Буковинський Державний Медичний Університет

БІБЛІОТЕКА

Вдосконалюємося для вас!
Вгору

Пісько Григорій Тимофійович

    
ПІСЬКО 
Григорій Тимофійович
член-кореспондент Академії Технологічних наук України, 
фармаколог, доктор медичних наук, професор
 
 
Основні дати життя і діяльності

24.05.1928р. – народився в с. Мазурівка Тульчинського району Вінницької області.
1936 р. – пішов до школи.
1945-1948 рр. – навчався в Тульчинській фельдшерсько-акушерській школі.
1949 р. – був направлений на навчання у Чернівецький медичний інститут.
1955 р. – закінчив Чернівецький медичний інститут.
1955-1957 рр. – працював асистентом та навчався в аспірантурі на кафедрі фармакології.
1958 р. – захистив кандидатську дисертацію.
1965 р. – захистив докторську дисертацію.
1967 – 1972 рр. – завідував кафедрою фармакології Чернівецького медичного інституту.
1967-1970 рр. – виконував по сумісництву обов’язки завідувача відділу аспірантури, заступника декана та декана лікувального
факультету Чернівецького медінституту.
1969 р. – затверджений ВАК у вченому ступені професора.
1972-1973 рр. – працював професором кафедри фізіології Чернівецького державного університету.
1973 р. – переїхав до Києва на науково-дослідну роботу.
1973-1993 рр. – працював у Київському НДІ синтезу та екології завідуючим лабораторією, потім завідуючим відділом.
1993-1998 рр. – завідувач галузевого медико-токсикологічного відділу НДІ, пізніше – заступником директора Інституту харчової хімії і технології з наукової роботи.
1 січня 1999 р. – професор Григорій Тимофійович Пісько пішов з життя.

Кроки поступу та наукова діяльність 

Пісько Григорій Тимофійович народився 24.05.1928 р. у сім’ї колгоспника в селі Мазурівка Тульчинського району Вінницької області.
Після звільнення місцевості від окупації у 1945 по закінченню 7 класів у вступив до Тульчинської фельшерсько-акушерської школи, яку закінчив у 1948 році.
З 1948 по 1949 рр. працював на посаді держсанінспектора Ямпільського району Вінницької області, після чого був рекомендований рай- і облздороввідділами для навчання в медичному інституті.
У 1955 році закінчив з відзнакою Чернівецький державний медичний інститут, субординатуру проходив на кафедрі факультетської терапії. Проявив себе як ініціативний, серйозний працівник, який має схильність до наукової роботи. В клініці виконав наукову роботу під керівництвом доцента кафедри Б. Роднянського, отримавши першу премію.
З серпня 1955 року був зарахований тимчасово на посаду старшого лаборанта кафедри організації охорони здоров’я, а з жовтня 1955 року був зарахований аспірантом кафедри фармакології Чернівецького медичного інституту. Завідувачем кафедри був дуже принциповий, самостійний у своїх поглядах, вимогливий до співробітників та студентів професор С.П. Закривидорога.
За період навчання в аспірантурі Г.Т. Пісько достроково на один рік виконав і захистив кандидатську дисертацію за темою: «До фармакології кореню кінського щавлю», в якій запропонував цей препарат для лікування гіпертонічної хвороби.

Аспірант Г.В.Пісько. Дослідження впливу настойки кінського щавлю
на артеріальний тиск (1958 р.)

Перші наукові праці Г.Т.Піська були присвячені лікувальним властивостям галунових препаратів з кореня кінського щавлю, зорі лікувальної, чорної тополі, тиса буковинського та інш. Ще будучи студентом, він написав чотири наукові роботи, відзначені інститутськими та Республіканськими преміями, які були надруковані у наукових медичних журналах, у тому числі в журналі «Врачебное дело».

З серпня 1959 р. по 1965 р. Г.Т. Пісько за сумісництвом працював замдекана лікувального факультету інституту по молодших курсах і керував навчанням аспірантів та клінічних ординаторів інституту (з 1957 по 1959 рр.).
17.05.1962 р. Григорій Тимофійович (дуже швидко за мірками того часу) був обраний за конкурсом на посаду доцента кафедри фармакології. Асистент Тараховський М.Л., на той час виконав докторську дисертацію і переїхав у Донецьк завідувати кафедрою.
Згодом М.Л. Тараховський переїхав до Києва і тривалий час працював завідувачем фармакологічною лабораторією ОХМАДИТ, був активним членом Державного Фармакологічного Центру. Написав книгу спогадів «Дорогами жизни», у якій досить детально описує і своє перебування в Чернівцях, на кафедрі фармакології медінституту.

Аспірант Г.Т. Пісько (другий зліва) та доцент М.Л.Тараховський (другий справа) в колі лаборантів та препараторів кафедри фармакології (1956 р.)

До призначення завідувачем кафедри фармакології Григорій Тимофійович працював асистентом, доцентом цієї кафедри, був досвідченим спеціалістом – фармакологом.

Співробітники кафедри фармакології: Г.Т.Пісько, Т.Л. Невська, ст. лаборант Л. Нікіфорова та інш. (1957 р.)

З серпня 1967 по 1972 рік професор Г.Т. Пісько завідує кафедрою фармакології Чернівецького медичного інституту. Завдяки організаторським здібностям під його керівництвом і при активній участі, силами співробітників та студентів приміщення кафедри було реконструйовано, побудовано науковий блок, кафедра збагатилася новою апаратурою, необхідною для проведення наукових досліджень.

Кафедра фармакології на чолі з професором Г.Т. Пісько (1968 р.)

