Вгору
доктор медичних наук, професор,фізіолог,
науковець, політик,
громадський діяч,
дипломат
Основні дати життя та діяльності:
28 серпня 1938 р. – народився в с. Товтри Заставнівського р-ну Чернівецької області.
1955 р. – закінчив СШ у м. Заставна.
1955-1961 рр. – навчався у Чернівецькому державному медичному інституті.
1961-1964 рр. – працював аспірантом кафедри нормальної фізіології ЧМІ.
1964-1968 рр. – асистент кафедри нормальної фізіології ЧМІ, заввідділом аспірантури і клінічної ординатури.
1965 р. – захистив дисертацію, здобув науковий ступінь кандидата медичних наук.
1968 р. – отримав вчене звання доцента.
1969-1973 рр. – обраний за конкурсом на посаду доцента кафедри фізіології людини медичного факультету Університету Замбії (м. Лусака).
1973р. – старший науковий співробітник, доцент кафедри нормальної фізіології ЧМІ.
1977 р. – проректор з наукової роботи ЧМІ.
1980р. – призначається завідувачем кафедри фізіології ЧМІ.
1987-1989 рр. – професор-консультант ректора Кабульського медичного інституту та Міністра охорони здоров’я Афганістану, працівник торгового представництва СРСР в Афганістані.
1988 р. – захистив докторську дисертацію, здобув науковий ступінь доктора медичних наук і вчене звання професора.
1990-1994 рр. – обраний депутатом Верховної Ради України, членом Президії Верховної Ради, головою Комісії у справах жінок, охорони сім’ї, материнства і дитинства.
1992 р. – переведений до Міністерства закордонних справ України на посаду Посла з особливих доручень.
1993-1998 рр. – Надзвичайний і Повноважний Посол України в Індії, відзначений Індоєвропейською асоціацією Премією ім. Індіри Ганді та відзнакою “За зміцнення миру і дружби народів ”.
1996 р. – указом Президента України присвоєно вищий в дипломатії пожиттєвий ранг: Надзвичайний і Повноважний Посол України.
1999 р. – професор кафедри нормальної фізіології Буковинського державного медичного університету (БДМУ).
2001-2005 рр. – з перервою на роботу в Афганістані працює завідувачем кафедри нормальної фізіології ЧМІ.
2003-2008 рр. – по сумісництву працює професором кафедри міжнародних відносин Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича, членом спеціалізованої вченої ради Вінницького національного медичного університету ім. M.І.Пирогова. Депутат Чернівецької міської ради.
з 2006 р. по даний час – професор кафедри фізіології БДМУ.
2007 р. – присвоєно звання «Почесний громадянин м. Чернівці»
Кроки поступу та наукова діяльність
Ювіляр народився в селянській малозаможній сім’ї 28 серпня 1938 року у селі Товтри Заставнівського району Чернівецької області.
Товтри розкинулися у долині та на пагорбах вздовж неї, які ведуть до річки Дністер, що в кілометрі-півтори від села. Товтри красиві своїм ландшафтом – потічками, пагорбами, скелями, рослинністю, які мовлять історією, романтикою, людськими родами. Горби: Татарка, Підтатарка, Чагор, кут Сова, долина Жолоби. Прізвища найдобірніші – Князь, Король, Королянчук, Звізда, Ватрус, Дідух, Кухлій…
Товтри були і залишаються поліетнічним селом. Вуйко одружився на мадярці Софії, сусідами були чех Ян, еврей Пейса, ще один привіз дружину із Росії… А ще село квітуче і співуче своєю природою й людською майстерністю. Сорочки-вишиванки, кептарики із натуральної шкіри, оторочені хутром – відомі й користуються попитом далеко за межами не тільки Товтрів, а й України. Село співуче – має народний ансамбль з понад тридцятилітньою історією, започаткований відомим Романом Вовчуком, неодноразово запрошувався і виступав у Києві, Москві, Румунії, Польщі. А ще народний артист України Юрій Січковський, народний поет-пісняр Дмитро Бугайчук.
Щодо батьківського родинного прізвища Ходоровський, то у Товтрах його мали лише дві родини. У той же час в Інтернеті йде мова про Ходоровського – монаха в монастирі Меджибожа Хмельницької області, там же, на Хмельниччині, є село Ходорівці, на Львівщині – місто Ходорів з цукровим заводом, у Чернівцях – вулиця Ходорівська.
Батько – Іван Михайлович, 1913 року народження. Добрий і мудрий. Його життя – епопея. Служив у Бухаресті, у румунського офіцера ординарцем. Мав за плечима 7 класів гімназії. Знав німецьку й румунську мови. Після приєднання Північної Буковини до СРСР у 1940 році покликаний до лав Червоної армії.
Батьки Георгія Івановича Ходоровського Іван Михайлович та Софія Михайлівна
На початку німецько-радянської війни у 1941 р. потрапив у полон і перебував у концтаборі під Дніпропетровськом, звідти із вступом у війну Румунії проти СРСР був звільнений. Після визволення Північної Буковини 1944 року знову призваний до Радянської армії, демобілізований тільки в жовтні 1946 року.
За тим голодні роки, збирання у торбинку колосків на полі, які не можна було нести додому, бо треба було здавати їх до колгоспу. Загнання до колгоспу та здача туди нажитих важкою працею статків: господарського реманенту – фіру, коня, плуг, борону…
Плач мами і бабусі Катерини – маминої мами.
Бабуся Катерина мала багато церковних книг.
Бабуся Катерина була освіченою й набожною жінкою, мала багато церковних книг. Ще до школи навчила самотужки малого онука Георгія грамоти. Найперше – писати аз, буки, веди. У Псалтирі ліве поле широке і оскільки ж тоді паперу не було, бабуся давала добре підточений хімічний олівець – і Георгійко писав „аз”…
Першою вчителькою у Товтрівській семирічній школі була Ліза Олександрівна, директором Козик.
Поріг Заставнівської середньої школи переступив босоніж у 1952 році. Заставнівський період навчання – це життя в місті районного масштабу, до якого від Товтрів відстань безлюдним полем, приблизно 3 км в спеку, в осіннє бездоріжжя, сніжну зиму. Та й платня була за навчання 150 крб. за рік. У колгоспі платили раз у рік по 10-15 копійок за трудодень. Заробити за один день один „трудодень” практично було неможливим, хоч батько й працював на штатній роботі – колгоспній фермі.
Заставнівська СШ залишила помітний слід не тільки в глибині й широті набутих знань, а й у загальному становленні підлітка і юнака.
