпертонічної хвороби в період, не ускладнений гострими порушеннями мозкового і коронарного кровообігу».

Асистент, доктор медичних наук (1971 р.)

У 1978 р. І.К. Владковський отримує вчене звання професора. У 1979-1991 рр. працює завідувачем кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб.  3 1991 по 1998 рр. –  професором кафедри госпітальної терапії №2 та ЛФК, у подальшому  – кафедри кардіології та функціональної діагностики.

                  З 2008 р. професор на заслуженому відпочинку.

Видатний терапевт, кардіолог, невропатолог І.К.Владковський у своїх наукових працях описав ранню неврологічну симптоматику гіпертонічної хвороби і висунув гіпотезу щодо існування в людей спеціалізованих мозкових центрів, які активно регулюють церебральний кровообіг. Дана гіпотеза була підтверджена в світовій літературі.

  Засідання кафедри

              Уперше в медичній науковій літературі Ігорем Костянтиновичем була описана дисфункція кортико-ретикуло-гіпоталамо-лімбічної системи у хворих на гіпертонічну хворобу

             Одним з основних напрямків його наукових досліджень стало поглиблене вивчення ролі порушення волюмо-регулювальної функції нирок у ґенезі змін центральної і реґіонарної гемодинаміки, дисбалансу пресорних і депресорних гормонів, біологічно активних речовин у патогенезі гіпертонічної хвороби, ішемічної хвороби серця (гострий інфаркт міокарда), клімактеричного неврозу.

              Суттєві напрацювання теоретичних кафедр патофізіології та фармакології з проблем водно-сольового обміну, функціональної активності нирок, констеляції натрійуретичних факторів (гормонів) дало підставу зрілому вченому визначитись у клініці з теоретичними надбаннями цих шкіл. Професор Владковський розробив методику клініко-експериментальних досліджень.

       На кінець 70-х, початок 80-х років минулого століття сформувалися творчі групи колективів кафедр пропедевтики внутрішніх хвороб, патофізіології та фармакології.

Робочий момент засідання творчої групи

Наукова спадщина

Наукові статті

1955 -1970

2. Владковский И.К. Неврологическая  симптоматика гипертонической болезни в патогенетическом освещении / И.К. Владковский // Клиническая медицина – 1958. – № 9. – С – 76-82.

4. Владковский И.К. К патогенезу симпатико-адреналиновой дисфункции при церебрально-кардиальных проявлениях гипертонической  болезни и атеросклероза. / И.К. Владковский, С.Н. Савенко, В.Г. Майданек  // Журнал невропатологии и психиатрии. – 1968. – Вып.3. – С.391-396.

1971 – 1999

1. Владковский И.К. К изучению спектра сывороток крови у больных  гипертонической болезнью с нарушением  мозгового кровообращения / И.К. Владковский // Неврология и психиатрия. – 1971. – № 9. – С.64-66.

23.  Полянська О.С. Особливості реабілітації хворих з повторним інфарктом міокарду/О.С.Полянська, В.К.Тащук, Владковський І.К. // Фундаментальные и клинические аспекты современной реабилитации: тезисы докладов республиканской научно-практической конференции (18-19 мая 1995). –  Полтава, 1995.- С.101.

 

24.  Бобров В.А. Состояние прессорных гуморальных   субстанций у больных    инфарктом миокарда (обзор литературы) /Бобров В.А., Владковский И.К., Полянская О.С.//Лікарська справа, 1995.-  № 3-4.- С. 37-42.

 

25.  Гормональні порушення при гострому інфаркті міокарду з серцевою  недостатністю/Полянська О.С., Тащук В.К, Владковський І.К., Білецький С.В.//Сучасні проблеми фармакології ( 27-29 вересня 1995 р., м. Полтава): матеріали І національного з’їзду фармакологів України.-1995. – С. 137.

26.  Владковский И.К. Состояние прессорных гуморальных  субстанций у больных инфарктом миокарда/И.К.Владковский // Лікарська справа. – 1995. –  № 3-4.- С.37-42.

27.  Морфологічні аспекти діагностики та оцінки ефективності  лікування  інфаркту міокарду за вмістом катехоламінів в еритроцитах /Полянська О.С., Тащук В.К., Мардар Г.І.., Владковський І.К.//Актуальні питання морфогенезу: матеріали  конференції. – Чернівці, 1996. – С.256.

28.  Владковський І.К. Вплив інгібітора ангіотензинперетворюючого ферменту капотену на деякі    показники волюморегуляції у хворих на гіпертонічну хворобу другої  стадії /І.К.Владковський //  Лікарська справа. –  1996. –  № 3-4. – С. – 73-75.