Докторську дисертацію за темою: «Про фармакологічні властивості і антимікробну дію похідних етилен- і гексаметилендіаміну» Г.Т. Пісько захистив у 1967 році у Львівському медичному інституті.
За матеріалами докторської дисертації Г.Т. Піська було вивчено і впроваджено в медичну та ветеринарну практику оригінальний лікарський препарат етоній, синтезований на кафедрі хімії ЧМІ доцентом В.П. Денисенко.
Цьому передували тривалі лабораторні дослідження, в чому виявився прекрасний творчий і науковий дует Валентини Павлівни Денисенко – хіміка і Григорія Тимофійовича ІІіська – фармаколога. Саме завдяки їх наполегливості, ентузіазму етоній визнали і затвердили офіційно. Це був справжній успіх, бо всі ми знаємо, яким нелегким буває шлях від відкриття ліків до їх широкого застосування. Запровадження етонію та інших препаратів цього ряду – яскрава сторінка в історії фармакології, яка склала б честь будь-якому медико-науковому закладу.
І цією честю наш інститут зобов’язаний талантові Григорія Тимофійовича Піська.
Науковий напрямок, який свого часу обрав Григорій Тимофійович Пісько, виявився дуже актуальним і перспективним. Властивості етонію та інших четвертинних амонієвих сполук зацікавили багатьох вчених та практичних лікарів.
Серед учнів і послідовників Григорія Тимофійовича – к.м.н. Василь Іванович Молдован, який дослідив у клінічній практиці лікувальні властивості етонію; колишній асистент кафедри, а нині – лікар, відомий майстер спорту із шахів, Дмитро Федорович Стрижиборода, який виявив протигрибкові властивості додецонію. Застосовували ці препарати і стоматологи, і лор-лікарі. Властивості етонію – вже для внутрішнього лікування – вивчали професори М.Ю. Коломоєць і Т.Н. Христич, які захистили докторські дисертації під керівництвом Г. Т. Піська.

Доцент Г.Т. Пісько з групою студентів аналізує результати наукового експерименту
(1966 р.)

Під керівництвом професора Г.Т. Піська колектив кафедри став працювати над проблемою вивчення фармакологічних, хіміотерапевтичних та антимікробних властивостей нових синтетичних сполук. Вивчаючи фармакологічні властивості поверхнево активних речовин, професор Г.Т. Пісько експериментально обґрунтував теорію цілеспрямованого синтезу нових антимікробних речовин у ряді четвертинних амонієвих сполук, проводив пошук лікарських засобів серед сполук нового синтезу. Поряд з основною роботою на кафедрі Г.Т. Пісько виконував обов’язки завідувача відділу аспірантури, заступника декана та декана (1967 – 1970 рр.) лікувального факультету інституту.

Колектив кафедри фармакології з курсом токсикології ЧМІ на чолі з професором Г.Т. Пісько (в центрі) 1970 р.

За період роботи на кафедрі фармакології ЧМІ він опублікував біля 60 наукових праць, став автором двох винаходів.
Під керівництвом Григорія Тимофійовича Піська виконано 3 кандидатські (Ю.А. Кирпенко, В.І. Молдован, В.І. Кучер) і одну докторську (В.П. Денисенко) дисертації.
Завідувачем кафедри Г.Т. Пісько працював 5 років. За певних обставин Григорію Тимофійовичу довелося залишити роботу в медінституті і перейти спочатку на кафедру фізіології ЧДУ, а згодом стати заступником директора інституту харчової хімії і технології, керівником науково-дослідного медико-токсикологічного Центру в Києві.
Але наукові здобутки Григорія Тимофійовича у його діяльності фармаколога так чи інакше пов’язані з Чернівцями, нашим навчальним закладом, стіни якого для нього були рідні, бо тут минула його молодість, тут він відчув у собі хист дослідника і викладача, тут віддавав свою любов та знання студентам.
Офіційно Григорій Тимофійович вважається хрещеним батьком шістьох докторів наук, дев’яти кандидатів, хоч неофіційно консультував у науковій роботі багатьох. І до останніх років свого життя не поривав зв’язку з нашим університетом, консультуючи молодих науковців.

Доцент Г.Т. Пісько на практичному занятті з студентами 3 курсу (1966 р.)

Талант організатора і науковця, теоретика і практика найповніше розкрився з 1973 року в київський період його наукової діяльності, коли Григорія Тимофійовича було запрошено й обрано за конкурсом завідувачем галузевого медико-токсикологічного відділу при Київській науково-дослідній філії ДержНДІхлорпроекту. Там він теж швидко реорганізував роботу і запровадив нові експрес-екепериментальні методи.
За 19 років під керівництвом і за безпосередньої участі Г.Т. Піська регламентовано в об’єктах навколишнього середовища 229 речовин на рівні ПДК і 241 – на рівні ОБУВ, розроблено 72 методики визначення шкідливих речовин у воді та повітрі. Всі нормативи були свого часу затверджено МОЗ СРСР, і вони увійшли до комплексу вихідних даних, які забезпечують гігієнічну і екологічну безпеку нових хімічних технологій.
Впровадження нового напрямку у роботі супроводжувалося продовженням експериментальних досліджень в галузі хіміотерапії.
Внаслідок цієї роботи у 1980 році Г.Т.Пісько запровадив етоній у ветеринарну практику (економічний ефект від його запровадження тільки у 1980-1982 рр. складав 6,5млн. карбованців).
 Разом з учнями Григорій Тимофійович обґрунтував можливість застосування етонія для лікування виразкової хвороби шлунка та 12-палої кишки, хронічного панкреатиту, гепатиту, тромбофлебіту та ін.
Етоній в таблетувальній лікарській формі пройшов клінічні випробування і у 1992 році був запроваджений у медичну практику Росії, України та інших держав СНД.

Професор Г.Т. Пісько створив школу Українських хіміотерапевтів, запровадив у медичну та ветеринарну практику етоній, тіоній, додецоній та мікстовій.
Учні професора очолюють інститути, кафедри та науково-дослідні лабораторії у вищих навчальних закладах України (Український сільсько-господарський університет, Київський, Кримський, Тернопільський, Чернівецький медінститути, Чернівецький національний університет, Інститут харчової хімії і технології Харчопрому и НАН України та ін.).
У 1985 р. вийшла друком стаття «Теория направленного синтеза антимикробных веществ в рядах четвертичных аммониевых соединений». Ця теорія дала можливість отримати ряд високоактивних антимікробних та протигрибкових препаратів, які представляють практичний інтерес. Серед них тіоній і додецоній, які у 1988 та 1991 роках були запроваджені у ветеринарну та парфюмерно-косметичну практику.
За його участю був розроблений та надрукований «Справочник по клинической фармакологии и фармакотерапии», який є практичним посібником з охорони здоров’я України.
Г.Т. Пісько є автором 859 наукових праць, у тому числі 229 ПДК, 247 ОБУВ, 72 методик визначення хімічних речовин у воді та повітрі, 52 винаходів, 272 публікацій; більше 500 впроваджень на державному рівні. Ним було розроблено новий науковий напрямок: фармакологія і токсикологія антимікробних поверхнево-активних речовин четвертинного амонію.

