Міжнародний день відмови від паління (No Smoking Day) – відзначають щорічно у третій четвер листопада в більшості країн світу. Він встановлений Американським онкологічним товариством в 1977 році після того, як було визнано згубний вплив куріння на організм людини та здатність регулярного куріння провокувати розвиток раку. Незабаром до цієї корисної ініціативи стали приєднуватися у всьому світі. А пізніше, в 1988 році, за пропозицією ВООЗ виник молодший брат цього Міжнародного дня – Всесвітній день без тютюну, який зараз відзначається 31 травня.

Мета Міжнародного дня відмови від паління – сприяти зниженню поширеності тютюнової залежності, залучення до боротьби проти куріння всіх верств населення і лікарів усіх спеціальностей, профілактика тютюнопаління та інформування суспільства про згубний вплив тютюну на здоров’я.

Залежність від тютюну визнана однією з найпоширеніших епідемій за всю історію людства та стоїть в одному ряду з алкоголізмом і наркоманією. Тютюновий дим викликає і загострює багато хвороб, діючи практично на всі органи. За статистикою Всесвітньої організації охорони здоров’я, у світі 90% усіх випадків смертей від раку легенів, 75% смертей від хронічного бронхіту, а також 25% випадків смертей від ішемічної хвороби серця в тій чи іншій мірі викликані палінням людини. У нашій країні зараз палить десята частина жінок, більше половини всіх чоловіків, 52% старшокласників.

У XX столітті через куріння загинуло понад 100 млн. людей. Очевидно, що у XXI столітті ця цифра зросте в рази.

Разом з тим, ВООЗ зазначає, що якщо не вжити належних заходів, то до 2030 року кількість смертельних випадків, пов’язаних з тютюном, перевищить 8 млн. на рік.

Україна – серед перших за кількістю викурених цигарок на людину. 

За даними експертів ВООЗ, ця шкідлива звичка викликає в Україні 100-110 тисяч смертей щорічно. Людина, яка палить, втрачає, в середньому, щонайменше 13,2 року свого життя. Україна випереджає більшість країн Європи за кількістю курців. В нашій країні палить близько 9 мільйонів мешканців. Приблизно третина населення у віці від 18 до 25 років є постійними курцями. Більш як половина всіх курців свою першу сигарету викурили у віці до 12 років. Курить кожна третя-четверта жінка репродуктивного віку (20-39 років). Це говорить про те, що в нашій країні ця проблема сягнула розмірів епідемії. Особлива небезпека у тому, що все більше до тютюнопаління долучаються діти. В віці 15-17 років курить кожен другий хлопчик та кожна четверта дівчинка. Причому кількість дівчат, які курять, останнім часом збільшилася в два рази. Підлітки відносяться до куріння, як до шкідливої звички, що не несе великої небезпеки.

Ранній початок куріння формує у підлітків стійку нікотинову залежність, від якої важко позбутися в подальшому. У підлітковому віці йде інтенсивне зростання всього організму і куріння значно уповільнює цей ріст. Більшості функцій та систем організму так і не вдається розвинутися до того рівня, який закладений природою. У підлітків, які дуже рано почали курити, спостерігається невеликий ріст, слаборозвинена грудна клітка, відзначається послаблення м’язової сили. Куріння серед підлітків веде до сильного зниження загального показника здоров’я всієї нації.

600 000 чоловік у світі щороку помирають від хвороб , викликаних у тому числі наслідками пасивного куріння. Тютюновий дим від сигарет шкодить усім членам сім’ї курця і просто людям, що знаходяться поруч з ним. ” Бічний ” струмінь диму містить більше канцерогенів,  ніж “прямий” , тобто той , який вдихає сам курець. А перебування більше 8 годин в накуреному приміщенні приводить до впливу тютюнового диму , порівнянному з викурюванням більше п’яти сигарет. Саме тому куріння забороняють в громадських місцях.

Практично до 30% людства мають згубну звичку тютюнопаління. Але необхідно зрозуміти – паління є не тільки особистою проблемою кожної людини окремо, але й гострою соціальною проблемою, з якою пов’язане майбутнє людства , тому варто замислитись: запалювати цигарку, чи зберегти своє і довколишніх здоров’я.

Серйозну загрозу становить поширення новітніх продуктів (електронні сигарети, IQOS), що просуваються тютюновими корпораціями, а також згубна мода на куріння кальяну.