29.  Владковський І.К. Деякі особливості  дії капотену на механізми дії ниркової взаєморегуляції у хворих на ГХ / І.К.Владковський // Український кардіологічний журнал. –  1996. – № 3 (додаток) – С. 24.

 

30. Владковский И.К. Комплексная оценка гемодинамических особенностей использования энаприла у больных эссенциальной гипертензией ІІ-ІІІ ст. пожилого возраста /И.К Владковский//Проблемы старения и долголетия. – 1997. –  № 1. –С. 43-45.

31.  Тащук В.К. Гормонально-мессенджерні порушення при повторному інфаркті міокарду /В.К.Тащук, С.В.Білецький, І.К.Владковський//Український кардіологічний журнал. (Додаток). – 1997. – С. 80

 

32.  Диференціальна діагностика гіперкатехоламінемії ендокринного ґенезу цитохімічним способом / А.І. Мардар, Т.П. Безверха, К.І. Владковський [та ін.] // Ендокринологія. – 1999. – Т. 4, № 1. – С. 61-66.

2000 – 2005

1.  Плеш І.А. Гемодинамічна  характеристика хворих на есенціальну гіпертензію ІІ стадії за різним реніновим  профілем в динаміці гіперволіємії та блокади ангіотензинперетворючого ферменту / І.А. Плеш, І.К. Владковський, С.В. Коваленко //  Галицький  медичний часопис. – 2000.- № 2. – С. 62-65.

2.  Плеш І.А. Роль канальцевих дисфункцій у нирковій волюморегуляції у хворих на гіпертонічну хворобу І- та ІІ- стадії / І.А. Плеш, І.К. Владковський, Ю.С. Роговий // Український кардіологічний журнал. – 2000. – № 4. – С. 72-75.

3.  Деякі особливості енергетичного забезпечення еритроцитів у хворих на гіпертонічну хворобу ІІ стадії / І.А. Плеш, І.К. Владковський, В.К.Тащук [та ін.] // Медичні перспективи. – 2000. – № 4. – С. 43-45.

4.  Плеш І.А Роль дисфункції канальців у нирковій волюморегуляції у хворих на гіпертонічну хворобу І- та ІІ- стадії / І.А. Плеш, І.К. Владковський, Ю.С. Роговий // Український кардіологічний журнал. – 2000. – № 5-6. (вип. 2) – С. 29-30.

5.  Шаплавський М.В. Енергообмін еритроцитів при дії електростатичного заряду / М.В Шаплавський, І.К. Владковський, А.І. Гоженко // Буковинський медичний вісник. – 2002. – Т.6, № 2-3. – С. 138-140.

6.  Стан коронарного кровотоку  у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та ІХС залежно від добового профілю артеріального тиску / В.К. Тащук, Т.О. Ілащук, І.К.Владковський [та ін.] // Вісник Вінницького державного мед. університету. – 2003. – Т.7, № 2/1. – С. 583-584.

Учні професора І.К.Владковського

Довганюк-Бурковська Н.І. Волюморегулирующая функция почек в сопоставлении с показателями центральной гемодинамики в ранних стадиях гипертонической болезни, осложненной частими   гипертоническими кризами     –       1986 р.

Плеш І.А. Волюморегулирующая функция почек у больных ишемической болезнью сердца в сочетании с гипертонической болезнью І стадии в сопоставлении с показателями  центральной и мозговой гемодинамики    –      1988 р.

Полянська О.С.  Состояние  гуморальных регуляторных субстанций

в остром периоде инфаркта миокарда  –       1992 р.

та 2докторські дисертації:

Шаплавський М.В. Біологічний, патофізіологічний аспекти функціонування системи крові в умовах біоінертизації    –  1998 р.

Плеш І.А. Волюморегулююча  функція нирок, центральна, реґіонарна гемодинаміка у хворих гіпертонічною хворобою та деякі можливості медикаментозної корекції  –    1999 р.

    Творчі досягнення Ігоря Костянтиновича Владковського відтворені в більш ніж 170 наукових працях. Він є автором 5 винаходів, 32 раціоналізаторських пропозицій.

      І.К.Владковський був активним членом апробаційної комісії інституту (академії, університету). Він ґрунтовно готувався до апробацій дисертаційних робіт молодих вчених. Його рецензії були принципові, справедливі, за що  йому були вдячні керівники і дисертанти.

              Урочистості з нагоди 60-річчя медичної академії

         Різнобічна наукова діяльність професора відзначена урядовими нагородами: знаком «Відмінник вищої школи», медаллю «Ветеран праці», медаллю Боткіна, почесним знаком «Медицина Буковини». Ігор Костянтинович – лауреат премії ім. В. Залозецького.

