Сьогодні — саме той день, коли можна змінити життя на користь власного здоров’я!

Людина з цигаркою — звичне явище, яким сьогодні не здивуєш. Дивно, що це відбувається в сучасну епоху, коли в більшості людей є вільний доступ до інформації про згубний вплив паління на здоров’я, а ВОЗ повідомляє про мільйони смертей, пов’язаних з цією звичкою.

Попри всі перестороги, велика частина курців сподіваються, що недуги їх не торкнуться, та й боротися з нікотиновою залежністю з часом стає тільки складніше.  Щоб привернути увагу людей до небезпеки тютюну та до хвороб, яким цілком можливо запобігти, ВОЗ засновано щорічну подію — Всесвітній день без тютюну, який планета відзначає 31 травня.

Археологічні дослідження підтверджують культивування тютюну корінними народами Американського континенту приблизно з першого століття до нашої ери. Ця рослина відігравала важливу роль в шаманських обрядах і культових церемоніях — поряд з деякими іншими галюциногенами міцний тютюн теж якоюсь мірою впливав на зміну психічного стану людини, тому вважався засобом для зв’язку з потойбічними силами. 

Також листя цієї рослини слугувало універсальним лікарським засобом від болю, зокрема зубного й вушного, та антисептиком для обробки ран. Найчастіше з тютюну робили сигари або закладали його в люльку, а ще жували, нюхали та приймали тютюнові настоянки. Крім того, тютюн використовували у вигляді подарунка, приносили в жертву богам, а майя взагалі вважали тютюн священною рослиною, втіленням родючості землі.

Першим європейцем, який побачив вживання тютюну, став Христофор Колумб. В 1492 році на острові, пізніше названому Сан-Сальвадором, деякі моряки з експедиції Колумба наслідували прикладу аборигенів — почали палити й нюхати тютюн і несподівано для себе знайшли приємність у цьому занятті.

Разом з каравелами Колумба прибув до Європи й тютюн. Європейці сприйняли його по-різному — одним він здавався панацеєю від усіх хвороб, для інших паління було огидним. Релігійні діячі категорично не приймали цю звичку — курцям навіть загрожувало відлучення від церкви.

Рослина швидко розповсюдилася по світу — напочатку XVII ст. її вже вирощували в Індії, Китаї, Японії, Південно-Східній Азії, на Близькому Сході і в Західній Африці.

Напочатку 17 ст. тютюн потрапив на територію України – 1604 вважається роком започаткування вітчизняного тютюнництва в місті Ромни. В 1717 році було відкрито тютюнову фабрику (мануфактуру) в Охтирці на Слобожанщині.

Виробництво глиняних люльок розповсюдилося по всій Європі, а в Азії люльки адаптували до місцевих вподобань і стали виготовляти з бамбука, нефриту, слонової кістки та порцеляни. Серед арабських народів став популярним кальян — як невіднятний елемент відпочинку за неквапливою розмовою.

До середини XIX століття тютюнопаління стало звичним явищем у всьому світі, але сигарети ручної роботи залишалися предметом розкоші. Ситуація змінилася з появою першої машини для скручування сигарет, яку запатентував американець Джеймс Бонсак у 1880 році.

Невдовзі винахід було запроваджено у виробництво бізнесменом Джеймсом Дьюком, а в 1890 році цей підприємець об’єднав кілька дрібних тютюнових компаній і заснував фірму American Tobacco Company. Недорогі сигарети масового виробництва стали витісняти люльки й нюхальний тютюн.

Перша половина XX століття стала золотим часом сигарет — в 1950-х роках приблизно половина населення промислово розвинутих країн мали звичку палити, а в деяких країнах кількість курців складала 80%. Паління стало прийнятною формою соціальної поведінки, рекламодавці намагалися найкрасивіше продемонструвати його як складову вишуканого дозвілля.

 Все частіше палити починали жінки, на ринку з’явилося багато жіночих марок цигарок, а кінозірки, такі як Хемфрі Богарт чи Марлен Дітріх, підняли образ цигарки до культового.

В той же час в 1950 – 1960 роках з’явилися перші доведені медичні факти про шкоду тютюну для здоров’я, зокрема, було встановлено зв’язок між онкологічними захворюваннями органів дихання та палінням, а також підвищений ризик для курців щодо серцевих захворювань, хвороб нервової, травної та ендокринної систем. На упаковках сигарет з’явилися попереджувальні написи.

 В 1970-х роках світ дізнався про небезпеку пасивного паління і це стало початком адміністративної регуляції цього явища в громадських місцях.

1980-ті роки стали початком боротьби з тютюном і на міжнародному рівні. Зважаючи на мільйони смертей у світі, прямо пов’язаних з палінням, держави – члени ВООЗ заснували Всесвітній день без тютюну та прийняли Рамкову конвенцію боротьби проти тютюну.   

1987 – ВООЗ було обрано час для відмови від тютюну у всьому світі на 24 години — 7 квітня 1988 року.

1988 – В резолюції, прийнятій ВООЗ, 31 травня проголошено щорічним Всесвітнім днем без тютюну.

2003 – ВОЗ прийняла Рамкову конвенцію боротьби проти тютюну. Україною ця конвенція була ратифікована у 2006 році.

2005 – В Україні прийнято закон «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення».

2008 – ВООЗ опублікувала свій заклик заборонити рекламу виробів тютюнової промисловості в усіх країнах.

2008 – В Україні набули чинності зміни до закону «Про рекламу» в розрізі заборони реклами тютюнової продукції.

Матеріал підготувала Олена СІВАШОВА