Це і хімічний гурток Михайла Михайловича Шустера, українська мова та література Галини Антонівни, історія Григорія Кириловича Малярчука – вчителя і директора школи, гурток бальних танців і драматичний гурток у районному Будинку піонерів.
Із Заставни, точніше від рідної хати у Товтрах, де у саду закопана його пуповина, Георгій їде до Чернівців до медінституту (ЧМІ). 1955-1961 роки – студентство.
Вчився всі роки тільки на „відмінно”, був старостою групи, активістом у громадському житті, захоплювався художньою самодіяльністю. Драматичний гурток вів відомий український актор Микола Шутько. Наставник настільки був вимогливим до підопічних, що Ходоровський мало не став … артистом. Проте учитель віч-на-віч сказав: „Ти у медінституті, твій фах – лікар. Гурток –це тільки захоплення”.
Проте Георгій не покинув сцени і виступав ведучим студентських концертів впродовж усіх років навчання, активно займався спортом – класичною боротьбою у відомого тренера Фанчина.
Та понад усе вабила наука, особливо хірургія. На третьому курсі міг уже сам накладати шви, на четвертому – за підтримки лікарів виконував операції, на п’ятому – робив вже їх сам. На шостому – проходив 4-місячну практику в Заставні. Хірурги ЦРЛ Дмитро Дмитрович Шишчук і Микола Іванович Скавуляк навчили досконалості. Чотири місяці Георгій Ходоровський практикував: грижі, ургентні і планові апендицити, водянка тощо.
У 50-ті доля двічі закидала студента Ходоровського на збір цілинного врожаю в Акмолінських і Приіртишських степах. Тут уже визначальними були не медичні знання, а досвід селянина. Входив до Цілинного штабу від Чернівецької області. Держава високо поцінувала працю юнака. Він удостоївся Почесної Грамоти ЦК ВЛКСМ.
Пізніше, коли уже працював проректором з наукової роботи Чернівецького медінституту, за трудові заслуги та у зв’язку з 60-літтям ВЛКСМ удостоєний ще однієї Почесної грамоти.
Як випускника ЧМІ 1961 року з червоним дипломом Ходоровського рекомендували до аспірантури на кафедру нормальної фізіології. Не сталося бути хірургом. Доля ввела у світ теоретичної медицини – філософію медицини -фізіологію і компенсувала неможливість займатися практичною медициною тим, що випускника-відмінника зараховано до аспірантури під оруду професора Якова Давидовича Кіршенблата. Наставник – вчений зі світовим ім’ям, педагог, інтелігент, широко ерудована людина -Я.Д. Кіршенблат не помилився з вибором собі аспіранта.
Значно пізніше Я.Д. Кіршенблат на своїй книзі „Общая эндокринология” 29 липня 1971 року зробив такий дарчий напис: „Моєму самому здібному учневі Георгію Івановичу Ходоровському з побажаннями великих успіхів”.
А учень цей час уже 2 роки працював у Замбії на посаді доцента кафедри фізіології людини Замбійського державного університету й очолював профспілкову організацію Посольства СРСР у місті Лусака – столиці Замбії.
У 1964 році Ходоровський завершив навчання в аспірантурі й подав до спеціалізованої ради кандидатську дисертацію, яку захистив наступного року, ставши кандидатом медичних наук. Тоді ж призначений завідувачем відділу аспірантури і клінічної ординатури ЧМІ.
1968 року отримав вчене звання доцента і пропозицію оформляти документи на роботу в закордонному вищому навчальному закладі. Пройшов у Москві курси з вивчення англійської мови. До цього в школі, в медінституті, в аспірантурі вивчав німецьку мову.
1969 року обраний за конкурсом через Міжуніверситетську раду для країн Співдружності (Лондон, Велика Британія) на посаду доцента Кафедри фізіології людини Медичного факультету Державного університету Замбії. У вересні того ж року приступив там до роботи.
Згодом, у 1970 році Наукова рада з науково-дослідницької роботи і Міністерство охорони здоров’я Замбії запросили Ходоровського очолити експедицію з вивчення медико-санітарних проблем країни, ввели його до редколегії науково-популярного журналу ЮНЕСКО „Здоров’я” (Health). Невдовзі Георгій Іванович отримав пропозицію очолити профспілкову організацію Посольства СРСР у Замбії.
На роботу в Замбії помітний вплив мав такий важливий фактор як національно-визвольна боротьба в сусідніх з нею державах. Збройні сутички на кордонах були досить частим явищем, що накладало на роботу й життя радянських людей додаткову відповідальність і напругу.
Григорія Ходоровського залучили на допомогу радянському телеоператорові Володимиру Комарову. Згодом повсюдно на телебаченні та у кінотеатрах СРСР демонструвалися 2 два короткометражних документальних фільми: „Ангола в огні” і „На Північ від Замбезії”.
В останньому фільмі глядачі побачили білявого чоловіка – буковинця Ходоровсього. Реальним здобутком вченого за тих обставин стало виявлення особливостей зобної ендемії в Замбії. Науковий матеріал дослідника містив новизну й друкувався в африканських і європейських наукових виданнях, його вистачило для докторської дисертації.
Президент Кеннет Каурда та уряд Замбії на підставі досліджень і рекомендацій доктора Ходоровського розпорядилися ввести йодну профілактику захворювання на зоб.
Такий неповний перелік справ, які доводилося виконувати буковинцю, такий його шлях, що наближав до її величності Дипломатичної служби.
На цьому шляху: Посол СРСР у Лусаці Сергій Сліпченко, з яким працю-
вав рік, Посол СРСР Дмитро Білоколос, з яким працював три роки, радник Державного комітету з економічних питань Роман Йосипович Купревич – чотири роки спільної праці в Замбії, а пізніше ще раз, в Афганістані, перший секретар посольства СРСР в Лусаці Анатолій Дрюков, з яким дружили чотири роки в Замбії, а через кілька років випала щаслива нагода працювати уже в Нью-Делі Послом України, а друг – Послом Росії в Індії.
Роки роботи в Замбії для Ходоровського були першим знайомством з дипломатією і успішним входженням в особливості її практичного втілення.
Цьому сприяло кілька факторів. По-перше, це буденна праця з кар’єрни-
ми досвідченими дипломатами; по-друге, Замбія (колишня Північна Родезія) отримала незалежність у жовтні 1964 р., посольство СРСР відкрилося в 1968 році, і Москва вимагала якомога більше різнобічної інформації про країну перебування; по-третє – малочисельність співробітників посольства й великі обсяги завдань, які формулювалися Москвою, зумовлювали дефіцит виконавців і необхідність залучати до такої роботи інших радянських спеціалістів.