В Україні також небезпечної популярності набувають е-сигарети, які через цілковиту доступність та неврегульований продаж становлять особливу загрозу для дітей і підлітків – майже кожен п’ятий український школяр у віці 13-15 років (18,4%) є теперішнім курцем е-сигарет. Результати досліджень свідчать, що використання електронних сигарет затягує процес відмови від куріння та знижує шанси на успіх, підвищує ризик почати курити звичайні сигарети, збільшує ризик серцево-судинних, онкологічних, легеневих захворювань, створює загрозу травматизму (е-сигарети вибухають!) та отруєнь рідиною для заправки.

Тому лише повна відмова від куріння сприятливо впливає на здоров’я: ризик пов’язаних із курінням захворювань знижується, полегшується перебіг багатьох захворювань і підвищується ефективність їх лікування. Вже через тиждень без сигарет у колишнього курця покращується відчуття смаку та запаху, через три місяця збільшується обсяг роботи легень на 30%, через п’ять років знижується ризик інсульту до рівня некурця. Припинення куріння виправдано при будь-якому стані здоров’я, при будь-якому “стажі” та інтенсивності куріння. Свідоме і відповідальне ставлення до здоров’я має стати нормою життя і поведінки.

Інформацію підготувала бібліотекар І кат. Орися Ляшенко

1. Батіщева В.Негативний вплив електронних сигарет на організм людини. Безпека життєдіяльності. 2020. № 1. С. 6.
2. Беляев И. И. Табак- враг здоровья: брошюра. 2-е изд., доп. Москва: Медицина, 1979. 56 с.: ил.  (Научно-популярная медицинская литература).
3. Вербовецький А. П.Вивчення впливу тютюнопалінняна перебіг вагітності. Хист. 2020. Вип. 2020. С. 21.
4. Власти США заявилиоб эпидемии курения электронных сигаретсреди молодежи. Медичні аспекти здоров’я жінки. 2018. № 6. С. 33.
5. Влияние электронных системдоставки никотина на риск сердечно-сосудистых заболеваний по данным 6-месячного изучения / Е. А. Кваша и др. Український терапевтичний журнал. 2017. № 3. С. 50-57.
6. Воропай А. В. Внимание – опасность! (О вреде курения). 2-е изд. перераб. и доп. Москва: Воениздат, 1976. 128 с.: рис. (Научно-популярная библиотека).
7. Демецкая А. Вэйпинг: «парить» или «не парить»? Фармацевт практик. 2018. № 10. С. 60-62.
8. Денисов В. Г. Курение. Здоровье. Работоспособность. Київ: Здоров’я, 1985. 128 с.: цв.ил. (Советы врача).
9. 9. Добрянська О. В.Куріння електронних сигарет як чинник ризику для здоров’я сучасних  підлітків. Здоровье ребенка. Т. 13, № 5. С. 77-82. 
10. Дудченко Л. В., Луківська І. Т.Діагностика психоемоційних станів у вагітних жінок схильних до тютюнопаління. Клінічна та експериментальна патологія. 2019. Т. XVIII, № 2. С. 42-48.
11. Дудченко Л. В., Луківська І. Т., Луківський С. Д. Клінічно-морфологічна характеристика плацентарної дисфункції у вагітних, схильних дотютюнопаління. Клінічна та експериментальна патологія. 2019. Т. XVIII, № 1. С. 54-58.
12. Здоровье или сигарета? сборник / сост. Т. А. Масляева. Москва: Знание, 1984. 64 с. (Новое в жизни, науке, технике. Серия “Медицина”)
13. Змановский Ю. Ф., Лукоянов Ю. Е. Здоровье – без сигареты! брошюра. Москва: Физкультура и спорт, 1979. 64 с.: рис. (Физкультура и здоровье).
14. Качан В. А.О вреде курения: брошюра. Минск: Беларусь, 1979. 31 с.
15. Кваша Е. А., Срибная О. В.Электронные системы доставки никотина – технологическое решение проблемы курения или новая угроза здоровью? Український кардіологічний журнал. 2017. № 3. С. 79-85.
16. Костюк Ю. Р., Полыщук Ю. І.Вплив куріння на репродуктивне здоров’я молоді. Хист. 2019. Вип. 2019. С. 23.