 Спогади учнів про вчителя

 

І.К. Владковський  –  професор, вимогливий викладач, 

невгамовний науковець і яскрава особистість.

    Я школяр в этом лучшем из миров,

Труд мой тяжек: учитель уж больно суров!

До седин я у жизни хожу в подмастерьях,

Все еще не зачислен в разряд мастеров.

Омар Хайям

    Познайомилась я з професором Владковським Ігорем Костянтиновичем як з науковцем, лікарем під час навчання у клінічній ординатурі на кафедрі пропедевтики внутрішніх хвороб Чернівецького медичного інституту у 1987 році.

Перш за все, мене вразила працьовитість Ігоря Костянтиновича і бажання постійного вдосконалення у професійній сфері. Ігор Костянтинович щоденно починав роботу з огляду пацієнтів в кабінеті, відділенні. Завжди медична ситуація обговорювалась, коментувалась, вислуховувалась думка молодих колег, і тільки тоді він висловлював свою думку, на основі якої виставлявся діагноз і призначалось лікування. Слід сказати, що до усіх пацієнтів, незалежно від займаної посади, Ігор Костянтинович відносився однаково уважно. Багато пацієнтів можуть сказати з гордістю «мене консультував професор Владковський, і мені зразу стало краще».

        Відношення до молодих науковців у професора Владковського І.К. було колегіальним, товариським, з бажанням допомогти їм в усіх наукових починаннях. Ігор Костянтинович обов’язково помічав і відмічав маленькі успіхи молодих науковців, і це надихало на нові дослідження і трактування отриманих результатів. Я вдячна Ігорю  Костянтиновичу за те, що він став керівником моєї кандидатської дисертації , яка була успішно захищена.

        Ігор Костянтинович дуже любив працювати зі студентами, пояснювати тему заняття, для того щоб всі присутні зрозуміли патогенез, діагностику і лікування захворювання, незалежно від якості домашньої підготовки. Багато уваги він приділяв загальним оглядам хворих в палаті зі студентами і завжди дуже детально давав відповіді на запитання студентів, яких було чимало.

        Владковський І.К. завжди був зібраним, цілеспрямованим. Ігор Костянтинович старався завжди вести здоровий спосіб життя: займався спортом (волейболом та легкою атлетикою), споживав лише здорову їжу. На роботу Ігор Костянтинович завжди ходив пішки, і це давало йому, крім фізичного аеробного навантаження, можливість обдумати ті робочі питання, які треба було вирішити.

        І до теперішнього часу, коли професору Владковському І.К. виповнилось 88 років, він залишається  таким же невгамовним лікарем і науковцем, якого цікавлять всі новини в медицині, і є завжди своя думка щодо діагностики і лікування захворювань.

        Я щаслива і горда, що на моєму життєвому шляху є така яскрава особистість, професор, вимогливий викладач, невгамовний науковець і яскрава особистість.

Полянська О. С.

                                                                          професор, доктор медичних наук

Професор І.К.Владковський –

  видатний вчений, учитель, педагог.

            Мрією моїх студентських років стало вивчення роботи серця. Знання про небезпеку для життя людини захворювань, пов’язаних з кровообігом, підвищеним артеріальним тиском, звуженням вінцевих судин спонукали до проведення відповідних наукових досліджень, з наступною роботою в клінічній кардіології.

        Я завжди з повагою і шаною дивився на моїх вчителів, які займались вивченням даних проблем, приймав активну участь у студентському науковому гуртку на кафедрах факультетської та госпітальної терапії. Згодом доля поєднала мене з доктором медичних наук, професором І.К.Владковським, завідувачем кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб. З 1982 року по сьогоднішній день моє життя пов’язане з Ігорем Костянтиновичем, великою особистістю, вченим кардіологом –  неврологом, людиною непростої долі.

        Під його керівництвом, з перших днів перебування на кафедрі в якості клінічного ординатора, я активно вникав, а згодом, і приймав  участь та був відповідальним за виконання планової науково –  дослідної роботи. Маючи певну базу та практичні навички роботи з медичною технікою, удосконалював окремі методики діагностики у кардіології.

        На той час в інституті активно розвивався науковий напрямок вивчення водно-  сольового обміну кафедрами патологічної фізіології (зав. кафедрою – проф. Пахмурний Б.А., проф. Гоженко А.І.) та фармакології (проф. Іванов Ю.І.) на експериментальних моделях різних захворювань. Професор Владковський тісно співпрацював з цими вченими, наслідком такої співпраці стало виконання декількох планових наукових кафедральних робіт з дослідження водно-сольового обміну у хворих на кардіологічну патологію. Заслугою І.К. Владковського стало використання експериментальних даних в клінічний медицині з метою встановлення раніше невідомих ланок патогенезу артеріальної гіпертензії, удосконалення діагностичних критеріїв різних форм  артеріальної гіпертензії та ішемічної хвороби серця.

