Міжнародний суд є головним судовим органом Організації Об’єднаних Націй.

Він знаходиться в Палаці миру в Гаазі (Нідерланди). Розпочав свою роботу у 1946 році, прийшовши на заміну Постійній палаті міжнародного правосуддя, яка працювала в Палаці миру з 1922 року. 

Цей орган складається з 15 суддів, яких окремо обирають Генеральна Асамблея і Рада Безпеки на дев’ять років. Судді обираються за рівнем кваліфікації, а не за національною ознакою. Проте не може бути обрано двоє суддів з однієї країни.  

Одним з головних принципів формування складу суду є принцип представництва в Суді найголовніших форм цивілізації й основних правових систем миру. Так, місця в Суді розподілені по головних регіонах світу: три члени від Африки, два члени від Латинської Америки, три члени від Азії, п’ять членів від Західної Європи й інших держав включаючи Канаду, Сполучені Штати, Австралію і Нову Зеландію і двох членів від Східної Європи (включно з Росією).

Суд шляхом таємного голосування, в якому беруть участь всі 15 суддів Міжнародного суду ООН, обирає строком на три роки голову і віце-голову (заступника) Суда, які можуть бути переобрані. Суд призначає свого секретаря. Кожні три роки проводяться вибори однієї третини членів Суду.

Члени Суду не можуть виконувати жодних політичних або адміністративних обов’язків і виступають як особи, а не як представники держав, громадянами яких вони є, проте серед суддів не може бути більше одного громадянина будь-якої держави. До роботи судді залучаються також тимчасові судді.

Країни-члени можуть передавати на розгляд Міжнародного Суду справи про прикордонні суперечки, право на рибну ловлю, право на корисні копалини та інші спірні питання. Генеральна Асамблея або Рада Безпеки можуть консультуватися з Міжнародним Судом з будь-якого питання.

Більше половини справ, які розглядає Суд, стосується територіальних і прикордонних суперечок. Значне число пов’язане з морськими суперечками і питаннями, що стосуються морського права. Інша група справ пов’язана з питаннями державної юрисдикції і дипломатичного і консульського права.

Найважливіші суперечки в практиці Суду стосувалися тверджень про незаконне застосування сили. Крім того, до Суду поводяться з проханнями винести ухвалу по претензіях комерційного характеру або претензіям приватно-правового характеру до однієї держави, яка підтримує іншу державу

                            Процес «Румунія проти України»

                  Судовий процес, що розглядався у Міжнародному суді ООН з 2004 по 2009 рік, який виник в результаті територіальної суперечки між Румунією та Україною. 16 вересня 2004 року Румунія внесла позов проти України, що стосується делімітації морських кордонів виключної економічної зони і розділу континентального шельфу в Чорному морі в районі острова Зміїний. 

3 лютого 2009 року суд оголосив рішення, яке встановлює морські кордони між державами і визначає виключні економічні зони Румунії та України. При цьому обидві сторони висловили задоволення рішенням суду.

                 Справа «Україна проти Російської Федерації»

Позов поданий 16 січня 2017 року представником України до Міжнародного суду ООН з метою притягнення Російської Федерації до відповідальності за вчинення актів тероризму і дискримінації протягом її незаконної агресії проти України.

Під час підготовки матеріалів до суду українською стороною було опитано 1400 потерпілих, 2000 свідків, проведено 1800 судових експертиз і здобуто 100 000 одиниць речових доказів, у тому числі зразки зброї та військової техніки виробництва Російської Федерації, захоплені українською армією під час боїв.

Україна стверджує, що Російська Федерація порушує Конвенцію про боротьбу з фінансуванням тероризму шляхом надання зброї та інших видів допомоги незаконним збройним формуванням, які вчинили низку актів тероризму на території України. До найтрагічніших терористичних атак російських маріонеток слід віднести:

• збиття літака малайзійських авіаліній рейсу MH17,
• обстріли жилих районів Маріуполята Краматорська,
• знищення цивільного пасажирського автобуса неподалік від Волновахи,
• смертоносний вибух під час мирного зібрання в Харкові

               Крім того, Російська Федерація порушує Конвенцію про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, беручи участь в кампанії дискримінації щодо неросійських громад, які проживають на окупованій території Кримського півострова, зокрема, спільнот етнічних українців і кримських татар. Починаючи з незаконного «референдуму», проведеного в атмосфері залякування, російська окупаційна влада здійснює політику культурного знищення цих громад.