Вирізняючись глибокими знаннями в галузі фармакології та токсикології, Пісько Г.Т. зробив значний внесок у розвиток теоретичних уявлень та практику гігієнічної регламентації хімічних речовин в об’єктах зовнішнього середовища.
У січні 1992 року професор Писько Г.Т. призначається заступником директора з наукової роботи і керівником науково-дослідного медико-токсикологічного центру / заново відкритого Інституту харчової хімії та технології Харчпрому та НАН України/. На цих посадах розкриваються його визначні організаційні здібності: організація науково-дослідної роботи, матеріальне забезпечення, атестація центру в МОЗ України, організація і атестація дослідницького центру харчових продуктів за показниками безпеки у Держстандарті України та ін.
В організованому Центрі працюють різнопрофільні спеціалісти, завдяки чому комплексно вирішуються наукові проблеми. Серед них створення ресурсо-енергозберігаючих технологій при переробці харчової сировини, виробництво нових харчових продуктів та їх медико-біологічна оцінка займають провідне місце. Велике значення надається створенню нових лікувально-профілактичних продуктів для ентерального харчування важко хворих. Значне місце в Центрі займають питання безпеки харчових продуктів за вмістом токсичних елементів, мікотоксинів, пестицидів, нітратів, нітритів, гормонів, гістамину, мікробного забруднення та ін.
Ведуться активні пошуки нових лікарських препаратів, антисептичних і дезінфікуючих засобів для харчової та переробної промисловості, медичної практики та ветеринарії. Вивчається нешкідливість водно-спиртових сполук, напоїв на їх основі, екструдованих продуктів та ін.
Незважаючи на поважний вік, Писько Г.Т. приймає активну участь у громадському житті. Він – член Республіканської проблемної комісії “Фармакологія” МОЗ України, член Фармакологічного комітету МОЗ України. Григорій Тимофійович працює у науковій Раді Інституту Фармакології і токсикології з присудження вчених ступенів, експерт АТН та ін.
За великий особистий внесок у розробку проблеми пошуку, вивчення та запровадження оригінальних лікарських препаратів в медичну, ветеринарну та косметично-парфюмерну практику, створення наукового напрямку і школи хіміотерапевтів, підготовку наукових кадрів, організацію та ефективну роботу в екологічній галузі, Григорію Тимофійовичу Піську у 1991 році присвоєно почесне звання “Заслужений діяч науки і техніки України”. А у 1997 році він обирається членом-кореспондентом Академії Технологічних наук України.
Писько Г.Т. неодноразово був представлений на Дошці Пошани, нагороджений медалями, знаком «Відмінник хімічної промисловості», Почесними грамотами Міністерства хімічної промисловості та ЦК профспілок робітників хімічної та нафтохімічної промисловості НАН України.

Наукова спадщина 

Дисертації 

1. Писько Г.Т. К фармакологии корня конского щавеля : автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата медицинских наук / Писько Григорий Тимофеевич. – Черновцы, 1959. – 14 с.

2. Писько Г.Т. О фармакологических свойствах и антимикробном действии производных етилен- и гексаметилендиамина : автореферат на соискание ученой степени доктора медицинских наук / Писько Григорий Тимофеевич. – Львов, 1967. – 29 с.

3. Писько Г.Т. К фармакологии корня конского щавеля : диссертация … кандидата медицинских наук / Писько Григорий Тимофеевич. – Черновцы, 1958. – 226 с.

4. Писько Г.Т. відомості про докторську дисертацію відсутні

Монографії , довідники, навчальні посібники та методичні рекомендації 

1. Посібник до практичних занять з рецептури і фармакології / Г.Т. Пісько, С.П.За­кривидорога, Т.Л.Невська [та інш.] – К.:Держмедвидав УPСP, 1964. – с.122.
2. Справочник по клинической фармакологии и фармакотерапии / Г.Т. Писько, И.С. Чекман, А. II. Пелещук [и др.] – К.: Здоровья, 1966. – с. 733.
3. Применение этония для профилактики и лечения гнойно-воспа­лительных заболеваний / Г.Т. Писько, Л.В.Тимошенко, О.В.Гудзь [и др.] // Методи­ческие рекомендации МЗ УССР. – К., 1967. – с.20.
4. Поражение печени четыреххлористым углеродом /Г.Т. Писько, Н.П.Скакун, И.П.Мосейчук [и др.] – М., 1969. – с.105.
5. Применение сульфохлорантина для санитарной обработки обору­дования, инвентаря, тары предприятий и цехов, вырабатываю­щих кондитерские изделия с кремом / Г.Т. Писько, О.В. Гудзь, В.Г. Овчинников [и др.] //Методические рекоменда­ции МЗ УССР. – К., 1989. – с.17.
6. Лечение больных острым перитонитом / Г.Т. Писько, В.Н.Ко­роткий, Л.П.Чепкий [и др.] //Методические рекомендации МЗ УССР. – К., 1990. – с.16.
7. Оценка последовательного действия этилового алкоголя и пестицидов /Г.Т. Писько, Л.Г.Глухова, Б.С.Компанеец // Методические рекомендации. Украинское респуб­ликанское правление ВНМТО. – Винница, 1990. – с. 16.
8. Методические указания по применению дихлорантина для обез­зараживания минеральной воды для наружного применения в виде ванн и купаний в бассейне /Г.Т. Писько, В.Г. Овчинников, Н.А. Смирнова [и др.] – М.: ГСУ МЗ СССР. – 1991.- 5 с.
9. Безопасные уровни содержания вредных веществ в окружающей среде: справочное пособие: (предельно допустимые концентрации, ориенти­ровочные безопасные уровни воздействия, ориентировочные допустимые уровни, максимально допустимые уровни, ориентировочные допусти­мые концентрации, предельно допустимые уровни) / А.И. Захарченко, Т.В. Кожухова, Л.А.
Васильева, Г.Т. Писько [и др.] // Северодонецк: ГосНИИТБХП. – 1994. – с. 571.

