Щорічно навесні в нашій країні широко відзначають День слов’янської писемності та культури. У 2023 році урочисті заходи відбудуться в багатьох слов’янських країнах. Які ж традиції та особливості цього свята?
Мова, якою ми говоримо і пишемо сьогодні, зародилася понад тисячу років тому. Оформитися їй допомогли два брати-проповідники родом із Греції, чиї імена знайомі нам ще зі школи, – Кирило і Мефодій. Саме їм ми та інші носії мов слов’янської групи маємо бути вдячні за те, як саме говоримо й пишемо.
Звісно, слов’янські мови розвивалися індивідуально, обростаючи новими правилами й формами, і зараз вони дуже відрізняються одна від одної. Однак, якщо вслухатися в мову, вдивитися в письмо, легко помітити спільне коріння мови, якою сотні років тому говорили всі слов’яни світу.
Коріння Дня слов’янської писемності та культури сягає Болгарії. Тут це свято – державне і відзначається з початку XIX століття. Саме Болгарія відіграла вирішальну роль у долі духовної спадщини Кирила і Мефодія, саме тут їхні учні та послідовники знайшли не лише захист, а й державну підтримку наприкінці IX-X ст. Тут слов’янська абетка була вдосконалена і на її основі високого розвитку досягла перша слов’янська національна література. Надалі цей легший і зручніший алфавіт, що дістав назву “кирилиця”, витіснив глаголицю і став єдиним у південних і східних слов’ян.
Свято супроводжують різні заходи: наукові конференції, концерти, фестивалі та ярмарки. У школах проходять уроки рідної мови, на яких дітлахів знайомлять із внеском Кирила і Мефодія в мову і культуру нашої країни.
Мови слов’янської групи мають тисячолітню історію, складну географію та безліч подібностей і відмінностей.
Розповімо кілька цікавих фактів з історії слов’янських мов:
У сучасній науці переважає думка, що винахідниками кирилиці були зовсім не Кирило і Мефодій. Вони склали більш ранню абетку – глаголицю. А кирилицю написали їхні учні.
Слов’янські мови вважаються одними з найскладніших у світі для вивчення. Усе через хитромудру граматику та особливості словотворення.
Є в слов’янських мовах і власний “есперанто” – той, що розуміють жителі різних країн приблизно однаково добре. Це словацька. Словаччина географічно розташована в центрі Східної Європи, а тому її мова приблизно однаково близька до польської та української, чеської та білоруської. У Словаччині ви напевно легко зрозумієте оголошення в автобусах і покажчики на вулицях.
Аністратенко А. В. Цікава українська: навч.-метод. посіб. Чернівці: БДМУ, 2023. 136 с.
Білоус В. І. Маловідомі сторінки історії України, її церкви і мови. Чернівці: Місто, 2017. 116 с.
Бондарева О. Є. Культурологія. Теорія культури. Культура дохристиянського світу: навч. посіб. Київ: Книга-плюс, 2008. Ч. І. 272 с.
Винокур І. С., Тимощук Б. О. Давні слов’яни на Дністрі: історико-краєзнавчі нариси / пер. на рум. В. Г. Попеску. Ужгород: Карпати, 1977. 111 с.
Волощак М. Й. Збірник мовно-стилістичних порад лінгвістів, літературознавців, публіцистів. Київ: Марія Волощак, 2010. 199 с.
Григор’єв-Наш. Історія України в народних думах та піснях /ред. А. Демиденко. Київ: Веселка, 1993. 271 с.
Грушевський М. С. Нарис історії Київської землі від смерті Ярослава до кінця ХIV сторіччя: наук. вид. Київ: Наукова думка, 1991. 541 с.
Драгоманов М. П. Вибране: (…мій задум зложити очерк історії цивілізації на Україні). Київ: Либідь, 1991. 684 с.
Залізняк Л. Л. Нариси стародавньої історії України. Київ: Абрис, 1994. 256 с.
Історія України та української культури у персоналіях: довідник / А. А. Мойсей та ін.; за ред. Мойсея А. А. Чернівці: БДМУ, 2020. 140 с.
Історія України та української культури у термінах: навч.-метод. посіб. / А. А. Мойсей та ін.; за ред. А. А. Мойсея. Чернівці: БДМУ, 2020. Ч. 1. (з найдавніших часів до 1918 р.). 183с.
Історія України та української культури у термінах: навч.-метод. посіб. / А. А. Мойсей та ін.; за ред. А. А. Мойсея. Чернівці: БДМУ, 2021. Ч. 3. Державотворчі процеси часів Незалежності. 140 с.
Історія України та української культури у термінах: навч.-метод. посіб. / А. А. Мойсей та ін.; за ред. А. А. Мойсея. Чернівці: БДМУ, 2021. Ч. 4. Розвиток культури (1991-2020). 159с.
Історія української літератури XX століття: підручник. У 2 кн. / за ред. В. Г. Дончика. Київ: Либідь, 1998. Кн. 1. Перша половина XX ст. 459 с.
Історія української літератури XX століття: підручник. У 2 кн. / за ред. В. Г. Дончика. Київ: Либідь, 1998. Кн. 2. Друга половина XX ст. 451 с.