Георгій Іванович готував інформаційні матеріали для Москви з питань охорони здоров’я, підготовку кадрів, науково-дослідницької роботи, стану здоров’я населення, особливостей охорони здоров’я, участі спеціалістів інших країн у цих та інших сферах життя Замбії. Він залучався до оперативних нарад, які проводив посол, дипломатичних заходів, до підготовки й проведення переговорів, був свідком і брав участь у різних дипломатичних церемоніях.
Почав вивчати дипломатичний етикет і церемоніал. Тоді придбав книгу Джона Вуда і Жана Серре „Дипломатичний церемоніал і протокол”, видану в Нью-Йорку 1970 року (звідки було знати, що вона так пригодиться через тридцять з лишком років, коли почав працювати на Кафедрі міжнародних відносин ЧНУ ім. Ю. Федьковича).
Після повернення із Замбії в серпні 1973 року, Ходоровський Г.І. повернувся в ЧМІ на Кафедру фізіології, а з травня 1977 по 1987 роки працював проректором з наукової роботи та міжнародного співробітництва. З цієї посади влітку 1987 року Ходоровського направлено до Афганістану на посаду радника ректора Кабульського медичного інституту і керівника групи (з 50 осіб) науково-педагогічних консультантів для системи охорони здоров’я Афганістану.
Невдовзі по тому Георгій Іванович став радником Міністра охорони здоров’я. Група спеціалістів складалася із висококваліфікованих фахівців із багатьох ВНЗ СРСР: Москви, Новосибірська, Києва, Ташкента, Душанбе, Запоріжжя, Дніпропетровська та інших міст.
Як керівник групи Г. Ходоровський мав свою профспілкову, партійну організації, службу безпеки, печатку і кілька одиниць транспорту, арсенал зброї для групи. Тут, як і в Замбії, брав участь у посольських оперативних нарадах, переговорних процесах, підготовці пропозицій щодо подальшого співробітництва СРСР з Афганістаном.
Коли радянські цивільні спеціалісти були вивезені із Афганістану, Г. Ходоровський був переведений до роботи у Торговому представництві, враховуючи його знання місцевої мови фарсі і вільне володіння англійською. Практичний досвід роботи в Афганістані був набутий в смертельно небезпечних ситуаціях, але став подальшою школою формування спеціаліста дипломатичної служби в екстремальних умовах роботи.
У 1988 році Ювіляр захистив докторську дисертацію, здобувши науковий ступінь доктора медичних наук і вчене звання професор.
Після завершення місії в Афганістані 15 лютого 1989 року він повернувся до Чернівців і продовжив працю на посаді професора кафедри ЧМІ. У 1990 році колектив співробітників ЧМІ висунув Г. Ходоровського кандидатом у депутати Верховної Ради України. Його обрали депутатом від теперішнього Шевченківського району Чернівців. На першій сесії Верховної Ради Георгія Івановича обрали головою Постійної комісії у справах жінок, охорони сім’ї, материнства і дитинства, членом Президії Верховної Ради.
Сам Г. Ходоровський каже, що вражаючою сторінкою його життя, з якою не можна порівняти його наукові роботи, ні власні патенти та написані книги, була робота у Верховній Раді України, яка увійшла в історію держави, як Рада першого демократичного скликання (1990-1994 pp.).
Депутатська діяльність на посаді голови Постійної комісії і члена Президії ВР залучили його до активного законотворчого процесу, сприяли відчуттю і баченню держави „зверху”. Безпосередньо брав участь у підготовці й прийнятті Верховною Радою Декларації про державний суверенітет і Акту проголошення Незалежності України, входив до ініціативної групи зі створення першої Концепції зовнішньої політики і Конституції України та низки законів щодо захисту сім’ї, материнства, дитинства і праці жінок. Георгій Іванович ініціював розробку в Україні державної програми планування сім’ї, програми лікування і оздоровлення дітей на Кубі.
В одному із чисельних інтерв’ю Г.І. Ходоровський сказав, що „коли проект Концепції зовнішньої політики був готовий (1992 рік), то ми стали очевидцями унікальної ситуації: «у державі -є Концепція зовнішньої політики, але немає відповідної внутрішньої концепції». За час роботи у Верховній Раді представляв Україну на різних міжнародних європейський форумах в Афінах, Софії, Гаазі, Копенгагені, Гавані тощо. Роботу у Верховній Раді депутат висвітлював у чисельних публікаціях на сторінках газет, журналів („Політика і час”, „Жінка”), виступах на радіо і телебаченню.
У жовтні 1992 року Г. Ходоровського переведено з Верховної Ради на посаду Посла з особливих доручень МЗС України. Україна отримала згоду на прийняття Г. Ходоровського Послом України в Індії. З 13 лютого, тобто з дня вручення Вірчих Грамот Президентові Індії Шанкар Даял Шармі, і до 21 липня 1998 року працював першим Надзвичайним і Повноважним Послом України в Індії.
Саме тоді вчений і дипломат доклав багато зусиль для формування позитивного образу України як миролюбивої, без’ядерної, позаблокової і передбачуваної держави. Він налагодив першочергову договірно-правову базу двосторонніх економічних, торгівельних та культурних зв’язків між Україною та Індією. За вагомий внесок у розвиток взаємовигідних відносин між обома державами був удостоєний звання почесного професора Міжнародного Інституту Менеджменту та Маркетингу.
Указом Президента України у серпні 1996 року Г.І. Ходоровському присвоєно вищий в дипломатії ранг: Надзвичайний і Повноважний Посол України із пожиттєвим дипломатичним паспортом. Його робота в Індії була відзначена подяками МЗС України, «Премією ім. Індіри Ганді» та почесним знаком „За зміцнення миру і дружби народів” Індо-Європейської асоціації, якого удостоїлись також президент Південно-АфриканськоїРеспубліки Нельсон Мандела, Посли Польщі та Європейської комісії в Індії.
Склавши повноваження посла в Індії Г. Ходоровський продовжив працю у центральному апараті МЗС України, вийшов там на пенсію й повернувся у квітні 1999 року до Буковинського державного медичного університету (БДМУ) на посаду професора кафедри нормальної фізіології.
Професор Ходоровський Г.І. продовжував і продовжує розвивати традиції, закладені Я.Д.Кіршенблатом, в організаційній, навчально-методичній та науковій роботі.