Наукові статті 

1. Писько Г.Т. Некоторые фармакологические свойства корня дикого щавеля / Г.Т. Писько // Сборник студенческих научных работ ЧМИ. – Вып.1. – 1955. – С. 27 – 29.
2. Писько Г.Т. Лечебные свойства корня дикого щавеля при гипертонической болезни./Г.Т. Писько// Врачебное дело. – 1957. – №1. – С. 3.
3. Писько Г.Т. Изучение влияния препаратов из корня конского щавеля на функцию центральных и периферических звеньев рефлекторной дуги / Г.Т. Писько // 32-я научная конференция Черновицкого мединститута: рефераты докладов. – Черновцы, 1957. – С. 50-52.
4. Заболотный Н.С. Об эффективности лечения больных желудочно-кишечными заболеваниями отваром из конского щавеля / Н.С. Заболотный, Г.Т. Писько // Сборник научных работ Черновицкой областной клинической больницы. – Вып. 1. – Черновцы, 1958. – С. 152-154.
5. Писько Г.Т. Лечение гипертонической болезни настойкой из корня конского щавеля / Г.Т. Писько // Сборник рефератов студенческих научных работ Черновицкого мединститута. – Вып. 2. – Черновцы, 1958. – С. 22-24.
6. Пісько Г.Т. Вивчення деяких хімічних та фізико – хімічних властивостей препаратів із корня кінського щавлю / Г.Т. Пісько //Фармацевтичний журнал. – 1959. – № 5. – С. 30 – 35.
7. Писько Г.Т. Изучение некоторых фармакологических свойств корня конского щавеля в остром и хроническом опыте на животных / Г.Т. Писько//Сборник научных работ Черновицкого мединститута. – Вып. 9. – Черновцы, 1959. – С. 157 – 164.
8. Писько Г.Т. Лечение экспериментальной нитуитриновой гипертонии у собак настойкой из корня конского щавеля / Г.Т. Писько // Сборник студенческих научных работ ЧМИ. – Вып.10. – 1959. – С. 226 – 229.
9. Писько Г.Т. К фармакологии корня конского щавеля / Г.Т. Писько //Фармакология и токсикология. – 1959. – № 6. – С. 532.
10. Писько Г.Т. К фармакологии и клиническому применению некоторых гипотензивных препаратов / Г.Т. Писько // Республиканская конференция по проблеме «Гипертоническая болезнь, атеросклероз и коронарная недостаточность» : тезисы докладов. – К., 1960. – С. 126-127.
11. Писько Г.Т. Фармакология и клиническое применение некоторых гипотензивных препаратов / Г.Т. Писько, Е.Ю.Равенская //Врачебное дело. – 1961. – № 6. – С. 146.
12. Денисенко В.П. Направленный синтез и фармакохимиотерапевтическое изучение двучетвертных аммониевых соединений производных гексаметилендиамина и этилендиамина, эффективных против возбудителя склеромы дыхательных путей / В.П.Денисенко, Г.Т. Писько // Х-я Всесоюзная конференция фармакологов, токсикологов, химиотерапевтов, посвященная вопросам заболеваний сердечно-сосудистой системы: материалы докладов. – Волгоград, 1962. – С. 270-271.
13. Писько Г.Т. Изучение токсичности и антимикробных свойств некоторых производных гексаметилендиамина. (Сообщение 2.) / Г.Т. Писько // Научные записки Черновицкого мединститута. – Вып.15. – Черновцы, 1962. – С. 256 – 259.
14. Писько Г.Т. Влияние галеновых препаратов из зари лекарственной на сердечно-сосудистую систему / Г.Т. Писько, Т.Л. Невская // Итоговая конференция Черновицкого мединститута: тезисы. – Черновцы, 1962. – С. 77-79.
15. Писько Г.Т. К фармакологии и клиническому применению некоторых гипотензивных препаратов / Г.Т. Писько //Врачебное дело. – 1962. – № 3. С. 29 – 32.
16. Писько Г.Т. Применение хинолиниевых производных в современной медицинской практике / Г.Т. Писько // 2-я межвузовская научно- техническая конференция по химии, технологии и применению производных хинолина и пиридина: тезисы докладов. – Черновцы, 1962. – С. 4.
17. Писько Г.Т. Влияние геленовых препаратов из зари лекарственной на сердечно-сосудистую систему / Г.Т. Писько, Т.Л. Невская // 39-я научная конференция Черновицкого мединститута: тезисы докладов. – Черновцы, 1963. – С. 78-79.
18. Пісько Г.Т. До механізму гіпотензивної дії настойки кореня кінського щавлю / Г.Т. Пісько //Фізіологічний журнал. – 1963. – № 3. – С. 398-400.
19. Писько Г.Т. Синтез аммониевых солей, производных гексаметилен- и этилендиамина и исследование их свойств / Г.Т. Писько // 8-я Украинская республиканская конференция по органической химии: тезисы докладов. – Львов, 1963. – С. 51-52.
20. Пісько Г.Т. Вивчення токсичності деяких похідних етилен- та гексаметилендіаміну в хронічних дослідах на собаках / Г.Т. Пісько // 7-й з’їзд Українського фізіологічного товариства: тези доповідей. – К., 1964. – С. 321-322.
21. Пісько Г.Т. Вплив деяких похідних етилен- та гексаметилендіаміну на серцево-судинну систему в хронічних та гострих дослідах на собаках / Г.Т. Пісько // Конференція по проблемі патології серцево-судинної системи : тези доповідей. – Івано-Франківськ, 1964. – С. 238-239.
22. Пісько Г.Т. Вплив настойки із кореня кінського щавлю на серцево-судинну систему пойкілотермних та гомойтермних тварин / Г.Т. Пісько // Конференція по проблемі патології серцево-судинної системи : тези доповідей. – Івано-Франківськ, 1964. – С. 235-238.
23. Писько Г.Т. Изменения минерального обмена в организме животных под влиянием производных этилен- и гексаметилендиамина / Г.Т. Писько //Научная конференция, посвященная вопросам аллергии и реактивности органов и систем организма при эндокринных расстройствах и других патологических процессах: тезисы докладов. – К., 1964. – С. 176-177.
24. Писько Г.Т. К фармакологии бис-четвертичных аммониевых эфиров – призводных гексаметилен- и этилендиамина // С.П. Закривидорога, Т.Л. Невская, Г.Т. Писько // Фармакология и токсикология : сборник научных работ. – Вып. 1. – К., 1964. – С. 74-80.
25. Пісько Г.Т. Фармакологічні властивості двочетвертинних амонійних ефірів, похідних гексаметилендіаміну та етилендіаміну / Г.Т. Пісько // 7-й з’їзд Українського фізіологічного товариства : матеріали. – Донецьк, 1964. – С. 161-162.
26. Писько Г.Т. Экспериментальное изучение химиотерапевтического действия производных этилен – и гексаметилендиамина на палочку Фриша- Волковича / Г.Т. Писько // Журнал ушных, носовых и горловых болезней. – 1964. – № 2. – С. 52 – 56.
27. Писько Г.Т. Экспериментальное изучение химиотерапевтического действия одного из производных гексаметилендиамина на палочку Фриша-Волковича / Г.Т. Писько, В.П.Денисенко // Фармакология и токсикология. – 1964. – № 2. – С. 222 – 225.
28. Пісько Г.Т. Антимікробні властивості та фармакологічна дія препарату «Ц» / Г.Т. Пісько // Мікробіологічний журнал. – 1965. – № 6. – С. 58 – 60.
29. Писько Г.Т. Влияние производных этилен- и гексаметилендиамина на обмен электролитов в организме животных / Г.Т. Писько // Научная конференция «Действие фармакологических веществ на эндокринные железы» : тезисы докладов. – Л.: Институт экспериментальной медицины АМН СССР; Ленинградское фармацевтическое общество, 1965. – С. 57-58.
30. Писько Г.Т. Влияние препаратов «Н» и «С» на выработку агглютининов при иммунизации кроликов живой культурной палочкой Фриша-Волковича / Г.Т. Писько // 41-я итоговая научная конференция ЧМИ : тезисы докладов. – Черновцы, 1965. – С. 32-33.
31. Денисенко В.П. Исследование в области синтеза аммониевых солей, производных гексаметилендиамина и этилендиамина / В.П. Денисенко, Г.Т. Писько // IХ-й Менделеевский съезд по общей и прикладной химии. Рефераты докладов и сообщений, № 5. (Секция химии и технологии лекарственных веществ). – М., 1965. – С. 18-19.