Історія української літератури: у 8 т. / В. П. Колосова та ін.; редкол.: Б. С. Буряк та ін. Київ: Наукова думка, 1967. Т. 1. Давня література (XI – перша половина XVIII ст.). 536 с.
Історія української літератури: у 8 т. / Л. Є. Махновець та ін.; редкол.: Б. С. Буряк та ін. Київ: Наукова думка, 1967. Т. 2. Становлення нової літератури (друга половина XVIII – 30-ті рр. XIX ст.). 481 с.
Коваль А. П. Культура ділового мовлення: довідник. Київ: Вища школа, 1982. 288с.
Кордон М. В. Українська та зарубіжна культура: підручик. Київ: ЦУЛ, 2007. 575 с.
Культура і побут населення України: навч. посіб. / В. І. Наулко та ін. Київ: Либідь, 1993. 288 с.
Лобас В. Х. Українська і зарубіжна культура: навч. посіб. Київ: МАУП, 2000. 221 с.
Львівський історичний музей: путівник / упоряд. Б. М. Чайковський. Львів: Каменяр, 1987. 93 с.
Макарчук Ст. Писемні джерела з історії України: курс лекцій. Львів: Світ, 1999. 351 с.
Маланюк Є. Ф. Нариси з історії нашої культури / Є. Ф. Маланюк. Київ: Обереги, 1992. 80 с.
Мацько Л. І., Сидоренко О. М., Мацько О. М. Стилістика української мови: підруч. / за ред. Л. І. Мацько. Київ: Вища школа, 2003. 462 с
Минуле і сучасне Північної Буковини / ред. І. І. Компанієць. Київ: Наукова думка, 1972. Вип. 1. 143 с.
Мойсей А. А., Герегова С. В., Скрицька Н. В. Історія України та української культури: навч.-метод. посіб. Чернівці: БДМУ, 2018. 255 с.
Нариси з історії Північної Буковини / В. М. Ботушанський та ін. Київ: Наукова думка, 1980. 339 с.
Огієнко І. Українська культура: коротка історія культурного життя українського народу. Київ: Абрис, 1991. 272 с.
Олійник Т., Джугла Н. Українська та зарубіжна культура = Ukrainian and foreign culture: навч. посіб. Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. 100 с.
Первомайський Л. С. Слов’янські балади. Київ: Художня література, 1946. 158c.
Письменники Буковини другої половини XIX – першої половини XX століття: хрестоматія / за ред. Б. І. Мельничука, М. І. Юрійчука. Чернівці: Прут, 2001. Ч. 1. 799 с.
Письменники Буковини другої половини XX століття: хрестоматія / за ред. Б. І. Мельничука, М. І. Юрійчука. Чернівці: Прут, 2003. Ч. 2. 751 с.
Пономарів О. Д. Культура слова: мовностилістичні поради: навч. посіб. Київ: Либідь, 1999. 239 с.
Проблеми слов’янознавства: респ. міжвід. наук. зб. Львів: Світ, 1990. Вип. 42 Історія зарубіжних слов’янських народів. 128 с.
Словник староукраїнської мови XIV – XV ст.: у 2 т. /редкол.: Д. Г. Гринчишин та ін. Київ: Наук. думка, 1978. Т. 2 Н-Д. 592 с.
Тимощук Б. А. Слов’янські гради Північної Буковини: історико-краєзнавчі нариси. Ужгород: Карпати, 1975. 112 с
Тимощук Б. О. Слов’яни Північної Буковини V-IX с. Київ: Наукова думка, 1976. 180 с.
Тойнбі А. Дослідження історії: скорочена версія томів І-VI Сомервелла. / пер. з англ. В. Шовкун. Київ: Основи, 1995. Т. 1 Д-Ч. 614 с.
Україна на зламі тисячоліть: історичний екскурс, проблеми, тенденції та перспективи / Г. В. Щокін та ін.; за ред. Г. В. Щокіна, М. Ф. Головатого. Київ, 2000. 384 с.
Українська література 17 ст.: синкрет. писемність. Поезія. Драматургія. Белетристика / ред. О. В. Мишанич. Київ: Наукова думка, 1987. 605 с.
Українська та зарубіжна культура: навч. посіб. / М. М. Закович та ін.; за ред. М. М. Заковича. Київ: Знання, 2000. 622 с.
Українська художня культура: навч. посіб. / С. Й. Грица та ін.; ред. І. Ф. Ляшенко. Київ: Либідь, 1996. 416 с.
Український правопис. Київ: Наукова думка, 1996. 236 с.
Ходорківський І. Д. Образ митця: огляд історико-біогр. творів про письменників / рец. В. Г. Дончик, А. Г. Погрібний. Київ: Дніпро, 1985. 137 с.
Чікарькова М. Ю. Сучасна культура. Проблеми аксіології і термінології: монографія. Київ: Дмитро Бураго, 2018. 238 с.
Шинкарук В. Д. Історичний та етнокультурний нарис покутського села Серафинці. Київ: Міленіум, 2020. 415 с.
Юкало В. Я. Культура мови: навч. посіб. /за ред. Л. В. Струганець. Тернопіль: Укрмедкнига, 1999. 77 с.
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.