Свого часу Г.І. Ходоровський входив до складу авторського колективу з написання підручників для медичних ВНЗ. був членом навчально-методичної комісії з нормальної фізіології при МОЗ СРСР. Співавтор галузевої програми з нормальної фізіології для ВНЗ ІІІ-ІУ рівнів акредитації. Його праця у Вищій школі відзначена Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України в 2005 році.
З 2003 року працює також професором Кафедри міжнародних відносин Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича. читає лекції, веде семінарські заняття, приймає іспити та заліки з предметів „Історія дипломатії”, курсу „Дипломатична та консульська служба”, курсу за вибором студентів „Дипломатичний етикет та церемоніал”.
Три роки поспіль він очолює Державну екзаменаційну комісію для випускників спеціальності „Країнознавство” факультету історії, політології та міжнародних відносин. Під науковим керівництвом професора-дипломата – 14 захищених магістерських робіт. Г.І. Ходоровський різнобічний вчений і публіцист. Він має ряд наукових праць з питань українсько-індійських відносин, опублікованих, зокрема, в журналі МЗС „Політика і час”, чимало матеріалів у періодичній центральній та місцевій пресі.
Георгій Іванович активний в громадсько-політичному житті України. Бере участь у реалізації тристороннього українсько-молдавсько-румунського проекту „Громадський моніторинг розпорядчої діяльності місцевого самоврядування України, Республіки Молдова та Румунії щодо їх адаптації до вимог ЄС”.
Лектор Чернівецького регіонального центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади та органів місцевого самоврядування, депутат Чернівецької міської ради (всього обирався чотири рази).
Творчий здобуток Г. Ходоровського включає понад 300 друкованих праць з питань біології, медицини, міжнародних відносин, 12 монографій і навчальних посібників українською, російською і англійською мовами, трьох винаходів та понад 20 рацпропозицій, 7 підготовлених кандидатів медичних наук та 14 магістрів з міжнародних відносин.
Георгій Іванович є автором винаходу «Рефлексометр Ходоровського», який використовується в медицині і фізіології спорту, інгалятора-тренажера «Ендогенік -01», що визнаний і сертифікований МОЗ України як пристрій медичного призначення і знаходиться у стадії освоєння промисловим виробництвом.
Сформульована ним теорія поліхромного механізму нервово-гуморальної взаємодії отримала підтвердження в науково-дослідних установах України. В організованій відомим вченим і талановитим педагогом науковій електрофізіологічній лабораторії БДМУ свого часу виконано біль ніж 10 кандидатських і докторських дисертацій. Професор Г.І. Ходоровський є членом спеціалізованої Вченої Ради Д 05.600.02 Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова.
Притаманний Георгію Івановичу глибокий професіоналізм, багатий досвід. талант дипломата та науковця викликають глибоку повагу. Багатогранність його енергійної, діяльної натури викликає неабияке захоплення – талановитий вчений-філософ медицини є також автором поетичних збірок «Червона калина», «Мальви і чорнобривці»
Держава високо поцінувала працю Г. Ходоровського. Він нагороджений дипломом та пам’ятною медаллю „За заслуги в розбудові економіки України та вагомий внесок у створення гідного міжнародного іміджу нашої Держави”, занесений до „Золотої книги ділової еліти України” (2000) і до „Української дипломатичної енциклопедії”, відзначений почесною грамотою Міністерства освіти і науки України, нагороджений Почесною грамотою Кабінету Міністрів України і Золотим орденом „Свобода і честь” всеукраїнського козацького війська, цінними подарунками.
НАУКОВА СПАДЩИНА Г.І.ХОДОРОВСЬКОГО
Автореферати, дисертації:
1. Ходоровский Г.И. Изменения строения и функций семенников под влиянием нервной системы: автореф. дис. на соискание ученой степени канд. мед. наук /Г.И. Ходоровский. – Черновцы, 1964.-18 с.
2. Ходоровский Г.И. Половые особенности структуры и функции щитовидной железы и их зависимость от гормонов гонад: автореф. дис. на соискание ученой степени доктора мед. наук / Г.И. Ходоровский. – К.,1987. – 46 с.
3. Ходоровский Г.И. Изменения строения и функций семенников под влиянием нервной системы: дис. канд. мед. наук / Ходоровский Георгий Иванович. – Черновцы, 1964.- 276 с.
4. Ходоровский Г.И. – В бібліотеці докторська дисертація відсутня
Монографії, підручники, довідники, навчальні посібники:
1. Khodorovsky G.I. Laboratory manual for Neurophysiolog: практикум по нейрофизиології. / G.I. Khodorovsky. – Лусака: Університет Замбії, 1970. – 36 с.
2. Khodorovsky G.I. Laboratory manual for Neurophysiology an; Endocrinology: практикум no нейрофізіології і ендокрино¬логії /G.I. Khodorovsky. – Лусака: Університет Замбії, 1971. – 116 с.
3. Физиология плода и ребенка: учебное пособие для студентов медицинских вузов /А.С.Батуев, В.Д. Глебовский, В.А. Жданов, К.П. Иванов … Г.И. Ходоровский [и др.]; ред. В.Д. Глебовский. – М.: Медицина, 1988. – 224 с.
4. Руководство к практическим занятиям по физиологии / Г.И. Косицкий, В.А. Полянцева, Г.И. Ходоровский [и др.]. – М.: Медицина, 1988. – 288 с.
5. Зеленская Т.М. Половые железы и иммунитет: монография / Т.М. Зеленская, Г.И Ходоровский. – К.: Наукова думка, 1993. – 252 с.
6. Мальви й чорнобривці: поезія /Георгій Ходоровсъкий – К.: АЛЬФА. – 1994. – 22 с.
7. Нормальна фізіологія в тестах: навчальний посібник / С.І. Анохіна, Л.В. Заболотна, Н.С. Карвацька, Л.М. Крещук, О.В. Кузнецова, О.Л. Кухарчук , Г.І. Ходоровсъкий. – Чернівці: Медакадемія, 2000.- 152 с.
8. Пішак В.П. Кіршенблат Яків Давидович / В.П. Пішак, Г.І. Ходоровсъкий, В.І. Ясінський. – Чернівці: Медакадемія, 2003. – 136 с.
9. Основи нейрофізіології: навчальний посібник / Н.С. Карвацька, Г.І. Ходоровський, В.Ф. Мислицький, Л.М. Крещук. – Чернівці: Медакадемія, 2004. – 211 с.