32. Писько Г.Т. О холинэргических сдвигах в организме при введении препаратов «Н» и «С» / Г.Т. Писько // Нейрогуморальная регуляция в норме и патологии: тезисы докладов к межвузовской научной конференции. – Ужгород, 1965. – С. 226.
33. Писько Г.Т. Химиотерапевтическое действие производных этилен – и гексаметилендиамина на палочку Фриша – Волковича / Г.Т. Писько, В.П.Денисенко // Здравоохранение Белоруссии. – 1965. – № 6. – С. 34-35.
34. Писько Г.Т. Экспериментальные фармакотерапевтические свойства корня конского щавеля и лечебное применение его при гипертонической болезни / Г.Т. Писько // Сборник научных трудов НИИ медицины ан мнр. – Вып. 8-9 (17). – Улан-Батор, 1965. – С. 50-54.
35. Пісько Г.Т. Вплив препаратів «Н» і «С» на центральну нервову, серцево-судинну систему та дихання /Г.Т. Пісько // 42-а наукова конференція Чернівецького медінституту: тези доповідей. – Чернівці, 1966. – С. 93-95.
36. Писько Г.Т. К вопросу о влиянии препарата «П» на периферическую кровь, биохимические, электрокардиографические и гистологические показатели в хроническом опыте на собак / Г.Т. Писько // Фармакология и токсикология: сборник научных работ.- Вып. 2. – К., 1966. – С. 143 – 145.
37. Писько Г.Т. О Влиянии препарата «С» на организм / Г.Т. Писько //Врачебное дело. – 1966. – № 10. – С. 77 – 79.
38. Писько Г.Т. О связи химической структуры с биологической активностью в ряду двучетвертичных соединений производных этилен- и гексаметилендиамина /Г.Т. Писько, С.И. Закривидорога //Связь фармакологической активности лекарственных веществ с их физико – химическими свойствами (Сообщение 2-е). – Л., 1966. – С. 52-53.
39. Писько Г.Т. Некоторые изменения электролитного обмена под влиянием производных этилен- и гексаметилендиамина / Г.Т. Писько // 2-я научная конференция по водно-солевому обмену и функции почек, посвященная памяти А.Г. Гинецинского : тезисы докладов. – Новосибирск, 1966. – С. 172-173.
40. Писько Г.Т. Антимикробные свойства производных этилен- и гексаметилендиамина /Г.Т. Писько // Антибиотики.- Вып. 2. – К., 1967. – С. 147-150.
41. Писько Г.Т. Изучение фармакологических и антимикробных свойств третично-четвертичных соединений, производных этилендиамина. Фармакологические и противомикробные свойства препаратов «Ю», «Х» и «Т» / Г.Т. Писько // Антибиотики: республиканский межведомственный сборник. – Вып. 2. – К., 1967. – С. 151 – 156.
42. Писько Г.Т. К вопросу о влиянии препаратов «Н» и «С» на периферическую кровь, биохимические, электрокардиографические и гистологические показатели в хроническом опыте на собаках / Г.Т. Писько // Токсикология и фармакология пестицидов и других химических соединений. – К., 1967. – С. 126-127.
43. Лечение хронических гнойных средних отитов у детей этонием / В.И. Денисенко, П.И. Гезунтерман, Н.И. Наконечная, А.А. Кравец, Г.Т. Писько //Актуальные вопросы отоларингологии. – К., 1967. – С. 205-206.
44. О фармакологических свойствах и антимикробном действии этония / Г.Т. Писько, Л.И. Гладышевская, Ю.Л. Кирпенко [и др.] // Развитие медицинской науки и охраны здоровья на Северной Буковине за годы Советской власти : материалы Юбилейной научной конференции. – К., 1968. – С. 171-173.
45. Вивчення протимікробних властивостей та токсичності амонійових сполук етилен-, гексаметилен- і гептаметилендіаміну / Г.А. Троян, Г.Т. Пісько, С.П. Закривидорога [та ін.] // Розвиток медичної науки та охорони здоров’я на Північній Буковині за роки Радянської влади: матеріали Ювілейної наукової конференції. – К., 1969. – С. 174 – 176.
46. Пісько Г.Т. Застосування етонію в акушерсько – гінекологічній практиці / Г.Т. Пісько, Т.В. Борима, Р.М. Ніцович //Педіатрія, акушерство і гінекологія. – 1969. – №4. – С. 42 – 44.
47. Писько Г.Т. О десенсибилизирующих свойствах этония /Г.Т. Писько //Аллергия и реактивность организма: материалы 1-го Всесоюзного симпозиума. Т.1. – М. – Львов, 1969. – С. 238-239.
48. Писько Г.Т. Общее действие и токсичность препаратов N3 и N14 / Г.Т.Писько, С.П. Закривидорога, Ю.А.Кирпенко //Антибиотики: республиканский межведомственный сборник. – Вып.4. – К., 1969. – С. 24 – 28.
49. Про фармакологічні властивості та антимікробну дію етонію / Г.Т. Пісько, Л.І. Гладишевська, Ю.О. Кирпенко [та ін.] //Розвиток медичної науки та охорони здоров’я на Північній Буковині за роки радянської влади. –К., 1969. – С. 170 – 172.
50. Эффективность применения растворов этония при комплексном лечении хронического субкомпенсированного тонзиллита у детей / Г.Т. Писько, П.И. Гезунтерман, А.А. Кравец [и др.] // Журнал ушных, носовых и горловых болезней. – 1969. – № 6. – С. 29 – 30.
51. Застосування етонієвої мазі для лікування піодермії у дітей /А.А. Кравець, М.Є. Липець, Н.І. Наконечна, Г.Т.Пісько //Педіатрія, акушерство і гінекологія. – 1970. – № 5. – С. 20 – 21.
52. Писько Г.Т. Влияние этония на окислительно – восстановительный процесс в лучевых язвах кожи / Г.Т. Писько, В. И. Молдован //Медициинская радиология. – 1970. – № 3. – С. 49 – 52.
53. Писько Г.Т. Зависимость фармакологического строения в ряду бис-четвертичных этилен- и гексаметилендиамина / Г.Т. Писько //Фармакология и токсикология. – 1970. – № 5. – С. 551 – 557.
54. Писько Г.Т. Данные лечения местных лучевых повреждений этонием и метацилом / Г.Т. Писько, Р.С. Кохановская, Н.П. Мишенда //Врачебное дело. – 1971. – № 2. – С. 106 – 108.
55. Синтез и некоторые биологические свойства арилбутенильных производных пиперидина / Н.И. Ганущак, Г.Т. Писько, В.С. Буряк [и др.] //Химико-фармацевтический журнал. – 1971. – № 9. – С. 8 – 11.
56. Изучение антимикробных и фармакологических свойств четвертичных аммониевых соединений, производных этилен- и гексаметилендиамина/ Г.А. Троян, Г.Т. Писько, А.И. Лопушанский [и др.] // Структура и механизм действия физиологически активных веществ. – К., 1972. – С. 49-50.
57. Писько Г.Т. Новый лекарственный препарат этония / Г.Т. Писько, В.И. Кучер //2-й съезд фармакологов УССР (30 мая – 1 июня, 1973 г., г. Львов ): материалы. – К: Здоровья, 1973. – С. 84 – 84.
58. Синтез и фармакологические свойства новых производных пиперидина, содержащих разные заместители в ароматическом ядре и бутенильной цепи / Г.Т. Писько, Т.Л. Невская, Н.И.Ганущак [и др.] //Физиологически активные вещества: республиканский межведомственный сборник. – Вып.5. – К., 1973. – С. 85-90.
59. Синтез и фармакологические свойства нових производных пиперидина / Р.Б. Косуба, Г.Т. Писько, Т.Л. Невская [и др.] //Химико-фармацевтический журнал. – 1973. – № 4. – С. 14 – 17.
60. Токсикологические и фармакологические свойства четвертичных аммониевых соединений, производных пиперидина / Г.Т. Писько, Т.Л. Невская, А.М. Груздев [и др.] // 2-й съезд фармакологов УССР: материалы. (30 мая – 1 июня 1973 г., г. Львов). – К. : Здоров’я, 1973. – С. 186.
61. Пісько Г.Т. Порівняльна характеристика антимікробної активності антибіотиків і поверхнево активних речовин / Г.Т. Пісько, І.С. Петруник, В.К. Патратій //Буковинський медичний вісник. – 1997. – № 1. – С. 54- 56.
62. Перекисное окисление некоторых четвертичных аммониевых соединений в нормализации этого процесса / Г.Т. Писько, М.Ю. Коломоец, В.Н. Васылюк, И.Ф. Мещишен // Врачебное дело. – 1998. – № 3. – С. 52 – 56.

