Вгору
У четверту суботу листопада в Україні вшановують пам’ять мільйонів жертв голодоморів, які відбулись в Україні у XX столітті.
Цей день покликаний закарбувати в народній пам’яті страшну трагедію українського народу, і передати цю пам’ять наступному поколінню. В цей день український народ віддає шану пам`яті безневинним жертвам жахливого геноциду, вчиненого проти нього ворогами в минулому сторіччі.
Голодомор в Україні 1921—1923 — масове знищення корінного українського населення з ознаками етнічної чистки через мор голодом, головно у південних областях Української СРР, в 1921–1923 роках, спричинене конфіскацією у селян і вивезенням хліба з УСРР до Російської СФРР, Західної Європи та Америки радянською владою в Українській СРР, під тиском влади Радянської Росії. В середньому по територіях, де компактно на той час мешкали українці, урожай був трохи нижчим від норми через посуху на півдні Української СРР, Кубані та Поволжі.
Голодомор 1932—1933 років — масовий, навмисно зорганізований радянською владою голод 1932–1933 років, що призвів до багатомільйонних людських втрат у сільській місцевості на території Української СРР (землі сучасної України, за винятком семи західних областей, Криму і Південної Бессарабії, які тоді не входили до УСРР) та Кубані, переважну більшість населення якої становили українці. Викликаний свідомими та цілеспрямованими заходами вищого керівництва Радянського Союзу і Української СРР на чолі зі Сталіним, розрахованими на придушення українського національно-визвольного руху і фізичного знищення частини українських селян.
Коли дослідники говорять про Голодомор 1932-33 рр., мається на увазі період з квітня 1932 по листопад 1933 рр. Саме за ці 17 місяців, тобто, приблизно за 500 днів, в Україні загинули мільйони людей. Пік голодомору прийшовся на весну 1933 року. В Україні тоді від голоду вмирало 17 людей щохвилини, 1000 – щогодини, майже 25 тисяч – щодня… Дослідники називають різні цифри загиблих під час голодомору: 5, 7, 9 та 10 мільйонів. Але, в будь-якому випадку, мова йде про МІЛЬЙОНИ безневинних жертв.
Вся документація, пов’язана з проблемою голоду, зберігалась під грифом «Таємно», відправлялась на місця зашифрованою. За кордоном вперше інформація про голод в СРСР була опублікована у березні 1933 р. в газеті «Манчестер гардіан». Відповіддю радянської сторони на цю публікацію стала заборона іноземним журналістам відвідувати місцевості, які постраждали від голодомору. Така офіційна лінія не лише приховувала масштаби голоду, а й унеможливлювала будь-яку допомогу міжнародної спільноти. Саме слово “Голодомор” вперше з’явилося в друкованих працях українських емігрантів у Канаді та США в 1978 році. У СРСР на той час історикам дозволяли лише говорити про “труднощі з продовольством”, але не про голод.
У 1988–1990 роках незалежна Міжнародна комісія, складена з всесвітньовідомих юристів і вчених-правознавців, у результаті дискусій, визнала слушність думки, що сталінський режим хотів завдати смертельного удару українській нації як такій”.
2006 року Верховна Рада офіційно визнала Голодомор 1932-33 років геноцидом українського народу. За законом, публічне заперечення Голодомору вважається протиправним..
Голодомор 1946–1947 рр. влаштований народам СРСР російсько-комуністичною диктатурою, був спричинений не так повоєнним неврожаєм, як спланованою акцією сталінського Політбюро з метою забрати в селян залишки зерна і продати чи подарувати його братнім режимам в соціалістичному таборі. Так 1946 з СРСР вивезено 350 тисяч тонн зерна до Королівства Румунія, у 1947 — 600 тисяч тонн зерна — до Чехословацької республіки, за тих два роки Польська республіка отримала з Радянського Союзу 900 тисяч тонн хліба. А в Молдавській РСР й південних областях Української РСР шаленів голод і лише за перше півріччя 1947 офіційно зареєстровано 130 випадків людоїдства.
Ці страхітливі за своїми намірами й масштабами акції більшовизму – вікова трагедія української нації. Про неї повинен знати весь світ, нинішні та прийдешні покоління.
Мовою документів:
-
Таємна довідка Донецького обласного відділу ГПУ
про прояви голоду і смертельні випадки на цьому ґрунті в Донецькій області. 9 березня 1933 р. Ф. П-326, оп. 1, спр. 130, арк. 19-21. -
Моторошна описка в акті про смерть Андрія Остапенка, 1933 рік
-
Статистичний звіт про демографічну ситуацію
по Тягинській сільраді Бериславського району станом на квітень 1933 р. -
Свідоцтва про смерть від голоду та виснаження 1933 р.