10. Основи нейрофізіології: навчальний посібник для студентів ВМЗО ІІІ-ІУ
11. рівнів акредитації зі спеціальності «Медична психологія» / Н.С. Карвацька , Г.І. Ходоровсъкий, В.І. Ясінський, В.І. Швець. – Чернівці, 2005. – 165 с.
12. English in medicine: навчальний посібник для студентів ВМНЗ / N.M. Solovyova, G.M.Lapa, V.P. Pishak, G.I. Khodorovsky – Чернівці: Медуніверситет, 2005. – 182 с.
13. Нормальна фізіологія: навчальний посібник / [Г.І. Ходоровсъкий, В.І. Ясінський , О.В. Кузнецова [та ін.]. – Чернівці: Медакадемія, 2006. – 371 с.
14. Ендогенно-гіпоксичне дихання: теорія і практика /[Г.І. Ходоровсъкий, І.В. Коляско, Є.С. Фуркал [та ін.]. – Чернівці, 2006. – 144 с.
15. English for students of pharmacy: навчальний посібник / [ред. Г.І. Ходоровсъкий]. – Чернівці: Букрек, 2007. – 232 с.
16. Вісь Землі: поезія /Георгій Ходоровсъкий – Чернівці: КВКФ «Колір-друк», 2008. – 96 с.
17. Ходоровський Г.І. Комплексний безмедикаментозний метод профілактики, оздоровлення та лікування гіпоксично-ендогенним диханням на багатофункціональному апараті «Ендогенік-01» /Г.І. Ходоровський – К., Український центр наукової медичної інформації та патентно-ліцензійної роботи. – 2008. – 5с.
18. Карвацька Н.С. Психофізіологія: навчальний посібник. /Н.С. Карвацька, Г.І. Ходоровсъкий – Чернівці, 2009. – 145 с.
ОСНОВНІ НАУКОВІ ПРАЦІ Г.І. ХОДОРОВСЬКОГО
1. Ходоровский Г.И. Влияние поддиафрагмальной ваготомии и удаления погра-
2. ничных симпатических стволов на строение и функции семенников, поджелудоч-
3. ной и щитовидной желез /Г.И. Ходоровский // Материалы научной конференции, посвященной 15-летию областно¬го зобно-эндокринологического диспансера: тезисы докладов.- Черновцы, 1963.- С. 115-116.
4. Ходоровский Г.И. Строение и функции семенников крыс после удаления пограничных симпатических стволов / Г.И. Ходоровский // 39-я итоговая научная конференция Черновицкого мединститута: тезисы докладов. – Черновцы, 1963. – С. 91-92.
5. Влияние ваготомии и симпатикоэктомии на функцию и морфологию инсулярного аппарата поджелудочной железы / Г.И., Ходоровский, Т.Ф. Мельник, В.В. Удовицькая, И.А. Шевчук // Научная конференция, посвященная вопросам аллергии и реактивности органов и систем организма при эндокринных расстройствах и других патологических процессах: тезисы докладов. – К., 1964.-С. 121-122.
6. Обмін цинку в підшлунковій залозі білих щурів після піддіафрагмальної ваготомії та симпатоектомії / Г.І. Ходоровський, I.A. Шевчук, Т.Ф Мельник, В.В.Удовицька //Мікроелементи в біології та медицині: тези доповідей 4-ї наукової і монотематичної конференції. – Івано-Франківск, 1964. – С. 139-140.
7. Ходоровський Г.І. Вплив порушення симпатичної і парасимпатичної іннервації сім‘яників на їх будову і функції / Г.І.Ходоровський // Фізіологічний журнал АН УРСР. – 1964. – Т.10, № 5. – С. 674-677.
8. Ходоровский Г.И. Влияние ганглиоблокирующих веществ на строение и функции семенников / Г.И. Ходоровский // Физиология и патология эндокринной системы: тезисы докладов научной конференции. – Х., 1964.- С. 53-54.
9. Ходоровский Г.И. Влияние нервной системы на функции семенников и на содержание в них липидов / Г.И. Ходоровский // Научная конференция, посвященная вопросам аллергии и реактивности органов и систем организма при эндокринных расстройствах и других патологических процессах: тезисы докладов. – К., 1964.- С. 149-150.
10. Ходоровский Г.И. Влияние хирургической денервации семенников на функции их и чувствительность к гонадотроным гормонам / Г.И. Ходоровский//Заболевания эндокринных органов: тезисы докладов 2-ой тематической конференции. – Ивано-Франковск, 1964. – С. 339-340.
11. Ходоровский Г.І. Вплив симпатотропних і парасимптропних речовин на будову і функції сім’яників /Г.І. Ходоровский //УІІ з’їзд Українського фізіологічного товариства: тези доповідей. – К., 1964. – С. 461-462.
12. Ходоровский Г.И. Влияние нервной системы на строение и функции семенников / Г.И. Ходоровский // Х-й сьезд Всесоюзного физиологического общества им. И.П. Павлова: тезисы докладов; т. 2, вып. 1.- Ереван, 1964 – С. 278.
13. Ходоровский Г.И. Влияние полной денервации семенников на их строение и функции / Г.И. Ходоровский // 40-я итоговая научная конференция Черновицкого мединститута: материалы. – Черновцы, 1964. – С. 62-63.
14. Ходоровский Г.И. Афферентные влияния с семенников на центральную нервную систему/Г.И Ходоровский, Р.Е. Гутник//Нейрогуморальная регуляция в норме и патологии: тезисы докладов межвузовской научной конференции. – Ужгород, 1965. – С. 92-93.
15. ХодоровскийГ.И. Влияние нервной регуляции на инкреторный процесс инсулярного апарата поджелудочной железы /Г.И. Ходоровский, И.А. Шевчук, Т.Ф. Мельник // Нейрогуморальная регуляция в норме и патологии: тезисы докладов межвузовской научной конференции.- Ужгород, 1965. – С. 97-98.
16. Ходоровский Г.И. К вопросу взаимоотношений эндокринных желез между собой и с нервной системой / Г.И. Ходоровский // 41-я итоговая научная конференция Черновицкого мединститута: тезисы докладов. – Черновцы, 1965. – С. 14-15.
17. Ходоровский Г.И. Влияние удаления пограничных симпатических стволов на строение и функции семенников и простаты /Г.И. Ходоровский // Физиологический журнал СССР им. И.М. Сеченова. – 1965. – Т. 51, № 9. – С. 1122-1127.