Учні професора Г.Т. Піська 

Під керівництвом професора Г.Т. Піська виконано 9 кандидатських і 6 докторських дисертацій:

Докторскі дисертації:

Денисенко В.П. Исследование в области синтеза четвертичных аммониевых солей алифатического ряда и применение их в медицинской практике. – 1972 г.

Литвин В.П. – відомості про роботу відсутні Василюк В.Н. – відомості про роботу відсутні

Мещишен И.Ф. – Механизм действия четвертичных аммониевых соединений /этония, тиония, додецония и их производных/ на обмен веществ в норме и патологии – 1991 г.

Коломоец М.Ю. – Клиническое и патогенетическое обоснование реабилитационно-этапного лечения язвенной болезни с сопутствующим поражением гепатобилиарной системы, кишечника у больных различного возраста – 1992 г.

Христич Т.М. – Клініко-патогенетичне обґрунтування реабілітаційно-етапного лікування хронічного панкреатиту – 1995 р.

Кандидатські дисертації:

Кирпенко Ю.А. О фармакологических свойствах и антимикробном действии некоторых третично – четвертных препаратов, производных этилендиамина. – 1968 р.

Каринковская Р.Б. К фармакодинамике смешанного и комбинирован­ного действия барбитуратов с адреномиметическими веществами. – 1968 г.

Молдован В.И. Влияние этония на заживление лучевых повреждений кожных покровов и слизистых оболочек (экспериментально клиническое иссдование) – 1970 г.

Кучер В.И. Антибактериальное действие и химиотерапевтическая активность этония при стафилококковой инфекции (экспериментальное исследование) – 1970 г.

Гудзь О.В. – відомості про роботу відсутні
Кавкало Д.Н. – відомості про роботу відсутні
Лигирда В.Ф. – відомості про роботу відсутні
Сагло В.И. – відомості про роботу відсутні
Пивоварова З.П. – відомості про роботу відсутні

 


                               СЛОВО про вчителя 

         Пісько Григорій Тимофійович народився 24.05.1928 р.у сім’ї колгоспника в селі Мазурівка Тульчинського району Вінницької області. Після звільнення місцевості від окупації у 1945 р. по закінченні 7 класів вступив до Тульчинської фельдшерсько-акушерської школи, яку закінчив у 1948 році.

З 1948 по 1949 рр. працював на посаді держсанінспектора Ямпільського району Вінницької області, після чого був рекомендований рай- і облздороввідділами для навчання в медичному інституті.