Така дискримінаційна політика була засуджена Генеральною Асамблеєю ООН, і проявилася у забороні діяльності Меджлісу кримськотатарського народу, хвилі зникнень, вбивств, самовільних обшуків, затримань, спроб припинити мовлення ЗМІ, а також у обмеженні на викладання української і кримськотатарської мови.

9 квітня 2017 року Міжнародний суд частково задовольнив вимоги України про забезпечувальні заходи. Судді почали вимагати скасувати обмеження на діяльність Меджлісу кримськотатарського народу, забезпечити в Криму доступ до освіти українською мовою. За цей захід судді проголосували одноголосно. В ухвалі про тимчасові заходи Суд зобов’язав обидві сторони утримуватися від будь-яких дій, які можуть погіршити судову суперечку або ускладнити її вирішення.

27 лютого 2022 року  Україна офіційно направила позов проти РФ до Міжнародного суду ООН у Гаазі. Вимагаємо притягнути Росію до відповідальності за спотворення поняття геноциду для виправдання агресії

2 березня 2022 року прокурор Міжнародного кримінального суду в Гаазі Карім Хан  повідомив керівництву МКС про своє рішення негайно розпочати активне розслідування ситуації в Україні, на територію якої вторглася Росія.

 “Я впевнений, що є обґрунтовані підстави вважати, що в Україні були вчинені як воєнні злочини, так і злочини проти людства стосовно подій, які вже були оцінені під час попередньої експертизи Офісом. Враховуючи розширення конфлікту останніми днями, я маю намір, щоб це розслідування також охопило будь-які нові імовірні злочини, що підпадають під юрисдикцію мого Офісу, які вчиняються будь-якою стороною конфлікту на будь-якій частині території України.

Я вже доручив своїй команді вивчити всі можливості збереження доказів. Наступним кроком є ​​продовження процесу пошуку та отримання дозволу від Палати попереднього провадження Суду на відкриття розслідування. Альтернативний шлях, викладений у Статуті, який міг би ще більше пришвидшити розгляд справи, – це передати державу-учасницю МКС ситуацію до мого офісу, що дозволить нам активно й негайно приступити до незалежних та об’єктивних розслідувань Управління“, – сказав прокурор.

6 березня 2022 року президент Володимир Зеленський своїм указом затвердив склад делегації України для участі в усних слуханнях Міжнародного суду ООН щодо звинувачень у геноциді відповідно до Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього (Україна проти Російської Федерації), 7 – 8 березня 2022 року, м. Гаага:

• Кориневич Антон Олександрович  – постійний представник президента Україна в Автономній Республіці Крим, глава делегації, агент України
• Золотарьова Оксана Вадимівна – директор департаменту міжнародного права Міністерства закордонних справ України, заступник глави делегації, заступник агента України
• Зеркаль Олена Володимирівна – Надзвичайний і Повноважний Посол
• Качка Тарас Андрійович – заступник міністра економіки України – торговий представник України.

Президент дозволив главі делегації залучати в установленому порядку для забезпечення роботи делегації України представників державних органів, адвокатів, радників, експертів і технічних працівників.

7 березня 2022 року делегація України представляє в Міжнародному суді ООН правову позицію в справі проти Росії, відповідно до Конвенції від 1948 року про запобігання злочину геноциду та покарання за нього.

“Росія маніпулює міжнародним правом та, зокрема, згаданою Конвенцією, яка є фундаментальним міжнародним договором у сфері захисту прав людини, та використала її для збройної агресії проти України”, – заявили в МЗС.

Українська делегація просить Міжнародний суд ООН призначити наступні запобіжні заходи у справі з метою припинення кровопролиття:

• Російська Федерація має негайно зупинити розпочаті 24 лютого 2022 року військові дії на території України;
• Російська Федерація повинна невідкладно забезпечити, щоб будь-які військові та інші збройні підрозділи під її контролем чи впливом припинили участь у військових діях.

Матеріал підготувала бібліотекар ІІ категорії Дев’яткіна Д. О.

Література:

Україна на міжнародній арені [Текст] : зб. док. і мат. 1991-1995 рр. : У 2 кн. Кн. 1 / МЗС України ; [редкол.: Г. Й. Удовенко (відп. ред.) та ін.]. – Київ : Юрінком Інтер, 1998. – 736 с. – ISBN 966-7302-34-2

Україна на міжнародній арені [Текст] : зб. док. і мат. 1991-1995 рр. : У 2 кн. Кн. 2 / М-во закорд. справ України ; [редкол.: Г. Й. Удовенко (відп. ред.) та ін.]. – Київ : Юрінком Інтер, 1998. – 496 с. – ISBN 996-7302-36-9