         Під керівництвом І.К. Владковського  виконали і успішно захистили докторські дисертації М.В.Шаплавський та І.А.Плеш, кандидатські дисертації –   Н.І.Бурковська, О.І.Полянська і І.А.Плеш та ін.

        Для І.К. Владковського характерна потужна наукова ерудиція, творча сила, висока культура спілкування, інтелігентність, щирість, доброта. Його любили і поважали студенти,  дотепер з глибокою повагою ставляться асистенти та доценти кафедри, колективи лікувальних відділень 3-ї міської клінічної лікарні та кардіологічного диспансеру. Професор І.К. Владковський активно приймав участь у роботі наукової комісії впродовж багатьох років. Його принциповість і вимогливість під час планування, виконання, апробації та захисту дисертаційних наукових робіт  зобов’язувала до ґрунтовної підготовки не лише дисертантів, а й їхніх керівників.

Дотепер професор І.К. Владковський, незважаючи на свій поважний вік, сповнений творчою енергією. За багаторічну діяльність Ігор Костянтинович зумів створити солідну власну медичну бібліотеку. У повсякденній діяльності  значна увага вченого зосереджена не тільки на фахових проблемах, але й на філософських  та теологічних аспектах життя. Він не залишається осторонь політичного життя держави.

        Ігор Костянтинович Владковський завжди радий зустрічі зі своїми учнями, цікавиться життям університету, якому, як патріот Буковини, більше як пів-віку віддавав свою творчу енергію.

        Його з гордістю можна назвати творцем і фундатором Буковинського державного медичного університету. Він єдиний представник того покоління вчених, на очах і за творчої участі якого відбувались становлення та розвиток нашого навчального закладу. Напередодні визначної дати  – 70-річчя заснування БДМУ, бажаємо нашому дорогому і шанованому Вчителю міцного здоров’я, творчої наснаги, довголіття, заступництва Всевишнього.

І.К.Владковський з учнем після захисту

дисертації в інституті кардіології

(м. Київ, 1989 р.)                                                                                                

 Плеш І.А. 

професор, доктор мед. наук

Слово про вчителя і колегу

Згадую професора І. К. Владковського завжди з великою повагою і вдячністю. Адже саме він дав мені путівку в життя, власним прикладом показав, які якості треба розвивати науковцю, вчителю, як будувати відносини в колективі.

Ігор Костянтинович був куратором моєї групи на 6-му курсі навчання в медичному інституті.Саме тоді я ближче познайомилася з цією чудовою інтелігентною людиною, прекрасним фахівцем і педагогом. А в 1982 році я стала першою аспіранткою професора І. К. Владковського, під керівництвом якого написала і захистила кандидатську дисертацію. Це були незабутні роки навчання і праці в атмосфері творчості, вимогливості і підтримки, яку я завжди відчувала.

Професор І. К. Владковський був новатором, генератором нових ідей і розробок, вчив у науці не шукати легких доріг а до своїх результатів ставитися критично і вимогливо.

Я вдячна долі за ці роки навчання і спілкування з професором І. К. Владковським. Низький уклін Вам І пошана, Ігоре Костянтиновичу, міцного здоров’я, довгих і світлих років життя.

Публікації про Владковського І.К.:

1. Буковинська державна медична академія: становлення, здобутки, перспективи розвитку / [В.П. Пішак, М.Ю. Коломоєць, Сидорчук І.Й. та ін.] ; за ред. В.П.Пішака. – Чернівці: БДМА, 2004. – С. 108-109.

2. Пішак В.П. Професор І.К. Владковський – вчений, педагог, лікар, велика особистість / В.П.Пішак, І.А. Плеш // Клінічна та експериментальна патологія. – 2009. – Т.8, № 3. – С. 143-145.

3. Сторінки історії : біографічний довідник завідувачів кафедр та професорів Буковинської державної медичної академії (1944-1998 рр.)  [ за ред. В.П. Пішака]. – Чернівці: БДМА, 1999.- С.38.

4. Тащук В.К. Ігор Костянтинович Владковський – лікар, педагог, науковець / В.К. Тащук, В.П. Пішак // Буковинський медичний вісник. – 2004. – Т.8,  № 3-4. – С. 4-5

Лікар, педагог, науковець (І.К. Владковському – 80 років)