18. Ходоровский Г.И. Влияние симпатотропных и парасимпатотропных веществ на строение, функции семенников и их чувствительность к хориальному гонадотропину /Г.И. Ходоровский //Эндокринопатии и лечение их гормонами: сборник трудов Харьковского НИИ эндокринологии и химии гормонов. – К., 1966. – С. 155-160.
19. Ходоровський Г.І. Вилив хронічного подразнення сім’яників на біоелектричну активність головного мозку / Г.І. Ходоровський //Матеріали УІІІ-го з’їзду українського фізіологічного товариства. – Львів, 1968. – С. 611-612.
20. До нейроендокринних взаємовідношень / З.Г. Чигріна, В.Ф. Мислицький,
21. Н.М. Малишенко, Г.І. Ходоровський //Розвиток медичної науки та охорони здоров’я на Північній Буковині за роки радянської влади. – K.: Здоров’я, 1969. – С. 120-123.
22. Малишенко Н.М. Гормональні та інтероцептивні впливи статевих залоз на біоелектричну активність головного мозку / Н.М. Малишенко, Г.І. Ходоровський // Розвиток медичної науки та охорони здоров’я на Північній Буковині за роки радянської влади. – К.: Здоров’я, 1969. – С. 105-108.
23. Ходоровский Г.И. Различия влияний мужских и женских половых гормонов на щитовидную железу / Г.И. Ходоровский // XII-й съезд Всесоюзного физиологического общества им. И.П. Павлова. – Тбилиси, 1975. – Т. 3. – С. 329-330.
24. Ходоровсъкий Г.І. Вплив естрадіолу прогестерону на щитовидну залозу та її чутливість до тиреотропного гормону у щурів різної статі / Ходоровсъкий Г.І., Васильченко З.П. // Фізіол.ж. АН УРСР. – 1976.- Т.22, № 6. – С. 774-779.
25. Ходоровский Г.И. Особенности зоба у коренных жителей республики Замбия / Г.И. Ходоровский // Врачебное дело. – 1976. – № 2. – С. 66-68.
26. Ходоровский Г.И. Половые различия в структуре щитовидной железы после введения эстрадиола, прогестерона и тиреотропного гормона / Г.И. Ходоровский // ІІ-й съезд патологоанатомов УССР, (Черновцы, 24-26 ноября, 1976). –Черновцы, 1976. – С. 193-194.
27. Ходоровский Г.И. Количественная оценка, половые особенности и типы хронограмм ахиллова рефлекса / Г.И. Ходоровский // Журнал невропатологии и психиатрии. – 1976. – Т. 76, вып. 7. – С. 972-975.
28. Ходоровский Г.И. Половые различия в реакции щитовидной железы и ее чувствительности к тиреотропному гормону после введения эстрадиола, тестостерона и прогестерона / Г.И. Ходоровский //Бюллетень экспериментальной биологии. – 1976. – Т. 32, № 9. – С. 1110-1112.
29. Ходоровский Г.И. Возрастные и половые особенности гиперплазии щитовидной железы у детей/ Г.И. Ходоровский //Охрана здоровья детей и подростков: республиканский межведомственный сборник. – Вып.8. – Черновцы, 1977. – С. 94-97.
30. Ходоровский Г.И. Половые различия в действии эстрадиола, тестостерона и тиротропина на щитовидную железу /Г.И. Ходоровский //X-й з‘їзд Українського фізіологічного Товариства (Одеса, 1977). – К.: Наукова думка, 1977. – С. 276-277.
31. Ходоровский Г.И.. Влияние тиреотропина и хориального гонадотропина на морфофункциональное состояние инсулярного аппарата поджелудочной железы инфантильных самок белых крыс / Г.И. Ходоровский, H.A. Шевчук, H.H. Панчук
32. // ІІ-й съезд эндокринологов УССР: материалы (Киев, 27-29 сентября, 1977). – К., 1977. – С. 152-153.
33. Ходоровсъкий Г.I. Участь статевих гормонів у регуляції діяльності щитовидної залози / Г.І. Ходоровский // X-й з‘їзд Українського фізіологічного Товариства (Одеса, 1977 p.). – К.: Наукова думка, 1977. -С. 338-339.
34. Катеренчук И.П. К вопросу о месте образования натрийуретического фактора / И.П. Катеренчук, Ю.И. Иванов, Г.И. Ходоровский //V Всесоюзная конференция по физиологии почек и водно-солевого обмена: сборник статей. – Л., 1978. – С. 109.
35. Ходоровский Г.И. Сравнительное исследование влияния хор. гонадотропина и тиротропина на щитовидную желез; неполовозрелых самцов и самок крыс / Г.И. Ходоровский // Физиологический журнал АН УССР. – 1978. – Т. 24, № 4. – С. 435-439.
36. Влияние вентромедиального гиппокампа на щитовидную железу, островковый аппарат поджелудочной железы и семенников / Г.И.Ходоровский, А.И. Мардарь, Т.Е. Дьякова [и др.]. // Актуальные проблемы экспериментальной и клинической эндокринологии: материалы Республиканской научной конференции. – Х., 1979. – С. 48.
37. Ходоровский Г.И. Механизм полидромного влияния поло¬вых гормонов на щитовидную железу / Г.И. Ходоровский //ХІІІ-й съезд Всесоюзного физиологи гического общества им. И.П. Павлова, посвященного 150-летию со дня рождения им. И.М. Сеченова (Алма-Ата, 1979). – Л.: На¬ука, 1979. – Т.2. – С. 251-252.
38. Ходоровский Г.И. Влияние эстрадиола, прогестерона и тиреотропина на содержание углеводно-белковых компонентов в соеденительной ткани печени / Г.И. Ходоровский, Л.Г. Бордяковская // Актуальные проблемы экспериментальной и клинической эндокринологии: материалы Республиканской научной конференции. – Х., 1979.- С. 35-36.
39. Ходоровский Г.И. Влияние аркуатных ядер на щитовидную железу и её реакцию на тестостерон /Г.И. Ходоровский, В.И. Ясинский //Актуальные проблемы экспериментальной и клинической эндокринологии: материалы Республиканской научной конференции. – Х., 1979.- С. 83-84.
40. Влияние вентромедиального отдела гиппокампа на семенники, яичники и щитовидную железу половозрелых и инфантильных крыс / Я.Д. Киршенблат, Г.И. Ходоровский, И.П. Катеренчук [и др.]. //ІІ-й съезд физиологов Молдавской ССР: тезисы докладов. – Кишинев: Штиинца, 1980. – С. 34.