Закінчивши з відзнакою Чернівецький державний медичний інститут у 1955 році, субординатуру проходив на кафедрі факультетської терапії. Проявив себе як ініціативний, серйозний працівник, який має схильність до наукової роботи. Під керівництвом доцента кафедри Б. Роднянського виконав наукову роботу в клініці, отримавши першу премію.

З серпня 1955 р. був зарахований тимчасово на посаду старшого лаборанта кафедри з організації охорони здоров’я. А з жовтня 1955 р. – працює аспірантом кафедри фармакології Чернівецького медичного інституту. Завідувачем кафедри на той час був дуже принциповий, самостійний у своїх поглядах, вимогливий до співробітників та студентів професор Степан Петрович Закривидорога.

За період навчання в аспірантурі Г.Т. Пісько достроково на один рік виконав і захистив кандидатську дисертацію за темою «До фармакології кореню кінського щавлю» і з 1 вересня 1957 р. був переведений на посаду в. о. асистента цієї ж кафедри.
Під час навчання і роботи на кафедрі фармакології Г.Т. Пісько приймав активну участь в громадсько-політичному житті кафедри та інституту.
З серпня 1959 р. по 1965 р. Г.Т. Пісько за сумісництвом працював зам. декана лікувального факультету інституту по молодших курсах і керував навчанням аспірантів та клінічних ординаторів інституту (з 1957 по 1959 рр.).
За вдачею Григорій Тимофійович був дуже комунікабельний, тому мав багато друзів. Користувався заслуженим авторитетом серед співробітників та студентів інституту.
У травні 1962 р. Григорій Тимофійович був обраний за конкурсом на посаду доцента кафедри фармакології.
Продуктивно працюючи над синтезом і випробуванням нових хімічних сполук, підтримуючи тісні зв’язки з кафедрами хімії Чернівецького медичного інституту, Чернівецького державного університету та Львівського медичного інституту, Г.Т. Пісько апробував і подав до офіційного захисту готову докторську дисертацію.
У січні 1966 р. був обраний на посаду декана інституту.
З 1.03.1967 р. професор Закривидорога С.П., повний сил і енергії, у віці 60 років, вийшов на пенсію і покинув кафедру. Таким чином, за рішенням Вченої ради інституту у червні 1967 року Г.Т. Піська було призначено завідувачем кафедри фармакології.
Успішний захист докторської дисертації за темою: «Про фармакологічні властивості і антимікробну дію похідних етилен – і гексаметилендіаміну» відбувся у 1969 р.
За матеріалами докторської дисертації вивчено і впроваджено в медичну та ветеринарну практику оригінальний лікарський препарат «Етоній».
Цьому передували тривалі лабораторні дослідження, в чому виявився прекрасний творчий і науковий дует доцента кафедри хімії Чернівецького медінституту Валентини Павлівни Денисенко і фармаколога Григорія Тимофійовича Піська. Саме завдяки їх наполегливості, ентузіазмові етоній визнали і затвердили офіційно.
Це був справжній успіх, бо всі ми знаємо, яким нелегким буває шлях до відкриття ліків, від наукової лабораторії до визнання лікарського засобу і його широкого застосування. Запровадження етонію та інших препаратів цього ряду – яскрава сторінка в історії фармакології, яка склала б честь будь-якому медико-науковому закладу, і цією честю наш інститут зобов’язаний талантові Григорія Тимофійовича Піська.
Шлях Г.Т. Піська у своїй кар’єрі можна було б назвати дуже стрімким та енергійним: аспірантуру закінчив достроково, коли йому ще й 30-ти не було, кандидатом наук став у 30, а доктором – коли йому ще не було й 40 років.
У 38 років уже завідував кафедрою, яку реконструював, організував окремо навчальний і науковий блоки, спорядив новим обладнанням (електроенцефалограф, електрокардіограф та ін.), удосконалив викладання фармакології як дисципліни.
Кафедра у нас була на той час невелика.
Григорій Тимофійович був вимогливим як керівник, однак демократичним. Всі ми намагались робити так, щоб кафедра займала перші місця в соціалістичному змаганні. І нам це вдавалося. В коридорі кафедри висіли наші нагороди. Кафедра займала перші місця також і по озелененню. Григорія Тимофійовича колектив поважав. Колектив був монолітний, ми не забували привітати на кафедрі своїх колег з днем народження та іншими святами, дружньо ходили на демонстрації.
Кафедра на чолі з її завідувачем виїжджала у села області, де були ставки для заготівлі необхідних для навчального процесу жаб.
Кафедра дійсно була фармакологічною, займалася скринінгом сполук нового синтезу для виявлення речовин з фармакологічною дією. Експерименти проводили на різних тваринах: миші, щури, кролі, морські свинки, коти та собаки. На лекціях і практичних заняттях демонструвалися досліди на експериментальних тваринах. На кафедрі активно працював студентський науковий гурток.
Під керівництвом професора Г.Т. Піська в період завідування кафедрою виконано 3 кандидатські дисертації (аспірант В.І. Кучер, асистенти Ю. Кирпенко і В.І. Молдован), опубліковано понад 100 наукових праць, отримано 2 посвідчення на винахід і багато посвідчень на раціоналізаторські пропозиції.
На жаль, у цей період в інституті склались напружені обставини, і у декана, завідувача кафедри Г.Т. Піська виникли розбіжності з принципових питань з тодішньою адміністрацією інституту. Пропрацювавши на посаді завідувача кафедри лише 5 років (1967-1972 рр.), йому довелося змінити місце роботи. Спочатку – на кафедрі фізіології ЧДУ, а згодом професор Г.Т. Пісько переїхав у Київ і став заступником директора Інституту харчової хімії і технології. Пізніше – керівником науково-дослідного медико-токсикологічного Центру в Києві.
Талант організатора і науковця, теоретика і практика найповніше розкрився від 1973 року, коли Григорія Тимофійовича запрошено й обрано за конкурсом завідувачем галузевого медико-токсикологічного відділу при Київській науково-дослідній філії ДержНДІхлорпроекту, де він теж швидко реорганізував роботу і запровадив нові експрес-експериментальні методи. За 19 років під керівництвом і за безпосередньої участі Г.Т. Піська регламентовано в об’єктах навколишнього середовища 229 речовин на рівні ПДК і 241 – на рівні ОБУВ, розроблено 72 методики визначення речовин у воді та повітрі. Всі нормативи були свого часу затверджено МОЗ СРСР і вони увійшли до комплексу вихідних даних, які забезпечують гігієнічну та екологічну безпеку нових хімічних технологій.
Науковий напрямок, який свого часу обрав Г.Т. Пісько, виявився дуже актуальним і перспективним. Властивості етонію та інших четвертинних амонієвих сполук зацікавили багатьох вчених та практичних лікарів.
Серед учнів і послідовників Григорія Тимофійовича – аспірант, асистент, доцент, який залишився вірним своєму вчителю – Віктор Іванович Кучер, Василь Іванович Молдован, який дослідив у клінічній практиці лікувальні властивості етонію. Колишній асистент кафедри, відомий майстер спорту з шахів Дмитро Федорович Стрижиборода, який довів протигрибкові властивості додецонію. Застосовували ці препарати і стоматологи, і лор-лікарі.
Лікувальні властивості етонію включені в докторські дисертації нині професорів М.Ю. Коломойця і Т.М. Христич, І.Ф. Мещишена.
Офіційно Григорій Тимофійович вважається хрещеним батьком 6 докторів наук, 9 кандидатів, хоча і неофіційно консультував у науковій роботі дуже багатьох.
У 1985 р. Г.Т. Пісько опублікував «Теорію направленого синтезу антимікробних речовин у ряду четвертинних амонієвих сполук», яка дала можливість отримати ряд високоактивних антимікробних і протигрибкових лікувальних засобів не лише для ветеринарної практики, а й для парфумерно-косметичної.
Учні Г.Т. Піська очолюють інститути, кафедри і наукові лабораторії у багатьох закладах України. Зокрема, наш гуртківець кафедри Діма Заболотний очолює НДІ ЛОР хвороб у Києві.
За створення наукового напрямку і школи хіміотерапевтів, ефективну роботу в екологічній галузі професору Григорію Тимофійовичу Піську у 1991 році присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України».
Г.Т. Пісько активно працював у спеціалізованій Раді інституту фармакології і токсикології з присудження вчених ступенів, Республіканській проблемній комісії «Фармакологія» та інших подібних установах.
У 1998 р. Григорій Тимофійович Пісько вирішив зустріти свій 70-річний ювілей у Чернівцях. Це свідчить лише про одне – час відвіює все минуще, але залишає у пам’яті лише зерна доброти, те справжнє, чому людина не зраджує все своє життя. І цим незрадливим зерном, з якого зростають нові справи, нові учні, винаходи, публікації, є любов до обраного фаху, відданість своїй професії. Адже першим ґрунтом, на якому Г.Т. Пісько відчув життєву силу цього зерна, є саме наш навчальний і науковий заклад, який нині зветься Буковинський державний медичний університет.
Свій 70-річний ювілей професор Г.Т. Пісько, повний творчих задумів, відсвяткував у стінах рідного інституту, на кафедрі фармакології, де пройшла його молодість, розкрився талант педагога, науковця, де віддавав свою любов і знання студентам.
У 1998 році на засіданні Вченої ради нашого вузу ми радо вітали ювіляра – член-кореспондента Академії технологічних наук України, доктора медичних наук, професора Григорія Тимофійовича Піська.
А невдовзі, на 71 році життя у новорічну ніч професора Григорія Тимофійовича Піська не стало.
Науковий напрямок, біля витоків якого був професор Г.Т. Пісько, розвинувся у повноводне русло і має дуже символічну назву – «Четвертинні амонієві сполуки» – скорочено «ЧАС». Кажуть, що час забирає людські роки, але Григорій Тимофійович залишився у часі назавжди, залишився тим, що зробив вагомий внесок у розвиток фармакологічної галузі, залишився у вдячних спогадах своїх учнів, друзів, колег, рідних та всіх, хто його знав.