-
Актовий запис про смерть № 41 від 23 червня 1933 р. по Шкуратівській сільраді Білопільського району
-
Лист секретаря партійного осередку с. Агаймани (нині с.Фрунзе) Нижньосірогозького району
про велику смертність селян березень 1932 р. -
Спецповідомлення про випадок людожерства
в с. Шапарському Ново-Псковського району. 21 лютого 1933 р. Ф. П-326, оп. 1, спр. 130, арк. 6. -
Таємна інформація дільничного прокурора Волноваської ділянки про факт канібалізму
в с. Гринталь Старо-Каранського району. 12 липня 1933 р. Ф. П-326, оп. 1, спр. 130, арк. 50. -
Доповідна записка керівника Ізюмського району Харківського обкому КП(б)У
із проханням надання району продовольчої допомоги в звязку із відсутністю ресурсів та зростанням смертності. 27 травня 1933 р. Ф. П-2, оп. 3, спр. 3, арк. 44-45. Оригінал. -
Таємна доповідна начальника Донецького відділу ГПУ УРСР
про факти опухання робочих Щербинівського рудника. 20 травня 1933 р. Ф. П-232, оп. 2, спр. 136, арк. 3-6. -
20 серпня 1933 р. газета Народна сила, № 58, с. 1
Український Народе! Браття й Сестри! (Звернення укр. громадського комітету рятунку країни) -
1 липня 1933 р. газ.Наша речь, № 180 (3799), с. 2
Стаття Лист звідти (дописувач одного з українських міст інформує про трагічну долю людей ) -
19 червня 1933 р. газ. Наша речь, № 168 (3787), с. 2
Стаття Рятуйте, помираємо -
-
Акт обслідування дитячих ясел с. Черкаський Бишкин Балаклійського району Харківської області,
Акт складений завідувачем Лиманської лікарняної дільниці з висновком, що “дети очень слабые и истощенные”. 13 липня 1933 р. -
В обіймах голоду (Лист з Великої України) 22 березня 1932 р. газ. Час № 1020, с. 1
-
Акт обслідування дитячих ясел с. Черкаський Бишкин Балаклійського району Харківської області,
-
1934 р., 10 січня. Лист з УСРР, про ситуацію під час голоду 1932-1933 рр.
Копія, машинопис. Мова: українська. Ф. 358. - оп. 1. - Спр. 45. - Арк. 20-21.
Інформацію підготували бібліотекар І кат. Світлана ТУЛЕВСЬКА
та бібліотекар ІІ кат. Оксана КАЛІЧКО
Література:
- Барка В. Поезія. Повість “Жовтий князь”. Київ: Наук. думка, 2000. 299 с.
- Василенко В. Голодомор 1932-1933 років в Україні як злочин геноциду: правова оцінка. Київ: Вид-во ім. Олени Теліги, 2009. 48 с.
- Голодомор 1932-1933 років – геноцид українського народу / Укр. ін-т нац. пам’яті. Київ: Вид-во ім. О. Теліги, 48 с.
- Голодомор в Україні 1932-1933. Т. 7. Варшава; Київ: [б. и.], 1236 с.
- Гуцало Є. П. Сльози божої матері: повісті. Київ: Молодь, 1990. 264 с.
- Енциклопедія сучасної України. Т. 6: Го-Гю /Дзюба І. М., Жуковський А. І., Железняк М. Г. Київ, 2006. С. 76-87
- Конквест Р. Жнива скорботи: Радянська колективізація і голодомор. Київ: Либідь, 383 с.
- Макарадзе Х. Тема голодомору в літературі та кіно (на матеріалі книги В. Барка “Жовтий князь” та кінофільму О. Янчука “Голод 33”). Актуальні питання суспільних наук та історії медицини = Актуальные вопросы общественных наук и истории медицины = Current issues of social studies and history of medicine = Enjeux actuels des sciences sociales et de l‘historie de la medecine. 2017. N 4. С. 198-202.
- Національна книга пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні / І. Юхновський, В. Верстюк, В. Борисенко. Київ: Вид-во ім. Олени Теліги.
- Повозростная смертность людей, переживших в детстве голодомор 1932-33 гг. в разных регионах Украины / В. П. Войтенко и др. Проблемы старения и долголетия. 2013. Том 22, N 1. С. 86-94
- Розсекречена пам’ять: голодомор 1932-1933 років в Україні в документах ГПУ-НКВД / під ред. С. Богунова, В. Борисенко, В. Даниленко та ін. Київ: Києво-Могилян. акад. 2008. 604 с.
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