41. Влияние стимуляции вентромедиального отдела гиппокампа на репродуктивную систему и щитовидную железу самцов и самок крыс / И.П. Катеренчук, Г.И. Ходоровский, Л.Н. Крещук, В.И. Ясинский //Механизмы регуляции численности леммингов и полевок на Крайнем Севере. – Владивосток, 1980. – С.126-129.
42. Мещишен И.Ф. Влияние кастрации на углеводный обмен /И.Ф. Мещишен, В.Ф. Мыслицкий, Г.И. Ходоровский // Проблемы эндокринологии – 1980. – Т. 2, № 1. – С. 52-55.
43. Участие перегородки мозга в регуляции функций гонад щитовидной и поджелудочной желез / Г.И. Ходоровский, В.Ф. Мыслицкий, В.И. Ясинский, Л.Н. Крещук //Актуальные вопросы экспериментальной и клинической эндокринологии. – K.: Наукова думка, 1980. – C. 87-88.
44. Ходоровский Г.И. Взаимодействие между гиппокампом и эндокринными железами по данным морфометрии / Г.И. Ходоровский, В.В. Зажаева, А.И. Мардарь// 1-й съезд анатомов, гистологов и топографоанатомов УССР: труды. – Винница, 1980. – С. 63-64.
45. Ходоровский Г.И. Метод телестимуляции мозга / Г.И. Ходоровский, А.М. Розенберг, В.Ф. Мыслицкий // Физиологический журнал АН УССР. – 1980. – Т. 26, № 2. – С. 278-280.
46. Ходоровский Г.И. Половые особенности влияния вентромедиального отдела гиппокампа на эндокринные железы /Г.И. Ходоровский, В.В. Зажаева//1-й Всесоюзный съезд морфологов: тезисы научных сообщений. – М., 1980. – С. 46.
47. Ходоровский Г.И. Системно-функциональная организация взаимодействия щитовидной и половых желез /Г.И. Ходоровский // 2-й Всесоюзный съезд эндокринологов: тезисы научных сообщений. – Л., 1980. – С.387.
48. Влияние тиреотропина и хориального гонадотропина на становление некоторых компонентов гематотестикулярного барьера во внутриутробном периоде развития белой крысы /Г.И.Ходоровский, В.М. Загуровский, Л.П. Власык, В.П. Левчук // ІІІ-я Республиканская научная конференция молодых ученых-медиков по актуальным вопросам кардиологии, иммунологии, общей и неотложной хирургии: тезисы докладов. – Черновцы, 1981. – С. 230.
49. Вплив гіпокампа та мигдалевидного компоненту на залози внутрішньої секреції у щурів / Г.І., Ходоровсъкий Т.Є., Дьякова В.В., Зажаєва [та ін.] // ХІ-й з‘їзд Українського фізіологічного товариства: тези доповідей (Дніпропетровськ, вересень 1982 р.). – К.: Наукова думка, 1982. – С. 142.
50. Ходоровский Г.И. Реакция щитовидной железы неполовозрелых самцов и самок крыс на разрушение и стимуляцию гиппокампа и хориогонадотропии /Г.И Ходоровский, Т.Е. Дьякова // Эндокринология. – К., 1982. – Т. 12.- С. 45-49.
51. Ходоровський Г.І. Розвиток медичної науки на Радянській Буковині /Г.І. Ходоровський, В.К. Патратій // 40 років возз’єднання північної Буковини і колишніх Хотинського, Акерманського та Ізмаїльського повітів Бесарабії з Радянською Україною в складі СРСР: тези доповідей Республіканської наукової конференції (м. Чернівці, 15-17 травня 1980). – Чернівці, 1982. – С. 191-192.
52. Ходоровський Г.І. Гіпоталамо-гіпофізарний рівень координації ендокринних функцій щитовидної та статевих залоз / Г.І. Ходоровський //ХІ-й з‘їзд Українського фізіологічного товариства: тези доповідей (м. Дніпропетровськ, вересень, 1982 р.) – К.: Наукова думка, 1982. – С. 428-429.
53. Участие перегородки мозга в регуляции функций гонад, щитовидной и поджелудочной желез / Г.И Ходоровский, В.Ф. Мыслицкий, В.И. Ясинский [и др.]. //Актуальные вопросы экспериментальной и клиннической эндокринологии: тезисы докладов ІІІ-го съезда эндокринологов УССР (г. Винница, 28-30 сентября 1982). – К., 1982. – С. 87.
54. Экстрагипоталамический контроль функций гонад / Г.И., Ходоровский, Я.Д. Киршенблат, В.Ф. Мислицкий [и др.] // XIV-й съезд Всесоюзного физиологического общества им. П. Пирогова (г. Баку, 1983). – Л.: Наука, 1983. – Т. 2. – С. 245.
55. Влияние внегипоталамических образований лимбической системы мозга на структуру и функции гонад / С.С. Ткачук, М.Л. Кирилюк, Л.М. Крещук, В.Ф. Мыслицкий, С.Ф. Харченко, В.И. Ясинский, Г.И. Ходоровский // Актуальные вопросы современной эндокринологии и химии гормонов: сборник трудов XII научной конференции молодых ученых и специалистов Харьковского НИИ эндокринологии и химии гормонов. – Х., 1984. – С. 24.
56. Устройство для количественной оценки сухожильных рефлексов / Г.И Ходоровский, Г.Б. Сафонова, П.П. Евстратов, А.М Розенберг // Теория и практика физической культуры. – 1984.- № 11. – С. 56-57.
57. Указатель рационализаторских предложений сотрудников института и работников практического здравоохранения, внедренных в практику в XI пятилетке / Г.И. Ходоровский, И.К. Владковский, В.Н. Круцяк [и др.]. – Черновцы, 1985. – 144 с.
58. Ходоровский Г.И. Влияние билатерального разрушения септальной области мозга на уровень тестостерона в плазме крови и некоторые показатели функции почек/Г.И Ходоровский, М.Л. Кирилюк, А.Л. Кухарчук //VII-я Всесоюзна конференция по физиологии почек и водно-солевого обмена, посвящення 90-летию со дня рождения А.Г. Геницинского (Чернигов, 15-16 октября 1985 г.) – Чернигов, 1985. – С. 97.
59. Ходоровский Г.И. Количественная оценка, возрастные, половые и суточные особенности коленного рефлекса / Г.И. Ходоровский, П.И. Евстратов // Физиологический журнал АН УССР. – 1985. – № 6. – С.24-28.