Доктор мед. наук, 
професор кафедри фармації БДМУ 
учениця проф. Г. Т. Піська, 
Р.Б. Косуба 

Сімейний фотоархів Григорія Тимофійовича Піська

                                   
Г.Т. Пісько з дружиною, сином та батьками                                      Г.Т. Пісько з дружиною Валентиною Федорівною та дітьми Тетяною та Георгієм

 

                         
                                                                            З дружиною та онуками
                                            
                                     В родинному колі з нагоди святкування                                        З сином Георгієм та онуком
                                                    дня народження дружини (02.05.1997 р.)
                                 
          Пісько Г.Т. на першотравневій демонстрації                         Доцент Г.Т.Пісько радо знайомить з красою Буковинського краю і його побутом свого                  ( поруч з ним Г.Д. Ловля, К.С. Тітенко,                                    наукового консультанта, корифея фармакологічної науки, Заслуженого діяча науки                    І.Д. Гервазієва)                                                                        УРСР, зав. кафедри фармакології Дніпропетровського медінституту проф. Батрака Г.Є.
                                                                                                                                                                                                            (1969 р., перевал Німчич)

Святкування 70-річчя Г.Т. Піська в Буковинській медичній академії 24 травня 1998 року

  
 
                              

Ювіляр –  професор Григорій                                                               Викладачі БДМА проф. В.М. Круцяк та Н.М. Соловйова вітають ювіляра

                Тимофійович Пісько

Вчена рада БДМА з приводу ювілея Г.Т.Піська  25.05.1998 р.

 

Публікації про професора Г.Т.Піська

          1. Буковинська державна медична академія: становлення, здобутки, перспективи розвитку ( до 60-ліття від дня заснування) /В.П. Пішак, М.Ю. Коломоєць, І.Й. Сидорчук [та ін.]. – Чернівці : БДМА, 2004. – С. 94-95.

2. Заморський І.І. Історія кафедри фармакології та фармації/І.І. Заморський //Буковинський медичний вісник. – 2004. – № 4. – С. 178-182.

3. Кобилянський С.Д. Історія медицини Буковини. Цифри і факти / С.Д. Кобилянський, В.П. Пішак, Б.Я. Дробніс. – Чернівці: Медакадемія, 1999. – С. 210-211.

4. Сторінки історії Чернівецького медичного інституту / [за ред. В.П. Пішака] – Чернівці, 1994.- С.68-708.

5. Сторінки історії : біографічний довідник завідувачів кафедр та професорів Буковинської державної медичної академії(1944-1998рр.) [за ред. В.П. Пішака]. – Чернівці: БДМА, 1999.- С.130.