Лікаря можна порівняти з художником: обидва палко цікавляться людьми; обидва намагаються розгадати те, що закрито оманливою зовнішністю; обидва забувають про себе і особисте життя, вдивляючись в життя інших.

Кожного дня життя лікаря засмучується тривогою. Він знає, що лікувати людей – не ремесло, а важкий хрест. Щоб стати лікарем – означає вступити в якийсь орден, у величезній мірі пожертвувати прив’язаністю до сім’ї, відмовитися від свободи. Як у всі часи, лікар вважає себе зв’язаним професійною таємницею, як духовник – таємницею сповіді.

До честі людського роду все ще знаходяться молоді люди, яких не страшить таке ремесло.

Сьогодні, як і в далекому минулому, лікар вважає, що його обов’язок – підтримувати життя і полегшувати страждання. Як і раніше, він бачить у хворій людині особистість, яка заслуговує безумовної поваги. Нині, як і раніше, всі дії лікаря переслідують тільки одну мету – допомогти хворому. І не можуть, не повинні служити честолюбцю чи кар’єрі. Хтось скаже, що з’явилися невідомі хвороби; що недуги, які вважалися переможеними, знову підіймають голову. Це так. Все ж вікова тривалість життя та фізичний стан старих людей доказують, що баланс досягнень і втрат  на користь лікарів. Лікар зобов’язаний зробити все, щоб зменшити біль та відстрочити смерть.

Адже, що таке здоров’я? Це стан повної адаптації людини до середовища, в якому вона живе. І поки адаптація не досягнута, у створену щілину спрямовують недуги, старі чи нові.

Хотілося б завершити доповідь словами видатного французького письменника-романіста, атеїста та історика Андре Моруа з промови на з’їзді французьких медиків.

«Завтра, як і сьогодні, будуть хворі. Завтра, як і сьогодні, знадобляться лікарі. Як і сьогодні, лікар збереже свій чин жерця, а разом з ним  колосальну відповідальність.

Медична наука стане точнішою, її оснащення примножиться, але поруч з нею, як і сьогодні, буде стояти, збереже своє місце в медицині лікар класичного типу – той, чиїм покликом залишиться людське спілкування з пацієнтом. І як раніше, він буде заспокоювати тих, що страждає та підтримувати полеглих духом.

    З’являться нові чудеса. І з’явиться нова відповідальність. Медики всіх країн будуть, як і сьогодні, зв’язані єдиною лікарською мораллю.     Завтра, як і сьогодні, людина в медичному халаті буде рятувати життя жадібному хто б він не був – друг чи недруг, правий чи винуватий. І життя лікаря залишиться таким же, як сьогодні – важливим, тривожним, героїчним і піднесеним».

                                          Інформацію підготувала Діна Пислар