60. Ходоровский Г.И. Морфометрические изменения в яичниках инфантильных и половозрелых крыс после стимуляции структур лимбической системы / Г.И Ходоровский, И.П. Катеренчук, В.В. Зажаева //Актуальные вопросы морфологии: тезисы докладов ІІ-го съезда анатомов, гистологов, эмбриологов, топографоанатомов в УССР. – Полтава, 1985. – С. 85-86.
61. Роль перегородки мозга в регуляции функций гонад/ Г.И. Ходоровский, В.Ф. Мыслицкий, М.Л. Кирилюк [и др.] // 12-й съезд Укр. физиол. общест. им. И.П. Павлова. – Львов, 1986. – С.427.
62. Участие хвостатого ядра в регуляции функций гонад/ Г.И. Ходоровский, Л.H. Крещук, В.Ф. Мыслицкий [и др.] // Актуальные проблемы современной физиологии. – К.: Наукова думка, 1986. – С. 120-121.
63. Ходоровский Г.И. Время и амплитуда коленного рефлекса у студентов-медиков в течении дня под влиянием различной по мощности физической нагрузки / Г.И. Ходоровский, П.И. Евстратов //Актуальные проблемы современной физиологии: сборник научных трудов института физиологии им. А.А. Богомольца АН УССР. – К., 1986. – С. 54.
64. Ходоровский Г.И. Способ и устройство для количественной оценки сухожильных рефлексов // Г.И. Ходоровский, П.И. Евстратов, А.М. Розенберг //Электроника и спорт: тезисы докладов VIII-й Всесоюзной научно-технической конференции. – Ленинград, 1986. – С. 91 -92.
65. Влияние латерального ядра перегородки мозга на щитовидную, поджелудочную и половые железы / Г.И. Ходоровский, M.Л. Кирилюк, Л.H. Крещук [и др.]. // ІV-й съезд эндокринологов УССР. – К.: Наукова думка, 1987. – С. 399.
66. Морфофункциональные изменения в яичниках крыс после воздействия на перегородку мозга /Н.С. Карвацкая, С.Ф. Харченко, И.Ф. Горбачевский, Г.И. Ходоровский //Современные проблемы экспериментальной и клинической эндокринологии: тезисы докладов ІУ-го съезда эндокринологов УССР. – К., 1987. – С. 399.
67. Позагіпоталамічна регуляція ендокринних функцій /Н.С. Карвацька, Г.І. Ходоровський, В.Ф. Мислицький, Л.М. Крещук // ХІІІ з‘їзд Українського фізіологічного тов-ва ім. І.П. Павлова: збірник матеріалів. – Х., 1990. – С. 165-166.
68. Влияние раздражения и разрушения латерального ядра перегородки мозга на гистофизиологию щитовидной железы / В.В. Зажаева, Г.И. Кокощук, Л.М. Крещук, С.Ф. Харченко, Г.И. Ходоровский, А.М. Мудрый //Научно-практическая конференция: тезисы докладов. – Х., 1991. – С. 88-90.
69. Влияние разрушения и раздражения ЛЯПМ на строение и функции яичников и механизм таких влияний /Н.С. Карвацкая, Г.И. Ходоровский, С.Ф. Харченко, Л.О. Головко //Фізіологічний журнал УССР. – 1991. – Т. 37, №5. – С. 116-120.
70. Евстратов П.И. Особенности количественных характеристик коленного рефлекса у гимнасток в зависимости от продолжительности занятий спортом/П.И. Евстратов, Г.И. Ходоровський//Спорт и здоровье: тезисы XXV (юбилейной) Всесоюзной конференции по спортивной медицине. – К.-М., 1991. – С. 37-38.
71. Роль вкегапоталамических образований головного мозга в регуляции функций эндокринных желез /Г.И. Ходоровский, В.Ф. Мыслицкий, Л.H. Крещук [и др.] // Эндокринология: республиканский межведомственный сборник. – К.: Здоровье, 1991. – С. 125-131.
72. Роль лимбических структур мозга в механизмах регуляции репродуктивной функции /Н.С.Карвацкая, Г.И. Ходоровский, В.Ф. Мыслицкий [и др.]. //Физиология человека и животных: материалы выездной сессии Научного Совета АН УССР, посвящённой 60-летию кафедры физиологии Донецкого мединститута. – Донецк, 1991. – С. 66.
73. Ходоровський Г.І. У полі зору Верховної Ради (до Між¬народного дня 8 березня) // Політика і час. – 1991. – № 3. – С. 8-13.
74. Використання статевонезрілих щурів в моделюванні регуляції функцій сім’яників після гіпофізектомії / Л.М. Крещук, В.І. Ясінський, Г.І. Ходоровський, І.Д. Шкробанець //Науково-практична конференція: матеріали. – Чернівці, 1992. – С. 182-185.
75. Интеграция гормонально-месенджерных систем регуляции водно-солевого гомеостаза при острых изменениях баланса натрия / А.Л. Кухарчук, Г.И. Ходоровский, В.Ф. Мыслицкий, Н.К. Ваттер // Экспериментальная и прикладная физиология. Физиология висцеральных систем. – СПб., 1992. – Т. 3. – С. 472-477.
76. Заморський І.І. Вплив руйнування латерального ядра перегородки мозку на фотоперіодичні зміни репродуктивної системи самців щурів / І.І. Заморський, Г.І. Ходоровський // Фізіологічний журнал. – 1993. -Т. 39, № 2-3. – С. 3-7.
77. Вплив зруйнування латерального ядра перегородки мозку на реакцію гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи в умовах різного світлового режиму / О.В. Славетна, Г.І. Ходоровський, В.І. Ясінський [та ін.]. //Актуальні проблеми експериментальної та клінічної ендокринології: праці V-го з’їзду ендокринологів України. – Івано-Франківськ, 1994. – С. 63.
78. Вплив зруйнування та подразнення ЛЯПМ на морфофункціональний стан яєчників статевонезрілих самок білих щурів після гіпофізектомії/ Н.С. Карвацька, Л.М. Крещук, Г.І.Ходоровський [та ін.]. // Актуальні питання морфогенезу: тези доповідей наукової конференції, присвяченої 100-річчю з дня народження проф. М.Г. Туркевича. – Чернівці, 1994. – С. 74-75.
79. Вплив латеральних ядер перегородки мозку на морфофункціональний стан яєчників після їх інервації /Н.С. Карвацька, В.І. Ясінський, Г.І. Ходоровський, С.Ф. Харченко //Праці XIV з’їзду Українського фізіологічного товариства ім. І.П. Павлова. – К., 1994. – С. 48.
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
