Цього року Всесвітній день донора крові знову проводиться у всьому світі і буде координуватися Всесвітньою організацією охорони здоров’я, Міжнародною федерацією товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Міжнародним товариством з переливання крові та Міжнародною федерацією організацій донорів крові.

У травні 2005 р., в ході Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я, міністри охорони здоров’я світу одностайно прийняли заяву про прихильність і підтримку добровільного донорства крові. У резолюції WHA58.13 вони постановили щорічно проводити Всесвітній день донора крові 14 червня. Цього дня у 1868 році народився австрійський лікар К. Ландштейнер, який відкрив групи крові людини.

Щомиті в усьому світі у людей будь-якого віку і походження виникає потреба в переливанні крові за життєвими показаннями. Хоча потреба в крові є загальною, доступ до неї тих, хто її потребує, на жаль, загальним не є. Особливо гостро брак крові відчувається в країнах, що розвиваються, де проживає більшість світового населення.

В Японії вже традиційно групу крові відносять до індикаторів особистості. Традиція настільки развинулася, що в японській версії Facebook при реєстрації профілю зазвичай вимагають вказати свою групу крові.

Донор — з латині «той, що дарує». Бо саме з крові виробляють компоненти, що життєво необхідні при гематологічних, онкологічних захворюваннях, хірургічних та травматологічних патологіях, кровотечах, опіках та ін. Проте, донорство корисне не лише для того, хто отримує кров, а й того, хто її віддає. Зокрема, науковці твердять, що донори менше хворіють, в тому числі, й на онкологічні недуги, мають менший ризик тромбоутворення, більш міцний імунітет. Крім того, перед донацією можна зайвий раз пройти тест на сифіліс, ВІЛ, гепатити та ін. захворювання.

Варто пам’ятати, що від якості донорської крові залежатиме здоров’я іншої людини. Тому донором може бути особа, котра не має хронічних захворювань серцево-судинної системи, печінки, нирок, психічних недуг, алкоголізму, наркоманії, не хворіла на сифіліс, гепатит, ВІЛ-інфекцію, туберкульоз, малярію тощо.

Під час медичного обстеження перед здачею крові потенційний донор зобов’язаний надати лікарю правдиву інформацію про перенесені та наявні в нього захворювання. Якщо ж дані будуть невірогідні — ризикує нести кримінальну відповідальність.

Не можна здавати кров:
–   після роботи в нічну зміну, добових чергувань, безсонної ночі;
– після прийому алкоголю протягом 48 годин (2-х діб) до моменту здачі крові або її компонентів;
– жінкам в період вагітності та годування груддю, в період менструації та в найближчі 5 днів після її закінчення;
– при наявності нежитю, кашлю, головного болю, підвищеної температури, синців, ран, забоїв, висипу на шкірі.

Донори, котрі перехворіли на грип, ГРЗ, ангіну, можуть здати кров не раніше, ніж через 1 місяць після одужання. Повне відновлення складу крові відбувається протягом 30–40 днів, а кров можна здавати раз на 3 місяці.

При дотриманні простих правил донорство буде корисним для Вашого здоров’я, адже стимулюватиме ваш організм до самовідновлення та може на довгі роки стати стилем життя. Адже якщо Ви – донор, то це означає, що Ви — здорові.

Громадська організація «Агенти крові» запустила четвертий щорічний конкурс постерів до Всесвітнього дня донора крові. Переможців оголосять в День донора, 14 червня. Тема-2023: «Системне донорство — як культурна норма».Конкурс постерів Artdonation — це спосіб привернути більше уваги до нової культури донорства крові та створити мистецький заклик до донації.

Темою мистецького конкурсу ArtDonation 2023 став заклик до регулярного донорства крові як нової норми життя для українців. Після року великої війни ми сформували звичку щоденного донату на ЗСУ — саме системність допомагає швидко закривати запити армії та наближати перемогу. Тому викликом для донорських організацій стало формування ще однієї звички — регулярного донорства крові чи її компонентів.

Минулого року ці постери прикрашали вулиці міст по всій Україні, а також красувалися у центрах крові та на стінах простору OCTO tower. Крім того, один з постерів став символом «Донорських сил України», на основі якого Агенти зробили відповідний шеврон.

Матеріал для сайту підготувала Сівашова О.

Безруков Л. О., Білоус Т. М., Богуцька Н. К. Вибрані питання гематології в педіатрії: навч. посіб. /  за ред. Л. О. Безруков. Чернівці: Місто, 2017. 210 с.

Гематологія і переливання крові: міжвід. зб. Київ: Атіка, 2008. Вып. 34; Т. 2 284 с.

Гематологія і переливання крові: міжвід. зб.: У2 т. Київ: Атіка, 2008.  Вып. 34; Т. 1. 408 с.

Гематологія і трансфузіологія: підручник / С. М. Гайдукова та ін.; ред. С. М. Гайдукова. Київ: Три крапки, 2001. 747 с.

Гжегоцький М. Р., Заячківська О. С. Система крові. Фізіологічні та клінічні основи: навч. посіб. Львів: Світ, 2001. 175 с.

Москалюк В. Д., Сокол А. М., Рандюк Ю. О. Кров’яні інфекції: навч. посіб. Чернівці: БДМУ, 2017. 164 с.

Національне керівництво з виробничої трансфузіології / А. С. Тимченко та ін. Харків: Золоті сторінки, 2015. 335 с.

Нове в гематології та трансфузіології: збірник. Київ, 2004. Вып.1; 58 с.

Орлик В. В. Основи трансфузійної медицини: навч. посіб. Львів: Кварт, 2012. 446 с.

Польовий В. П., Фундюр В. Д., Желіба М. Д. Клінічна трансфузіологія: навч. посіб. / за ред. В. П. Польового та ін. Чернівці: Медуніверситет, 2014. Ч. 1. Антигенні властивості крові. 402 с.

Рік роботи Київського інституту невідкладної хірургії і переливання крові: загальний нарис діяльності інституту / ред. О. О. Федоровський. Київ: Укрмедвид-во, 1937. 145 с.

Сокол А. М., Богачик Н. А., Москалюк В. Д. Кров’яні інфекції: навч. посіб.  / Чернівці: БДМУ, 2012. 162 с.

Фундюр В. Д., Лазоришинець В. В., Тивончук О. С. Застосування кровозамінників та препаратів крові при гіповолемічному стані у хірургічних хворих: навч. посіб. / за ред. В. В. Лазоришинця, В. Д. Фундюра. Чернівці: Медуніверситет, 2016. 454 с.