17. Курение и здоровье: (материалы МАИР) / под ред. Д. Г. Заридзе, Р. Пето; пер. с англ. В. А. Косаренкова. Москва: Медицина, 1989. 384 с.: рис., табл.
18. Лопатинська О.Лікарські засоби та куріння: наслідки потенційних взаємодій. Фармацевт практик. 2019. № 12. С. 14-16.
19. Морозов Г. В., Стрельчук И. В.Курение как “фактор риска”: брошюра. Москва: Знание, 1983. 96 с.:  рис. (Народный университет. Факультет здоровья № 5).
20. Небезпечний вейпінг: РекомендаціїCDC щодо менеджменту захворювань, спричинених вживанням електронних сигарет. Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. 2019. N 7. С. 74-75.
21. Петренчук Н.Проблема куріння систем нагрівання тютюну та електронних сигарет серед молоді України. Безпека життєдіяльності. 2020. № 11. С. 4-5.
22. Проблемитютюнопаліннясеред студентської молоді за умов високої професійної спрямованості / М. Л. Водолажський та ін. Проблеми безперервної медичної освіти та науки. 2019. N 1. С. 54-58.
23. Радбиль О. С., Комаров Ю. М. Курение. Москва: Медицина, 1988. 160 с.
24.   Ризики розвитку нестабільної стенокардії в жінок із фактором куріння. / Т. М. Соломенчук та ін. Запорож. мед. журн. 2020. Том 22, N 4. С. 446- 453.
25. Романова Ю. Г., Золотухіна О. Л.Вплив екзогенного фактору – тютюнопаління та супутньої патології шлунка на стан тканин пародонта (огляд літератури). Експериментальна та клінічна стоматологія. 2018. № 1. С. 14-17. 
26. Руденко Е. И. Наследство Жана Нико. О вреде курения: брошюра. 2-е изд. Москва: Медицина, 1986. 32 с.: рис. (Научно-популярная медицинская литература).
27. Рудик Б. І. Курінняшкодить здоров’ю: брошура. 2-е вид. перероб. і доп. Київ: Здоров’я, 1981. 40 с. (Поради лікаря). 
28. Семененков Ю. Л., Кельманская С. И. Курение и туберкулез легких: брошюра. Киев: Здоров’я, 1982. 36 с. (Советы врача).
29. Усик С., Богданович Л. Причини куріннянеповнолітніх. Безпека життєдіяльності. 2018. № 10. С. 22.
30. Федоренко Н. О., Яроцька Е. П.Проблеми немедикаментозних методів лікування тютюнопалінняу спортсменів. Проблеми безперервної медичної освіти та науки. 2019. N 2. С. 80-83.
31. Фурдичко А. І., Ільчишин М. П., Бариляк А. Я.Вплив захворювань гепатобіліарної системи та шкідливої звички тютюнопаління на виникнення запальних захворювань пародонта. Новини стоматології. 2018. N 2. С. 53-56.
32. Хвороби органів дихання,куріння, синдром обструктивного апное уві сні. Медицина невідкладних станів. 2019. № 8. С. 169-171.
33. Чагайда М. О.Вплив куріння на організм людини. Безпека життєдіяльност. 2019. № 4. С. 3-5.
34. Чагайда М. О.Вплив куріння на організм людини. Безпека життєдіяльності. 2017. № 11. С. 2-4.
35. Чемерис Н. М.Медично-соціальні предиктори тютюнопаління серед студентської молоді. Львів. мед. часопис. 2017. Том 23, N 3. С. 59-64.
36. Черепій Н. В., Мостова О. П., Распутіна Л. В.Ефективність методів групової психокорекційної роботи по формуванню мотивації до припинення тютюнопаління в осіб із вперше виявленим хронічним обструктивним захворюванням легень. Клінічна та експериментальна патологія. 2017. Т. XVI, № 3. С. 70-76. 
37. Шевченко О. А., Дорогань С. Б., Крамарьова Ю. С.Тютюнопаління в структурі суб’єктивного сприйняття онкологічних ризиків населенням урановидобувних регіонів. Одеський медичний журнал. 2017. N 6. С. 56-62.
38. Щодо потенційної небезпекивикористання електронних сигаретдітьми та підлітками. / М. Маменко та ін. Сучасна педіатрія. Україна. 2019. N 8. С. 6-8.
39. Электронные сигареты: пользаили вред? Медичні аспекти здоров’я жінки. 2017. № 4. С.59-60.